Ухвала

від 24.04.2024 по справі 2-2452/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5793/24 Справа № 2-2452/11 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

УХВАЛА

24 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Манукян Георгія Георгійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україське фінансове агенство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

За наслідками автоматичного розподілу справ колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді: Макарова М.О., суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю. розподілена цивільна справа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Манукян Георгія Георгійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року.

Втім, ретельно ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Так, матеріалами справи встановлено, що Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року у складі судді Ткаченко Н. В. позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2008 року № 2008-ПМ-65 станом на 15 травня 2009 року у розмірі 1 927 278, 07 грн, еквівалент 241 120,74 доларів США, яка складається з: 200 000,00 доларів США заборгованість за кредитом, 24 353,69 доларів США заборгованість по процентам, 14 200,73 доларів США заборгованість по комісії, 2 566,32 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 219,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (т. 1 а.с.78-79)

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь банка заборгованості за кредитним договором та судового збору скасовано. Ухвалено нове судове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову банка. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. (т.1 а.с. 225-227)

У вересні 2023 року ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 апеляційну скаргу ОСОБА_1 Задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2008 року

№ 2008-ПМ-65 станом на 15 травня 2009 року у розмірі 1 927 278, 07 грн, еквівалент 241 120,74 доларів США, яка складається з: 200 000,00 доларів США заборгованість за кредитом, 24 353,69 доларів США заборгованість по процентам, 14 200,73 доларів США заборгованість по комісії, 2 566,32 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, та солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 3 219,00 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 550,00 грн. (т. 2 а.с. 14-17)

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. (т.2 а.с.162-169)

Оскільки суддя Макаров М.О. брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції та визначився з позицією у даній справі, з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_1 -адвоката МанукянГеоргія Георгійовичана рішенняЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від10липня 2012року вважаю за доцільне взяти самовідвід.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Взяти самовідвід по цивільній справі №2-2452/11 (апеляційне провадження №22-ц/803/5793/24) за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - адвоката Манукян Георгія Георгійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україське фінансове агенство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу передати до Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.О. Макаров