Ухвала

від 20.11.2023 по справі 200/12152/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

20 листопада 2023 року Справа №200/12152/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Трофімчука Віталія Вікторовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.08.2021 року № 3041518/43852659;

- зобов`язання врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, прийняту 25.08.2021 року, реєстраційний номер 9242552583 датою її подачі.

26 листопада 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3041518/43852659 від 30.08.2021 року про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1», прийняту 25.08.2021 року, реєстраційний № 9242552583 датою її подачі.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» судові витрати з судового збору у розмірі 2270,00 гривень.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №200/12152/21 залишено без змін.

10 листопада 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача Трофімчука Віталія Вікторовича (надалі - заявник), який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» надійшла заява про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Головне управління ДПС у Донецькій області дотепер не виконало рішення суду, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який станом на 20 листопада 2023 року продовжує діяти.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов`янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров`ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов`язків.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров`я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.

При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов`янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю і безпеці учасників справи:

- на час існування небезпеки для учасників справи, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року та від 29 травня 2019 року по справі №826/9960/15.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 31 липня 2018року у справі №235/7638/16-а.

Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону№1404-VIII).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону№1404-VIII).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (ч.4 ст.63 Закону№1404-VIII).

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.5 ст.63 Закону№1404-VIII).

Отже, приписами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/12152/21, суд враховує, що хоча заявником і було отримано виконавчий лист у справі та пред`явлено його до примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак заявником не надано, а матеріли справи не містять доказів щодо неможливості його примусового виконання.

Отже, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення суду у справі №200/12152/21.

При цьому, заявником не надано жодних доказів неможливості примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №200/12152/21 у загальному порядку, таким чином, наразі неможливо стверджувати про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення, як і неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дасть очікуваних результатів.

Таким чином, заявник, стверджуючи про невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, не надав до суду доказів відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду.

Суд зауважує, що у розумінні приписів ст.382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки тлумачення статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2021 року у справі 806/2594/16.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, а також те, що заявник не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів за наявних обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача Трофімчука Віталія Вікторовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/12152/21.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,- УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Трофімчука Віталія Вікторовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК №1» про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №200/12152/21 - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 листопада 2023 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Л.Б. Голубова