Ухвала

від 15.11.2023 по справі 503/864/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/864/23

Провадження № 2-з/503/13/23

УХВАЛА

15 листопада 2023 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кодимська державна нотаріальна контора Одеської області, до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву, в якій просить суд змінити черговість одержання права на спадкування та визначити за ним як спадкоємцем четвертої черги за законом право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у першій черзі; а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині частини спадкового майна видане ОСОБА_4 за померлим ОСОБА_3 , щодо успадкування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що видане Кодимською державною нотаріальною конторою Одеської області в 2022 році.

При цьому, 14.11.2023 року позивачем ОСОБА_1 було повторно подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування поданої заяви послалися на те, що будинок може бути відчужено.

Згідно ч.1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї документи суд встановив наступне.

Суд звертаєувагу,що змістзаяви прозабезпечення позовуподаної повторно14.11.2023року позивачем ОСОБА_1 не відповідаєвимогам пунктів2,4і 7ч.1ст.151ЦПК України щодо зазначення у ній:

- поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника;

- предмет позову;

- інші відомості, потрібні для забезпечення позову (в даному випадку актуальна інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав про особу власника об`єкту нерухомого майна щодо якого позивач просить застосувати арешт).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці першому пункту 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином з`ясовуючи обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову судом встановлено, що:

- до предмету позовних вимог не належить правочином на підставі якого ОСОБА_4 01.05.2023 року було відчужено своє право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

- вимога позивача ґрунтується на твердженні, що відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , але водночас із цим не надав суду актуальної інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав про особу власника об`єкту нерухомого майна, при цьому єдиним документом наявним в матеріалах справи щодо цієї обставини є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 341024985 (а.с.80-81) сформована ще 31.07.2023 року. В свою чергу, згідно абзацу першого пункту 5 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід`ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав;

У відповідності до абзацу третього пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити чиїх саме майнових прав стосується обмеження у порушеній перед судом заяві про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд додатково звертає увагу, що одночасно з пред`явленням позову 24.07.2023 року позивач ОСОБА_1 вже подав заяву про забезпечення позову (а.с.22), яка мала схожі недоліки, які стали підставою її повернення ухвалою суду від 25.07.2023 року (а.с.24-25), але позивач про поданні 14.11.2023 року повторної заяви про забезпечення позову не врахував згаданих підстав.

Згідно ч.10ст.153ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Ураховуючи вище викладене суд вважає, що заяву про забезпечення позову необхідно повернути її заявнику, тобто позивачу, у зв`язку з її поданням без додержання вимог пункту 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст.149-150, 153, 258-261 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Роз`яснити заявнику, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з заявою про забезпечення позову, після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Д.В. Вороненко