Вирок
від 16.11.2023 по справі 352/446/22
ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/446/22

Провадження № 1-кп/352/76/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42021092080000002 від 19 березня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Рожнятів Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2021 року за ч. 1 ст. 362 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 10200 грн., штраф сплачений 10 листопада 2021 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Завадка Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом від 04 вересня 2023 року (т.5 а.с.41-72), органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України за таких обставин:

ОСОБА_7 у відповідності до розпорядження № 62 від 19.09.2018 Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області прийнятий на посаду державного реєстратора.

В подальшому, ОСОБА_7 для забезпечення належної реалізації положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 08.10.2018 отримав під розписку від Івано-Франківської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» логін та пароль доступу до Єдиних та Державних реєстрів (автоматизованих систем) з метою здійснення відповідних дій у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують їх функціонування, тим самим отримав повний доступ до автоматизованих систем, в тому числі до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заявник ОСОБА_7 , відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, шляхом подання заяви приєднався до договору про надання послуг електронного цифрового підпису та його умов, встановлених Державним підприємством «Національні інформаційні системи», що розміщено на офіційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів органів юстиції України (далі-АЦСК) за адресою: ca.informjust.ua.

Заявник ОСОБА_7 підписом засвідчив, що він ознайомлений з умовами договору про надання послуг електронного цифрового підпису, погоджується з ним та зобов`язується виконувати. Подання вищевказаної заяви є підставою для надання АЦСК заявнику послуг ключа.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 05.07.1994 № 80/94-ВР зі змінами визначено, що інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Захист інформації в системі - діяльність, спрямована на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації в системі.

Несанкціоновані дії щодо інформації в системі - дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників з питань перерозподілу часток між учасниками товариства (п. 5 ч. 2 ст. 30 цього Закону) приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Згідно ч. 4 ст. 34 цього Закону рішення загальних зборів учасників товариства приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Частиною 5 ст. 34 цього ж Закону передбачено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього Закону невідповідність поданих документів вимогам Конституції та законів України є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації.

Згідно з аб. 4 п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами), якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації, які не пов`язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням підстав для зупинення їх розгляду.

Державний реєстратор Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_7 уповноважений на здійснення функцій представника органу місцевого самоврядування, обіймає постійно в органі місцевого самоврядування відповідну посаду, та виконує вищевказані функції за спеціальними повноваженнями, якими він наділений повноважним органом місцевого самоврядування та законом, тобто згідно з положеннями примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України, є службовою особою.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3, підпункту «б» пункту 2 частини 1 статті 3 та пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (зі змінами), ОСОБА_7 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

ОСОБА_7 , будучи державним реєстратором Поберезької сільської ради, маючи доступ до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, створення та функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до повноважень державного реєстратора, володіючи ідентифікатором доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, в тому числі автоматизованої системи Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зловживаючи повноваженнями державного реєстратора, тобто особи, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у співучасті з директором ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 використав свої повноваження в злочинних цілях, за наступних обставин.

В процесі господарської діяльності Акціонерного товариства державної форми власності «Оріана» (99,9 % акцій належать Фонду державного майна України) у 2017 році утворено ТОВ «Оріана-Еко» (державної форми власності).

У 2018 році рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» збільшено статутний капітал указаного Товариства шляхом включення учасника ТОВ «Калуська соляна компанія» (засновники та кінцеві бенефіціарні власники фізичні особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ).

Станом на 05.05.2018 статутний капітал ТОВ «Оріана-Еко» складався із часток учасників: АТ «Оріана» (державної форми власності) - 187 753 049 грн. або 51%, ТОВ «Калуська соляна компанія» (недержавна форма власності) - 180 390 184 грн. або 49 %.

Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 05.05.2018 директором Товариства з 07.05.2018 призначено ОСОБА_6 , який відповідно до статуту ТОВ «Оріана-Еко» вирішує всі поточні питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників, розпоряджається майном та коштами Товариства, без доручення представляє Товариство, вправі укладати правочині та вчиняти юридичні дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень встановлених статутом Товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів, є суб`єктами господарювання державного сектора економіки.

З приводу розподілу розміру часток вказаних Товариств у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» у 2019 році тривали судові спори.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2019 (справа № 909/230/19) скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019, якою розмір частки АТ «Оріана» неправомірно зменшувалась з 51 % до 46 %, а відповідно розмір частки ТОВ «Калуська соляна компанія» неправомірно збільшувалась з 49 % до 54 %, та залишено в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2019 про відмову в позові ТОВ «Калуська соляна компанія».

Тобто, з 03.12.2019 (час вступу у законну силу постанови Верховного суду від 03.12.2019) частка АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» становить 187 753 049 грн. або 51 %, а частка ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180 390 184 грн. або 49 %.

Однак, в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 (яка була чинною з 14.08.2019 до її скасування Верховним судом 03.12.2019) за заявою ТОВ «Оріана-Еко» державним реєстратором Узинської сільської ради ОСОБА_10 03.10.2019 о 13 год. 44 хв. 42 сек. змінено розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 51 % до 46 %, а розмір частки ТОВ «Калуська соляна компанія» збільшено з 49 % до 54 %.

Після ознайомлення з постановою Верховного суду від 03.12.2019, у директора ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 виник умисел позбавити АТ «Оріана» частки у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді отримання ТОВ «Калуська соляна компанія» права вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко».

З цією метою директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , незважаючи на те, що постановою Верховного суду від 03.12.2019 вирішено судовий спір щодо розподілу часток учасників очолюваного ним Товариства, всупереч Статуту Товариства, 07.02.2020 ініціював скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» без участі АТ «Оріана» частка якого становить 51 % статутного капіталу Товариства, на яких, за відсутності кворуму, повторно прийнято рішення про необґрунтоване зменшення розміру частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. або з 51 % до 46 %.

Однак, з метою уникнення можливої відповідальності за невиконання судового рішення, 27.03.2020 директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , беручи до уваги постанову Верховного Суду від 03.12.2019, звернувся до державного реєстратора Поберезької сільської ради ОСОБА_7 із заявою про проведення в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо відновлення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників ТОВ «Оріана-Еко» у відповідність до статуту Товариства.

30.03.2020 о 08 год. 47 хв. 33 сек. державний реєстратор Поберезької сільської ради ОСОБА_7 провів в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правомірну реєстраційну дію за заявою директора ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 від 27.03.2020, визначивши частку АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» в розмірі 187 753 049 грн. (або 51 %) та частку ТОВ «Калуська соляна компанія» 180 390 184 грн. (або 49 %).

Для досягнення злочинної мети, цього ж дня, 30.03.2020, ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 і, виступаючи як пособник у вчиненні кримінального правопорушення, подав останньому заяву про проведення в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо зменшення частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 187 753 049 грн. до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та збільшення внаслідок цього частки ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 49 % до 54 %.

При цьому, директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 достовірно знав, що подана ним заява та додатки до неї не є правомочними та подані в порушення вимог чинного законодавства, з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія», тобто подав державному реєстратору ОСОБА_7 документи, які виступили засобом вчинення злочину.

Цього ж дня, 30.03.2020, директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 та державний реєстратор ОСОБА_7 , діючи у співучасті, як пособник та виконавець відповідно, всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко» та в порушення вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» спільно домовились про вчинення протиправних дій, спрямованих на позбавлення АТ «Оріана» частки у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко».

При цьому, ОСОБА_6 долучив до своєї заяви документи, які суперечили встановленим судовими рішеннями обставинам: реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому ОСОБА_6 особисто власноручно зазначив розмір часток АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 156 461 102 грн. (або 46 %), та частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 180 390 184 грн. (або 54 %); копію протоколу неправомочних загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, проведених за участю одного учасника ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % в статутному капіталі товариства, рішенням яких зменшено статутний капітал ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. та затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко»: АТ «Оріана» - 156 461 102 грн. або 46 % та ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180 390 184 грн. або 54 %.

Цього ж дня, 30.03.2020, державний реєстратор ОСОБА_7 , діючи як виконавець, зловживаючи повноваженнями державного реєстратора, тобто особи, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, перебуваючи на своєму робочому місці, при виконанні службових обов`язків, в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104 с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, умисно не дотримався процедури, визначеної законом при перевірці документів щодо наявності підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

При цьому, державний реєстратор ОСОБА_7 достовірно усвідомлював, що він діє всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко», а також в порушення вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», однак умисно прийняв як підставу для проведення вказаної реєстраційної дії копію, а не оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, на яких був присутній один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону та п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами) є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації.

Зокрема, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за допомогою робочого комп`ютера та програмного забезпечення, використовуючи особистий логін та відповідний пароль доступу, увійшов до програмного комплексу та, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в інтересах власників ТОВ «Калуська соляна компанія», незаконно, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек., вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності.

Як результат, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , умисно, протиправно та не санкціоновано, у співучасті з ОСОБА_6 змінено відомості щодо розміру часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», заподіявши значну матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана» в розмірі 31 291 947 грн., яка у 29 773 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані ч. 3 ст. 362 КК України, як несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинена особою, яка має право доступу до неї, повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду інтересам держави та охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

Також, 30.03.2020 в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104, в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, державний реєстратор Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , діючи у співучасті з директором ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , як виконавець, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав від директора ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 документи, які виступили засобом вчинення злочину - заяву про проведення в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо зменшення частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 187 753 049 грн. до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та збільшення внаслідок цього частки ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 49 % до 54 %, а також документи, які суперечили встановленим судовими рішеннями обставинам: реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому ОСОБА_6 особисто власноручно зазначив розмір часток АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 156 461 102 грн. (або 46 %), та частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 180 390 184 грн. (або 54 %); копію протоколу неправомочних загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, проведених за участю одного учасника ТОВ «Калуська соляна компанія» якому належить 49 % в статутному капіталі товариства, рішенням яких зменшено статутний капітал ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. та затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко»: АТ «Оріана» - 156 461 102 грн. або 46 % та ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180 390 184 грн. або 54 %.

У подальшому, державний реєстратор Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, при виконанні службових обов`язків, в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104, в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек. діючи як виконавець, зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, тобто достовірно усвідомлюючи, що він діє всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко», а також в порушення вимог ч. ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», умисно прийняв як підставу для проведення вказаної реєстраційної дії копію, а не оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, на яких був присутній один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону та п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами) є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації, з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вигляді отримання права вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко», шляхом незаконного збільшення розміру частки заснованого ними ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» в розмірі 31 291 947 грн., умисно не дотримався процедури, визначеної законом при перевірці документів щодо наявності підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, незаконно вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності і таким чином умисно спричинив матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана», що полягає у завданні майнової шкоди в розмірі 31 291 947 грн., що є тяжкими наслідками.

Вказані дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 365-2 КК України, як зловживання повноваженнями державним реєстратором, тобто особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

Згідно з обвинувальним актом від 04 вересня 2023 року (т.5 а.с.41-72), органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-2 КК України, за таких обставин:

Установлено, що у 1996 році Фондом державного майна України засноване Відкрите акціонерне товариство державної форми власності «Оріана», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Оріана» (далі - АТ «Оріана»), юридична адреса якого зареєстрована за адресою: м. Калуш вул. Євшана, 9, код ЄДРПОУ 05743160.

Згідно реєстру власників іменних цінних паперів частка держави в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) як засновника АТ «Оріана» складає 99,9 % акцій.

В процесі господарської діяльності АТ «Оріана» у 2017 році утворено Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріана-Еко» (державної форми власності), юридична адреса якого зареєстрована за адресою: м. Калуш вул. Євшана, 9, код ЄДРПОУ 41136873 (далі - ТОВ «Оріана-Еко, Товариство).

05.05.2018 згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» директором Товариства з 07.05.2018 призначено ОСОБА_6 , який відповідно до статуту ТОВ «Оріана-Еко» вирішує всі поточні питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників, розпоряджається майном та коштами Товариства, без доручення представляє Товариство, вправі укладати правочині та вчиняти юридичні дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень встановлених статутом Товариства.

ОСОБА_7 , обіймаючи на підставі розпорядження № 62 від 19.09.2018 посаду державного реєстратора Поберезької сільської ради, маючи доступ до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, створення та функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до повноважень державного реєстратора, володів ідентифікатором доступу до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, в тому числі автоматизованої системи Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і відповідно мав необхідні повноваження для проведення реєстраційних дій згідно чинного законодавства.

При цьому, директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 достовірно знав, що подана ним заява та додатки до неї не є правомочними та подані в порушення вимог чинного законодавства, з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія», тобто діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, подав державному реєстратору ОСОБА_7 документи, які виступили засобом вчинення злочину.

При цьому, ОСОБА_6 долучив до своєї заяви документи, які суперечили встановленим судовими рішеннями обставинам: реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому ОСОБА_6 особисто власноручно зазначив розмір часток АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 156 461 102 грн. (або 46 %), та частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 180 390 184 грн. (або 54 %); копію протоколу неправомочних загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, проведених за участю одного учасника ТОВ «Калуська соляна компанія» якому належить 49 % в статутному капіталі товариства, рішенням яких зменшено статутний капітал ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. та затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко»: АТ «Оріана» - 156 461 102 грн. або 46 % та ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180 390 184 грн. або 54 %.

Цього ж дня, 30.03.2020, державний реєстратор ОСОБА_7 , діючи на виконання злочинної домовленості з ОСОБА_6 , як виконавець, зловживаючи повноваженнями державного реєстратора, тобто особи, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, перебуваючи на своєму робочому місці, при виконанні службових обов`язків, в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104 с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, умисно не дотримався процедури, визначеної законом при перевірці документів щодо наявності підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

При цьому, державний реєстратор ОСОБА_7 достовірно усвідомлював, що він діє всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко», а також в порушення вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», однак за пособництва ОСОБА_6 умисно прийняв як підставу для проведення вказаної реєстраційної дії копію, а не оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, на яких був присутній один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону та п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами) є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації.

Зокрема, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за допомогою робочого комп`ютера та програмного забезпечення, використовуючи особистий логін та відповідний пароль доступу, увійшов до програмного комплексу та, діючи умисно, у змові з ОСОБА_6 та за його пособництва, в інтересах власників ТОВ «Калуська соляна компанія», незаконно, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек., вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності.

Як результат, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , умисно, протиправно та не санкціоновано, у співучасті з ОСОБА_6 змінено відомості щодо розміру часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», заподіявши значну матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана» в розмірі 31 291 947 грн., яка більше ніж у 29 773 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України, як пособництво у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду інтересам держави та охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України.

Також, 30.03.2020 в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104 с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , діючи у співучасті з державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи як пособник, надав для державного реєстратора Поберезької сільської ради ОСОБА_7 документи, які виступили засобом вчинення злочину - заяву про проведення в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо зменшення частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 187 753 049 грн. до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та збільшення внаслідок цього частки ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» з 49 % до 54 %, а також документи, які суперечили встановленим судовими рішеннями обставинам: реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому ОСОБА_6 особисто власноручно зазначив розмір часток АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 156 461 102 грн. (або 46 %), та частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» - 180 390 184 грн. (або 54 %); копію протоколу неправомочних загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, проведених за участю одного учасника ТОВ «Калуська соляна компанія» якому належить 49 % в статутному капіталі товариства, рішенням яких зменшено статутний капітал ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. та затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко»: АТ «Оріана» - 156 461 102 грн. або 46 % та ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180 390 184 грн. або 54 %.

У подальшому, державний реєстратор Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, при виконанні службових обов`язків, в приміщенні Поберезької сільської ради, що розташована по вул. Шевченка, 104, в с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек. діючи як виконавець, зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, тобто достовірно усвідомлюючи, що він діє всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко», а також в порушення вимог ч. ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», умисно прийняв як підставу для проведення вказаної реєстраційної дії копію, а не оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, на яких був присутній один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону та п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами) є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації, з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вигляді отримання права вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко» шляхом незаконного збільшення розміру частки заснованого ними ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» в розмірі 31 291 947 грн., умисно не дотримався процедури, визначеної законом при перевірці документів щодо наявності підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, незаконно вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності і таким чином умисно спричинив матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана», що полягає у завданні майнової шкоди в розмірі 31 291 947 грн., що є тяжкими наслідками.

Вказані дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365-2 КК України, як пособництво у зловживанні повноваженнями державним реєстратором, тобто особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав і пояснив, що в березні 2020 року до нього звернувся директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 із заявою про проведення реєстраційної дії стосовно зміни розмірів частки учасників в статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко». До заяви ОСОБА_6 долучив, зокрема, оригінал протоколу зборів учасників, а також нотаріально завірену копію. Прийнявши вказані документи і перевіривши їх на відповідність законодавству, він провів відповідну реєстраційну дію про зміну часток учасників товариства. Оскільки на загальних зборах учасників товариства вирішувалося питання саме зміни часток учасників товариства, через не внесення одним із учасників своєї частки, при голосуванні, не враховувалися голоси відповідного учасника в частині не внесеного внеску. Тому, на його думку, загальні збори учасників були повноважні, і мали право прийняти рішення про зміну часток учасників. Отже, підстав для відмови у проведенні відповідної реєстраційної дії в нього не було. На його думку, Міністерством юстиції неправомірно було анульовано йому доступ до реєстру. Жодної змови з ОСОБА_6 у нього не було. Дружніх, чи будь-яких особистих стосунків між ними немає. Ніякої неправомірної вигоди він не отримав і не мав наміру отримати. З власниками ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не знайомий і в їх інтересах не діяв.

Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду свою вину не визнав та пояснив, що він був призначений на посаду директора ТОВ «Оріана-Еко» в травні 2018 року. У квітні 2018 року на позачергових зборах ТОВ «Оріана-Еко» було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства на 31 млн. грн., а саме суму ПДВ АТ «Оріана». Проте фактично вказана сума не була внесена до статутного фонду ТОВ «Оріана-Еко». За позовом ТОВ «Калуська соляна компанія» рішенням Західного апеляційного господарського суду від 14 серпня 2019 року визнано недійсним рішення про зміну розміру статутного фонду та змінено розмір часток учасників товариства. В подальшому постановою ВС від 03 грудня 2019 року рішення апеляційного суду було скасоване, але суд вказав, що зміна розміру статутного капіталу належить виключно до повноважень загальних зборів учасників товариства. З метою вирішення даного питання засновником ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_9 було ініційовано проведення загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко». Про дату проведення загальних зборів ТОВ «Оріана-Еко» належним чином були повідомлені всі учасники товариства. 07 лютого 2020 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Оріана-Еко». На зборах був присутній засновник ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_9 , представники АТ «Оріана» не з`явилися. Так як, на загальних зборах учасників товариства вирішувалося питання саме зміни часток учасників товариства, через внесення одним із учасників своєї частки, при голосуванні, не враховувалися голоси відповідного учасника в частині не внесеного внеску. За результатами загальним зборів було прийнято рішення про зменшення статутного фонду товариства на суму невнесеної частки та, відповідно, перерозподіл часток учасників товариства. Йому, як директору товариства, було доручено провести державну реєстрацію відповідних змін. З цією метою він звернувся до державного реєстратора з відповідною заявою, до якої долучив оригінал протоколу загальних зборів і нотаріально завірену його копію. Оригінал протоколу йому був повернутий. Вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого правопорушення, оскільки він лише виконав рішення загальних зборів і звернувся із заявою до державного реєстратора. З ОСОБА_7 в змову не вступав, жодної неправомірної вигоди не отримував.

На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст.362, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.365-2 КК України прокурорами було заявлено клопотання про допит представника потерпілих та свідків.

Так, представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що працює на посаді заступника директор АТ «Оріана». Так, постановою Верховного суду від 02 грудня 2019 року була скасована постанова апеляційного суду, якою були змінені розміри часток учасників ТОВ «Оріана-Еко». Відповідно розмір часток учасників ТОВ «Оріана-Еко» мав складати 51% АТ «Оріана» і 49% ТОВ «Калуська соляна компанія». Проте керівництву АТ «Оріана» стало відомо, що 30 березня 2020 року до Єдиного реєстру юридичних осіб, державним реєстратором ОСОБА_7 були внесені зміни щодо часток учасників ТОВ «Оріана-Єко», а саме зменшено розмір частки АТ «Оріана» до 46%, і відповідно збільшено розмір частки ТОВ «Калуська соляна компанія» до 54 %. В ході ознайомленні з реєстраційною справою, було з`ясовано, що відповідні зміни щодо розміру часток в статутному капіталі були прийняті рішенням загальних зборів ТОВ «Оріана-Еко» 07 лютого 2020 року, хоча представники АТ «Оріана» на вказане засідання запрошені не були і в будь-якому разі збори були неповноважні, оскільки у присутнього єдиного учасника ТОВ «Калуська соляна компанія» було лише 49%, що недостатньо для прийняття будь-яких рішень. Вважаючи дії державного реєстратора протиправними, керівництво АТ «Оріана» звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. В подальшому, 19 січня 2022 року Міністерство юстиції України, скасувало відповідну реєстраційну дію, щодо зміни часток в статутному капіталі ТОВ «Оріна-Еко». Вважає, що неправомірними діями обвинувачених АТ «Оріана» була завдана шкода в розмірі 31291947 грн., оскільки саме на таку суму було зменшено частку АТ «Оріана» в статутному фонді ТОВ «Оріна-Еко». В свою чергу це призвело до того, що АТ «Оріана» втратило право вирішального голосу щодо діяльності ТОВ «Оріана-Еко».

Свідок ОСОБА_9 в судовомузасіданні повідомив,що являєтьсязасновником ТОВ«Калуська солянакомпанія».З метоюуникнення екологічноїкатастрофи,залучення додатковихресурсів у2018році булоприйнято рішенняпро утворення ТОВ«Оріана-Еко»,до складуякої увійшлиАТ «Оріана»та ТОВ«Калуська солянакомпанія».Статутний капіталскладав 51%АТ «Оріана»і відповідно49% ТОВ «Калуська соляна компанія». Директором ТОВ «Оріана-Еко» було призначено ОСОБА_6 . Враховуючи, що АТ «Оріана» не було внесено до статутного капіталу приблизно 30 млн. грн, що складає суму ПДВ, ТОВ «Калуська соляна компанія» звернулося до суду з позовом про скасування збільшення статутного капіталу АТ «Оріана» на вказану суму і відповідно зміну часток учасників товариства на 46 % і 54 %. Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено, але постановою апеляційного суду відповідний позов був задоволений. Проте, Верховний суд скасував постанову апеляційного суду, мотивувавши своє рішення тим, що на момент проведення зборів та ухвалення оскаржуваного рішення ТОВ «Калуська соляна компанія» не було учасником товариства. Окрім того, в даному рішенні було вказано, що зміна часток учасників товариства має прийматися на загальних зборах учасників товариства. З цією метою, ним було ініційовано проведення загальних зборів ТОВ «Оріана-Еко», що були призначені на 07 лютого 2020 року. Всі учасники товариства були належним чином повідомлені, але на збори не з`явилися представники від АТ «Оріана». На зборах були присутні він, як засновник ТОВ «Калуська соляна компанія», директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 та фізична особа ОСОБА_11 , який був лише присутній і не приймав участі у голосуванні. Враховуючи, що АТ «Оріана» фактично не було внесено до статутного капіталу близько 30 млн. грн., його голоси у відповідній частці при голосуванні на загальних зборах не враховувалися. В ході вказаних зборів було прийнято рішення про зменшення розміру частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» на суму 31 291 947 грн. тобто з 51 % до 46 %. Директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 з метою виконання рішення загальних зборів звернувся до державного реєстратора з метою внесення відповідних змін до реєстраційних даних товарина. З будь-якими проханнями чи вказівками до ОСОБА_6 він не звертався. На його думку ОСОБА_6 не вчиняв будь-яких протиправних дій, а лише як директор виконував рішення загальних зборів. З ОСОБА_7 взагалі не знайомий. Окрім того, після внесення відповідних відомостей про зміну часток в статутному фонді ТОВ «Оріана-Еко», ТОВ «Калуська соляна компанія» не було вчинено жодних дій щодо майна товариства.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомив,що являється,так які ОСОБА_9 ,співзасновником ТОВ«Калуська солянакомпанія»,що булостворене зметою запобіганняекологічній катастрофів м.Калуші.Він відповідаєза частинуроботи,пов`язану зтехнічним аспектом,а ОСОБА_9 за юридичнусторону діяльностітовариства.На загальнихзборах учасниківТОВ «Оріана-Еко»07лютого 2020року вінособисто участіне брав,але повністюдовіряв ОСОБА_9 .Щодо зміничасток учасниківтовариства йомунічого невідомо.З будь-якимклопотаннями до ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 він незвертався.Знає ОСОБА_6 як відповідальногодиректора,який опікувавсяінтересами товариства. ТОВ «Оріана-Еко» на теперішній час є збитковим.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 07 лютого 2020 року він був в м. Калуші з питань кар`єру. ОСОБА_9 запросив його бути присутнім на загальних зборах учасників ТОВ «Оріана-Еко». На вказаних зборах було прийнято рішення про зменшення розміру частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» на суму приблизно 30 млн. грн., що фактично не були ним внесені до статутного капіталу. Підписи в протоколі загальних зборів були посвідчені нотаріусом.

Окрім того, прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст.362, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.365-2 КК України були надані документи, в ході дослідження яких, судом були встановлені такі обставини:

1.Листом від 19 березня 2021 року прокурор Калузької місцевої прокуратури ОСОБА_12 повідомив керівнику Калуської окружної прокуратури ОСОБА_13 про те, що в ході вивчення матеріалів СБУ, ним було встановлено достатньо даних для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 186).

2.Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження: 42021092080000002, 18 березня 2021 року прокурором ОСОБА_14 були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України, з таким формулюванням короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: в ході вивчення матеріалів перевірки Управління СБУ в області встановлено, що суб`єкти приватної господарської діяльності без проведення загальних зборів ТОВ «Оріана-Еко» використали підроблений протокол зборів даного товариства, що слугувало підставою подальшої перереєстрації часток товариства (т. 1 а.с. 185).

3.Постановою в.о. керівника Калуської окружної прокуратури ОСОБА_15 від 19 березня 2021 року було призначено групу прокурорів в кримінальному провадженні № 42021092080000002 (т. 1 а.с. 187).

4.Постановою прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_16 була визначена підслідність кримінального провадження № 42021092080000002 за органами національної поліції і доручено здійснення досудового розслідування СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області (т. 1 а.с. 188).

5.25 березня 2021 року матеріали кримінального провадження № 42021092080000002 були передані СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області (т. 1 а.с. 188).

6.Постановою в.о. начальника сектору дізнання ОСОБА_17 від 29 березня 2021 року було призначено групу дізнавачів у кримінальному провадженні № 42021092080000002 - ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 233-234).

7.Постановою начальника сектору дізнання ОСОБА_19 від 05 квітня 2022 року було змінено групу дізнавачів у кримінальному провадженні № 42021092080000002 та призначено: ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (т. 1 а.с. 235-236).

8.05 квітня 2021 року дізнавач СД Калуського РВП ГУНП ОСОБА_28 повідомив начальнику управління СБУ в Івано-Франківській області, що ним проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42021092080000002 за ч. 4 ст. 358 КК України (а.с. 190).

9.05 квітня 2021 року дізнавач СД Калуського РВП ГУНП ОСОБА_28 звернувся до слідчого судді із клопотанням при тимчасовий доступ до оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Оріана-еко» від 07 лютого 2020 року, оригіналів первинних документів, що слугували підставою для проведення загальних зборів учасників вказаного товариства та оригіналів документів, які слугували для складання вищевказаного документу, які знаходяться в розпорядженні ТзОВ «Оріана-еко» (т. 1 а.с. 191-192).

10.Ухвалою слідчого судді від 08 квітня 2022 року було надано тимчасовий доступ дізнавачу до оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Оріана-еко» від 07 лютого 2020 року, оригіналів первинних документів, що слугували підставою для проведення загальних зборів учасників вказаного товариства та оригіналів документів, які слугували для складання вищевказаного документу, які знаходяться в розпорядженні ТзОВ «Оріана-еко» (т. 1 а.с. 193-195).

11.09 квітня 2021 року дізнавач СД Калуського РВП ГУНП ОСОБА_28 звернувся до слідчого судді із клопотанням при тимчасовий доступ до реєстраційної справи державного реєстратора Виконавчого комітету Калуської міської ради ОСОБА_29 , яка 11 січня 2021 року засвідчила протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Оріана-еко» від 07 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 196-197).

12.Ухвалою слідчого судді від 09 квітня 2022 року було надано тимчасовий доступ дізнавачу до реєстраційної справи державного реєстратора Виконавчого комітету Калуської міської ради ОСОБА_29 , яка 11 січня 2021 року засвідчила протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Оріана-еко» від 07 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 198-200).

13.Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12 квітня 2021 року і відповідного опису, дізнавачем було вилучено реєстраційну справу № 112000262089 ТОВ «Оріана-Еко» на 211 арк. (т. 1 а.с. 201-202).

14.Постановою слідчоговід 12травня 2021року реєстраційнусправу державногореєстратора Виконавчогокомітету Калуськоїміської ради№ 112000262089 ТОВ«Оріана-Еко»на 211 арк. було визнано речовим доказом і долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 203-204).

15.Реєстраційна справадержавного реєстратораВиконавчого комітетуКалуської міськоїради №112000262089 ТОВ «Оріана-Еко», зокрема, містить:

-статут ТОВ «ОРІАНА_ЕКО», затверджений 05 травня 2018 року, в п. 8.3.12 якого зазначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 % (відсотками) голосів. У випадку, якщо загальна кількість голосів не перевищує 50 %, скликаються повторні збори не пізніше, ніж через один місяць після скликання перших зборів (т. 2 а.с. 93-106);

-опис документів, що надаються юридичною, особою для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 27 березня 2020 року (т. 2 а.с. 152);

-заяву ОСОБА_6 від 26 березня 2020 року від ТзОВ «Оріана-еко» про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо зміни розміру статутного капіталу та зміни складу засновників або зміну відомостей про засновників юридичної особи (т. 2 а.с. 153-157);

-квитанцію №6346 від 26 березня 2020 року про сплату адміністративного збору в сумі 690 грн. (т. 2 а.с. 158);

-постанову Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 909/230/19, якою касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оріана» задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 909/230/19 скасовано, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2022 року у справі 909/230/19 залишено в силі. Постанова мотивована тим, згідно з положеннями статей 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справі факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які на момент його прийняття не були учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Адже особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб, тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права (т. 2 а.с. 159-164);

-рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2022 року у справі 909/230/19, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" до Акціонерного товариства "Оріана" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Оріана-Еко", оформленого протоколом №3 від 17.04.2018 року в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" на суму 31 291 947 грн 00 к., що складає суму ПДВ; про визнання статутного капіталу ТОВ "Оріана-Еко" в розмірі 336 851 286 грн 00 к.; про визнання розміру частки ВАТ "Оріана" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 156 461 102 грн 00 к., що становить 46% та визнання розміру частки ТОВ "Калуська соляна компанія" у статутному капіталі ТОВ "Оріана-Еко" 180 390 184 грн 00 к., що становить 54 % - відмовлено (т. 2 а.с.165-168 );

-супровідний лист від 02 квітня 2020 року № 02-32/105, яким державний реєстратор ОСОБА_7 передав Калуській районній державній адміністрації документи на 26 арк. для долучення до реєстраційної справи ТОВ «Оріана-Еко» (т. 2 а.с. 170);

-опис документів для долучення до реєстраційної справи № 112000262089 (т. 2 а.с. 171);

-опис документів, що надаються юридичною, особою для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 30 березня 2020 року (т. 2 а.с. 172);

-заяву ОСОБА_6 від 30 березня 2020 року від ТзОВ «Оріана-еко» про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо зміни розміру статутного капіталу та зміни складу засновників або зміну відомостей про засновників юридичної особи (т. 2 а.с. 173-177);

-квитанцію №4986 від 27 березня 2020 року про сплату адміністративного збору в сумі 690 грн. (т. 2 а.с. 158);

-копію протоколу загальних зборів ТОВ «Оріана-Еко» від 07 лютого 2020 року, за участі директора ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , директора ТОВ «Калузька соляна компанія» ОСОБА_9 , громадянина ОСОБА_11 , на яких, зокрема було прийнято рішення : зменшити статутний капітал Товариства на розмір несплаченої частини частки, що складає 31 291 947 грн, учасника ВАТ «Оріана», з 187 753 049 грн. до 156 461 102 грн., затвердити статутний капітал Товариства в розмірі 336 851 286 грн., затвердити розмір часток учасників Товариства: ВАТ «Оріана» - 156 461 102 грн. (46 %); ТОВ «Калуська соляна компанія» - 180390184 грн. (54%) (т. 2 а.с. 179-180);

-аудиторський звіт аудиторської фірми «ІФ-аудит» з надання впевненості щодо здійснення внеску до статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», в якому зазначено, що з врахуванням норм національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та ПКУ ТОВ «Оріана-Еко» не має підстав для зарахування до активів внеску учасника в сумі 29431791 грн., оскільки податкова накладна №553 від 06 квітня 2018 року на суму 176590746 грн. не зареєстрована належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с. 181-184).

16.Постановою прокурора ОСОБА_30 від 7 травня 2021 року було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 358 КК України на ч. 3 ст. 362 КК України (т. 2 а.с. 239).

17.Постановою прокурора ОСОБА_30 від 7 травня 2021 року була визначена підслідність кримінального провадження № 42021092080000002 за СВ Кальського РВП ГУНП в Івано-Франківській області (т. 2 а.с. 240).

18.Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження: 12021091170000083, 29 квітня 2021 року слідчим ОСОБА_31 були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 365-2 КК України, з таким формулюванням короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 28 квітня 2021 року Калузький РВП ГУ НП в Івано-Франківській області з Калузької окружної прокуратури надійшли матеріали за зверненням в.о. генерального директора АТ «Оріана» ОСОБА_32 з приводу зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором ОСОБА_7 , з метою отримання неправомірної вигоди, при здійсненні реєстраційних дій, пов`язаних із зміною розміру статутного капіталу АТ «Оріана», що завдало істотної шкоди АТ «Оріана» (т. 1 а.с. 241).

19.Листом №01-1462-19 від 27 квітня 2021 року заступник керівника Калуської окружної прокуратури ОСОБА_33 направив за належністю до СВ Колуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, звернення виконуючого обов`язків генерального директора АТ «Оріана» ОСОБА_34 з приводу можливого вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 41).

20.Відповідно до заяви №415 від 23 квітня 2021 року, виконуючий обов`язків генерального директора АТ «Оріана» ОСОБА_34 , звернувся до керівника Калуської окружної прокуратури, з повідомленням про кримінальне правопорушення, що має ознаки злочинів, передбачених ст. 382, ст. 365-2 КК України (т. 3 а.с. 41-45).

21.Дорученням від 29 квітня 2021 року, начальником СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_35 було доручено провести досудове розслідування старшому слідчому ОСОБА_36 (т. 3 а.с. 46).

22.Постановою від 30 квітня 2021 року заступником керівника Калуської окружної прокуратури ОСОБА_37 було призначено групу прокурорів у складі ОСОБА_38 і ОСОБА_39 (т. 3 а.с. 47).

23.Відповідно до довідки, виданої старшим слідчим ОСОБА_36 , 28 квітня 2021 року вона прийняла та 29 квітня 2021 року зареєструвала в ЄРДР за № 12021091170000083, заяву виконуючого обов`язків генерального директора АТ «Оріана» ОСОБА_34 з приводу можливого вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 48).

24.Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження: 42021092080000002, 19 березня 2021 року були внесенні відомості про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 362 КК України, а 29 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 365-2 КК України (т. 3 а.с. 49-50).

25.Постановою від 07 травня 2021 року матеріали досудових розслідувань № 12021091170000083 та № 42021092080000002 були об`єднані в одне провадження (т. 3 а.с. 51).

26.Дорученням від 07 травня 2021 року, заступником начальника СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_40 було доручено провести досудове розслідування кримінального провадження № 42021092080000002 старшому слідчому ОСОБА_36 і слідчому ОСОБА_41 (т. 3 а.с. 52).

27.Постановою від 07 травня 2021 року заступником керівника Калуської окружної прокуратури ОСОБА_37 було призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 2021092080000002 у складі ОСОБА_38 і ОСОБА_39 (т. 3 а.с. 53).

28.Рапортом від 12 травня 2021 року старший слідчий ОСОБА_36 повідомила начальнику РВП про необхідність отримання дозволу на реєстрацію в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень кримінального провадження № 2021092080000002 (т. 3 а.с. 54).

29.Постановою прокурора ОСОБА_42 була визначена підслідність кримінального провадження № 2021092080000002 за слідчим підрозділом відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області (т. 3 а.с. 55).

30.Постановою від 21 травня 2021 року заступником керівника Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_43 було призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 2021092080000002 у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 (т. 3 а.с. 56).

31.Дорученням від 1 червня 2021 року, начальника СВ Відділення поліції № 1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_47 було доручено провести досудове розслідування кримінального провадження № 42021092080000002 старшому слідчому ОСОБА_48 (т. 3 а.с. 57).

32.Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження: 42021092080000002, станом на 01 червня 2021 року досудове розслідування здійснювалось слідчим ОСОБА_49 (т. 3 а.с. 58-59).

33.Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження: 42021092080000002, станом на 09 липня 2021 року досудове розслідування здійснювалось слідчими ОСОБА_49 , ОСОБА_50 і ОСОБА_51 (т. 3 а.с. 58-59).

34.Листом № 3148/108/47/02-2021 від 08 липня 2021 року начальник СВ ОСОБА_52 звернувся до директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_53 з клопотанням провести службове розслідування (перевірку законності дій) за фактом наявності/відсутності порушень закону у діях державного реєстратора Поберезької сільської ради ОСОБА_7 при проведенні ним реєстраційних дій 27 березня 2020 року і 30 березня 2020 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ТзОВ «ОРІАНА_ЕКО», код 41136873. За наявності підстав, просив скасувати відповідні реєстраційні дії (т. 3 а.с. 62-64).

35.29 вересня 2021 року в.о. директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації ОСОБА_54 було повідомлено ВП № 1 Івано-Франківського РУП ГУПН в Івано-Франківській області про результати розгляду листа (т.3 а.с. 65).

36.Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2019 року було анульовано державному реєстратору Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_7 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т. 3 а.с. 66).

37.Актом за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних особі, фізичних осіб підприємців та громадських формувань державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_7 від 15 вересня 2021 року, враховуючи неодноразовість проведення ОСОБА_7 реєстраційних дій з порушенням законодавства, що викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності при виконанні функцій державного реєстратора, було запропоновано анулювати ОСОБА_7 доступ до реєстру (т. 3 а.с. 67-70).

38.Листом від 01 жовтня 2021 року Перший заступник міністра ОСОБА_55 повідомив ВП № 1 Івано-Франківського РУП ГУПН в Івано-Франківській області, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа (т. 3 а.с. 71-73).

39.Наказом № 3143/7 від 07 вересня 2021 року Міністром юстиції України ОСОБА_56 було відмовлено в задоволенні скарги ВП № 1 Івано-Франківського РУП ГУПН в Івано-Франківській області про скасування реєстраційної дії № 11201070012002620 від 30 березня 20202 року (т. 3 а.с. 75).

40.05 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ДП «Національні інформаційні системи», які містять інформацію щодо виконаних державним реєстратором ОСОБА_7 та будь-якими іншими особами пошукових і реєстраційних дій щодо ТОВ «Оріана-Еко» у період з 07 лютого 2020 року по 05 липня 2021 року (т. 3 а.с. 101-102).

41.Ухвалою слідчого судді від 12 липня 2021 року слідчому ОСОБА_58 було надано тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ДП «Національні інформаційні системи», які містять інформацію щодо виконаних державним реєстратором ОСОБА_7 та будь-якими іншими особами пошукових і реєстраційних дій щодо ТОВ «Оріана-Еко» у період з 07 лютого 2020 року по 05 липня 2021 року (т. 3 а.с. 103-106).

42.Відповідно до протоколу тимчасового доступу до документів від 10 вересня 2021 року, слідчим було вилучено і описано документи, згідно ухвали слідчого судді від 12 липня 2022 року на оптичному диску СД-Р 025735 (т. 3 а.с. 107-108).

43.Згідно з протоколом огляду документів від 15 вересня 2021 року, слідчим було переглянуло компакт диск СД-Р 07041814,025735 та встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_7 27 березня 2020 року о 12604 проведено реєстраційну дію 112000262089 та 30 березня 2020 року о 13:45 проведено ще одну реєстраційну дію 112000262089 перелік змін: зміна розміру статутного капіталу юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи (т. 3 а.с. 109-125).

44.05 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ДП «Національні інформаційні системи», які містять інформацію щодо направлення на навчання, замовлення для надання ідентифікаторів доступу, заяви щодо отримання електронно-цифрового підпису, документів що підтверджують повноваження державного реєстратора ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 126-127).

45.Ухвалою слідчого судді від 12 липня 2021 року слідчому ОСОБА_58 було надано тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ДП «Національні інформаційні системи», які містять інформацію щодо направлення державного реєстратора ОСОБА_7 на навчання, замовлення для надання ідентифікаторів доступу, заяви щодо направлення на навчання, замовлення для надання ідентифікаторів доступу, заяви щодо отримання електронно-цифрового підпису, документів що підтверджують повноваження державного реєстратора ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 128-130).

46.Відповідно до протоколу тимчасового доступу до документів від 20 серпня 2021 року, слідчим було вилучено і описано документи, згідно ухвали слідчого судді від 12 липня 2022 року, а саме: копії супровідного листа на направлення на навчання, замовлення про надання ідентифікаторів доступу, розпорядження № 62 про призначення ОСОБА_7 на посаду, розписки про отримання ідентифікаторів доступу (т. 3 а.с. 131-132).

47.Листом від 20 вересня 2018 року № 02-32/308 сільський голова Поберезької сільської ради ОСОБА_59 звернувся до директора Івано-Франківської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» з проханням надати ідентифікатори доступу до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України державному реєстратору ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 133).

48.Відповідно до замовлення від 20 вересня 2018 року № 02-32/307 сільський голова Поберезької сільської ради ОСОБА_59 замовив державному реєстратору ОСОБА_7 ідентифікатори доступу до Держаного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиних і Державних реєстрів, адміністратором яких є підприємство «Національні інформаційні системи» (т. 3 а.с. 134).

49.Розпорядженням сільського голови Поберезької сільської ради ОСОБА_59 від 19 вересня 2018 року № 62, ОСОБА_7 був прийнятий на роботу на посаду державного реєстратора (т. 3 а.с. 135).

50.08 жовтня 2018 року ОСОБА_7 отримав від Івано-Франківської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» логін та пароль доступу до Єдиних та Державних реєстрів, про що свідчить відповідна розписка (т. 3 а.с. 136).

51.Згідно з дорученням від 05 липня 2021 року №5785/108/47/02-2021, слідчий ОСОБА_60 доручила оперативному підрозділу управління СБУ в Івано-Франківській області: зібрати характеризуючі матеріали на ОСОБА_7 ; допитати в якості свідків, осіб присутніх на загальних зборах ТОВ «Оріфана-Еко» 07 лютого 2020 року; встановити і допитати свідків даного правопорушення (т. 3 а.с. 137).

52.Листом від 21 серпня 2021 року № 60/8/1-29 управління СБУ в Івано-Франківській області повідомило відділення поліції № 1 СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про результати виконання доручення слідчого (т. 3 а.с. 138-139).

53.Супровідним листом від 22 грудня 2021 року №10464/01-2021 інспектор з режиму секретності ОСОБА_61 направила слідчому ОСОБА_62 розсекречені матеріали, а саме: клопотання на НСРД №406/108/47/02-2021 від 29 липня 2021 року; клопотання на НСРД №407/108/47/02-2021 від 29 липня 2021 року; клопотання на НСРД №408/108/47/02-2021 від 29 липня 2021 року; клопотання на НСРД №409/108/47/02-2021 від 29 липня 2021 року (т. 3 а.с. 140).

54.Супровідним листом від 21 лютого 2022 року №922/01-2022 інспектор з режиму секретності ОСОБА_61 направила слідчому ОСОБА_48 розсекречені матеріали, а саме: ухвала №2328/29/2021 від 05 серпня 2021 року; ухвала №2329/29/2021 від 05 серпня 2021 року; ухвала №2330/29/2021 від 05 серпня 2021 року; ухвала №2331/29/2021 від 05 серпня 2021 року (т. 3 а.с. 141).

55.Супровідним листом від 04 лютого 2022 року №60/5/2/1-66 з управління СБУ в Івано-Франківській області було направлено до відділення поліції № 1 СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області розсекречені матеріали, а саме: протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 8/1-637 від 05 жовтня 2021 року; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 8/1-640 від 05 жовтня 2021 року; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 8/1-639 від 05 жовтня 2021 року; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 8/1-638 від 05 жовтня 2021 року; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 8/1-641 від 05 жовтня 2021 року; оптичний носій інформації диск №7495 від 30 серпня 2021 року; оптичний носій інформації диск №7501 від 30 серпня 2021 року; оптичний носій інформації диск №7502 від 30 серпня 2021 року; оптичний носій інформації диск №7499 від 30 серпня 2021 року; оптичний носій інформації диск №7500 від 30 серпня 2021 року (т. 3 а.с. 142).

56.29 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 143).

57.Ухвалою слідчого судді від 05 серпня 2021 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 143).

58.Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 5 жовтня 2021 року, мобільного телефону, яким користується ОСОБА_8 , фактичних даних, котрі можуть бути використані як джерело доказів в кримінальному судочинстві не отримано (т. 3 а.с. 145-146).

59.29 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 147).

60.Ухвалою слідчого судді від 05 серпня 2021 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 148).

61.Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 5 жовтня 2021 року, були зафіксовані розмови з мобільного телефону ОСОБА_6 27 серпня 2021 року, 06 вересня 2021 року, 17 вересня 2021 року, 22 вересня 2021 року, 23 вересня 2021року, 01 жовтня 2021 року (т. 3 а.с. 149-154).

62.29 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 155).

63.Ухвалою слідчого судді від 05 серпня 2021 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 156).

64.Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 5 жовтня 2021 року, були зафіксовані розмови з мобільного телефону ОСОБА_9 17 вересня 2021 року (т. 3 а.с. 157-159).

65.Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 5 жовтня 2021 року, мобільного телефону, яким користується ОСОБА_9 , фактичних даних, котрі можуть бути використані як джерело доказів в кримінальному судочинстві не отримано (т. 3 а.с. 160-161).

66.29 липня 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 162).

67.Ухвалою слідчого судді від 05 серпня 2021 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж на номером мобільного телефону, яким користується ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 163).

68.Відповідно до протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 5 жовтня 2021 року, мобільного телефону, яким користується ОСОБА_7 , фактичних даних, котрі можуть бути використані як джерело доказів в кримінальному судочинстві не отримано (т. 3 а.с. 164-165).

69.18 листопада 2021 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні Рівненського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а саме: висновку експерта №9872 від 30 червня 20202 року (т. 3 а.с. 166-167).

70.Ухвалою слідчого судді від 19 листопада 2021 року було надано тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні Рівненського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а саме: висновку експерта №9872 від 30 червня 20202 року (т. 3 а.с. 168-169).

71.Відповідно до протоколу тимчасового доступу до документів від 08 грудня 2021 року, слідчим було вилучено і описано документи, згідно ухвали слідчого судді від 19 листопада 2021 року, а саме: справу №9872 дослідження ноу-хау розроблена та запатентована технологія переробки розсолів змішаного складу (т. 3 а.с. 170-171).

72.Справа №9872 дослідження ноу-хау розроблена та запатентована технологія переробки розсолів змішаного складу, зокрема, містить висновок експерта №9872 від 30 червня 2020 року, відповідно до якого ринкова вартість майнових прав на комерційну таємницю (ноу-хау) технологію переробки розсолів змішаного типу Домбровського кар`єру, власником якої є ОСОБА_9 станови на сьогодні становить 464 950 391 грн. (т. 3 а.с. 172-187).

73.Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07 грудня 2021 року, за кодом ЄРДПОУ юридичної особи:41136873, ТОВ «ОРІАНА-ЕКО», розмір статутного капіталу 336 851286; засновники: АТ «ОРІАНА», розмір частки учасника 156 461 102; ТОВ «Калуська соляна компанія», розмір частки учасника 180 390 184 (т. 3 а.с. 188-192).

74.Відповідно до протоколу огляду інтернет-сторінки від 24 січня 2022 року, слідчим в рамках кримінального провадження проведено огляд Інтернет - сторінки, офіційний сайт Міністерства юстиції України. У подальшому, 24.01.2022 на ПЕОМ за допомогою інтернет-браузера «Ооо§1е» було відкрито інтрнет-сторінку за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Колегія розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

При відкритті даної інтернет-сторінки встановлено, що сторінка містить інформацію стосовно наступних інформаційних пунктів: «Для громадян; склад колегії; засідання колегії; Порядок адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації; Архів рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації». Натиснувши на пункт «Архів рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації» відкривається вікно із переліком архівних рішень починаючи із 2016 по 2022 рік. В подальшому, обравши пункт рішень за 2022 рік січень (https://minjust.gov.ua/m/sichen-8860), відкривається весь перелік рішень на розглянуті колегією скарги у сфері державної реєстрації. Кількість рішень, що висвітлена на даній сторінці становить 181 - шт. При огляді сторінки під номером №116 розміщена Скарга (вх. № СК-3810-21 від 17.12.2021) щодо ТОВ «Оріана-Еко» на рішення прийняті державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 (https://minjust.gov.ua/m/sichen-8861).

При відкритті рішення по скарзі №116 https://minjust.gov.ua/files/general/ 2022/01/19/20220119180416-44.pdf) висвітлено наказ Міністерства юстиції України від 19.01.2022 №159/5 про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційна дія 30.03.2020 №11201070013002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 щодо ТОВ «Оріана-Еко» та висновок центральної Колегії Міністерства України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.01.2022 за результатами розгляду скарги Фонду державного майна України від 17.12.2021 №10-71-29937, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2021 за №СК-3810-21.

По закінченню огляду відповідні наказ і висновок були роздруковані і долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 193-198).

75.Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2022 року № 159/5, вирішено скаргу Фонду державного майна України від 17.12.2021 задовольнити в повному обсязі; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію 30.03.2020 № 11201070013002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІАНА-ЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41136873) (т. 3 а.с. 199).

76.Згідно з висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 12 січня 2022 року, колегія у складі В. Хардікова (головуючого на засіданні), ОСОБА_63 , О. Безпалько, А. Книжник (секретаря Колегії), розглянувши скаргу Фонду державногомайна України(далі-скаржник)від 17.12.2021№ 10-71-29937,зареєстровану вМіністерстві юстиціїУкраїни 17.12.2021за №СК-3810-21(далі-скарга), на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 30.03.2020 № 11201070013002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 (далі - державний реєстратор ОСОБА_7 ) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІАНА-ЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41136873) (далі - ТОВ «ОРІАНА-ЕКО», Товариство), рекомендувала скаргу Фонду державного майна України від 17.12.2021 задовольнити в повному обсязі і скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 30.03.2020 № 11201070013002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІАНА-ЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41136873). Вказаний висновок мотивований таким:

-оскаржуваною реєстраційною дією було змінено відомості про керівника, розмір статутного капіталу та розмір часток учасників Товариства. Скаржник, в управлінні якого перебувають корпоративні права держави у статутному капіталі учасника ТОВ «ОРІАНА-ЕКО» - Акціонерного товариства «ОРІАНА» (далі - АТ «ОРІАНА») у розмірі 99,999% статутного капіталу, вважає протиправною та просить скасувати оскаржувану реєстраційну дію. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що документи, подані для її проведення суперечать вимогам законодавства, зокрема, тим, що на загальних зборах учасників Товариства було прийнято рішення щодо зазначених змін за відсутності необхідного кворуму, передбаченого законодавством та статутом Товариства. Додатково скаржник зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з листа АТ «ОРІАНА» від 16.11.2021.

Колегією встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_7 провів оскаржувану реєстраційну дію на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства, з якого вбачається, що наявна кількість голосів присутніх учасників не відповідає необхідній кількості голосів для прийняття рішення щодо обрання голови загальних зборів Товариства, всупереч вимогам Статуту Товариства (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) та законодавства. Законодавством визначено, що державний реєстратор зобов`язаний відмовити у державній реєстрації у разі, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України. Також Колегією встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_7 не виготовлено та не долучено частину електронних копій документів, на підставі яких проводилась оскаржувана реєстраційна дія. Аналіз та оцінка вказаних обставин у їх сукупності надають підстави рекомендувати до скасування оскаржувану реєстраційну дію (т. 3 а.с. 200-203).

77.Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 січня 2022 року, за кодом ЄРДПОУ юридичної особи:41136873, ТОВ «ОРІАНА-ЕКО», розмір статутного капіталу 368 143 233, засновники: АТ «ОРІАНА», розмір частки учасника 187 753 049; ТОВ «Калуська соляна компанія», розмір частки учасника 180 390 184 (т. 3 а.с. 204-212).

78.Розпорядженням Сільського голови Поберезької сільської ради ОСОБА_64 від 18 грудня 2018 року № 93, ОСОБА_7 був прийнятий на роботу на посаду державного реєстратора (т. 3 а.с. 213).

79.Розпорядженням Сільського голови Поберезької сільської ради ОСОБА_64 від 19 вересня 2018 року № 62, ОСОБА_7 був прийнятий на роботу на посаду державного реєстратора (т. 3 а.с. 213).

80.Рішенням 19 сесії Сього скликання Поберезької сільської ради № 324 від 17 вересня 2018 року, визнано виконавчий комітет Поберезької сільської ради суб`єктом Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та суб`єктом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також введено посаду державного реєстратора (т. 3 а.с. 215).

81.Постановою слідчого від 7 лютого 2022 року було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 365-2 КК України на ч. 3 ст. 365-2 КК України (т. 3 а.с. 216).

82.Постановою начальника СВ ВП № 1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_65 від 08 лютого 2022 року було створено групу слідчих у складі слідчих: ОСОБА_66 (старший слідчий), ОСОБА_67 , ОСОБА_65 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 (т. 3 а.с. 217).

83.12 січня 2022 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до завіреної копії заяви ОСОБА_7 про отримання електронного-цифрового підпису (т. 3 а.с. 218).

84.Ухвалою слідчого судді від 14 січня 2022 року, слідчому було надано тимчасовий доступ до завіреної копії заяви ОСОБА_7 про отримання електронного-цифрового підпису (т. 3 а.с. 219).

85.Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10 березня 2022 року, слідчий вилучила, описала і долучила до матеріалів кримінального провадження завірену копію заяви ОСОБА_7 про отримання електронного-цифрового підпису (т. 3 а.с. 220).

86.08 лютого 2022 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 230-233).

87.Ухвалою слідчого судді від 08 лютого 2022 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 (т. 3 а.с. 234-235).

88.Відповідно до протоколу обшуку від 08 лютого 2022 року речей вказаних в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не виявлено (т. 3 а.с. 236-242).

89.08 лютого 2022 року слідчий ОСОБА_57 звернулася до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 (т. 3 а.с. 243-246).

90.Ухвалою слідчого судді від 08 лютого 2022 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 (т. 3 а.с. 247-248).

91.Відповідно до протоколу обшуку від 08 лютого 2022 року, речей вказаних в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку виявлено не було (т. 4 а.с. 1-7).

Стороною захисту були надані такі докази:

1.Висновок експерта № 35 від 02 серпня 2022 року, в якому вказано, що підтвердити документально економічний показник розміру матеріальної шкоди, заподіяної АТ «Оріана», в сумі 31291947,00 грн., встановлений в обвинувальному акті від 29.03.2022 у кримінальному провадженні, внесеному 19.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021092080000002, про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України, а також ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27, ч 3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-3 КК України не надається за можливе (т. 4 а.с. 149-233).

2.Оригінал протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана - Еко» від 07 лютого 2020 року (т. 4 а.с. 141-142).

3.Копії описів матеріалів кримінального провадження (т. 4 а.с. 245-251).

За клопотаннясторони захисту,судом буладопитана експерт ОСОБА_70 ,яка всудовому засіданніпояснила,що неюбув зробленийвисновок №35від 02серпня 2022року,підготовлений зазаявою адвокатаАдвокатського об`єднання«Вест Партнере» ОСОБА_71 від 02.08.2022для поданнядо органівдосудового розслідуваннята судув межахкримінального провадження№42021092080000002від 19.03.2021.В обвинувальномуакті,наданому надослідження,розмір матеріальноїшкоди,заподіяної державі,в особіАТ «Оріана»,визначено яксуму,на якузменшено номінальнучастку товариствау статутномукапіталі ТОВ«Оріана-Еко».При цьому,відомості прозастосовані методичніпідходи таспосіб розрахункупоказника шкоди,а такождокументи уяких проведенітакі розрахункиу обвинувальномуакті відсутні. Водночас,до складумайнової шкоди(збитку)відноситься безповоротнавтрата активівчерез зменшеннячастки державної(комунальної)власності устатутному фондігосподарського товариства,а розмірзбитку визначаєтьсяза данимибухгалтерського облікуі фінансовоїзвітності абоекспертною оцінкою. За даними фінансової звітності ТОВ «Оріана-Еко» за період з 2018 року по 2021 рік результатом діяльності товариства був непокритий збиток. Вказане свідчить про те, що у досліджуваний період у ТОВ «Оріана-Еко» був відсутній прибуток, який міг розподілятися між учасниками пропорційно їх частці у статутному капіталі у вигляді дивідендів. Відповідно, вартість майна товариства, на частину якого може претендувати учасник пропорційно розміру його частки у статутному капіталі, у зв`язку із наявними у ТОВ «Оріана-Еко» збитками теж менша аніж номінальна зареєстрована сума статутного капіталу. Однак, відомості про врахування вказаних показників діяльності ТОВ «Оріана-Еко» при визначенні суми збитку у зв`язку із зменшення розміру частки у його статутному капіталі АТ «Оріана» у обвинувальному акті відсутні. Окрім того, відображена у балансі за 2020 рік сума зменшення зареєстрованого капіталу складає 31263,4 тис. грн., а саме із 187910,8 тис. грн. до 156647,4 тис. грн., що не узгоджується з даними установчих документів, протоколу загальних зборів від 07.02.2020 року та обвинувального акту. Отже, відсутність в обвинувальному акті від 29.03.2022 відомостей про застосовану методику розрахунку показника завданої АТ «Оріана» майнової шкоди із посиланням на вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок її визначення, або про документ у якому наявна вказана інформація, унеможливлює проведення експертних досліджень на предмет встановлення документальної обґрунтованості цього розрахунку. Тому встановити документальну обґрунтованість показника розміру матеріальної шкоди, заподіяної АТ «Оріана», в сумі 31291947,00 грн., задокументованого в обвинувальному акті не надається за можливе.

В ході судового розгляду захисником в порядку ч. 3 ст. 89 КПК України були подані клопотання про визнання доказів недопустимими. Зокрема, захист вважає недопустимими:

1) всі докази здобуті в ході досудового розслідування, оскільки відомості в ЄРДР за ч. 4 ст. 358 КК України були внесені безпідставно;

2) докази здобуті після винесення прокурором постанови про перекваліфікацію з ч. 4 ст. 358 на ч. 3 ст. 362 КК України;

3) реєстраційну справу державного реєстратора Виконавчого комітету Калуської міської ради № 112000262089 ТОВ «Оріана-Еко», оскільки вона була вилучена дізнавачем ОСОБА_18 , який не мав повноважень в кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 358 КК України;

4) доказів здобутих слідчим ОСОБА_49 , через відсутність в матеріалах кримінального провадження відповідної постанови про призначення її слідчим у кримінальному провадженні;

5) матеріалів перевірки Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України за зверненням начальника слідчого відділення ОСОБА_65 , оскільки останній не мав таких повноважень і до групи слідчих не входив;

6) матеріалів НСРД, що були ініційовані слідчою ОСОБА_49 , яка не мала повноважень в даному кримінальному провадженні.

Досліджуючи наведені доводи сторони захисту, суд, виходить з позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17.

Так, в названому рішенні Велика Палата Верховного Суду вказала, що ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини (абзац 6 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Частинами 2 та 3 ст. 87 КПК передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката (абзац 7 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України) (абзац 8 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України (абзац 9 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (абзац 10 розділу «мотиви щодо застосування норми права» постанови ВП ВС від 31 серпня 2022 року).

Крім того, процедура отримання доказів у кримінальному провадженні, яка регламентована процесуальним законом, покликана забезпечити й достовірність відомостей, на основі яких приймається рішення у кримінальному провадженні.

При цьому порушення порядку проведення процесуальної дії потребують оцінки можливого впливу на достовірність одержаних відомостей. Тобто під час оцінки джерела доказів з точки зору його допустимості необхідно також переконатися, чи позначилися або могли позначитись процесуальні порушення, якщо вони були допущені, на достовірності та повноті відомостей, які містить дане джерело.

Розглядаючи кримінальне провадження, суд зобов`язаний врахувати допущені порушення закону, які мали місце під час збирання доказів, однак такі порушення не можуть бути безальтернативною підставою для того, щоб суд залишив такі докази без оцінки, відкинувши їх як недопустимі, не з`ясувавши питання про можливий вплив відповідних процесуальних порушень і на достовірність отриманих відомостей.

Отже, у світлі наведеної позиції ВП ВС, суд має перевірити чи призвели порушення при збиранні доказів, на які посилається сторона захисту, до істотних порушень вимог процесуального закону, що вплинули на ті чи інші конвенційні або конституційні права сторони захисту, а також наскільки такі процедурні недоліки порушили фундаментальні права учасників судового провадження або ж обмежили в можливостях їх ефективного використання.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, прокурор має право на внесення відомостей до ЄРДР після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тому посилання захисника на те, що у прокурора Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_72 були відсутні підстави для на внесенні відомостей до ЄРДР, судом не приймаються, і відповідно клопотання про визнання доказів недопустимий в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання сторони захисту в частині визнання недопустимими доказів, після винесення прокурором постанови про перекваліфікацію від 07 травня 2023 року, суд звертає увагу на те, що вказана постанова відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України та винесена прокурором у межах його компетенції. На час внесення відомостей до ЄРДР зазначається первинна кваліфікації кримінального правопорушення, яка за встановлення нових даних в ході досудового розслідування може бути змінена, що мале місце в даному випадку. Отже, суд не знаходить підстав для визнання доказів недопустимими з вказаних захисником підстав.

Захист також заперечує допустимість низки процесуальних рішень і слідчих дій проведених дізнавачем ОСОБА_18 та слідчою ОСОБА_49 , оскільки вважає, що матеріалами справи не підтверджено їх повноваження на здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.

На спростування цих доводів прокурор під час судового розгляду надав постанову від 29 березня 2021 року про призначення групи дізнавачів, зокрема, ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 233-234), а також доручення начальника СВ відділення № 1 Івано-Франківського РУП ОСОБА_47 , яким було доручено проведення досудового розслідування слідчому ОСОБА_48 (т. 3 а.с. 57).

Сторона захисту, вважає постанову про призначення дізнавачів сумнівною, зокрема через те, що відомості про її внесення відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Також захисник наголошував, що призначення слідчого повинно здійснюватися відповідною постановою, яка має відповідати вимогам статей 39, 110 КПК і бути відкритою стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.

Суд не погоджується із такими твердженнями захисту за таких підстав:

По-перше, суд зазначає, що постанова про призначення дізнавачів може бути надана для ознайомлення стороні захисту не лише при виконанні вимог ст. 290 КПК, а і під час судових розглядів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях. Наведене слідує із позицію об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 477/426/17 (провадження № 51-4963кмо20).

По-друге, у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353кмо21), зроблений висновок, відповідно до якого за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. У цьому рішенні об`єднана палата в контексті застосування приписів ст. 110 КПК зазначила, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.

Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК. Враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Таким чином у разі, якщо процесуальне рішення про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі «постанови», а у формі «доручення», однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають вимогам КПК, то потрібно констатувати, що у відповідному кримінальному провадженні є процесуальне рішення, яким належно визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

Наявне в матеріалах кримінального провадження доручення керівника органу досудового розслідування на здійснення у кримінальному провадженні № 42021092080000002 досудового розслідування старшому слідчому ОСОБА_48 містить ті самі реквізити, що й постанова: посада особи керівника органу досудового розслідування, дата і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР та вказівки щодо проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки і прийняття законних процесуальних рішень в передбачені законом строки.

Таким чином в матеріалах кримінального провадження наявні письмові рішення про призначення як дізнавача ОСОБА_18 так і слідчого ОСОБА_73 , а тому наведені стороною захисту обставини, не свідчать, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженими особами і, що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими. Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною, зокрема у постановах від 21 березня 2023 року у справі № 336/941/19, (провадження № 51-298км23), від 17 травня 2023 року у справі № 607/20877/19 (провадження № 51-1403км23).

При цьому слід також зауважити, докази здобуті в ході негласних слідчих (розшукових) дії, що були ініційовані слідчою ОСОБА_74 , з викладених вищих підстав, судом не можуть бути визнані недопустимими.

Стосовно посилань сторони захисту на відсутність у начальника слідчого відділення ОСОБА_47 в даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу, що п. 6 ч. 1 ст. 39 КПК України прямо передбачено право керівника органу досудового розслідування здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Водночас, суд визнає частину доказів, наданих стороною обвинувачення неналежними з таких підстав:

Так, ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Так, не містять жодних відомостей про обставини, що підлягають доказуванню лист від 01 жовтня 2021 року яким Перший заступник міністра ОСОБА_55 (т. 3 а.с. 71-73) та наказ № 3143/7 від 07 вересня 2021 року про відмову відмовлено в задоволенні скарги ВП № 1 Івано-Франківського РУП ГУПН в Івано-Франківській області (т. 3 а.с. 75) (пункти 38, 39).

Також прокурором були надані матеріали НСРД зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж за номерами телефонів, якими користувалися ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 (т. 3 а.с. 137-165), (пункти 51-68), проте як зазначено в самих протоколах відповідних слідчих дій фактичних даних, котрі можуть бути використані як докази не було отримано. Не приймається судом також твердження прокурора про доказове значення розмов між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з таких підстав: по-перше, такі розмови були зафіксовані в серпні жовтня 2021 року тоді як, злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до обвинувального акту, мав місце 30 березня 2020 року; по-друге, жодних відомостей які б прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні вказані розмови не містять.

Так само, судом визнаються неналежними, надані стороною обвинувачення клопотання слідчого і ухвали слідчих суддів про дозвіл на обшук, а також відповідні протоколи обшуків, оскільки в ході їх проведення жодних доказів не було виявлено (т. 3 а.с. 230-248, ст. 4 а.с. 1-7) (пункти 86-91).

Частина наданих стороною обвинувачення доказів містить інформацію щодо ринкової вартості майнових прав на комерційну таємницю (ноу-хау), власником якої є ОСОБА_9 , що взагалі не входять до предмету доказування в рамках даного кримінального провадження (т. 3 а.с. 166-187) (пункти 69-72).

Жоден з допитаних судом свідків не підтвердив обставин вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті.

Підсумовуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що через відсутність в змісті вказаних доказів відомостей про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вони є неналежними і відповідно в якості доказів по справі вказані документи не можуть бути враховані.

Аналізуючи інші, надані стороною обвинувачення докази, суд констатує, що частина з них стосується процесуальних рішень органів досудового розслідування, а саме: заяви, рапорти, постанови про призначення групи прокурорів, дізнавачів, слідчих, доручення тощо (т. 1 а.с. 186-188, 190, 233-236, т. 2 а.с. 239-241, т. 3 а.с. 41-59) (пункти 1-8, 16-33, 81-82).

Частина доказів стосується підтвердження статусу ОСОБА_7 , як державного реєстратора: розпорядження на прийняття його на роботу, замовлення для надання ідентифікаторів доступу, заяви про отримання електронного-цифрового підпису (т. 3 а.с. 126-136, 213-215, 218-220) (пункти 44-50, 78-80, 83-85).

Інша частина доказів надана на підтвердження самого факту проведення ОСОБА_7 реєстраційної дії 30 березня 2020 року та її подальшого скасування МЮУ 19 січня 2022 року: клопотання дізнавачів і слідчих про тимчасовий доступ до документів, ухвали слідчих суддів, реєстраційну справу, акт за результатами камеральної перевірки, наказ МЮУ про скасування реєстраційної дій (т. 1 а.с. 191-204, т. 2 а.с.93-106, 152-184, т. 3 а.с. 58-59, 62-70) (пункти 9-15, 33-37).

Водночас, жодних належних доказів незаконності вказаної реєстраційної дії, стороною обвинувачення надано не було.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.

У рішенні у справі «S.W. проти Сполученого Королівства» від 22.11.1995 року Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі; такій вимозі відповідає стан, коли особа може знати з формулювання відповідного припису, а за потреби - за допомогою його тлумачення судом, за які дії або бездіяльність її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (пункт 35).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.12.1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» вказав, що пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає аби судді, виконуючи свої завдання, не ставились до них із переконанням, що особа вчинила інкримінований їй злочин. Тягар доказування лежить на обвинуваченні, а кожний сумнів має тлумачитись на користь обвинуваченого.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій (аналогічна позиція міститься у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 21.01.2020 року (справа № 754/17019/17).

При цьому поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (аналогічна позиція викладена у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 09.04.2020 року ( справа № 761/43930/17).

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 та ОСОБА_6 фактично обвинувачують у вчиненні двох кримінальних правопорушень в сукупності.

Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною і реальною. Ідеальна сукупність виникає, коли особа одним діянням вчиняє одночасно два або більше злочинів.

В даному випадку, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, що полягали у внесенні ним змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек.

Відповідно, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365-2 КК України, що полягали у пособництві ОСОБА_7 у внесенні змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек.

Тобто, в даному випадку має місце ідеальна сукупність.

Обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в ході судового розгляду не заперечувався факт звернення ОСОБА_6 до державного реєстратора ОСОБА_7 із заявою та відповідним додатками з метою здійсненні реєстраційних дій і факт внесення державним реєстратором ОСОБА_7 відповідних змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек.

Окрім того, в ході судового розгляду, стороною обвинувачення були надані відповідні докази, про що судом вказувалося вище, на підтвердження вказаного факту внесення, за заявою ОСОБА_6 , державним реєстратором ОСОБА_7 , змін до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек.

Отже, стороною захисту не заперечувався факт вчинення обвинуваченими відповідних дій, але категорично заперечувався факт наявності в їх діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Окремо слід відмітити, що суб`єктом кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, може бути лише службова особа, а тому наявність складу злочинів в діях ОСОБА_6 (пособника) в першу чергу залежить від доведеності винуватості спеціального суб`єкта ОСОБА_7 (виконавця).

Таким чином, суду необхідно встановити чи дійсно в діях обвинувачених міститься склад кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їй обвинувачують.

Мотиви суду щодо обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.365-2 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.365-2 КК України.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, характеризується: 1) діянням, яке може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності і полягає у зловживанні особою своїми повноваженнями, які їй надані в зв`язку зі здійсненням професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг; 2) тяжкими наслідками; 3) причинним зв`язком між діянням та наслідками.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 365-2 КК України є злочином із матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту настання зазначених наслідків.

Зловживання повноваженнями є протиправним використанням особою наданих їй повноважень у зв`язку зі здійсненням професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Такі діяння можуть бути вчинені лише в межах наданих цій особі повноважень з надання публічних послуг, але всупереч тим цілям та завданням, заради досягнення і вирішення яких вона ними наділяється. Характер, зміст та обсяг повноважень, коло обов`язків, що визначають компетенцію особи, встановлюються, зокрема, законами, постановами, наказами, положеннями, інструкціями, актами індивідуальної дії та договорами.

Конкретні форми зловживання повноваженнями особами, які здійснюють професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, можуть бути різноманітними і залежать від змісту наданих повноважень та сфери їх використання.

На думку сторони обвинувачення ОСОБА_7 , зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек. діючи як виконавець, зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, тобто достовірно усвідомлюючи, що він діє всупереч статуту ТОВ «Оріана-Еко», а також в порушення вимог ч. ч. 3, 4, 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 6 ч. 1 ст. 15, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», умисно прийняв як підставу для проведення вказаної реєстраційної дії копію, а не оригінал протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, на яких був присутній один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону та п. 10 розділу ІІ «Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (зі змінами) є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації, з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вигляді отримання права вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко», шляхом незаконного збільшення розміру частки заснованого ними ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» в розмірі 31 291 947 грн., умисно не дотримався процедури, визначеної законом при перевірці документів щодо наявності підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, незаконно вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності і таким чином умисно спричинив матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана», що полягає у завданні майнової шкоди в розмірі 31 291 947 грн., що є тяжкими наслідками.

По-перше обвинувачення в цій частині є неконкретним, оскільки зазначено дві альтернативні дії, які на думку сторони обвинувачення мав вчинити державний виконавець ОСОБА_7 , зупинити розгляд документів або ж відмовити у вчиненні відповідної дії.

Окрім того, в ході судового розгляду стороною захисту було спростовано твердження сторони обвинувачення про відсутність оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020, та долучено до матеріалів справи оригінал вказаного документу (т. 4 а.с.149-233).

Сторона обвинувачення стверджує, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» від 07.02.2020 є незаконним, оскільки на цих зборах був присутній лише один учасник ТОВ «Калуська соляна компанія», якому належить 49 % у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко».

Відповідно до вимог ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2022 року № 159/5, вирішено скаргу Фонду державного майна України від 17.12.2021 задовольнити в повному обсязі; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію 30.03.2020 № 11201070013002620 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІАНА-ЕКО» (ідентифікаційний код юридичної особи 41136873) (т. 3 а.с. 199).

Згідно з висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12 січня 2022 року, встановлено, що державний реєстратор ОСОБА_7 провів оскаржувану реєстраційну дію на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства, з якого вбачається, що наявна кількістьголосів присутніхучасників невідповідає необхіднійкількості голосівдля прийняттярішення щодообрання головизагальних зборівТовариства,всупереч вимогамСтатуту Товариства(вредакції,чинній намомент проведенняоскаржуваної реєстраційноїдії)та законодавства. Законодавством визначено, що державний реєстратор зобов`язаний відмовити у державній реєстрації у разі, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України. Також Колегією встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_7 не виготовлено та не долучено частину електронних копій документів, на підставі яких проводилась оскаржувана реєстраційна дія. Аналіз та оцінка вказаних обставин у їх сукупності надають підстави рекомендувати до скасування оскаржувану реєстраційну дію (т. 3 а.с. 200-203).

Незважаючи,що відповіднареєстраційна дія,була скасована,суд звертаєувагу,що відповіднінаказ івисновку МЮУне містятьпосилань нанеправомірність змінрозміру статутногофонду іперерозподілу частокучасників товариства,а зводятьсялише доконстатації проведеннязагальних зборівза відсутностікворуму,зазначено,що наявна кількість голосів присутніх учасників не відповідає необхідній кількості голосів для прийняття рішення щодо обрання голови загальних зборів Товариства, всупереч вимогам Статуту Товариства (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) та законодавства.

Проте такі висновки суперечать нормам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідним висновкам Верховного Суду з вказаного питання.

Пункт 8.2.12.Статуту ТОВ «ОРІАНА-ЕКО» дійсно передбачає, що Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 50% голосів.

Натомість, 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України «Про господарські товариства». Якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (пункт 7.1 постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/3010/18).

Після закінчення зазначеного річного строку такий пріоритет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (пункт 5.2.5 постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, постанова Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19, постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №904/1112/20).

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Якщо за загальним правилом Законом України «Про господарські товариства» передбачалося, що рішення зборів приймались простою більшістю учасників товариства за умови присутності учасників (представників учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів, то за чинним законодавством рішення приймаються простою більшістю усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (якщо законом чи статутом не передбачено інше), незалежно від кількості присутніх.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Та обставина, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить прямої (буквальної) заборони встановлювати відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, не означає, що статут товариства, який містить положення про кворум, не суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Така заборона випливає як із змісту статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка пов`язує факт прийняття рішень загальними зборами учасників лише з наявністю необхідної кількості голосів учасників, що підтримали таке рішення, і передбачає можливість встановлювати у статуті товариства лише іншу кількість голосів, тим самим імперативно забороняє інше, так і з мети законодавчих змін (виключення поняття кворуму та можливості встановлення кількості голосів учасників для кворуму) - надання більших гарантій реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень, запобігання та унеможливлення зловживання правом не брати участь у зборах, що призводить до блокування прийняття рішень більшістю (пункти 31, 32 постанови Верховного Суду 10.11.2021 у справі № 910/11992/20).

Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства прийнятих за умов наявності у статуті товариства положень щодо кворуму після прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема у справах № 910/10275/20, №910/11992/20, № 922/3010/18, № 922/2200/19, № 904/1112/20, № 922/1122/21 тощо.

Отже, оскільки Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту ТОВ «Оріана-Еко» мали бути внесені до 17.06.2019 року.

Як встановлено, через рік після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТОВ «Оріана-Еко» не внесло відповідні зміни до статуту, тому положення статуту товариства, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства з 17.06.2019 повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положеннями статуту, що йому не суперечать.

Тобто, у пункті 8.2.12 статуту ТОВ «Оріана-Еко» наявне положення про кворум загальних зборів товариства, що суперечить статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і тому не підлягає застосуванню при визначенні повноважності загальних зборів учасників ТОВ «Оріана-Еко» 07.02.2020 року.

Згідно норми ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Такий законодавчий підхід (виключення поняття кворуму) наділяє більшими гарантіями реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень.

Кворум та загальна кількість голосів не є тотожними поняттями, а тому наявність відповідної кількості голосів, за відсутності кворуму, не можуть бути підставою для визнання недійсними загальних зборів учасників товариства з підстав відсутності кворуму.

Питання порядку денного про обрання голови зборів не належить до питань діяльності товариства, є процедурним питанням, а тому воно вирішується відповідно до ч. 2 ст. 98 ЦК України і до нього не можуть застосовуватися вимоги ст.ст. 30, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Водночас, суд звертає увагу, що на загальних зборах учасників ТОВ «Оріана-Еко» 07.02.2020 року вирішувалося питання прострочення внесення вкладу одним з учасників.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до частини 2 ст. 15 Закону якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Відповідно до частини 3 ст. 15 Закону голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

На думку суду, сам по собі факт скасування Міністерством юстиції майже через два роки відповідної реєстраційної дії державного реєстратора з суперечливих та формальних підстав, не може свідчити, що така дія була проведена саме зі злочинною метою.

Згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Тобто, у цих нормах Основного Закону України втілено принцип обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в редакції станом на 19 січня 2022 року, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії.

Суд вважає, що цей припис всупереч принципам «відповідальності держави перед людиною» та «добропорядного врядування» не встановлює домірних засобів втручання в корпоративні права юридичних осіб у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію є помилкові рішення та дії державного реєстратора.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення, що державний реєстратор ОСОБА_7 приймаючи та оцінюючи отримані від ОСОБА_6 документи, діяв з порушення відповідних норм законодавства України, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, є надуманими і не були підтверджені належними доказами в ході судового розгляду.

Щодо посиланьсторони обвинуваченняна рішенняВерховного Судувід 03.12.2019 у справі № 909/230/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" до Акціонерного товариства "Оріана", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" про визнання частково недійсним пункту рішення загальних зборів, визнання розміру статутного капіталу Товариства, визнання розмірів часток у статутному капіталі товариства, суд звертає увагу, що відповідне рішення про відмову в задоволенні позову мотивоване тим, що недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які на момент його прийняття не були учасниками (акціонерами, членами) цієї особи. Адже особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб, тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.

Тобто, питання правомірності пункту 2 рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №3 від 17.04.2018, у частині збільшення статутного капіталу Товариства на суму 31291947,00 грн., що складає суму податку на додану вартість, фактично судом не досліджувалось.

Таким чином, суд констатує, що між учасниками ТОВ «Оріана-Еко» як на час звернення до суду, так і на час прийняття рішення загальних зборів учасників товариства від 07 лютого 2020 року існував спір щодо питання правомірності збільшення статутного капіталу Товариства на суму 31291947,00 грн., що складає суму податку на додану вартість.

Щодо посилання в обвинувальному акті на спричинення ОСОБА_7 і ОСОБА_6 матеріальної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана», що полягає у завданні майнової шкоди в розмірі 31 291 947 грн., що є тяжкими наслідками, суд звертає увагу на таке:

Згідно з приміткою до ст. 361 КК України значною шкодою у статтях 361-363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 2020 рік становив 1051 грн. Тобто, значна шкода буде мати місце, якщо матеріальні збитки будуть в розмірі 105 100 грн. або більше.

Відповідно до обвинувального акту, розмір матеріальної шкоди, заподіяної державі в особі АТ «Оріана», визначено як суму, на яку зменшено номінальну частку товариства у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко».

В той же час, відповідно до п.6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов?язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Питання визначення розміру матеріальної шкоди висвітлено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №420/1667/18, де вказано, що положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII спрямовано насамперед на забезпечення: правильності кваліфікації кримінального правопорушення (за умови, що розмір шкоди є ознакою складу злочину або кваліфікуючою ознакою); повноти досудового розслідування (оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є елементом предмета доказування); достовірності інформації, яка відображується в підсумкових рішеннях стадії досудового розслідування (згідно з п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням).

За змістом ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

За своєю суттю та змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення кримінальними процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Особливістю норми п. 6 ст. 242 КПК щодо обов`язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.

Виходячи з аналізу положень статей 55, 61, 62, 91, 127, 128, 130, 170, 242, 291 КПК під шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна, або шкода, завдана безпосередньо особі, її здоров`ю, діловій репутації внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

При цьому майнова шкода це наслідки кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, що мають вартісну форму та полягають у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи (викрадення, пошкодження, знищення майна), у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи (позбавлення заробітку внаслідок втрати працездатності чи його зменшення тощо), а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат (на лікування, протезування, сторонній догляд, поховання; втрата особами, що перебували на утриманні померлого, його заробітку).

У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.

Таким чином, обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX залучити експерта).

У цих випадках слідчий чи прокурор позбавляється права оцінювати за своїм переконанням необхідність залучення експерта для проведення експертизи, адже експертиза має бути проведена безвідносно до слідчої ситуації, сукупності зібраних під час досудового розслідування доказів з огляду на появу об`єктивних обставин, з`ясування яких потребує саме експертного дослідження.

Аналіз ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII вказує на те, що обов`язок на стадії досудового слідства звернутися з клопотанням про залучення експерта (залучити експерта) для визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, покладено лише на слідчого, прокурора.

Враховуючи викладене, стороною обвинувачення в порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 91 КПК України не вжито, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України заходів для доказування у кримінальному провадженні обов?язкових обставин щодо виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Суд констатує, що стороною обвинувачення не було надано висновку експерта щодо визначення розміру майнової шкоди, ба більше, матеріалів справи взагалі не містять будь-яких бухгалтерських документів на підтвердження внесення учасником товариства до статутного капіталу 31 291 947 грн.

Натомість, стороною захисту надано висновок експерта № 35 від 02 серпня 2022 року, в якому вказано, що підтвердити документально економічний показник розміру матеріальної шкоди, заподіяної АТ «Оріана», в сумі 31 291 947 грн., встановлений в обвинувальному акті про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27, ч 3 ст. 362, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 365-3 КК України не надається за можливе (т. 4 а.с. 149-233).

Окрім того, з наявного в реєстраційні справі аудиторського звіту від 28 січня 2020 року також встановлено, що не має підстав для зарахування до активів внеску учасника в сумі 29 431 791 грн., оскільки податкова накладна №553 від 06 квітня 2018 року на суму 176 590 746 грн. не зареєстрована належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с. 40-41).

Також суд звертає увагу, що пунктом 14.1.178 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до 14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Таким чином, за своєю суттю податок на додану вартість (ПДВ) є податковий зобов`язанням, а не речовим правом чи майном, яке може бути внесене до статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, об`єктивних даних, які б із достовірністю підтверджували, що спричинення діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 значної шкоди, у справі не виявлено.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому ставлення особи до діяння виявляється у прямому умислі, а до наслідків може бути як умисним, так і необережним. До обов`язкових ознак суб`єктивної сторони також належать: а) корисливий мотив; б) спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення є мета (отримання будь-якої неправомірної вигоди) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїми повноваженнями, одержати матеріальні блага, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Суд констатує, що стороною обвинувачення в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.365-2 КК України, не доведено та в ході судового розгляду засіданні не встановлено факту отримання чи намагання отримати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди за свої дії, до суду не надано належних та допустимих доказів щодо цього.

Допитані свідки сторони обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 категорично стверджували, що до ОСОБА_6 з будь-якими вказівками, клопотаннями, проханнями не зверталися.

Отже, показання обвинувачених та свідків в частині не отримання і не намагання отримати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди за свої дії, не спростовані іншими доказами в даному кримінальному провадженні.

Наявність мети та корисливого мотиву у діях ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом жодним з досліджених судом доказів.

В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_7 діяв умисно з метою отримання неправомірної вигоди власниками ТОВ «Калуська соляна компанія» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вигляді отримання права вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко».

Так, суд звертає увагу, що розмір частки ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» складав 54%, внаслідок чого, як зазначено в обвинувальному акті, вказаний учасник товариства мав право вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко», протягом таких періодів:

-з 14 серпня 2019 року (дати рішення Західного апеляційного господарського суду) до 03 грудня 2019 року (дати постанови Верховного Суду);

-з 30 березня 2020 року (день реєстрації протоколу від 07.02.2020) до 19 січня 2022 року (дата винесення наказу Міністерства юстиції України про скасування реєстраційної дії).

Проте, матеріали справи не містять доказів, що у вказані періоди ТОВ «Калуська соляна компанія» здійснювало будь-які дій щодо господарської діяльності ТОВ «Оріана-Еко», ініціювало чи проводило загальну зборів учасників товариства, тобто здійснювало вплив, в тому числі незаконний, на господарську діяльність ТОВ «Оріана-Еко».

Вказане, в свою чергу, додатково доводить відсутність тяжких наслідків внаслідок дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у вчиненні яких вони обвинувачуються.

Окрім того, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення стверджується, що ОСОБА_7 , діяв з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб.

Водночас, мета отримання неправомірної вигоди для себечи іншихосіб як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони складу інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення не передбачена диспозицією ст. 365-2 КК України.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07 квітня 2011 року № 3207-VІ КК України був доповнений ст. 365-2 КК України, диспозиція якої (ч. 1 ст. 365-2 КК України) містила як ознаку суб`єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення мету отримання неправомірної вигоди суб`єктом кримінального правопорушення для себе чи інших осіб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06 жовтня 2016 року № 1666-VІІІ словосполучення «з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб» у диспозиції ч. 1 ст. 365-2 КК України було замінено словосполученням «з метою отримання неправомірної вигоди», яке міститься у цій нормі кримінального закону до теперішнього часу.

Таким чином, суд доходить висновку, що за диспозицією ст. 365-2 КК України, чинною за 30 березня 2020 року, суб`єкт кримінального правопорушення міг мати мету отримання неправомірної вигоди виключно для себе.

Отже, в діях ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не встановлено наявності і суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.

Мотиви суду щодо обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.362 КК України та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.362 КК України.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України полягає у вчиненні щодо відповідної комп`ютерної інформації несанкціонованих: 1) зміни; 2) знищення; 3) блокування; 4) перехоплення; 5) копіювання, якщо вони заподіяли значну шкоду.

Обов`язковою умовою складу зазначеного кримінального правопорушення є несанкціонована дія з інформацією. У Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» наводиться дефініція поняття «несанкціоновані дії щодо інформації в системі», до яких належать такі, що проводяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства. Згідно зі ст. 1 вказаного Закону доступ до інформації в системі це отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Порядок доступу до інформації в системі це умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила її обробки.

Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, можна вважати за сукупності таких умов: 1) володільцем інформації були визначені умови та правила отримання й обробки інформації; 2) власник електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж розробив та впровадив заходи захисту інформації в системі; 3) власник системи розробив правила її роботи; 4) між володільцем інформації та власником системи укладений договір щодо порядку доступу до інформації та її захисту; 5) особа, яка проводить певні дії має доступ до інформації на законних підставах; 6) особа, яка проводить певні дії виконала хоча б одну із дій, а саме: несанкціоновану зміну, знищення, блокування, перехоплення або копіювання інформації; 7) несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації призвело до її витоку.

Обов`язковими ознаками зміни, знищення або блокування комп`ютерної інформації є те, що ці дії є несанкціонованими, тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Зміна інформації полягає у будь-якій модифікації інформації, що призводить до її перекручування, хоча при цьому інформація в цілому зберігається. До зміни інформації слід віднести і її доповнення іншими, фальсифікованими даними. Причому йдеться про модифікацію змісту інформації.

Відповідно до обвинувального акту від 04 вересня 2023 року ОСОБА_7 , як виконавець, і ОСОБА_6 , як пособник, обвинувачується у зміні інформації, а саме:

«… ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за допомогою робочого комп`ютера та програмного забезпечення, використовуючи особистий логін та відповідний пароль доступу, увійшов до програмного комплексу та, діючи умисно, у змові з ОСОБА_6 та за його пособництва, в інтересах власників ТОВ «Калуська соляна компанія», незаконно, 30.03.2020 о 14 год. 37 хв. 07 сек., вніс зміни в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко», неправомірно зменшивши розмір частки АТ «Оріана» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 156 461 102 грн. або з 51 % до 46 %, та неправомірно збільшивши частку ТОВ «Калуська соляна компанія» у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко» до 180 390 184 грн. або з 49 % до 54 %, внаслідок чого ТОВ «Оріана-Еко» незаконно втратила статус суб`єкта господарювання державної форми власності.

Як результат, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2020 державним реєстратором Поберезької сільської ради ОСОБА_7 , умисно, протиправно та не санкціоновано, у співучасті з ОСОБА_6 змінено відомості щодо розміру часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Оріана-Еко», заподіявши значну матеріальну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави в особі юридичної особи АТ «Оріана» в розмірі 31 291 947 грн., яка більше ніж у 29 773 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.».

Враховуючи, що судом не встановлено зловживання службовими обов`язками ОСОБА_7 під час внесення змін в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Оріана-Еко» 30 березня 2020 року, тому суд доходить висновку про відсутність підстав стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_7 несанкціоновано провів вказану реєстраційну дію, тобто у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.362 КК України, а саме його об`єктивна сторона.

Окрім того, як вже зазначалося вище, саме по собі скасування Міністерством юстиції відповідної реєстраційної дії (після майже двох років після її проведення), на думку суду, не свідчить про «не правомочність» поданих для її проведення документів, зокрема, протоколу загальних зборів від 07 лютого 2020 року.

Також, суд наголошує, що як вже зазначалося вище, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано належних доказів спричинення значної шкоди інтересам держави та охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

Окремо суд звертає увагу, що враховуючи роль ОСОБА_6 , згідно з обвинувальним актом, як пособника, наявність в його діях складу кримінального правопорушення повністю залежить від наявності складу правопорушення в діях виконавця, тобто ОСОБА_7 . Окрім того, ОСОБА_6 самостійно не є суб`єктом кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 362 КК України та ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Також суд вважає за доцільно окремо зупинитися на повноваженнях ОСОБА_6 , як директора ТОВ «Оріана-Еко».

Так, відповідно до п.8.4.3. Статуту ТОВ «Оріана-Еко» директор підзвітний Загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Згідно з п.8.4.5. Статуту директор організовує виконання рішень Зборів Учасників.

Отже, ОСОБА_6 , як директор ТОВ «Оріана-Еко» був зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів учасників товариства, зокрема, ухвалені протоколом від 07 лютого 2020 року.

Більше того, відповідно до питання третього протоколу Загальних зборів від 07.02.2020, було вирішено уповноважити директора Товариства ОСОБА_6 на здійснення всіх необхідних реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також суд наголошує, що ОСОБА_6 , як директор товариства, не приймав участі в голосуванні в частині зменшення статутного фонду товариства та перерозподілу часток учасників, оскільки данні питання відносяться до виключної компетенції учасників товариства, тому вказівка в обвинувальному акті на те, що ОСОБА_6 скликав та провів загальні збори учасників зі злочинною метою, не відповідає дійсності.

За таких умов, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Не доведеною також, суд вважає обставину вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

Так, вчинення злочину при співучасті вимагає спільних дій та зусиль, котрі повинні бути пов?язані одним умислом, спрямованістю досягнення однієї мети. При співучасті мусить відбутися розподіл ролей.

Стороною обвинувачення стверджується, що державний виконавець ОСОБА_7 діяв, як виконавець, а директор ТОВ «Оріана-Еко» ОСОБА_6 , як пособник.

При цьому, в ході судового розгляду, прокурором не було надано жодних доказів на підтвердження спільних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відсутні докази щодо наявності у них одного умислу на досягнення однієї мети.

Суд звертає увагу, що якщо ОСОБА_7 , як державний виконавець дійсно мав пересвідчитися у правильності заповнення, законності та повноті наданих, для проведення відповідної реєстраційної дії, документів, то ОСОБА_6 , діючи як представник юридичної особи, як і будь-яка інша особа, за відсутності доказів завідомої незаконності поданих документів, жодної відповідальності за подачу відповідних документів не несе.

В ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено наявності будь-яких дружніх, родинних чи робочих відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Навіть, за результатами проведення НСРД, факт співучасті між ними жодним чином не підтвердився. Більше того, в ході досудового розслідування не було здобуто доказів будь-яких контактів між ними, окрім подачі ОСОБА_6 і прийняття ОСОБА_7 , документів для проведення реєстраційної дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

Посилання в обвинувальному акті на те, що ОСОБА_6 , як пособник, подав державному реєстратору ОСОБА_7 «неправомочний» протокол загальних зборів від 07 лютого 2020 року, який виступав засобом вчинення кримінального правопорушення, є непереконливим та суперечливим, оскільки за таких обставин, за ствердженням сторони обвинувачення, саме у ОСОБА_7 , як виконавця, мав виникнути умисел на вчинення кримінальних правопорушень, а ОСОБА_6 , як пособник, лише сприяв йому у цьому.

Суд наголошує, що не могло існувати співучасті з підстав відсутності спільної мети та мотиву.

Як вже зазначалося судом вище, ОСОБА_6 , як директор товариства, виконуючи свої обов`язки, звернувся до державного реєстратора з відповідним пакетом документів для проведення реєстраційних дій, а державний реєстратор ОСОБА_7 , прийняв документи і здійснив відповідну реєстраційну дію. Доказів наявності злочинної змови між ними, стороною обвинувачення надано не було.

Окрім того, заперечення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо існування попередньої змови між ними, були підтверджені показаннями свідків обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які категорично заперечили, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 діяли в їх інтересах, як засновників ТОВ «Калуська соляна компанія».

Підсумовуючи все вище викладене, суд приходить до таких висновків:

по-перше, стороною обвинувачення в ході судового розгляду на було доведено, що ОСОБА_7 при внесенні змін в реєстр 30 березня 2020 року діяв несанкціоновано та з перевищенням службових повноважень;

по-друге, в матеріалах справи відсутні докази заподіяння діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 значної шкоди та спричинення тяжких наслідків;

по-третє, в ході судового розгляду не було доведено наявності у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мети отримання неправомірної вигоди;

по-четверте, жодних доказів, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 діяли за попередньою змовою групою осіб з єдиною злочинною метою, як виконавець і пособник, не було здобуто як в ході досудового розслідування, так і відповідно, вказані обставини не були доведені прокурором в ході судового розгляду.

Таким чином, стороною обвинувачення в ході судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторін кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їх обвинувачують.

На підставінаведеного,провівши судовийрозгляд даногокримінального провадження,відповідно доположень ст.337КПК України,згідно зякими судовийрозгляд проводитьсялише вмежах висунутогообвинувачення відповіднодо обвинувальногоакту,дотримуючись принципівзмагальності сторінта свободив поданіними судусвоїх доказіві удоведеності передсудом їхпереконливості,дотримуючись принципудиспозитивності,а саме:діючи вмежах своїхповноважень такомпетенції,вирішуючи лишеті питання,що винесеніна розглядсторонами тавіднесені доїх повноважень,зберігаючи об`єктивністьта неупередженість,створив необхідніумови дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ тавиконання процесуальнихобов`язків,у зв`язкуз чимне наділенийповноваженнями завласною ініціативоюініціювати проведенняпевних слідчих(розшукових)дій,оскільки функціїдержавного обвинувачення,захисту тасудового розглядуне можутьпокладатися наодин ітой самийорган,суд приходитьдо висновкупро те,що означенівище доказиє такими,які неє достатнімидля доведеннянаявності вдіях ОСОБА_7 складів кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.365-2та ч.3ст.362КК України,а такожв діях ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.365-2 та ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.362 КК України, а саме їх об`єктивної та суб`єктивної сторони.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно до роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_7 і ОСОБА_6 інкримінованих їм злочинів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду «Капо проти Бельгії № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У відповідності з ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Отже, враховуючи наведене в мотивувальній частині вироку, з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, тобто оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що в діях ОСОБА_7 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2 та ч.3 ст.362 КК України, а також що в діях ОСОБА_6 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.365-2 та ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.362 КК України, тому обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягають виправданню на підставі вимог п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Відповідно до п.7 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження. Тому вважаю, що вилучені документі слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, ст. ст. 86, 337, 368-371, 373, 374, 376, 377, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю наявності в його діянні складів вказаних кримінальних правопорушень.

Визнати ОСОБА_6 не винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю наявності в його діянні складів вказаних кримінальних правопорушень.

Речовий доказ: реєстраційну справу державного реєстратора Виконавчого комітету Калуської міської ради № 112000262089 ТОВ «Оріана-Еко» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя Максим ОЛІЙНИК


Суд	Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення	16.11.2023
Оприлюднено	20.11.2023
Номер документу	114956754
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

ОЛІЙНИК М. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 16.11.2023 по справі 352/446/22ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —352/446/22

Вирок від 16.11.2023

Вирок
від 16.11.2023 по справі 352/446/22
ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