Ухвала

від 16.11.2023 по справі 2-2452/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-2452/11

провадження № 61-15972ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня

2023 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Україське фінансове агенство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду із зазначеним вище позовом.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 липня

2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № 2008-ПМ-65 від 22 вересня 2008 року станом на 15 травня 2009 року в розмірі 1 927 278,07 грн, що є еквівалентом 241 120,74 дол. США, та складається з: 200 000 дол. США - заборгованість за кредитом, 24 353,69 дол. США - заборгованість по процентам, 14 200,73 дол. США - заборгованість по комісії, 2 566,32 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року.

Відкрито апеляційне провадження у зазначеній справі та надано іншим учасникам справи строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 липня

2012 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором № 2008-ПМ-65 від 22 вересня 2008 року станом на 15 травня 2009 року в розмірі 1 927 278,07 грн, що є еквівалентом 241 120,74 дол. США, та складається з: 200 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 24 353,69 дол. США - заборгованість по процентам, 14 200,73 дол. США - заборгованість по комісії, 2 566,32 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави судового збору в розмірі 3 219,00 грн - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У листопаді 2023 року АТ КБ «ПриватБанк», шляхом формування документа

у системі «Електронний суд», звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року,

у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада

2020 року у справі № 904/3807/19.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці

у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі

№ 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011,

від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі

№ 522/2732/16-ц).

Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду, посилається на порушення останнім норм процесуального права, а саме помилковість висновків, викладених в ухвалі про відкриття апеляційного провадження щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, визначені частиною другою

статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу заявника, що скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частина друга статті 406 ЦПК України).

Зміст касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», як вже було зазначено, зводиться до незгоди заявника саме із ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня

2023 року.

Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження постанов відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, частини другої статті 406 ЦПК України та надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги

і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на правильні адреси інших учасників справи.

2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду із застосуванням системи «Електронний Суд», проте доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів на правильні адреси учасників справи до суду не надано.

Відтак, заявником до касаційної скарги додано докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів на адресу проживання ОСОБА_1 , зазначену у резолютивній частині оскаржуваної постанови - АДРЕСА_1 , замість правильної адреси - АДРЕСА_1 .

Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати суду касаційну скаргу у новій редакції, надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа

у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на правильні адреси інших учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник