Рішення

від 29.01.2024 по справі 580/8269/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року справа № 580/8269/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Звенигородського районного суду (далі районний суд, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Звенигородського районного суду щодо надання неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 01 вересня 2023 року;

- зобов`язати Звенигородський районний суд надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 01 вересня 2023року ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправними дії Звенигородського районного суду щодо використання назви іншої юридичної особи - Звенигородський районний суд Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач умисно та свідомо надав неповну та недостовірну інформацію на інформаційний запит позивачки від 01.09.2023. Крім того, позивачка зазначила, що відповідач у своїй діяльності протиправно використовує іншу назву Звенигородський районний суд Черкаської області.

Ухвалою від 29.11.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.12.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що згідно мережі місцевих загальних судів, затверджених Указом Президента України від 20.05.2011 № 591/2011, правильне найменування юридичної особи - Звенигородський районний суд Черкаської області. Проте, Указ Президента України від 20.05.2011 № 591/2022 втратив чинність, згідно п. 3 Указу Президента України від 29.12.2017 № 452/2017. Відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 № 451/2017 утворено Звенигородський окружний суд шляхом реорганізації (злиття) Ватутінського міського суду, Звенигородського районного суду, Катеринопільського районного суду та Лисянського районного суду Черкаської області. Однак, станом на сьогодні Звенигородський районний суд Черкаської області не ліквідовано та Звенигородський окружний суд не функціонує, а фактично правосуддя продовжує здійснювати Звенигородський районний суд Черкаської області. Крім того, вказав, що правову оцінку в частині назви юридичної особи - Звенигородського районного суду Черкаської області, надано у постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 990/222/23, відповідно до якої офіційна назва вказаного суду Звенигородський районний суд, що відповідає в тому числі даним свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Зазначена в офіційних документах, поряд з офіційною назвою Звенигородський районний суд слів Черкаської області, не змінює назви вказаного суду, а лише з додатковою ідентифікуючою ознакою, яка визначає приналежність цього суду до певної адміністративно-територіальної одиниці. Представник відповідача вказав, що у відповіді від 05.09.2023 № 2798/1.12/2023 на інформаційний запит позивачки від 01.09.2023, надав повну та обґрунтовану відповідь, яка була у розпорядженні суду та яку просила надати позивачка. Також вказав, що 30.11.2023 було проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Звенигородський районний суд та внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у назві суду, тому, на час розгляду справи № 580/8269/23 Звенигородський районний суд Черкаської області, як юридична особа має повну назву Звенигородський районний суд Черкаської області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.11.2023, № 1000041070023000146.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 01.09.2023 позивачка звернулась до відповідача із інформаційним запитом, в якому просила надати повну інформацію щодо реєстрації Звенигородського районного суду Черкаської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та надати належним чином завірений витяг з реєстру.

У відповідь на вказаний інформаційний запит Звенигородський районний суд Черкаської області листом від 05.09.2023 № 2798/1.12/2023 направив на адресу позивачки копію свідоцтва про державну реєстрацію Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.11.2023 року серія А00 № 561072. Додатково повідомив, що Звенигородський районний суд Черкаської області зареєстровано 19.11.1992 за юридичною адресою: Україна, Черкаська область, Звенигородський район, проспект Шевченка, будинок 12 - А. Код ЄДРПОУ 02887697. Щодо надання належним чином завіреного витягу з реєстру Звенигородський районний суд Черкаської області повідомив, що у Звенигородському районному суді не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь яких носіях запитувана інформація в частині надання копії витягу з реєстру Звенигородський районний суд Черкаської області. Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи. Розпорядником інформації ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є департамент реєстрації Міністерства юстиції. Витяг є актуальним на дату формування запиту, а інформація в документі вважається актуальною лише на момент його звернення.

Дії районного суду щодо надання неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит, а також щодо використання назви іншої юридичної особи позивачка вважає протиправними, а тому звернулась до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ Про інформацію (далі Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ Про доступ до публічної інформації (далі Закон № 2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

П. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, за змістом наведених норм відповідач зобов`язаний був протягом встановленого законом строку надати відповідь на запит на інформацію, повідомивши запитувачу лише ту інформацію, яка була відображена, задокументована, створена та знаходилась у розпорядженні суду, під час виконання законодавчо визначених повноважень, а у разі відсутності запитуваної інформації - надати обґрунтовану відповідь щодо такої відмови, роз`яснивши порядок її оскарження.

При цьому визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Як встановив вище суд, на інформаційний запит, в якому позивачка просила надати повну інформацію щодо реєстрації Звенигородського районного суду Черкаської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та надати належним чином завірений витяг з реєстру, Звенигородський районний суд Черкаської області листом від 05.09.2023 № 2798/1.12/2023 направив на адресу позивачки копію свідоцтва про державну реєстрацію Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.11.2023 року серія А00 № 561072. Крім того, повідомив, що Звенигородський районний суд Черкаської області зареєстровано 19.11.1992 за юридичною адресою: Україна, Черкаська область, Звенигородський район, проспект Шевченка, будинок 12- А. Код ЄДРПОУ 02887697.

Оцінивши зміст відповіді суд зазначає, що відповідач надав повну та обґрунтовану інформацію, яка була у його розпорядженні та яку просила надати позивачка в запиті від 01 вересня 2023 року. Вказана відповідь на запит позивачки була надана районним судом в межах строків, передбачених чинним законодавством.

Водночас, на переконання позивачки, надана інформація є недостовірною, оскільки в ЄДР зареєстрована юридична особа під назвою Звенигородський районний суд, а такої назви юридичної особи, як Звенигородський районний суд Черкаської області не існує.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку із прийняттям Закону України від 24 лютого 1994 року № 4017-XII Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР Про судоустрій Української РСР Звенигородський народний районний суд перейменовано у Звенигородський районний суд.

Указом Президента України від 22 січня 1996 року № 76/96 затверджено мережу та кількісний склад суддів районних (міських) судів України, зокрема, Звенигородського районного суду.

В подальшому мережа та кількісний склад суддів місцевих судів визначався Указами Президента України від 20 серпня 2001 року № 641/2001, від 20 травня 2011 року № 591/2011, згідно яких назва вказаного суду Звенигородський районний суд.

Отже офіційна назва вказаного суду станом на час подання позивачкою запиту Звенигородський районний суд, що відповідає в тому числі даним свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, долученому позивачем до матеріалів справи.

При цьому зазначення в офіційних документах, в тому числі листі від 05.09.2023 № 2798/1.12/2023 поряд з офіційною назвою Звенигородський районний суд слів Черкаської області, не змінює назви вказаного суду, а лише є додатковою ідентифікуючою ознакою, яка визначає приналежність цього суду до певної адміністративно-територіальної одиниці.

З урахуванням наведеного та вимог Закону № 2939-VI суд доходить висновку, що відповідач надав достовірну та повну відповідь на запит із зазначенням інформації, зміст якої повністю відповідав вищезазначеним документам. В контексті спірних правовідносин у відповідача не виникало обов`язку щодо надання інформації, відмінної від тієї, яка містилася в офіційних документах.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 990/222/23.

Слід також зазначити, що позивачка серед підстав позову вказала, що відповідач у своїй діяльності протиправно використовує назву - Звенигородський районний суд Черкаської області.

Надавши оцінку вказаному посиланню суд зазначає, що позивачка не зазначила в якій саме частині порушено її права внаслідок використання відповідачем назви Звенигородський районний суд Черкаської області.

Підсумовуючи наведене, враховуючи встановлені обставини, суд, за наслідками розгляду цієї справи, не встановив ознак протиправності у діях відповідача.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач Звенигородський районний суд (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, просп. Шевченка, 12-А, код ЄДРПОУ 02887697).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 29.01.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК