Постанова

від 13.11.2023 по справі 369/14904/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 369/14904/18

номер провадження 22-ц/824/12060/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,Учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року /суддя Дубас Т.В./

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, Центру надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про часткове визнання недійсним розпорядження та скасування свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Строєв О. В. звернувся до суду позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - Києво-Святошинська РДА), правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, Центру надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про часткове визнання недійсним розпорядження та скасування свідоцтва про право власності.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 4 а.с. 57-76/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вказував, що враховуючи правову позицію та доводи Апеляційного суду Київської області, які зазначені у рішенні від 06 грудня 2017 року по цивільній справі №369/2063/16-ц, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2017 року по цій же справі, постанову Верховного суду від 30 травня 2018 року (провадження № 61- 1345 св 17), якою залишено без змін рішення апеляційної інстанції, а також висновок експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 29.12.2016 року №11589/16- 41, позивачами було подано новий позов, у якому вони просили суд: визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №12 від 14.01.2005 року в частині яка стосується ОСОБА_5 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку кадастровий номер 3222482000:07:003:5020) номер № НОМЕР_1 видане реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 10.12.2014 року, яке посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 . Суд першої інстанції мав би врахувати судові рішення якими встановлено обставини щодо наявності каналу (дренажної канави), та щодо права позивачів їм користуватися, у відповідності до ст. 108 Земельного кодексу України. При цьому, недоведеність судом обставин, що мають значення для справи полягає в тому, що суд першої інстанції встановив відсутність межової споруди між земельними ділянками позивачів та відповідача-3, враховуючи наявність судових рішень, які цю обставину встановили. Також, судом першої інстанції проігноровані дії щодо засипання канави під час проведенням судової земельно- технічної експертизи від 18.02.2022 № 26196/21-41, та не вжиття судом будь- яких заходів щодо зупинення таких дій.

ОСОБА_6 звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що скасовуючи рішення першої інстанції та приймаючи нове рішення від 06 грудня 2017 р. про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд Київської області погодився з доводами її апеляційної скарги і зазначив, що рішення першої інстанції є незаконне, необґрунтоване та таке, що не відповідає обставинам справи. При цьому в мотивувальній частині рішення, помилково зазначив про існування каналу (дренажної канави) між її земельною ділянкою та ділянками позивачів. За результатами розгляду її касаційної скарги, Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 р. зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій щодо рівчака, заснований на висновку експертизи, зроблений з порушенням норм процесуального права, оскільки висновок є недопустимим доказом. За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у даній справі був складений висновок експерта № 26196/21-41 від 18.02.2022 р., яким експерт вказав, що умовних знаків дренажних мереж, каналів, тощо, не виявлено, вказана в позовній заяві дренажна канава (рівчак) не відповідає поняттю межової споруди, визначеної ст. 108 Земельного кодексу України. Садівниче товариство «Воїн-3» у своїй відповіді від 28.01.2019 р. вказало, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020, яка належить садоводу ОСОБА_5 відсутній будь-який водний об`єкт (річка, струмок, канал та/або інший об`єкт). Таким чином, обґрунтування позивачів про існування каналу між земельними ділянками, як підстава для скасування її правовстановлюючих документів на її земельну ділянку не відповідає дійсності та не обґрунтовується жодними належними, допустимими чи будь якими іншими доказами.

Представник позивачів ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю прибути в інше судове засідання у Дніпровському районному суді м. Києва, яке апеляційним судом залишено без задоволення у зв`язку з відсутністю будь-яких підтверджуючих даних та присутністю в судовому засіданні іншого представника одного з апелянтів.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.06.2000 № 20/10 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_7 площею 0,06 га на 21 км. Житомирського шосе, СТ «Воїн-3» для ведення садівництва. Надано дозвіл ОСОБА_7 звернутися у Госпрозрахункове виробниче бюро при Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів по питанню виготовлення державного акта на право приватної власності на землю.

ОСОБА_3 на підставі рішення № 28/27 виконкому Гореницької сільської ради від 29.08.2000 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га для ведення садівництва, що підтверджується дублікатом державного акта на право власності на земельну ділянку № 767 від 07.07.2001, зареєстрованим 18.11.2008 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832900872.

Згідно з описом меж від А до Б - землі загального користування (вул. 10-та); від Б до В - ОСОБА_8 ; від В до Г - ОСОБА_5 ; від Г до А - ОСОБА_7

ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Гореницької сільської ради народних депутатів від 20.06.2000 № 20/10 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 096122, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 759 від 16.06.2008.

Згідно з описом меж від А до Б - землі загального користування (вул. 10-та); від Б до В - ОСОБА_3 ; від В до Г - землі сільради; від Г до А - ОСОБА_9 .

Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 14.01.2005 № 12 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницьких товариств згідно додатка» затверджено технічні документації та проекти із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю 31-му члену садівницьких товариств, згідно додатка; передано у власність земельні ділянки 31-му члену садівницьких товариств згідно додатка загальною площею 2,3119 га, з них: багаторічні насадження - 2,2204 га, інші - 0,0915 га; виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки 31-му члену садівницьких товариств згідно додатка на двох аркушах; технічні документації та проекти із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю 31-му члену садівницьких товариств, згідно додатка передати на постійне зберігання в районний відділ земельних ресурсів; доручити Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,1098 га, кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, із цільовим призначенням для колективного садівництва, яка знаходиться у СТ «Воїн-3» Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 10.12.2014.

Згідно з архівною довідкою № 06-04/1427 від 02.12.2015, виданою архівним сектором Києво-Святошинської РДА, у документах архівного фонду зберігається розпорядження від 14.01.2006 № 12, згідно і списком до якого за № 4 члену СТ «Воїн-3» ОСОБА_5 затверджена технічна документація та проект із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю та передана у власність земельна ділянка площею - 0,1098 га, з них: всього с/г угідь - 0,1065 га, багаторічні насадження - 0,1065, інші - 0,0033 (одиниця виміру не вказана).

Відповідно до листа Інституту водних проблем і меліорації від 15.11.2016 № 785/06, адресовану директору КНДІСЕ, об`єкт, який розташовано на земельній ділянці ОСОБА_5 , прилягає до земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зображений на схемі, наявній в складі судової справи, за зовнішніми ознаками, розмірами та функціональним призначенням являє собою канал відкритого типу.

У березні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зверталися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , Міськрайонного управління в Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській області, СТ «Воїн-3» про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 369/2063/16-ц позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020, видане Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 10.12.2014 на ім`я ОСОБА_5 .

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 06.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2017 скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду вказаної справи, на виконання ухвали суду експертом КНДІСЕ 29.12.2016 було складено висновок експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи № 11589/16-41, згідно з яким:

- по питанню № 1: оскільки на клопотання експерта не надано проект (копія проекту) землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , яка розташована на території СТ «Воїн-З», то дослідження щодо відповідності даної документації вимогам законодавства не проводилось;

- по питанню № 2: Технічна документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадян України в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в частині щодо земельної ділянки ОСОБА_5 , не відповідає за складом та змістом вимогам законодавства чинного станом на 13.12.2004.

Щодо технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного садівництва, яка надається у власність гр. ОСОБА_5 на території Гореницької сільської ради, СТ «Воїн-З», то дана документація із землеустрою не є документацією на підставі якої, згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3203632452014 від 19.11.2014, в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 0,1098 га, кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, яка належить ОСОБА_5 .

По питаннях № 3 та № 4.

Згідно листа Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України від 15.11.2016 № 785/06 (копія листа додається до висновку) об`єкт, який розташовано на земельній ділянці ОСОБА_5 , прилягає до земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за зовнішніми ознаками, розмірами та функціональним призначенням являє собою канал відкритого типу. Зазначений канал разом з іншими каналами, що прокладені на території СТ «Воїн-3» в межах Гореницької сільської ради, призначені для відведення поверхневих і ґрунтових вод і являють собою відкриту регулюючу мережу осушувальної системи на території товариства, яка виконує функцію захисту від затоплення, підтоплення і перезволоження земель та відповідно до чинного законодавства і відомчих нормативних документів даний канал вважається межовою лінійною гідротехнічною спорудою, яка згідно з Земельним кодексом України (ст. 108) має бути у спільному використанні та не може бути ліквідована або змінена без згоди одного із власників суміжних до цієї споруди ділянок.

Відповідно до документальних даних та результатів проведених топографо-геодезичних робіт канал, згідно координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки кадастровий номер 3222482001:01:004:0144 (станом на 2000, 2008 роки), що належить ОСОБА_3 , координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:003:5020 (станом на 2005, 2014, 2016 роки), що належить ОСОБА_5 , які були визначені при розроблені відповідних документацій із землеустрою, частково розташований в межах земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, яка надана у приватну власність ОСОБА_5 .

Площа каналу, який розташований в межах земельної ділянки ОСОБА_5 становить 156 кв. м (0,0156 га).

При цьому, в даному випадку надання у приватну власність ОСОБА_5 частини цього каналу, який входить до внутрішньогосподарської меліоративної системи СТ «Воїн-3», не відповідає вимогам законодавства чинного станом на 13.12.2004 та на даний час.

Також встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, що належить ОСОБА_5 , згідно координат визначених при розроблені технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадян України в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (2005 рік) та координат наданих суду Управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області листом від 08.09.2016 № 9-1012-99.5-1536/2-16, частково накладається на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:004:0144, яка належить ОСОБА_3 (див. дослідницьку частину висновку).

Площа накладання земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, що належить ОСОБА_5 , згідно координат 2005, 2016 років, на земельну ділянку кадастровий номер, яка належить ОСОБА_3 , становить 38 кв. см.

Відповідно до фактичного користування на момент проведення в натурі (на місцевості) 22.09.2016 топографо-геодезичних робіт та визначених координат поворотних точок (кутів) фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, що належить ОСОБА_5 , та координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки кадастровий номер 3222482001:01:004:0144 (станом на 2000, 2008 роки), що належить ОСОБА_3 , канал розташований між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

На дослідження не надано координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 759.

Разом з тим, за результатами проведених в натурі (на місцевості) 22.09.2016 топографо-геодезичних робіт та визначених координат поворотних точок (кутів) фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, що належить ОСОБА_5 , та за результатами аналізу документів, що наявні в наданих матеріалах справи, зокрема державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 , можливо стверджувати, що по фактичному, користуванню канал розташований між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Фактичне користування ОСОБА_5 земельною ділянкою кадастровий номер 3222482000:07:003:5020, зокрема координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки та її площа, не відповідає даним, які були визначені при розроблені відповідних документацій із землеустрою на дану земельну ділянку.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2018 касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Київської області від 06.12.2017 залишено без змін.

Також судом касаційної інстанції встановлено, що експерт в певних своїх висновках, зокрема, щодо встановлення факту межування земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , вийшов за межі зазначених вище приписів абзацу п`ятого пункту 2.3. Інструкції. Висновок судів попередніх інстанцій щодо рівчака, заснований на висновку експертизи, зробленому з порушенням норм процесуального права.

07.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області із заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_5 про засипання дренажної ями в с. Гореничі, СТ «Воїн-3».

Згідно з листом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 15.03.2019 № 5024/109/1008/01-19, адресованим ОСОБА_1 , під час перевірки встановлено, що в даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, вирішення яких відноситься до компетенції виключно суду, тому для захисту своїх законних прав та інтересів рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Також проінформовано, що у заяві відсутні дані про сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. У зв`язку з цим заява не може вважатися такою, яка має бути обов`язково внесена до ЄРДР.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.02.2022 № 26196/21-41, складеним КНДІСЕ на виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2021:

- по питанню № 1, оскільки на клопотання експерта не надано проект (копія) із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , яка розташована на території СТ «Воїн-3» то дослідження щодо відповідності даної документації вимогам законодавства не проводилось;

- по питанню № 2, оскільки на клопотання експерта не надана технічна документація (копія) із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 , яка розташована на території СТ «Воїн-3», то дослідження щодо відповідності даної документації вимогам законодавства не проводилось;

- по питанню № 3, встановити, чи відповідає фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020, яка належить ОСОБА_5 правовстановлюючому документу та документації землеустрою не вбачається за можливе, оскільки за даними Державного земельного кадастру ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:07:003:5440, земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020 на дату проведення експертизи вже не існувала як об`єкт цивільних прав та як об`єкт дослідження;

- по питанню № 4, умовних знаків дренажних мереж, каналів, тощо, що мали б бути відображені в топографічній зйомці масштабу 1:500, що міститься у матеріалах справи (Рис. 16, 17, 18) та відповідали б одному з варіантів, наведених в таблицях №№ 28, 52, 53 (Рис. 19, 20, 21) відповідно до затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 3 254 від 09.07.2001 «Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500» не виявлено;

- по питанню № 5, враховуючи те, що на час проведення експертизи спірні земельні ділянки сторін у справі (кадастрові номери 3222482001:01:004:0144 та 3222482000:07:003:5440) не мають спільної межі (див. Додаток № 1 до висновку), вказана в позовній заяві дренажна канава (рівчак) не відповідає поняттю межової споруди, визначеної ст. 108 ЗК України;

- по питанню № 6, як вбачається з проведеного дослідження, ОСОБА_5 меж фактичного землекористування земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:004:0144, власником якої є ОСОБА_3 не виявлено, найближча відстань між вищевказаними земельними ділянками складає 3,20 м (точка 2 жовтого кольору та точка 4 рожевого в Додатку № 1 до висновку).

ОСОБА_1 неодноразово звертався до прокурора Києво-Святошинського району Київської області із заявою про вчинення колишнім головою СТ «Воїн-3» шахрайських дій щодо належної йому земельної ділянки, а також щодо оформлення документації на земельну ділянку, яка межує з дренажною канавою та його земельною ділянкою.

На вказані звернення була надана відповідь, згідно з якою проведеною перевіркою не вбачається ознак будь-якого кримінального правопорушення. Для вирішення даного питання роз`яснено право звернутися до суду з цивільним позовом в порядку приватного обвинувачення.

ОСОБА_2 у листопаді 2014 році зверталася із заявою до голови СТ «Воїн-3», в якій просила зупинити будівельні роботи щодо засипання дренажної канави, які проводить ОСОБА_5 .

21.03.2015 ОСОБА_2 зверталася із заявою до голови правління СТ «Воїн-3» Діденка М. І., в якій просила призупинити будівельні роботи щодо засипання дренажної канави, які проводить її сусідка ОСОБА_5 та повідомила, що вона не давала згоди на користування дренажною канавою.

Згідно з відповіддю СТ «Воїн-3» від 12.09.2015 № 12/1 документи, які підтверджують передачу у приватну власність рівчака садоводу ОСОБА_5 не видавались. Копія погодження суміжних земельних ділянок знаходиться у власника ділянки.

Згідно з відповіддю на адвокатський запит від 25.01.2016 СТ «Воїн-3» повідомило, що документи на встановлення паркану відсутні; розміри земельної ділянки ОСОБА_5 вказані в свідоцтві про право власності; документи на приватизацію канави не видавались; розміри канави відсутні; до під`їзду на ділянки садоводів існує засипана канава (називається містком).

Згідно з відповіддю голови правління СТ «Воїн-3» Шелест Т. М. на адвокатський запит адвоката Гаджука П. П., який діє в інтересах ОСОБА_5 , від 28.01.2019 № 2/19 за генеральним планом СТ «Воїн-3» та по факту на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020, яка належить садоводу ОСОБА_5 відсутній будь-який водний об`єкт (річка, струмок, канал та/або інший об`єкт) та відповідно по даній земельній ділянці не проходять будь-які системи/елементи регулюючої мережі зрошувальної системи на території СТ «Воїн-3».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 15 ЦК України про те, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч. 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За ст. 108 ЗК України у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Врахувавши висновок експерта, за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 18.02.2022 № 26196/21-41, складений КНДІСЕ, згідно з яким дренажна канава (рівчак) не відповідає поняттю межової споруди, визначеної ст. 108 ЗК України, а також те, що позивачі не довели належними доказами порушення їх права власності на користування земельними ділянками з боку відповідача ОСОБА_5 , тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не враховані попередні рішення щодо встановлених обставин справи, апеляційним судом відхиляються, оскільки, скасовуючи рішення першої інстанції та приймаючи нове рішення від 06 грудня 2017 р. про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд Київської області в мотивувальній частині рішення, хоч і зазначив про існування каналу (дренажної канави) між земельними ділянками сторін, однак, за результатами розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 р. зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій щодо рівчака, заснований на висновку експертизи, яка зроблена з порушенням норм процесуального права, а сам висновок є недопустимим доказом.

За результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у даній справі був складений висновок експерта № 26196/21-41 від 18.02.2022 р., яким експерт вказав, що умовних знаків дренажних мереж, каналів, тощо, не виявлено, вказана в позовній заяві дренажна канава (рівчак) не відповідає поняттю межової споруди, визначеної ст. 108 ЗК України.

Садівниче товариство «Воїн-3» у своїй відповіді від 28.01.2019 р. вказало, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482000:07:003:5020, яка належить садоводу ОСОБА_5 відсутній будь-який водний об`єкт (річка, струмок, канал та/або інший об`єкт). Таким чином, обґрунтування позивачів про існування каналу між земельними ділянками, як підстава для скасування її правовстановлюючих документів на її земельну ділянку не є тим способом захисту права, що відповідає існуючим на момент розгляду справи правовідносинам.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: