Постанова

від 13.03.2024 по справі 922/1203/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1203/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Шевченко Д.С.,

відповідача 1 - не з`явились,

відповідача 2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс-Сервіс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Білоусова Я.О., Фоміна В.О.)

у справі №922/1203/23

за позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс"

до 1. Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації,

2. Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації

про визнання поновленими договорів,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Приватне підприємство "Транс-Сервіс" (далі також - ПП "Транс-Сервіс") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовами до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації (далі - також Департамент) та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації (далі також - Управління), в яких просило:

- визнати поновленими договори від 15.03.2018 №82 та від 30.05.2017 №48 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати укладеними договори від 01.08.2014 №1391 та від 09.11.2020 №153 до 13.08.2024 та до 19.11.2025 відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13.08.2024 та після 19.11.2025 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати поновленим договір від 27.11.2017 №62 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати укладеним договір від 20.03.2018 №97 до 04.04.2023, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 04.04.2023 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512;

- визнати поновленим договір від 30.05.2017 №55 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512.

1.1.Господарським судом Харківської області вищезазначені позови (подані у справах №922/1203/23, №922/1223/23, №922/1246/23) об`єднані в одне провадження та розглядаються по справі за номером - №922/1203/23.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.15.03.2018 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №82 про організацію перевезень пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №82), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1702 Хорошеве - Харків (ст.м. "Проспект Гагаріна") через Бабаї, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.2.Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору №82 цей договір діє з 16.03.2018 по 15.03.2023 включно і подовженню не підлягає.

2.3.Умовами пункту 5.4 договору сторони встановили, що договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником.

2.4.Додатковою угодою від 21.07.2021 №1 до договору №82 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, внесено зміни до пункту 4.1 договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

2.5.30.05.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №48 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №48), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруту загального користування №1671 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Безлюдівка (ст. Удянська), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.6.Згідно з пунктом 4.1 договору у випадку систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору, припинення перевезень без погодження із Департаментом замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника.

2.7.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №48, якою, серед іншого, внесли зміни: до пункту 1.3, виклавши його у наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.07.2016 №359) такими транспортними засобами: таблиця 5 (додаток №1 до позовної заяви); до пункту 5.7, виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

2.8.Додатковою угодою від 21.07.2021 №2 до договору №48 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, внесено зміни до п.4.1 договору, а саме викладеного його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

2.9.20.03.2018 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №97 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №97), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування Слобожанське (Зміївського району) - Харків (АС-3), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.10.Договір діє з 05.04.2018 по 04.04.2023 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору (пункти 6.1, 6.2 договору).

2.11.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №97, якою, серед іншого, внесли зміни: до пункту 1.3, виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 3 (додаток №1 до позовної заяви); до пункту 5.7, виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

2.12.30.05.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №55 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №55), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування Слобожанське (Зміївського району) - Харків (ст.м. "Ак. Барабашова"), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.13.Договір діє з 31.05.2017 по 30.05.2022 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору (пункти 6.1, 6.2 договору).

2.14.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №55, якою, серед іншого, внесли зміни: до пункту 1.3, виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 6; до пункту 5.7, виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

2.15.01.08.2014 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент інноваційного розвитку промисловості і транспортної інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №1391 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №1391), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування №1198 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Васищеве, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором та за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

2.16.10.02.2015 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №1391, якою змінили сторону договору, а саме Департамент інноваційного розвитку промисловості і транспортної інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації замінили на Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації.

2.17.24.10.2017 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №1391, якою, серед іншого, внесли зміни до розділу 1 договору шляхом викладення його в наступній редакції: "1.1. Замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування №1198 Харків (ст. метро "Пр. Гагаріна") - Васищеве, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором. 1.2. Умови організації перевезень таблиця 2. 1.3. Перевезення здійснювати за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 3. 1.4. Забороняється передача перевізником права на перевезення пасажирів на приміському (міжміському) автобусному маршруті загального користування третіми особами".

2.18.Додатковою угодою від 17.04.2019 №3 до договору №1391 сторони внесли зміни: до пункту 1.3, виклавши його в наступній редакції: "1.3.Перевезення здійснювати за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016 року) такими транспортними засобами: таблиця 4; до пункту 8.1, виклавши його в наступній редакції: "8.1.Цей договір діє з 14.08.2014 по 13.08.2019 включно та подовжується до 13.08.2024 і подовженню не підлягає".

2.19.Додатковою угодою від 21.07.2021 №4 до договору №1391 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, було внесено зміни до пункту 6.1 договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

2.20.27.11.2017 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №62 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №62), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1167 Харків (АС-3) - Хорошеве, №1181 Безлюдівка - Харків (АС-3) та №1622 Харків (АС-3) - Котляри, а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.21.Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору цей договір діє з 01.01.2018 по 31.12.2022 включно і подовженню не підлягає. Дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору.

2.22.17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №62, якою, серед іншого, внесли зміни: до пункту 1.3, виклавши його в наступній редакції: "Перевезення здійснюються за умови наявності діючої ліцензії (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №359 від 02.07.2016) такими транспортними засобами: таблиця 7 (додаток №1 до позовної заяви); до пункту 5.7, виклавши його в наступній редакції: "Договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку достроково у разі: порушення перевізником умов договору; виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей; здійснення перевезень на маршруті без діючої ліцензії; невиконання попередження про усунення порушення у встановлений строк; припинення перевезень без погодження із замовником".

2.23.Додатковою угодою від 21.07.2021 №2 до договору №62 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, було внесено зміни до пункту 4.1. договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

2.24.09.11.2020 ПП "Транс-Сервіс" (перевізник) та Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір №153 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір №153), за умовами якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №1154 Харків (вул. Малом`ясницька) - Мерефа (Оболонна), а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених договором.

2.25.Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору цей договір діє з 20.11.2020 по 19.11.2025 включно та може бути подовжений у разі виконання абзацу 9 пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 (зі змінами). Дія Договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору.

2.26.Додатковою угодою від 21.07.2021 №1 до договору №153 замінено сторону договору, а саме Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації замінено на Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, та, серед іншого, внесено зміни до пункту 4.1 договору, а саме викладено його в наступній редакції: "У випадку припинення перевезень без погодження із замовником або систематичного (трьох або більше разів) порушення перевізником умов договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі його відмови - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника".

2.27.Протягом грудня 2022 та січня 2023 між сторонами відбувалося листування стосовно подальшого виконання вищевказаних договорів.

2.28.Листами від 15.02.2023 Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації повідомило позивачу про розірвання в односторонньому порядку договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування: від 15.03.2018 №82, від 30.05.2017 №48, від 01.08.2014 №1391, від 27.11.2017 №62; від 09.11.2020 №153; від 20.03.2018 №97 та від 30.05.2017 №55.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 18.05.2023 у справі №922/1203/23 позов задовольнив. Визнав поновленими договори від 15.03.2018 №82 та від 30.05.2017 №48 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав укладеним договір від 20.03.2018 №97 до 04.04.2023, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 04.04.2023 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав поновленим договір від 30.05.2017 №55 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав укладеними договори від 01.08.2014 №1391 та від 09.11.2020 №153 до 13.08.2024 та до 19.11.2025 відповідно, та, за умови продовження в Україні воєнного стану після 13.08.2024 та після 19.11.2025 - на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512. Визнав поновленим договір від 27.11.2017 №62 на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №512.

3.2.Розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд дійшов висновку про їх задоволення, зокрема з огляду на те, що: (1) спірні договори виконувалися позивачем належним чином, враховуючи ті обставини, що через збройну агресію рф в Україні введено воєнний стан та ведуться бойові дії у Харківській області, що не заперечується відповідачем; (2) обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги про укладення договору із викладенням умов щодо строків дій договорів у прохальній частині позову, кореспондується з нормами, передбаченими статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); (3) відсутні фактичні і правові підстави для одностороннього розірвання замовником укладеного з перевізником договору в контексті приписів Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" (з врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №512 від 29.02.2022) тощо.

