Ухвала

від 14.11.2023 по справі 369/9992/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/9992/16-ц

провадження № 22-ц/824/9923/2023

провадження № 22-з/824/1423/2023

головуючий у суді І інстанції Волчко А. Я.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Яворський М.А., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.

вирішуючи у відкритому судовому засіданні питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року у справі за позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Національного університету оборони України до ОСОБА_1 , треті особи: Бучанська державна адміністрація Київської області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року перший заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Національного університету оборони України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Бучанська державна адміністрація Київської області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і повернення земельної ділянки.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року у вимогах позову було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу першого заступника військової прокуратури Центрального регіону України відхилено, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Центрального регіону України задоволено.Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року в позові першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського до ОСОБА_1 , треті особи: Бучанська державна адміністрація Київської області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і повернення земельної ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду представник Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України - Савченко В.В. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Також не погоджуючись із рішенням суду представник Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - Анікєєв А.О. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційні скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року скасовано в частині вирішення вимоги про повернення земельної ділянки та ухвалено нове судове рішення в цій частині.

Повернено земельну ділянку площею 0,9489 га, яка розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222482000:12:003:0210) Національному університету оборони України.

Рішення в частині визнання недійсним державного акта змінено щодо мотивів для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду не було вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За ініціативою суду було призначене судове засідання для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат за розгляд справи, про що сторонам були направлені повістки 23 жовтня 2023 року. Також начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління Артемом Герасименко до апеляційного суду направлено заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду 08 листопада 2023 року.

Заслухавши доповідь судді, колегіясуддів вважає за належне ухвалити у справі додаткове рішення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою першим заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було зазначено вимоги майнового та не майнового характеру: відповідно вимога про повернення земельної ділянки та вимога про визнання недійсним державного акта на право власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

У даній справі вимога позову про повернення майна, що підлягає грошовій оцінці, є майновою вимогою.

Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. У даній справі вимога позову про визнання недійсним державного акта є немайновою вимогою.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону у редакції станом на 08 жовтня 2016 року визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідну позовну заяву було подано 19 жовтня 2016 року.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем з урахуванням часу звернення з цим позовом у жовтні 2016 році, було передбачено ставки судового збору у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, а саме 1 378 грн.

Стосовно визначення ціни позову в частині майнової вимоги колегія апеляційного суду враховує, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Як убачається із змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 15 лютого 2023 року, судом першої інстанції було встановлено, що вартість спірної земельної ділянки, яка була предметом спору щодо її повернення до земель оборони, становила 986856 грн. Матеріали справи не містять доводів, які були б підтверджені доказами про іншу вартість спірної земельної ділянки.

За подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем з урахуванням часу звернення з цим позовом у жовтні 2016 року, було передбачено ставки судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за вимогу майнового характеру у цьому спорі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (986 856 грн,), що склало 14 802 грн.

Разом за розгляд обох позовних вимог майнового та немайнового характеру у 2016 році позивач мав сплатити 16 180 грн.

Разом з тим, першим заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було сплачено судовий збір у розмірі 2 756 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 805 від 13 жовтня 2016 року (а.с. 8, Т.1). Отже було недоплачено 13424 грн.

При зверненні першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 031,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 324 від 14 квітня 2017 року (а.с.119, Т.1).

У редакції Закону України «Про судовий збір» на час звернення до апеляційного суду у квітні 2017 року відповідно до вимог п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становив 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при зверненні до суду із апеляційною скаргою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 17798 грн (16 180 грн*1,1). Отже було недоплачено 14766,40 грн.

При зверненні першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3307,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 814 від 27 липня 2017 року (а.с. 190).

На виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 04 серпня 2017 року позивачем було доплачено 16109,80 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 906 від 21 серпня 2017 року (216, Т.1).

Підпунктом 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що при поданні касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при зверненні до суду із касаційною скаргою підлягав сплаті судовий збір, який був визначений судом касаційної інстанції у розмірі 19 417 грн, який був сплачений прокуратурою у повному обсязі.

Також, матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції та апеляційного суду на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2017 року позивачем було недоплачено разом 28190,40грн.

За наслідками розгляду справи судом касаційної інстанції були скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, питання щодо розподілу судового збору не вирішувалось.

Під час нового розгляду справи судами позовні вимоги позивачем не змінювались.

В подальшому із поданням апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року першим заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було сплачено судовий збір у розмірі 26 338,26 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 627, 626 від 16 травня 2023 року (а.с.125,126, Т.3), а Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України було сплачено 4 134 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 389 від 25 квітня 2023 року (а.с. 98, Т.3).

Враховуючи наведене загальна сума, яка підлягала до стягнення за розгляд позову, двох апеляційних скарг та однієї касаційної скарги, які були ініційовані прокуратурою (16180 грн +17798 грн+19417 грн+24270 грн), склала 77665 грн.

Оскільки судом апеляційної інстанції за наслідком розгляду повторної апеляційної скарги було задоволено позов в частині вимог майнового характеру та змінено мотиви відмови в частині вимог немайнового характеру, тому не підлягають відшкодуванню прокуратурі судові витрати у розмірі судового збору, що складають 6614,40 грн за вимогами немайнового характеру: (1375грн +(1375*1,1=1515,80грн) +(1375*1,2=1653,60 грн) +(1375*1,5=2067 грн).

При цьому, фактично прокуратурою було сплачено лише 51542,86 грн, із яких сума 6614,40 грн не підлягає відшкодуванню. Тому, за рахунок відповідача на користь прокуратури підлягає відшкодуванню лише 44928,46 грн із суми фактично сплаченого судового збору прокуратурою. Також за рахунок відповідача в доход держави підлягає достягненню 26122,14 грн за розгляд судами позову, двох апеляційних скарг та однієї касаційної скарги, які не були сплачені у повному розмірі прокуратурою за розгляд справи в частині вимог майнового характеру (без урахування 6614,40 грн за розгляд справи в частині вимог немайнового характеру, які були сплачені прокуратурою, однак не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача).

Жодних обставин, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, не встановлено.

Апеляційним судом також встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 червня 2020 року було задоволено заяву прокурора про забезпечення позову (а.с.112, Т.2) , за яку ним було сплачено судовий збір у розмірі 1 051 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 692 від 1 червня 2020 року (а.с.111, Т.2), який також підлягає стягненню з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених вимог на 91%, а саме у сумі 956,41 грн.

У апеляційній скарзі, яка була подана Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, відповідний учасник спору також просив скасувати оскаржуване судове рішення у цій справі у повному обсязі та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а саме щодо майнової та немайнової вимоги. За результатами розгляду апеляційної скарги було ухвалене судове рішення, яким задоволено вимогу майнового характеру та відмовлено у задоволенні вимоги не майнового характеру.

Як вбачається із матеріалів справи, Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України було сплачено лише 4134 грн, замість 24270 грн, із яких 2067 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Тому апелянту за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню лише 2067 грн.

Враховуючи наведене із загальної суми, яка підлягала до стягнення за розгляд однієї апеляційної скарги Київського квартирно-експлуатаційного управлінням Міністерства оборони України 24270 грн за рахунок відповідача в дохід держави підлягає достягненню 20136 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону судовий збір 45884,87 грн (44928,46грн+956,41грн), на користь Київського квартирно-експлуатаційного управлінням Міністерства оборони України 2067 грн та в дохід держави 46258,14 грн (26122,14 грн +20136 грн).

Керуючись ст.ст.268, 270, 382-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалити додаткове судове рішення наступного змісту.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону судові витрати за розгляд справи у суді першої, апеляційної, касаційної та апеляційної інстанцій у виді судового збору у розмірі 45884 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 87 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у виді судового збору у розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави 46258 (сорок шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн 14 коп.

Додаткова постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.О. Писана

Судді М.А. Яворський

С.О. Журба