Ухвала

від 01.11.2023 по справі 922/1203/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1203/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Шевченко Д.С.,

відповідача 1 - не з`явились,

відповідача 2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс-Сервіс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Білоусова Я.О., Фоміна В.О.)

у справі №922/1203/23

за позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс"

до 1. Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації,

2. Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації

про визнання поновленими договорів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.Приватне підприємство "Транс-Сервіс" (далі - ПП "Транс-Сервіс") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовами до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації, в яких просило:

- визнати поновленими договори від 15.03.2018 №82 та від 30.05.2017 №48 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати укладеними договори від 01.08.2014 №1391 та від 09.11.2020 №153 до 13.08.2024 та до 19.11.2025 відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13.08.2024 та після 19.11.2025 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати поновленим договір від 27.11.2017 №62 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати укладеним договір від 20.03.2018 №97 до 04.04.2023, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 04.04.2023 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати поновленим договір від 30.05.2017 №55 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512.

2.Господарським судом Харківської області вищезазначені позови (подані у справах №922/1203/23, №922/1223/23, №922/1246/23) об`єднані в одне провадження та розглядаються по справі за номером - №922/1203/23.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

3.15.03.2018 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №82 про організацію перевезень пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №82), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1702 Хорошеве - Харків (ст.м. "Проспект Гагаріна") через Бабаї, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

4.Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору №82 цей договір діє з 16.03.2018 по 15.03.2023 включно і подовженню не підлягає.

5.Умовами п.5.4 договору сторони встановили, що договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником.

6.Додатковою угодою від 21.07.2021 №1 до договору №82 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та серед іншого, внесено зміни до п.4.1 Договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

7.30.05.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №48 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №48), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруту загального користування №1671 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Безлюдівка (ст. Удянська), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

8.Згідно з п.4.1 договору у випадку систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору, припинення перевезень без погодження із Департаментом замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника.

9.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №48, якою, серед іншого, внесли зміни: до п.1.3, виклавши його у наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.07.2016 №359) такими транспортними засобами: таблиця 5 (додаток №1 до позовної заяви); до п.5.7., виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

10.Додатковою угодою від 21.07.2021 №2 до договору №48 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, внесено зміни до п.4.1 договору, а саме викладеного його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

11.20.03.2018 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №97 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №97), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування Слобожанське (Зміївського району) - Харків (АС-3), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

12.Договір діє з 05.04.2018 по 04.04.2023 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору (п.п.6.1, 6.2 договору).

13.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №97, якою, серед іншого, внесли зміни: до п.1.3, виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 3 (додаток №1 до позовної заяви); до п.5.7., виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

14.30.05.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №55 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №55), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування Слобожанське (Зміївського району) - Харків (ст.м. "Ак. Барабашова"), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

15.Договір діє з 31.05.2017 по 30.05.2022 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору (п.п.6.1, 6.2 договору).

16.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №55, якою, серед іншого, внесли зміни: до п.1.3, виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 6; до п.5.7., виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

17.01.08.2014 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент інноваційного розвитку промисловості і транспортної інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №1391 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №1391), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування №1198 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Васищеве, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором та за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

18.10.02.2015 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1391, якою змінили сторону договору, а саме Департамент інноваційного розвитку промисловості і транспортної інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації замінили на Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації.

19.24.10.2017 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №1391, якою, серед іншого, внесли зміни до розділу 1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: "1.1. Замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування №1198 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Васищеве, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором. 1.2. Умови організації перевезень таблиця 2. 1.3. Перевезення здійснювати за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 3. 1.4. Забороняється передача перевізником права на перевезення пасажирів на приміському (міжміському) автобусному маршруті загального користування третіми особами".

20.Додатковою угодою від 17.04.2019 № 3 до договору №1391 сторони внесли зміни: до п.1.3, виклавши його в наступній редакції: "1.3.Перевезення здійснювати за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016 року) такими транспортними засобами: таблиця 4; до п.8.1., виклавши його в наступній редакції: "8.1.Цей договір діє з 14.08.2014 по 13.08.2019 включно та подовжується до 13.08.2024 і подовженню не підлягає".

