Ухвала

від 15.11.2023 по справі 907/798/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 907/798/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022

у справі № 907/798/21

за позовом Оноківської сільської ради Ужгородського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею та скасування записів про реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" 23.10.2023 повторно подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022 у справі № 907/798/21 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначені судові рішення ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2023 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.10.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 ГПК України, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022 у справі № 907/798/21, а тому належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даній справі є 2 684 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 2 684 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 2 684 грн.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Верховний Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

При цьому вимоги особи, яка подає скаргу, мають кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими ст. 308 ГПК України.

Водночас скаржник не визначає підстав подання касаційної скарги, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України, а також не визначає в прохальній частині касаційної скарги вимог щодо оскаржуваних судових рішень (з урахуванням положень ст. 308 ГПК України).

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга, а також вимог особи, яка подає скаргу, щодо оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, визначеної у ч. 2 ст. 287 ГПК України, та вимог в прохальній частині касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень (з урахуванням положень ст. 308 ГПК України).

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Щодо заяви та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду встановлено наступні обставини.

Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2023 про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022 у справі № 907/798/21 скаржник отримав 25.09.2023, що підтверджується даними, які містяться на сайті Укрпошти при перевірці поштового відправлення за трек - номером 0101618512593.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 у справі № 907/798/21, а тому останній день оскарження за приписами ст. 288 ГПК України закінчився - 21.08.2023, тоді як дану касаційну скаргу повторно подано 23.10.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування заяви та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає про розгляд справи в суді першої інстанції без участі представників заявника та про істотні порушення норм процесуального права, які були залишено судом апеляційної інстанції без розгляду, однак не наводить причин повторного подання касаційної скарги з затримкою більше ніж на двадцять днів.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у заяві, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

З наведених в заяві доводів вбачається недотримання скаржником однаково обов`язкових для всіх учасників справи вимог щодо оформлення касаційної скарги, та жодним чином не обґрунтовано того, що наведені заявником обставини якимось чином свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Так скаржником не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 у справі № 907/798/21 та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином підстави, наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи дату отримання повернутої вперше касаційної скарги (25.09.2023), Суд визнає неповажними.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Також Суд звертає увагу скаржника, що згідно з новою редакцією частин п`ятої ? дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Крім того, заявником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, що підтверджується актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2023 № 29.1-25/628.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення недоліків, поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) сплатити судовий збір у розмірі 2 684 грн; 2) надати касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, визначеної у ч. 2 ст. 287 ГПК України, та вимог щодо оскаржуваних судових рішень (в прохальній частині); 3) навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав; 4) зареєструвати електронні кабінети Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" та адвоката - представника заявника в ЄСІТС; 5) надати докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції та доданих до неї документів іншим учасникам справи (позивачу та третій особі).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 288, 290-292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна-2" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022 у справі № 907/798/21 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.