Постанова

від 08.11.2023 по справі 201/13599/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/309/23 Справа № 201/13599/19 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Правобережна товарна біржа, селянське (фермерське) господарство «Кондратюк» про стягнення коштів зі спадкоємця померлого, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 березня 2019 року власником (засновником) С(Ф)Г «Кондратюк» ОСОБА_3 було прийнято рішення №18/03 про продаж С(Ф)Г «Кондратюк» як цілісного майнового комплексу. 19 березня 2019 року між ним та ОСОБА_3 на Правобережній товарній біржі було укладено Договір купівлі-продажу С(Ф)Г «Кондратюк» як цілісного майнового комплексу.

Пунктом 2.1 Договору передбачено ціну у розмірі 8139567,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору покупець сплатив до підписання даного договору встановлену ціну у п.2.1 Договору.

Пунктом 9.1 Договору було встановлено, що сторони домовились про те, що право власності на С(Ф)Г «Кондратюк», як цілісного майнового комплексу, переходить до покупця.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер колишній власник та голова С(Ф)Г «Кондратюк» - ОСОБА_3 , після смерті якого відповідач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, на підставі якої заведена спадкова справа.

Спадкоємцями, що прийняли спадщину за законом після смерті останнього, станом на 02 липня 2019 року є син спадкодавця ОСОБА_1 , інші спадкоємці відмовились від спадщини на його користь.

У подальшому ОСОБА_1 подав скарги до МЮУ щодо неправомірних, як на його думку, дій державного реєстратора Липчук В.В., після чого наказом від 16 серпня 2019 року №2575/5, 19 серпня 2019 року було скасовано державну реєстрацію змін до С(Ф)Г «Кондратюк», а саме змінено власника та голову С(Ф)Г «Кондратюк» з ОСОБА_2 на померлого ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що після скасування державної реєстрації змін С(Ф)Г «Кондратюк», він набув права на отримання з відповідача грошових коштів.

Оскільки неодноразові його вимоги до відповідача повернути отримані його батьком грошові кошти за продаж С(Ф)Г «Кондратюк» як цілісного майнового комплексу, залишились без задоволення, вимушений звернутись до суду та просити захистити порушені його права, шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 9132315,83 грн., з яких: 8139567,00 грн. основний борг, 74929,00 грн. 3 % річних, 828228,81 грн. пеня, 89591,02 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9132315,83 грн., з яких 8139567,00 грн. основний борг, 74929,00 грн. 3 % річних, 828228,81 грн. пеня, 89591,02 грн. інфляційні втрати.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі по оплаті судового збору у розмірі 10373,40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , яким 19 березня 2019 року був укладений Договір купівлі-продажу С(Ф)Г «Кондратюк» як цілісного майнового комплексу, який, в свою чергу, суд визнає нікчемним в силу положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки не були дотримані вимоги ст. 657 ЦК України щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу С(Ф)Г « ОСОБА_4 » як цілісного майнового комплексу, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти, отримані батьком відповідача за Договором купівлі-продажу від 19 березня 2019 року.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин у справі, безпідставно задовольнив позовні вимоги, прийняв рішення на основі єдиного доказу, без оцінки прямих норм закону, аналіз яких, дає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення першої інстанції залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 березня 2019 року власником (засновником) С(Ф)Г «Кондратюк» ОСОБА_3 було прийнято рішення №18/03 про продаж С(Ф)Г «Кондратюк», як цілісного майнового комплексу.

19 березня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу С(Ф)Г «Кондратюк», як цілісного майнового комплексу, та зареєстрований на Правобережній товарній біржі.

Умовами договору, зокрема пунктом 2.1 Договору передбачено ціну у розмірі 8139567,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору покупець сплатив до підписання даного договору встановлену ціну у п.2.1 Договору.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що сторони домовились про те, що право власності на С(Ф)Г «Кондратюк», як цілісного майнового комплексу, переходить до покупця ( ОСОБА_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер колишній власник та голова С(Ф)Г «Кондратюк» - ОСОБА_3 .

На підставі вищевказаного Договору купівлі-продажу, Державним реєстратором виконавчого комітету Мирноградської міської ради Донецької області Липчук В.В. 10 липня 2019 року проведено реєстраційні дії за номером 12711050024002056 та 12711070025002056 (технічна дія), а саме проведено державну реєстрацію змін до установчих документів С(Ф)Г «Кондратюк», які були прийняті на підставі Рішення № 1 від 09 липня 2019 року засновника (власника) С(Ф)Г «Кондратюк» ОСОБА_3 , відповідно до яких власником та головою С(Ф)Г «Кондратюк» став ОСОБА_2 .

Будучи спадкоємцем першої черги за законом, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпової І.П. із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва, внаслідок чого була відкрита спадкова справа №132/2019.

У подальшому, за скаргами ОСОБА_1 на адресу Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора Липчук В.В. наказом заступника Міністра юстиції України від 16 серпня 2019 року №2575/5, 19 серпня 2019 року було скасовано державну реєстрацію змін до С(Ф)Г «Кондратюк», а саме змінено власника та голову С(Ф)Г «Кондратюк» з ОСОБА_2 на померлого ОСОБА_3 , підставою для скасування вищевказаних реєстраційних дій, як зазначено у висновку комісії, є порушення вимог ст. 657 ЦК України щодо відсутності нотаріально посвідченого Договору купівлі продажу.

Також суд встановив, що після скасування державної реєстрації вищезазначених змін до С(Ф)Г «Кондратюк», обов`язок повернення грошових коштів для ОСОБА_1 , як спадкоємця, який прийняв спадщину після померлого батька, настав ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Окремої позовної вимоги про це заявляти не потрібно, оскільки визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

Про це йдеться і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, де Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, які були зроблені в межах розгляду цивільних справ № 577/5321/17, № 369/2770/16-ц, № 357/3394/16-ц, № 6-308цс16.

В матеріалах справи наявна спадкова справа № 132/2019, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 син померлого ОСОБА_1 . Дружина померлого ОСОБА_5 та донька померлого ОСОБА_6 12 червня 2019 року звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1

21 грудня 2019 року приватним нотаріусом Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіповою І.П. на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з майнових прав засновника селянського (фермерського) господарства «Кондратюк», код ЄДРПОУ 24617604, місцезнаходження юридичної особи: 85300, Донецька область, м. Покровськ, мікрорайон Южний, буд. 15, кв. 12 та складеного капіталу (статутного фонду) селянського (фермерського) господарства «Кондратюк» в розмірі 2100,00 грн., що підтверджується статутом селянського (фермерського) господарства «Кондратюк», затвердженого рішенням засновника від 19 серпня 2016 року за № 10 та зареєстрованого в новій редакції 22 серпня 2016 року ОСОБА_7 . Державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Донецької області за № 12071050023000177.

Отже, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_1 .

Ці обставини також підтверджуються рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року у справі № 181/1120/19, яке набрало законної сили 31 жовтня 2019 року.

Водночас, висновками судової технічної експертизи документів та судової почеркознавчої експертизи, проведених в рамках кримінального провадження № 12019040480000255, підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_3 в Договорі купівлі-продажу селянського (фермерського) господарства «Кондратюк» від 19 березня 2019 року виконаний ОСОБА_3 , так і той факт, що спочатку був виконаний надрукований текст, на якому в наступному був проставлений відтиск круглої печатки селянського (фермерського) господарства «Кондратюк».

Отже, за результатами проведення вказаних експертиз встановлено, що підписи у Договорі купівлі-продажу виконані особисто ОСОБА_3 , а також встановлено порядок нанесення тексту, печатки та підпису у вказаному документі.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, враховуючи заявлені позовні вимоги та підстави, на які позивач посилався в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача, як єдиного спадкоємця померлого обов`язку повернути позивачу грошові кошти, отримані батьком відповідача за Договором купівлі-продажу С(Ф)Г «Кондратюк».

Разом з тим, колегія суддів погоджується й з висновком суду про наявність підстав для нарахування та одночасного стягнення з відповідача, пені, інфляційних втрат та 3% річних, передбачених положеннями ст. 549 та ст. 625 ЦК України, за час прострочення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції незаконно задовольнив позовні вимоги та не в повній мірі встановив дійсні обставини справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані відповідачем до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Посилання апелянта на те, що висновки проведених експертиз не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, оскільки проведенні в рамках кримінального провадження, а тому необхідно призначити по справі комплексну судову технічну експертизу та почеркознавчу експертизу документів в рамках саме цивільної справи, яку сторона відповідач заявляла в суді першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки об`єкт щодо якого сторона відповідача просила призначити комплексну судову технічну та почеркознавчу експертизи документу, а саме оригіналу договору купівлі-продажу від 19 березня 2019 року, що перебуває у володінні слідчого у кримінальному провадженні № 12019040480000255 та його визнано речовим доказом у справі з накладенням арешту ухвалою слідчого судді, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий та документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження й експертизи були проведені в межах досудового розслідування кримінального провадження №12019040480000255, саме щодо договору купівлі-продажу від 19 березня 2019 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що мало місце підписання зі сторони ОСОБА_3 чистих аркушів, в подальшому на яких міститься договір, оскільки ОСОБА_3 мав практику підписання пустих бланків для роботи, колегія суддів ставиться критично, оскільки висновками судової технічної експертизи та судової почеркознавчої експертизи підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_3 в Договорі купівлі-продажу селянського (фермерського) господарства «Кондратюк» від 19 березня 2019 року виконаний ОСОБА_3 , так і те, що спочатку був виконаний надрукований текст, на якому в наступному був проставлений відтиск круглої печатки селянського (фермерського) господарства «Кондратюк».

Колегія суддів ставиться критично до доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції вирішено спір без участі відповідача та його представника, проведення дослідження усіх пояснень та доказів без сторони відповідача, чим порушено права відповідача, оскільки сторона відповідача була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції та про всі судові засідання належним чином, що підтверджується неодноразово поданими клопотаннями стороною відповідача про відкладення розгляду справи, а саме 21 лютого 2022 року, 11 березня 2022 року, 04 квітня 2022 року та 11 травня 2022 року, а тому, суд першої інстанції встановивши, що сторона відповідача належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, мав всі підстави для розгляду справи по суті справи за відсутності сторони відповідача 11 травня 2022 року.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від11травня 2022року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Ж.І.Максюта