21.Додатковою угодою від 21.07.2021 №4 до договору №1391 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та серед іншого, було внесено зміни до п.6.1 договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

22.27.11.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №62 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №62), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1167 Харків (АС-3) - Хорошеве, №1181 Безлюдівка - Харків (АС-3) та №1622 Харків (АС-3) - Котляри, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

23.Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору цей договір діє з 01.01.2018 по 31.12.2022 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору.

24.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №62, якою, серед іншого, внесли зміни: до п.1.3., виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 7 (додаток №1 до позовної заяви); до п.5.7, виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

25.Додатковою угодою від 21.07.2021 №2 до договору №62 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, було внесено зміни до п.4.1. договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

26.09.11.2020 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №153 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №153), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1154 Харків (вул. Малом`ясницька) - Мерефа (Оболонна), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

27.Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору цей договір діє з 20.11.2020 по 19.11.2025 включно та може бути подовжений у разі виконання абзацу 9 пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 (зі змінами). Дія Договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору.

28.Додатковою угодою від 21.07.2021 №1 до договору №153 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, внесено зміни до п.4.1 договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

29.Протягом грудня 2022 та січня 2023 між сторонами відбувалося листування стосовно подальшого виконання вищевказаних договорів.

30.Листами від 15.02.2023 Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації повідомило позивачу про розірвання в односторонньому порядку договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування: від 15.03.2018 №82, від 30.05.2017 №48, від 01.08.2014 №1391, від 27.11.2017 №62; від 09.11.2020 №153; від 20.03.2018 №97 та від 30.05.2017 №55.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

31.Господарський суд Харківської області рішенням від 18.05.2023 у справі №922/1203/23 позов задовольнив. Визнав поновленими договори від 15.03.2018 №82 та від 30.05.2017 №48 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав укладеним договір від 20.03.2018 №97 до 04.04.2023, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 04.04.2023 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав поновленим договір від 30.05.2017 №55 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав укладеними договори від 01.08.2014 №1391 та від 09.11.2020 №153 до 13.08.2024 та до 19.11.2025 відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13.08.2024 та після 19.11.2025 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав поновленим договір від 27.11.2017 №62 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512.

32.Розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд дійшов висновку про їх задоволення, зокрема з огляду на те, що: (1) спірні договори виконувалися позивачем належним чином, враховуючи ті обставини, що через збройну агресію рф в Україні введено воєнний стан та ведуться бойові дії у Харківській області, що не заперечується відповідачем; (2) обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги про укладення договору із викладенням умов щодо строків дій договорів у прохальній частині позову, кореспондується з нормами, передбаченими статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (3) відсутні фактичні і правові підстави для одностороннього розірвання замовником укладеного з перевізником договору в контексті приписів Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" (з врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №512 від 29.02.2022) тощо.

33.Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд першої інстанції відмовив в його задоволенні, з огляду на те, що даний спір підлягає розгляду у господарському суді, так як стосується саме договірних відносин, які існують між замовник та перевізником, а саме тих, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

34.За висновками суду першої інстанції: (1) в легальному визначенні адміністративного договору в чинній редакції Кодексу адміністративного судочинаства (далі - КАС) (пункт 16 частини першої статті 4) на відміну від попередньої редакції цього Кодексу, закріплено кумулятивні ознаки адміністративного договору та визначено його предмет, що дає можливість розмежовувати цей договір із господарськими договорами, що укладаються за участю органів державної влади та органів місцевого самоврядування як суб`єктів організаційно-господарських повноважень; (2) правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування під час його організації та проведення, не мають ознак публічно-правових відносин у розумінні КАС; (3) правовідносини, які складаються між сторонами договору про організацію перевезень під час його укладення та виконання, не мають ознак нерівності цих сторін або перебування їх у відносинах влади та підпорядкування; (4) договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не має ознак правового акта відповідно до визначення, наведеного у пункті 16 частини першої статті 4 КАС у чинній редакції.

35.Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.07.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/1203/23 скасував. Провадження у цій справі закрив. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, адже з урахуванням норм чинного законодавства (зокрема статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт") та висновків щодо їх застосування, зокрема, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, спірні у цій справі договори є публічно-правовими (адміністративними), тому положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, не поширюються на цей спір.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

36.ПП "Транс-Сервіс" звернулося 09.08.2023 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у цій справі.

37.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, про необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, щодо визначення природи (господарські або адміністративні) спірних договорів.

38.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) найменування, зміст, спосіб та порядок укладання договорів про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування свідчать про їх господарський характер. Такі договори не відповідають визначеним статтею 3 КАС ознакам та визначенню адміністративного договору, оскільки не укладались з метою делегування або контролю та/або владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, лише врегульовують паритетні відносини сторін, з метою надання певних (транспортних) послуг;

(2) позивач звернувся до суду за захистом свого майнового права та просив суд захистити право позивача виконувати договір протягом встановлених термінів, тобто відновити становище, яке існувало до того, як відповідач відмовився від договору. Жодних управлінських дій відповідача позивач не оскаржував. Спір не стосується незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, а стосується зобов`язання прийняти виконання діючих договорів та терміну дії договорів. Спір у цій справі не стосується прав позивача як учасника конкурсу та не стосується укладання договору;

(3) предметом розгляду в цій справі є не самі по собі дії Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації, як суб`єкта владних повноважень, і перевірка результату дії такого органу під час здійснення владних управлінських функцій, а відповідність приписам чинного законодавства договору, укладеного сторонами як результат такої дії, тобто вирішення спору у договірних відносинах, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин;

(4) наявність окремих думок у справі №903/605/17, зроблені в якій Верховним Судом висновки застосував суд апеляційної інстанції у цій справі, науково-консультативного висновку, який протилежний висновкам Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі, а також повторна ініціатива відступити від сформованого у постанові Великої Палати у справі №903/605/17 висновку свідчать про необхідність дослідження даних суспільних відносин повторно.

39.Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

40.За твердженнями відповідачів:

(1) відсутні підстави для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.06.2019 по справі №903/605/17;

(2) існує єдина і стала практика Верховного Суду з аналогічних правовідносин, які є подібними з правовідносинами у цій справі, та відповідно до якої суб`єкти владних повноважень у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів виступають як організатори та контролюючі органи в цій сфері. Відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору;

(3) суд апеляційної інстанції повною мірою дослідив всі обставини справи, вірно звернув увагу на характер спору, суб`єктний склад учасників правовідносин, предмет спору та зробив правильний висновок, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

41.У постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17 Велика Палата Верховного Суду, розглянувши спір про визнання недійсним рішення конкурсного комітету з визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, та визнання недійсним договору про організацію перевезень пасажирів, зазначила, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ, та організацій незалежно від форм власності.

42.Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів, тощо. Таким чином договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.

43.При цьому відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами - у певних випадках оформлюються договором, а в інших - дозволом. Водночас значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень - однакова. Отже, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.

44.За висновками Великої Палати Верховного Суду, орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

45.З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

46.Колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає за необхідне відступити від них.

47.Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення з відповідними позовами до суду) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

48.Справою адміністративної юрисдикції в розумінні частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

49.Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

50.За частиною першою статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

51.Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих суб`єктів, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, а також з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

52.Станом на момент укладення договорів від 01.08.2014 №1391, від 30.05.2017 №48 та № 55, від 27.11.2017 №62 стаття 3 КАС містила визначення терміну адміністративного договору як дво- або багатосторонньої угоди, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

53.Станом як на момент укладення договорів від 15.03.2018 №82, від 20.03.2018 №97 та від 09.11.2020 №153, так й на момент звернення з цим позовом до суду визначення терміну адміністративний договір було закріплено в статті 4 КАС, яка визначає, що це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

54.Проте, незалежно від редакції статті щодо визначення терміну адміністративного договору, наведені норми свідчать, що його основними ознаками (за приписами законодавства, чинного на час укладення кожного зі спірних договорів) є: належність однієї зі сторін договору до суб`єктів владних повноважень; належність взаємних прав та обов`язків учасників до публічно-правової сфери; виникнення правовідносин у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій на виконання покладених на нього Конституцією України та законодавством України завдань або делегованих повноважень, імперативність та/або підпорядкованість характеру правовідносин між суб`єктами договору; укладення договору на підставі закону (право суб`єкта владних повноважень укласти адміністративний договір повинно бути передбачено законом); укладення договору з метою задоволення суспільних потреб.

55.За частиною першою статті 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

56.Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3).

57.Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації формують у приміському та міжміському сполученні мережу автобусних маршрутів загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, та здійснюють в межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

58.Забезпечення організації пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації (частина перша статті 7 Закону України "про автомобільний транспорт").

59.Вказані повноваження адміністрації кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у пункті 2 частини першої статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", який передбачає, що місцева державна адміністрація забезпечує, зокрема, організацію обслуговування населення підприємствами транспорту незалежно від форм власності.

60.Отже, на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

61.Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

62.У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін (частина четверта статті 31 названого Закону).

63.Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (частина третя статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт").

64.Отже договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування включає як умови організаційного, так і майнового характеру. При цьому, обов`язки майнового характеру покладаються за цим договором на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

65.За своїм змістом договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування не відповідає наведеним вище ознакам адміністративного договору, в тому числі предмету, визначеному у пункті 16 частини першої статті 4 КАС у чинній редакції), і в принципі не може бути охарактеризований як правовий акт в тому розумінні, в якому поняття правового акта вживається в публічному праві (нормативно- правовий акт та правовий акт індивідуальної дії).

66.Суб`єкт владних повноважень як сторона договору на організацію перевезення під час укладення та виконання цього договору не здійснює безпосередньо управління поведінкою іншої сторони - суб`єкта господарювання, не впливає на нього і сторони у таких правовідносинах є юридично рівними.

67.Під час укладення договору щодо надання послуг з перевезення пасажирів сторони не позбавлені права керуватися частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України, а саме: при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договірне правовідношення мають права наполягати на зміні його змісту.

68.З наведеного вбачається, що договір про організацію перевезень не відповідає вказаним статтею 4 КАС ознакам та визначенню адміністративного договору, оскільки не укладається з метою делегування або контролю та/або владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, лише врегульовує паритетні відносини сторін, з метою надання певних (транспортних) послуг.

69.Якщо суб`єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов`язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір є цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов`язковими для адміністративного договору, а кожний суб`єкт такого договору виступає як рівний один з одним.

70.Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах (стаття 43 Закону України "Про автомобільний транспорт").

71.Конкурс є способом укладання договорів в умовах конкуренції суб`єктів господарювання, за допомогою якого відбувається встановлення договірних відносин певного виду між його організатором (власником, уповноваженою ним особою, уповноваженим органом державної влади чи місцевого самоврядування, спеціалізованою організацією) і тим суб`єктом (переможцем конкурсу), який запропонував найкращі для організатора умови договору.

72.Відповідно до законодавства за конкурсом можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна в процесі приватизації, державних закупівель, оренди державного та комунального майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами, концесій державного майна тощо), кожен з яких містить умови і майнового, і організаційного характеру.

73.Встановлена законом обов`язковість проведення конкурсу не перетворює відносини, що виникають у зв`язку із його організацією та проведенням, на публічно - правові.

74.Якщо законодавством імперативно врегульовано порядок проведення конкурсу для укладення договору певного виду (в даному випадку - договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування), це свідчить лише про застосування відповідного методу правового регулювання відносин між учасниками конкурсу (автомобільними перевізниками) та організатором конкурсу (органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування) та їх рівного підпорядкування вимогам закону. Як відомо, імперативний метод правового регулювання (метод владних приписів) застосовується і в публічному, і приватному праві, і як такий не визначає сутність відповідних відносин.

75.Порядок організації та проведення конкурсу визначений статтями 43-46 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081.

76.Застосування конкурентного способу укладення договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування має свою мету, що вбачається з аналізу зазначених актів.

77.Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є: - реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту; - створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом; покращення якості та доступності пасажирських перевезень; створення конкурентного середовища; - забезпечення оновлення рухомого складу; - підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів; - забезпечення виконання соціально значущих перевезень.

78.Цією метою не охоплюються будь-які дії органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, які можна було б визначити як владні відносно суб`єкта господарювання (автомобільного перевізника), який здійснює господарську діяльність по перевезенню пасажирів на договірних засадах.

79.Аналіз змісту норм частини першої статті 31, статей 43-46 Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування не дає підстав для висновку про те, що його сторони знаходяться у відносинах підпорядкування.

80.Сама процедура проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є аналогічною за своєю правовою природою процедурі проведення публічних закупівель, де також замовниками товарів, робіт чи послуг є у тому числі й органи державної влади та органи місцевого самоврядування, існує чітко визначений механізм проведення відбору учасників та на заключному етапі з ними укладається договір, який повинен відповідати встановленим у законі вимогам (стаття 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Цей договір укладається відповідно до вимог господарського чи цивільного законодавства.

81.Колегія суддів констатує наявність суперечливих правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної юрисдикції спорів про оскарження рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) та/або оспорювання договорів, укладених за результатами торгів між їх організатором (суб`єктом владних повноважень) та переможцем.

82.Так, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.01.2019 у справі №819/829/17, від 14.05.2019 у справі №918/843/17 та від 28.08.2019 у справі №802/1046/18-а погодилась з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10.05.2016 у справі №826/7230/15, та зазначила, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру, конкурсу) є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

83.У той же час Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 04.06.2019 у справі №903/605/17, від 05.06.2019 у справі №234/17657/17, від 12.06.2019 у справі №910/2175/18, від 11.09.2019 у справі №234/19093/17 та інших дійшла висновків, що правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС, а договір, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору. У зв`язку з чим спір щодо відповідності приписам чинного законодавства дій суб`єкта владних повноважень і укладеного сторонами за результатами цих дій договору має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

84.При цьому жодна з постанов Великої Палати Верховного Суду, яка містить наведений висновок про підвідомчість відповідної категорії спорів суду адміністративної юрисдикції безвідносно до моменту укладення договору між організатором і переможцем тендеру, не містить прямої вказівки про відступ від протилежних правових висновків Великої Палати Верховного Суду (в постановах від 29.01.2019 у справі №819/829/17, від 14.05.2019 у справі №918/843/17, від 28.08.2019 у справі №802/1046/18-а) про підвідомчість спорів суду господарської юрисдикції у разі укладення договору між організатором та переможцем.

85.Як зазначалось, висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17, наведений як підстава касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК (необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах) щодо визначення природи (господарські або адміністративні) спірних договорів, та як наслідок визначення юрисдикції цього спору.

86.Колегія суддів зазначає, що за умов існування взаємовиключних висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційної приналежності однієї і тієї ж категорії спорів, формальне залишення Верховним Судом без змін судового рішення про закриття провадження у цій справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції не відповідатиме принципу правової визначеності та передбачуваності судової практики. У той же час реалізація принципу правової визначеності має на меті досягнення стабільності правового регулювання та наявних правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов`язків.

87.Положеннями частини першої статті 2 ГПК до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

88.Відповідно до частини другої статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

89.Згідно з частиною першою статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

90.Як зазначалось, позивач просив визнати поновленими договори від 15.03.2018 №82, від 30.05.2017 №48, від 27.11.2017 №62, від 30.05.2017 №55 та визначити укладеними договори від 01.08.2014 №1391, від 09.11.2020 №153, від 20.03.2018 №97.

91.Отже, предметом розгляду в цій справі є наявність або відсутність підстав вважати такі договори укладеними та поновленими, вирішення питання щодо терміну дії цих договорів, тобто вирішення спору у договірних відносинах, які існують між замовник та перевізником, та виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, оскільки зачіпають майнові інтереси перевізника, як контрагента договорів, що в свою чергу свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

92.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а отже відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК.

93.Ураховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17, справа №922/1203/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

94.Колегія суддів також звертає увагу на те, що стосовно доводів та аргументів, викладених в обґрунтування цієї ухвали, Велика Палата Верховного Суду у справі №903/605/17 при винесенні постанови (формуванні відповідної позиції) не виснувала.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1.Справу №922/1203/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова