ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"20" листопада 2023 р. Справа № 924/1080/21
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023, повний текст судового рішення складено 15 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 (суддя Субботіна Л.О.)
за позовом ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2
до 1. Приватного акціонерного товариства "Холод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"
про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Хмельницької області 28 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Приватного акціонерного товариства "Холод" (надалі - Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (надалі - Відповідач 2) про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та від 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів.
На адресу суду 23 листопада 2021 року надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 (надалі - Третя особа), який просив визнати недійсними оспорювані договори, застосувавши наслідки недійсності правочинів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 позови Позивача та Третьої особи про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів - задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням від Відповідача 2 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга через підсистему "Електронний суд" (датована 13 листопада 2023 року). Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Відповідач 2 просить поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційного оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних заяв Третьої особи та Позивача у повному обсязі.
Відтак, розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач прийшов до висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 частини 3 цієї ж статті до їх обов`язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 18 січня 2018 року N 2268-VIII , за подачу до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів - повернути один одному все одержане за цими договорами.
У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог. За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.
Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/368/18 від 09 квітня 2019 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним договору є вимоги немайнового характеру, а позовні вимоги, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, є вимогами майнового характеру.
Північно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що Відповідач 2 оскаржує позовні вимоги у повному обсязі.
Таким чином, ціна позову за вказаними вимогами визначається із урахуванням суми вартості майна.
Відповідно до висновку експерта №563/564/22-26 від 05 липня 2023 року (том, 2 а.с. 64-100), складеного за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, ринкова вартість станом на 29 січня 2021 року комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2883,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34755968101) становить 12512161 грн.
При цьому, ринкова вартість станом на 20 травня 2021 року будівлі комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ "Б-2, загальною площею 2223,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:30:001:0035 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2278506968101) становить 9379952 грн.
Отже, загальна вартість майна, яка є предметом спору у даній справі становить 21892113 грн.
Водночас, із змісту договору купівлі - продажу від 29 січня 2021 року, продаж комплексу холодильного 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2883,9 кв.м. був вчинений за 172861 грн 12 коп, а за умовами договору купівлі - продажу від 20 травня 2021 року, будівля комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2223,1 кв. м. була реалізована за 178 924 грн (загальна сума продажу за зазначеними договорами становить - 351 785 грн 12 коп.).
З огляду на викладене, ціна позову за позовними вимогами про застосування наслідків недійсності договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та від 20 травня 2021 року становить 22243898 грн 12 коп. (21892113 грн + 351785 грн 12 коп.).
Загальний розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви в суді першої інстанції, з врахуванням вищевикладених обставин, становить 338198 грн 47 коп. (333658 грн 47 коп. (1.5% від майнової вимоги) + 4540 грн (вимоги немайнового характеру)), що підтверджується висновками експерта та наявними доказами в матеріалах справи.
Таким чином, Відповідач 2 звертаючись до суду з апеляційною скаргою мав сплатити судовий збір в розмірі 507 297 грн 70 коп. (338198 грн 47 коп. х 1.5). Водночас, судом апеляційної інстанції вставлено, що Відповідач 2 за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 сплатив судовий збір у розмірі 23560 грн 28 коп.. При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідачем 2 подано апеляційну скаргу за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідач 2 звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 мав сплатити судовий збір у розмірі 382 277 грн 88 коп..
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Отже, здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд зауважує, що в даній програмі відсутні дані щодо надходження коштів в сумі 382 277 грн 88 коп..
Відтак, скаржником не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Відповідачем 2 не додано доказів надсилання апеляційної скарги з доданими додатками Позивачу.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього кодексу.
Приписи частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Отже, приписи статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість не надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги разом з доданими до неї додатками у випадку, якщо така особа зобов`язана зареєструвати електронний кабінет згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, однак цього не вчинила.
Відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі(надалі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Також апеляційним господарським судом встановлено, що Позивач не має зареєстрованого електронного кабінету (РНОКПП НОМЕР_1 ). Однак, враховуючи комплексний аналіз вищезазначених положень, Позивач, а саме ОСОБА_1 в силу дії статті 6 Господарського процесуального кодексу України не зобов`язаний реєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС. Як слідує з поданих додатків до апеляційної скарги, Відповідачем 2 надіслано апеляційну скаргу через підсистему Електронний суд представнику Позивача, який брав участь у суді першої інстанції (а саме ОСОБА_3 ), а не самому Позивачу. При цьому, Північно-західний апеляційний господарський суд не може встановити, чи Венгер Денис Олегович є досі представником Позивача та надає йому професійну правничу допомогу. В той же час, суд апеляційної інстанції ще раз наголошує, що вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначають обов`язок надати докази надсилання копії скарги саме стороні по справі.
Таким чином, в силу дії приписів статей 6, 42 та 258 Господарського процесуального кодексу України, Відповідачу 2 слід надати належні докази надсилання копії апеляційної скарги Позивачу у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд констатує, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі подання доказів надсилання копії апеляційної скарги стороні та доказів сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Як уже описувалося вище, Відповідачем 2 не було дотримано дану норму, доказів надсилання апеляційної скарги з доданими додатками з листом опису вкладення Позивачу та доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги не додано, що є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на все вищевказане відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.
Питання щодо поновлення процесуального строку буде вирішено після усунення вказаних в даній ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 по справі №924/1080/21 - залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги разом з доданими додатками з листом опису вкладення ОСОБА_1 та докази сплатити судового збору у встановленому порядку і розмірі 382 277 грн 88 коп..
3. Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Василишин А.Р.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 22.11.2023 |
Номер документу | 115027917 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні