Ухвала

від 28.05.2024 по справі 2-2452/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5793/24 Справа № 2-2452/11 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів: Красвітної Т.П., Ткаченко І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши доповідь судді Петешенкової М.Ю., про проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Манукян Георгія Георгійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україське фінансове агенство «Верус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Манукян Г.Г. 08 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу, з пропуском строку на апеляційне оскарження, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року залишена без руху з наданням строку десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, для надання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав пропуску строку апеляційного оскарження та відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У травні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Манукян Г.Г. надав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску строку та просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши доводи заяви з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розгляд справи судом першої інстанції відбувся до набуття чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до п. 13 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи першої інстанції (ЦПК України 2004 року), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення (ч.1 ст. 294 ЦПК України 2004 рік).

Згідно із ч. 3 ст. 354 ЦПК України, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок про застосування норми права у подібних відносинах міститься в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2013 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 направила до суду апеляційної інстанції пояснення по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2012 року із обґрунтуванням заперечень щодо позовних вимог.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 приймала участь під час перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та вирішення питання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №1-462/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Таким чином, скаржник ОСОБА_1 знала про розгляд справи і мала добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, у тому числі цікавитися результатом розгляду справи, самостійно або через представників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ), яких уповноважила представляти свої інтереси в суді, відповідно до наявної у матеріалах справи довіреності.

Отже, посилання представника ОСОБА_1 адвоката Манукян Г.Г. в апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду про те, що про існування оскаржуваного рішення суду скаржник дізналась після отримання у вересні 2023 року її представником ОСОБА_8 копії рішення суду від 10 липня 2012 року, само по собі не звідчить про необізнанність скаржника про існування рішення суду.

Оскільки представника ОСОБА_1 адвокат Манукян Г.Г. подав апеляційну скаргу на рішення районного суду від 10 липня 2012 року, зі спливом значного періоду часу більш ніж 10 років і він є значним, чим порушив принцип правової визначеності (res judacata), на таку скаргу не можуть бути поширені положення ЦПК України.

Виходячи з наведеного та відповідно до норм ст. 358 ЦПК України необхідно дійти висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для з`ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представником ОСОБА_1 адвокатом Манукян Г.Г., поданою після спливу значного періоду часу, більш ніж 10 років, строку з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Манукян Г.Г. на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2012 року, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 358 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Манукян Георгія Георгійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: Т.П. Красвітна

І.Ю. Ткаченко