3.3.Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд першої інстанції відмовив в його задоволенні, з огляду на те, що даний спір підлягає розгляду у господарському суді, так як стосується саме договірних відносин, які існують між замовником та перевізником, а саме тих, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

3.4.За висновками суду першої інстанції: (1) в легальному визначенні адміністративного договору в чинній редакції Кодексу адміністративного судочинаства (далі - КАС) (пункт 16 частини першої статті 4) на відміну від попередньої редакції цього Кодексу, закріплено кумулятивні ознаки адміністративного договору та визначено його предмет, що дає можливість розмежовувати цей договір із господарськими договорами, що укладаються за участю органів державної влади та органів місцевого самоврядування як суб`єктів організаційно-господарських повноважень; (2) правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування під час його організації та проведення, не мають ознак публічно-правових відносин у розумінні КАС; (3) правовідносини, які складаються між сторонами договору про організацію перевезень під час його укладення та виконання, не мають ознак нерівності цих сторін або перебування їх у відносинах влади та підпорядкування; (4) договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не має ознак правового акта відповідно до визначення, наведеного у пункті 16 частини першої статті 4 КАС у чинній редакції.

3.5.Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.07.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/1203/23 скасував. Провадження у цій справі закрив. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, адже з урахуванням норм чинного законодавства (зокрема статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт") та висновків щодо їх застосування, зокрема, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, спірні у цій справі договори є публічно-правовими (адміністративними), тому положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, не поширюються на цей спір.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Заперечення інших сторін

4.1.ПП "Транс-Сервіс" звернулося 09.08.2023 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у цій справі.

4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, щодо визначення природи (господарські або адміністративні) спірних договорів.

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) найменування, зміст, спосіб та порядок укладання договорів про організацію перевезень на автобусних маршрутах загального користування свідчать про їх господарський характер. Такі договори не відповідають визначеним статтею 3 КАС ознакам та визначенню адміністративного договору, оскільки не укладались з метою делегування або контролю та/або владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, лише врегульовують паритетні відносини сторін, з метою надання певних (транспортних) послуг;

(2) позивач звернувся до суду за захистом свого майнового права та просив суд захистити право позивача виконувати договір протягом встановлених термінів, тобто відновити становище, яке існувало до того, як відповідач відмовився від договору. Жодних управлінських дій відповідача позивач не оскаржував. Спір не стосується незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, а стосується зобов`язання прийняти виконання діючих договорів та терміну дії договорів. Спір у цій справі не стосується прав позивача як учасника конкурсу та не стосується укладання договору;

(3) предметом розгляду в цій справі є не самі по собі дії Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату дії такого органу під час здійснення владних управлінських функцій, а відповідність приписам чинного законодавства договору, укладеного сторонами як результат такої дії, тобто вирішення спору у договірних відносинах, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин;

(4) наявність окремих думок у справі №903/605/17, зроблені в якій Верховним Судом висновки застосував суд апеляційної інстанції у цій справі, науково-консультативного висновку, який протилежний висновкам Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі, а також повторна ініціатива відступити від сформованого у постанові Великої Палати у справі №903/605/17 висновку свідчать про необхідність дослідження даних суспільних відносин повторно.

4.4.Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

4.5.За твердженнями відповідачів:

(1) відсутні підстави для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.06.2019 по справі №903/605/17;

(2) існує єдина і стала практика Верховного Суду з аналогічних правовідносин, які є подібними з правовідносинами у цій справі, та відповідно до якої суб`єкти владних повноважень у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів виступають як організатори та контролюючі органи в цій сфері. Відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору;

(3) суд апеляційної інстанції повною мірою дослідив всі обставини справи, вірно звернув увагу на характер спору, суб`єктний склад учасників правовідносин, предмет спору та зробив правильний висновок, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

5.Розгляд клопотання

5.1.ПП "Транс-Сервіс" звернулось до Верховного Суду із клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК.

5.2.В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначив, що питання вирішення юрисдикції в розрізі обраного позивачем способу захисту у цьому та аналогічних спорах є виключною правовою проблемою. Така проблема наявна не в одній цій справі, а у невизначеній кількості справ, які можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності, а саме з підстав того, що спори виникли нещодавно у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

5.3.Зазначене, на переконання заявника, підтверджується наявністю декількох справ, а саме №520/21487/23, №440/3146/22, в яких (1) позивачі - перевізники за ідентичними позовними вимогами, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17, обрали адміністративну юрисдикцію, а (2) суди, врахувавши викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2024 у цій справі №922/1203/23, закрили провадження у справах, так як вважали, що такі спори не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

5.4.Заявник вважає, що в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2024 у цій справі №922/1203/23 відсутній однозначний висновок стосовно того, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що, в свою чергу, свідчить про те, що правова проблема визначення юрисдикції в залежності від обраного способу захисту залишається невирішеною. Немає чіткої відповіді, яка буде юрисдикція у спорах щодо виконання договорів перевезення після проведення конкурсу та визначення переможця.

5.5.Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

5.6.За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

5.7.Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

5.8.З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

5.9.При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

5.10.Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №33/29 (914/2953/21).

5.11.За оцінкою Верховного Суду, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування того, що ця справа містить виключну правову проблему з врахуванням кількісного та якісного показників, зокрема скаржник не зазначає про існування різних позицій у застосуванні норм права щодо визначення юрисдикції у спорах, як вказує скаржник, стосовно виконання договорів перевезення після проведення конкурсу та визначення переможця. Навпаки, серед іншого, скаржник стверджує, що невирішеною залишається правова проблема визначення юрисдикції в залежності від обраного способу захисту, що, в свою чергу, свідчить про те, що в залежності від обораного позивачем способу захисту та заявлених позовних вимог щодо договорів перевезення юрисдикція спорів може змінюватись.

5.12.Посилання скаржника на справи №520/21487/23, №440/3146/22 Верховний Суд вважає помилковим, оскільки, закриваючи провадження у цих справах, суди не виснували про інше застосування норм права щодо юрисдикції спорів, а навпаки, як правильно зазначає скаржник, врахувавши викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2024 у цій справі №922/1203/23, виснували, що ці спори не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є публічно-правовими, та мають вирішуватися в порядку господарського судочинства, так як спірні правовідносини стосуються поновлення договору про організацію перевезень та не стосуються рішення/дій суб`єкта владних повноважень щодо проведення конкурсу з визначення переможця на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах та перевірки результату дій такого суб`єкта з реалізації покладених на нього управлінських функцій під час проведення конкурсу, а також відповідності приписам чинного законодавства таких дій і укладеного сторонами за результатами цих дій договору. Таким чином висновок Верховного Суду сформовано.

5.13.Верховний Суд також враховує, що сама лише відсутність сформованого правового висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо застосування норм права до певних правовідносин (визначення юрисдикції спорів в залежності від обраного способу захисту, в цьому випадку щодо спорів про визнання укладеними та поновленими договорів перевезення), не може бути підставою для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики саме Великою Палатою Верховного Суду.

5.14.Наведені скаржником у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду його касаційної скарги, зокрема, з огляду на викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2024 у цій справі №922/1203/23, а також те, що скаржник не обґрунтовує можливість повторної передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в контексті наведеної ним підстави касаційного оскарження - необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17.

6.Позиція Верховного Суду

6.1.Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову та закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК.

6.2.Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, адже з урахуванням норм чинного законодавства (зокрема статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт") та висновків щодо їх застосування, зокрема, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, спірні у цій справі договори є публічно-правовими (адміністративними), тому норми частини першої статті 20 ГПК, відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, не поширюються на цей спір.

6.3.Як зазначалось, підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 2 частини другої статті 287 ГПК, вказуючи на необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17, щодо визначення природи (господарські або адміністративні) спірних договорів.

6.4.Верховний Суд ухвалою від 01.11.2023 справу №922/1203/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17.

6.5.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.01.2024 справу №922/1203/23 за позовом ПП "Транс-Сервіс" до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної військової адміністрації та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації про визнання поновленими договорів за касаційною скаргою ПП "Транс-Сервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у цій справі повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, вказуючи на те, що правовідносини у справах №903/605/17 та №922/1203/23 не є подібними, відповідно, відсутні підстави для передачі справи №922/1203/23 на її розгляд.

6.6.Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що предметом розгляду у справі №903/605/17 є дії Департаменту як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату його дій під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, а також відповідність приписам чинного законодавства таких дій і укладеного сторонами за результатами цих дій договору, що має ознаки адміністративного, та свідчить про публічно-правовий, а не приватноправовий характер спірних правовідносин.

6.7.Водночас у справі, що розглядається, предметом розгляду є визнання поновленими та укладеними договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, наявність або відсутність підстав вважати вказані договори укладеними та поновленими, вирішення питання щодо терміну дії цих договорів, належного їх виконання.

6.8.При цьому, рішення конкурсного комітету з визначення переможця конкурса перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування з підстав порушення проведення процедури конкурсу не оскаржується. Тобто не розглядаються рішення/дії суб`єкта владних повноважень щодо проведення конкурсу з визначення переможця на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах та перевірка результату дій такого суб`єкта з реалізації покладених на нього управлінських функцій під час проведення конкурсу, а також відповідність приписам чинного законодавства таких дій і укладеного сторонами за результатами цих дій договору.

6.9.Врахувавши позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

6.10.Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3).

6.11.Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

6.12.У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін (частина четверта статті 31 названого Закону).

6.13.Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (частина третя статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт").

6.14.Отже договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування включає як умови організаційного, так і майнового характеру.

6.15.Під час укладення договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування сторони не позбавлені права керуватися частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України. Зокрема, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договірне правовідношення мають права наполягати на зміні його змісту.

6.16.Як зазначалось, позивач просив визнати поновленими договори від 15.03.2018 №82, від 30.05.2017 №48, від 27.11.2017 №62, від 30.05.2017 №55 та визнати укладеними договори від 01.08.2014 №1391, від 09.11.2020 №153, від 20.03.2018 №97, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між ПП "Транс-Сервіс" та Управлінням (сторона договорів згідно додаткових угод) укладено низку договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, умови яких позивач належним чином виконував. Водночас Управління розірвало договори в односторонньому порядку, повідомивши про це позивача відповідними листами, чим порушило умови цих договорів, норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

6.17.За умовами пункту 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (у редакції постанови №512) (далі - Порядок проведення конкурсу), строк дії договору (дозволу) продовжується один раз на п`ять років за рішенням організатора перевезень за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, яку він подає за формою згідно з додатком 7, в якій, зокрема, зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об`єкті конкурсу, наявності вмотивованих підстав вважати зазначеного автомобільного перевізника таким, що здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду без порушення умов укладеного попереднього договору (дозволу).

6.18.Відповідно до пункту 14-1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (у редакції постанови №512) (далі - Правила надання послуг), договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

6.19.Згідно з пунктом 4-1 Порядку проведення конкурсу (в редакції постанови №512) договір або дозвіл, строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

6.20.Таким чином, предметом розгляду у цій справі №922/1203/23 є визнання поновленими та укладеними договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, наявність або відсутність підстав вважати вказані договори укладеними та поновленими без проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті, вирішення питання щодо терміну дії цих договорів, належного їх виконання. Тобто йдеться про вирішення спору у договірних відносинах, які існують між замовником та перевізником, та виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, оскільки зачіпають майнові інтереси перевізника як контрагента договорів.

6.21.Предметом розгляду в цій справі не є дії Департаменту як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату його дій під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, а також відповідність нормам чинного законодавства таких дій і укладеного сторонами за результатами цих дій договору, що могло б свідчити про публічно-правовий, а не приватноправовий характер спірних правовідносин.

6.22.Нормами частини першої статті 2 ГПК до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.23.Відповідно до частини другої статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.24.Згідно з частиною першою статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

6.25.З огляду на наведене, зокрема, викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2024 у справі №922/1203/23, щодо неподібності правовідносин у справах №922/1203/23 та №903/605/17, Суд вважає, що в апеляційного суду були відсутні підстави для закриття провадження у цій справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК з посиланням на норми чинного законодавства (зокрема статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт") та висновки щодо їх застосування, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №903/605/17.

7.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

7.3.Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та залишено позов без розгляду, - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, а саме для перегляду справи по суті заявлених позовних вимог в межах вимог та доводів апеляційної скарги.

8. Розподіл судових витрат

8.1.Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку із скасуванням ухваленого судового рішення і передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі за подання касаційної скарги, буде здійснюватися за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Транс-Сервіс" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2.Касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс-Сервіс" задовольнити частково.

3.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі №922/1203/23 скасувати.

4.Справу №922/1203/23 направити для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова