Ухвала
від 09.11.2023 по справі 219/1049/21
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3555/23 Справа № 219/1049/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

присекретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021050000000024 від 18 січня 2021 року, за спільною апеляційною скаргою захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2021 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Миронівський міста Дебальцеве Донецької області, громадянин України, з вищою освітою, директор ТОВ «Славклінсервіс», депутат Миронівської селищної ради Бахмутського району Донецької області, одружений, інвалід ІІ групи, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 110 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі; вирішено питання щодо речових доказів.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи № 84 від 26 серпня 2021 року в сумі три тисячі шістсот три гривні вісімдесят одна копійка.

в с т а н о в и л а :

вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 07 травня 2014 року у денний час доби, точний час в ході судового розгляду не встановлено, будучи лояльно налаштованим до терористичної організації «ДНР» та підтримуючи злочинні наміри учасників зазначеної терористичної організації, спрямовані на зміну територіальної цілісності України, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді депутата Миронівської селищної ради Бахмутського району Донецької області, приймав участь в роботі 60-ої позачергової сесії Миронівської селищної ради VІ скликання, що проводилась в приміщенні Миронівського палацу культури за адресою: Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Миру (раніше Леніна), буд. 18. При цьому останній, діючи умисно, з особистих переконань, з метою зміни меж території та державного кордону України, всупереч ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України, п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», ст. 7, п. 18, 19 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинив дії з метою зміни території та державного кордону України, а саме, знаючи вимоги діючого законодавства з питань проведення референдуму, розуміючи незаконний характер своїх дій, розглянув, внесене до повістки дня сесії питання щодо проведення та території смт. Миронівський Бахмутського району Донецької області «референдуму» з питання визнання державної самостійності «ДНР» та в подальшому особисто позитивно проголосував за рішення Миронівської селищної ради про виділення приміщення Миронівського палацу культури для проведення на території смт. Миронівський Бахмутського району Донецької області так званого «загального обласного референдуму» 11 травня 2014 року з питання визнання державної самостійності «Донецької народної республіки», що стало підставою для організації та проведення представниками «ДНР» на території смт. Миронівський Бахмутського району Донецької області так званого «загального обласного референдуму» з питання визнання державної самостійності «ДНР» та делегування повноважень Миронівському селищному голові ОСОБА_10 в сприянні проведенню так званого «загального обласного референдуму» шляхом надання приміщень для облаштування так званих виборних дільниць та підписанню відповідного рішення для цього, організації через представників так званої «ДНР» виїзних комісій для голосування, встановлення часу роботи так званих виборчих дільниць та роз`яснення громадянам порядку участі в так названому «загальному обласному референдумі» .

В подальшому, в період з 7 по 11 травня 2014 року, на території смт. Миронівський Бахмутського району Донецької області на підставі рішення 60-ої позачергової сесії Миронівської селищної ради VІ скликання, селищним головою ОСОБА_10 було підписано рішення № VІ/60-1 від 07 травня 2014 року щодо виділення приміщення комунальної власності, а саме Миронівського палацу культури для проведення голосування, де 11 травня 2014 року ініціативною групою з числа невстановлених досудовим слідством осіб було організовано та проведено так названий «загальний обласний референдум», на який було винесено питання «Чи підтримуєте ви Акт про державну самостійність Донецької народної республіки?», з подальшим складанням та підписанням протоколів про його результати та їх передачею представникам терористичної організації «ДНР».

З таким вироком суду першої інстанції не погодились захисники адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та оскаржили в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просять вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого і визначення міри покарання та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили чи могли перешкодити ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення

Зазначають, що обґрунтування обвинувачення є припущеннями, не містить ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення, а наведені в обвинуваченні обставини є лише перерахуванням хронології подій у викладенні слідчого. Крім того, не враховано висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі, що, на думку сторони захисту, вказує на упередженість суду.

Звертають увагу, що місцевим судом не надано оцінки тиску, який здійснювався на обвинуваченого для прийняття участі у голосуванні, що також підтверджується поясненнями свідків та впливає на наявність чи відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Наголошують, що рішенням Миронівської селищної ради від 07.05.2014р. № VІ/60-1 лише надано дозвіл на виділення приміщення для проведення голосування, але це рішення не стало підставою для проведення референдуму, та вказане рішення не містить у собі посилання на делегування повноважень селищному голові. Крім того, під час досудового розслідування не встановлений точний час проведення сесії селищної ради, не підтверджено лояльне відношення обвинуваченого до терористичної організації та підтримка її злочинних намірів на зміну територіальної цілісності України

Зауважують, що безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення за ч. 1 ст.110 КК України, є відносини забезпечення територіальної цілісності і недоторканності України в межах встановлених кордонів, проте жодного доказу дій обвинуваченого на зміну території або кордону України прокурором не надано, що підтверджується висновком судово-лінгвістичної експертизи № 33/205 від 21.11.2016р.

Звертаються увагу, що всі рішення сесії Миронівської селищної ради, направлялися в прокуратуру для визначення їх законності, але жодної реакції на рішення шістдесятої позачергової сесії з боку правоохоронних органів не надходило. При цьому, вищевказаним рішенням лише надавався дозвіл директору Миронівського палацу культури ОСОБА_11 виділити приміщення комунальної власності для проведення голосування у смт. Миронівський, однак вказане покладалося на її розсуд.

Зазначають, що місцевим судом не надано належної оцінки показам селищного голови ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 .

Наголошують, що місцевим судом не взято до уваги, що відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи №33/205 від 21.11.2016р. на сесії Миронівської селищної ради 07.05.2014р. заклики до повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, змін меж території або державного кордону України відсутні, а обвинувачений змушений був діяти під безпосереднім впливом фізичного та психологічного примусу з боку озброєних людей, які були представниками терористичної організації.

Зауважують, що суд першої інстанції безпідставно на підтвердження винуватості ОСОБА_7 послався, як на доказ, на звернення Верховної Ради України № 129-VІІ від 27.01.2015р. до ООН, ЄП, ПАРЄ, Парламентських асамблей НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою агресором, в якому «ДНР» та «ЛНР» визнані терористичними організаціями.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисників, просила вирок місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог дотримався в повному обсязі.

Не зважаючи на позицію сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, вина останнього доведена низкою належних та допустимих доказів, які обґрунтовано покладені в основу вироку суду.

Так, сам обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні в суді першої інстанції та апеляційної інстанції не заперечував того факту, що 07 травня 2014 року, перебуваючи на посаді депутата Миронівської селищної ради Бахмутського району Донецької області приймав участь в роботі 60-ї позачергової сесії Миронівської селищної ради VI скликання, на якій розглянуто питання щодо проведення на території смт Миронівський Бахмутського району Донецької області «референдуму» та в подільшому особисто позитивно проголосовано за рішення про виділення приміщення Миронівського палацу культури для проведення «загального обласного референдуму» з питання визнання державної самостійності так званої «донецької народної республіки». При цьому, останній наголошує, що йому не було відомо, що виділення приміщення палацу здійснювалось саме для проведення «референдуму» та жодних закликів щодо змін територіальних меж України під час голосування не було.

Показання обвинуваченого в частині посилання на ОСОБА_10 , як на голову Миронівської селищної ради, який особисто ініціював проведення 07.05.2014р. позачергової сесії Миронівської селищної ради з розгляду питання про виділення приміщення, та діяв на підставі письмової вимоги мешканців села, при цьому, свідомо не оголошував депутатському корпусу зауваження юрисконсульта ОСОБА_13 до проекту рішення, щоб вони проголосували позитивно, суд обґрунтовано оцінив, як невмотивовані та безпідставні, оскільки вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.03.2019р. ОСОБА_10 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на шість років без конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, що виразилося у організації 07.05.2014 року незаконного референдуму про визнання державної самостійності так званої «Донецької народної республіки», сприянні легалізації діяльності незаконним збройним формуванням, які захоплювали та утримували території смт. Миронівський Бахмутського району та частини Донецької області з метою зміни меж території та державного кордону України. Отже, діям ОСОБА_10 надана окрема оцінка, а тому в даному кримінальному провадженні оцінка дії останнього не здійснюється.

Так, допитаний судом першої інстанції ОСОБА_10 повідомив, що з 2010 року по 2019 рік обіймав посаду голови Миронівської селищної ради. В травні 2014 року до приймальні селищної ради надійшло письмове звернення громадян про виділення приміщення для голосування, але не було зазначено для якого саме. На підставі Конституції України громадяни мають право звернутися із таким проханням. В даному випадку приводом до цього звернення стали висловлювання політиків, що російськомовних громадян будуть відправляти до в`язниці. На той час в селищі були відсутні правоохоронні органи, тож з метою стримання людей від незаконних дій щодо захоплення будівель, голова ради прийняв рішення про скликання позачергової сесії. Крім того, свідок зазначив, що йому та його сім`ї погрожували та здійснювали тиск чоловіки зі зброєю у камуфльованому одязі, приблизно три-чотири особи, які не представлялись, але наполягали, щоб він сприяв прийняттю позитивного рішення. Через кілька днів після надходження звернення до ради було підготовлено проєкт рішення, запрошено на сесію депутатів. Проєкт рішення було вивчено юристом, діловодом та секретарем ради. Сесія проходила у великому залі в будинку культури. На сесію прибуло шістнадцять депутатів, тобто більше 50 % від загального складу депутатського корпусу, тобто сесія була правомочною. Депутати зареєструвались, було обрано склад рахункової комісії, але хто увійшов до її складу він не пам`ятає. ОСОБА_10 повідомив яке питання було внесено до порядку денного, але він не пам`ятає чи зачитував в голос текст письмового звернення, потім перейшли до обговорення, але він не пам`ятає, чи були питання та зауваження. Голосування відбувалось шляхом підняття руки, всі депутати проголосували одноголосно «за» виділення приміщення будинку культури для проведення голосування. Підрахунок голосів проводила рахункова комісія у складі трьох осіб. Інших рішень на цій сесії не приймалось, мови про референдум не було. Чи був присутній на цій сесії обвинувачений ОСОБА_7 свідок не пам`ятає. Юрисконсульт ради ОСОБА_13 на сесії не виступав, але до неї він після ознайомлення з проєктом рішення висловив свої зауваження з приводу невідповідності назви рішення, оскільки було посилання на проведення референдуму у назві, хоча у самому тексті рішення жодного слова про референдум не було. Також він зазначив, що проєкт рішення суперечить Конституції України та ЗУ «Про референдум». Свої зауваження ОСОБА_13 оформив у письмовому вигляді і ОСОБА_10 мав їх оголосити на сесії, але він не пам`ятає чи зробив це. Свідок пам`ятає, що на вулиці біля будинку культури були люди в камуфльованому одязі, але чи були вони в залі, він не пам`ятає. Люди в залі були налаштовані агресивно, тому якби депутати відмовили б у задоволенні їх звернення, вони могли б захопити будівлю або проголосувати у палатці на вулиці. Закликів до порушення територіальної цілісності України під час сесії не було. Після прийняття рішення впродовж 3-х днів рішення мало бути направлено до Дебальцевської міської ради та Дебальцевської прокуратури, але в останню водій приїхав на третій день та передав рішення працівниці канцелярії, оскільки прокурорів на місці не було. Лише в червні з Артемівської прокуратури надійшов лист про невідповідність рішення закону. Свідок пояснив також, що йому не було відомо, для якого саме голосування виділялось приміщення, а в назві проєкту рішення слово «референдум» залишилось випадково зі зразка рішення, яке надали з Дебальцевської міської ради. Свідок ОСОБА_10 повідомив, що референдуму в селищі Миронівський не було, 11.05.2014р. проводились загальні збори громади, порядок денний яких йому не відомий. Свідок наполягає, що він був зобов`язаний скликати сесію, а тому він не погоджується з ухваленим відносно нього обвинувальним вироком за даним фактом.

Вищезазначені обставини нівелюють доводи сторони захисту, що місцевим судом не надана належна оцінка показанням ОСОБА_10 .

Також, апеляційний суд не приймає до уваги посилання сторони захисту, що місцевим судом не надана оцінка показанням свідка ОСОБА_12 , оскільки остання допитана в суді першої інстанції та повідомила, що зсічня 2013р.до листопада2016р.вона обіймалапосаду директорабудинку культурив селищіМиронівський,власником якогоє селищнарада.В травні2014р.до неїзвернулись мешканціселища звимогою надатиїм приміщеннябудинку культуридля проведенняреферендуму,але,оскільки будиноккультури перебуваєу власностіселищної ради,вона їхнаправила туди.Мешканці булиналаштовані агресивно,погрожували,при цьомуміліції втой моментв селищіне було.Через деякийчас свідоквід головиселищної ради ОСОБА_10 отримала дозвілна проведенняопитування,оригінал якоговилучили у2016р.,але увідділі культуризберігається йогокопія.На підставівказаного дозволу11.05.2014р.в будинкукультури булопроведено референдумщодо утворенняДонецької народноїреспубліки.Референдум проводивсялише вбудинку культури,хоча зазвичайвибори проходилив будинкукультури,в школах№ 9та №10,а такожв училищі.Свідок вважає,що навітьякби мешканціселища неотримали дозволуна проведенняголосування,вони бвсе однопровели референдумсилою.Також свідокпоказала,що вроботі сесіївона участіне приймала,про те,що обвинувачений ОСОБА_7 є депутатомради,навіть незнала.При цьому,покази останньої спростовуються іншими доказами, які визнані судом належними та допустимими, та надані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується як показаннями свідків, так і письмовими доказами, яким суд першої інстанції надав обґрунтовану та мотивовану оцінку.

Показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 суд оцінив як належні, допустимі та достовірні на підтвердження відсутності тиску з боку інших осіб до депутатів Миронівської селищної ради VI скликання на 60-й позачерговій сесії, та неприсутності людей у військовому одязі в приміщенні будинку культури. Крім того, свідок ОСОБА_14 , який проводив відеозйомку голосування, яке відбувалось шляхом підняття руки, повідомив, що погроз та вмовлянь прийняти позитивне рішення не було, голосування було добровільним.

Посилання сторони захисту що обґрунтування обвинувачення містять припущення, що рішенням Миронівської селищної ради від 07.05.2014 року №VI/60-1 лише надано дозвіл на виділення приміщення, але це рішення не стало підставою для референдуму, та на відсутність доказів дій обвинуваченого на зміну території або кордону України, спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, копією витягу з кримінального провадження № 22016050000000237 від 28.10.2016 року, вбачається внесення до ЄРДР були відомостей за ч. 2 ст. 110 КК України про те, що на початку травня 2014 року Миронівський селищний голова Бахмутського району Донецької області ОСОБА_10 , знаходячись у селищі міського типу Миронівський Бахмутського р-ну Донецької області публічно закликав місцевих жителів на проведення незаконного референдуму відносно створення на території Донецької області так званої «Донецької народної республіки», тобто з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Також, витягом з ЄРДР №12014050620000436 від 29.05.2014 року підтверджується внесення відомостей за фактом вчинення на території Донецької області кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України, спрямованих на зміну територіальної цілісності України.

Крім того, вищевказані посилання сторони захисту нівелюються копією протоколу 60-ї сесії Миронівської селищної ради VІ скликання від 07.05.2014р., з якої вбачається, що у переліку прийнятих рішень, які додаються до протоколу 60 позачергової сесії Миронівської селищної ради VІ скликання 07.05.2014 року було прийняте рішення «Про проведення референдуму» 07.05.2014 року за індексом VІ/60-1. В ньому також міститься копія протоколу засідання 60-ої позачергової сесії селищної ради VІ скликання від 07.05.2014 року, в якому вказано, що головою засідання був ОСОБА_10 селищний голова, присутні депутати:, крім інших, ОСОБА_7 , порядок денний: «Про проведення референдуму», слухали «про проведення референдуму», доповідав: селищний голова ОСОБА_10 , доповнили: ОСОБА_19 , вирішили: рішення № VІ/60-1 додається, за «17», проти «немає», утримались «немає». Підписав селищний голова ОСОБА_10 , копія протоколу має відтиск печатки. Згідно копії рішення Миронівської селищної ради від 07 травня 2014 року № VІ/60-1 (смт. Миронівський) «Про проведення референдуму», у зв`язку зі зверненням ініціативної групи жителів селища, враховуючи суспільно-політичну ситуацію в регіоні, згідно зі ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада вирішила: 1. Дозволити директору Миронівського палацу культури виділити приміщення комунальної власності у період з 10.05.2014р. до 12.05.2014р. для проведення голосування у смт. Миронівський. 2. Контроль щодо виконання даного рішення селищної ради покласти на селищного голову ОСОБА_10 .

Копії документів до протоколу 60-ї сесії Миронівської селищної ради VІ скликання 07.05.2014р. (рішення № VІ/60-1 на 26 аркушах) містять у собі перелік рішень, протокол засідання позачергової сесії, а також розпорядження селищного голови ОСОБА_10 № 31 від 06.05.2014р. «Про скликання позачергової шістдесятої сесії Миронівської селищної ради VІ скликання, де зазначено, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламенту селищної ради скликати позачергову шістдесяту сесію Миронівської селищної ради шостого скликання 07.05.2014р. о 13:00год. в приміщенні селищного палацу культури. Внести на розгляд сесії перелік питань та затвердити доповідачів (додається). У додатку у якості переліку питань вказане одне питання - «Про проведення референдуму», доповідачем вказаний лише ОСОБА_10 .. В документах до протоколу є також копія списку 30 депутатів, з особистими підписами 16 депутатів, які були присутніми на сесії, також список інших громадян на двох аркушах, список запрошених на засідання, серед яких вказані мешканці смт. Миронівський та працівники виконкому: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_13 , протокол рахунково-редакційної комісії з зазначенням, що по порядку денному «про проведення референдуму» голосували «за» - 17 осіб з урахуванням голосу селищного голови; порядок проведення сесії, де вказано, що по питанню «про проведення референдуму» виступав ОСОБА_10 та ОСОБА_19 , також в документах наявний ще один екземпляр копії рішення «про проведення референдуму» від 07.05.2014р. за підписом ОСОБА_10 , завірений печаткою Миронівської селищної ради аналогічний за змістом з раніше вивченим судом рішенням. Серед документів також наявні зауваження до проєкту рішення Миронівської селищної ради від 07.05.2014р. юрисконсульта ОСОБА_13 , в якому вказано, що це рішення «не відповідає розділу 3 вибори, референдум Конституції України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»».

Копією звернення мешканців смт. Миронівський м. Дебальцеве Донецької області підтверджується, що мешканці, користуючись своїм конституційним правом, бажають виявити свою волю у питаннях визначення конституційно-правового статусу Донецького регіону, повністю підтримують проведення народного референдуму у селищі, який ініційований радою представників територіальних громад політичних партій та громадських організацій Донецької народної республіки, у зв`язку з чим просять Миронівського селищного голову ОСОБА_10 надати їм допомогу та сприяння у його проведенні.

Окремим підтвердженням вини обвинуваченого ОСОБА_7 та аргументом спростування доводів сторони захисту щодо відсутності доказів в підтвердження дій обвинуваченого на зміну території або кордонів України є висновок почеркознавчої експертизи № 84 від 26.08.2021р., в якому встановлений підпис в графі «Список депутатів Миронівської селищної ради VІ скликання 60-та позачергова сесія селищної ради», що належить ОСОБА_7 .

Враховуючи викладені обставини, та перебування ОСОБА_7 на посаді депутата, усвідомлюючи процеси та характер дій, що відбувалися під час 60-ої позачергової сесії, останній не міг не усвідомлювати природу питання, яка була в порядку денному сесії, а тому посилання сторони захисту на відсутність доказів на підтвердження лояльного відношення обвинуваченого до терористичної організації суд визнає безпідставними.

Також, наведеними доказами чітко встановлено місце, дату та час вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується, зокрема, протоколом позачергової сесії Миронівської селищної ради VІ скликання 60-та позачергова сесія селищної ради від 07.04.2014 року.

Суд обґрунтовано прийняв як достовірні докази, на підтвердження нівелювання доводів сторони захисту, що заклики до повалення конституційного ладу на сесії Миронівської селищної ради 07.05.2014 року відсутні, копію висновку судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення №4237 від 26.05.2016 року, копією висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 18257/15-61 від 16.08.2017 року, з яких вбачається, що питання, яке було предметом обговорення, має іллокацію заклику до певних територіальних змін, а саме до створення на території Донецької області України суверенної держави, яка матиме назву «донецька народна республіка», існують висловлювання та художні образи, котрі дозволяють дійти висновку про намір залучити громадян України вчинити дії з метою відокремлення частини території України, або створення самостійної держави.

При цьому, сторона захисту вибірково посилається на висновок судової лінгвістичної експертизи за № 38/205 від 21.11.2016 року, оскільки як вбачається з висновку, текст вилученого з Інтернету відео файлу, що підлягав дослідженню, є виступом селищного голови смт. Миронівський Бахмутського району - ОСОБА_10 перед мешканцями селища. Тематика виступу - голосування громади селища та її депутатів за проведення референдуму; організація референдуму. З досліджуваного тексту конкретно видно безпосередню причетність ОСОБА_10 до організації референдуму. Із назви відеозапису відомо, що голосування за проведення референдуму в смт. Миронівський відбувалося 07.05.2014р., а 11.05.2014р. на території Донецької області проходив референдум про самовизначення так званої «донецької народної республіки», внаслідок чого відбулося проголошення так званої «донецької народної республіки», а тому відеозапис підтверджує мету вищезазначеного референдуму для зміни конституційного ладу, складовою якого є територіальна цілісність та унітарний державний устрій, а також з метою зміни меж території та державного кордону України.

Також необхіднозауважити,що відповіднодо ч.2ст.94КПК Українижоден доказне маєнаперед встановленоїсили,а всилу ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.

Крім того,колегія суддіввважає такими,що незаслуговують наувагу доводисторони захистуна те,що місцевимсудом залишенопоза увагоювисновок органупробації щодоможливості виправленняобвинуваченого безпозбавлення воліабо обмеженняволі напевний строк,бо вінне становитьвисокої небезпекидля суспільства,оскільки якбуло слушнозазначено,останній,займаючи виборчупосаду депутатаселищної радивчинив злочинпроти основнаціональної безпекиУкраїни,що засвоїм видомносить особливовелику суспільнунебезпечність длядержави тагромадян, а отже і його виправлення можливе лише за умови призначення реального покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Посилання сторони захисту на те, що місцевий суд у порушення вимог ст.ст. 9, 10, п. 6 ст. 22 КПК України здійснював розгляд кримінального провадження з обвинувальним ухилом, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а твердження, що суддя-доповідач у справі дозволяла собі докори у висловах щодо невизнання винуватості обвинуваченим, не зробила зауваження прокурору, який жодного разу не підвівся при допиті свідків, що є недотриманням вимог ст. 329 КПК України, та відповідно до Постанови ККС ВС № 263/10894/2020 є проявом неповаги до суду, не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та відноситься на розсуд головуючого судді місцевого суду.

Доводи сторони захисту, що суд безпідставно послався як на доказ вини ОСОБА_7 звернення Верховної Ради України № 129-VІІ від 27.01.2015р. до ООН, ЄП, ПАРЄ, Парламентських асамблей НАТО, ОБСЄ, ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою агресором, в якому «ДНР» та «ЛНР» визнані терористичними організаціями, також не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки зазначене звернення слугує доказом незаконного проведення голосування під час сесії селищної ради, яке загрожувало суверенітету та територіальній цілісності України.

Крім вищезазначеного, вина ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами які є належними, допустимими та обґрунтовано покладені в основу вироку, зокрема, витягом з ЄРДР № 22021050000000024 від 18.01.2021 року; копією експертного висновку № 1 від 15.03.2016 року; постановою прокурора відділу нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_22 від 18.01.2021 року; копією протоколу огляду від 05.06.2017 року; копією протоколу обшуку зі схемою від 14.12.2016 року; копією протоколу огляду від 22.12.2016 року; копією висновку почеркознавчої експертизи № 28 від 11.01.2017 року; відповідно до копії протоколу огляду від 01.08.2017 року; відеозаписом «Мироновка за референдум 07.05.2014», зафіксованим на компакт-диску CD-R, який містить рукописний напис «Мироновка за референдум 07.05.2014»; протоколом огляду від 19.01.2021 року; показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 та ін.

Досліджені показання свідків та письмові докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.110 КК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо оспорювання фактичних обставин та непричетності останнього до інкримінованого кримінального правопорушення є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження та визнаються колегією суддів, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи наведене та вимоги ст. ст. 65, 66 КК України, колегія суддів вважає, що рішенням суду першої інстанції про призначення міри покарання будуть дотримані загальні засади призначення кримінального покарання, зокрема принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння, буде справедливим за своїм видом і розміром, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів вважає, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 414, 420, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення09.11.2023
Оприлюднено20.11.2023
Номер документу114973485
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти основ національної безпеки України Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

Судовий реєстр по справі —219/1049/21

Ухвала від 08.03.2024

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Григор`єва Ірина Вікторівна

Ухвала від 09.02.2024

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Григор`єва Ірина Вікторівна

Ухвала від 09.11.2023

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Свіягіна І. М.

Ухвала від 09.11.2023

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Свіягіна І. М.

Постанова від 25.09.2023

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Іваненко Ігор Володимирович

Постанова від 25.09.2023

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Іваненко Ігор Володимирович

Ухвала від 20.07.2023

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Іваненко Ігор Володимирович

Ухвала від 04.07.2023

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Іваненко Ігор Володимирович

Ухвала від 04.07.2023

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Іваненко Ігор Володимирович

Ухвала від 10.04.2023

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Залізняк Р. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні