Постанова

від 26.09.2023 по справі 911/1270/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа№ 911/1270/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.09.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду Київської області

від 15.05.2023 (повний текст складено 19.05.2023)

у справі № 911/1270/22 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ»,

Приватного підприємства «СІТІ СМАРТ ЛД»,

Фізичної особи-підприємця Заїця Павла Костянтиновича

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» (далі - ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість»), Приватного підприємства «СІТІ СМАРТ ЛД» (далі - ПП «Сіті смарт ЛД»), у якому просило:

- зобов`язати ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5073, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу - відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм;

- зобов`язати ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість» та ПП «Сіті смарт ЛД» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі, побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм;

- зобов`язати ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість» та ПП «Сіті смарт ЛД» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі та навісу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачами правового режиму охорони зон об`єктів магістральних трубопроводів, що полягає у розташуванні огорожі, споруд та побутових вагончиків у межах відповідних зон без отримання дозволу

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2023, з урахуванням ухвали від 24.01.2023, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ФОП Заїця П.К.

20.03.2023 до суду надійшла заява позивача №ТОВВИХ-23-3478 від 17.03.2023 про зміну предмета позову, якою, у зв`язку із залученням відповідача-3, ТОВ «Оператор ГТС України» уточнено позовні вимоги щодо кожного з них, а саме позивач просить:

- зобов`язати ТОВ «E.B.A. IHBEСТ НЕРУХОМІСТЬ» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5073, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500 мм;

- зобов`язати ТОВ «E.B.A. IHBEСТ НЕРУХОМІСТЬ», ПП «СІТІ СМАРТ ЛД» та ФОП Заїця П.К. усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м.Ворзель Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі, побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають у межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500 мм;

- зобов`язати ТОВ «E.B.A. IHBEСТ НЕРУХОМІСТЬ», ПП «СІТІ СМАРТ ЛД» та ФОП Заїця П.К. усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м.Ворзель Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі та навісу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500 мм.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 закрито провадження у справі №911/1270/22 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ», Приватного підприємства «СІТІ СМАРТ ЛД», фізичної особи-підприємця Заїця Павла Костянтиновича про усунення загрози магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель ДУ 500 мм шляхом невідкладеного демонтажу побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони такого магістрального газопроводу.

Позов задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5073, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу - відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм;

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі, побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі та навісу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель Ду 500мм.

Відмовлено в задоволенні позову в частині вимог до Приватного підприємства «СІТІ СМАРТ ЛД», Фізичної особи-підприємця Заїця Павла Костянтиновича.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 7443, 00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки в межах охоронної зони магістрального газопроводу - 150м, що перебуває на балансі позивача на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074 розташований навіс, а на всіх трьох земельних ділянках - огорожа, яка відокремлює частину відповідних земельних ділянок, на яких розташована охоронна зона відповідного газопроводу, що підтверджує факт порушення частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів». При цьому, суд дійшов до висновку що у даній справі відповідати за допущені порушення та усунути їх має саме власник відповідних земельних ділянок - відповідач-1.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Приватного підприємства «СІТІ СМАРТ ЛД», Фізичної особи-підприємця Заїця Павла Костянтиновича, в цій частині прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято із неправильно застосованими нормами матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що обов`язок дотримання вимог охоронних зон покладений законодавцем не лише на власників земельних ділянок, а і на користувачів земельних ділянок, які перебувають в охоронних зонах магістральних трубопроводів. Тобто, і власники і користувачі земельних ділянок мають однорідні спільні права та обов`язки щодо дотримання вимог охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.

Проте, як вказує скаржник, відповідачем-2 та відповідачем-3 не надано доказів, які б спростовували твердження позивача про будівництво огорожі та навісу на земельних ділянках з кадастровими 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень за штрих-кодами 0411638452472, 0411638452480, 0411638452499.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 29.07.1977 прийнято в експлуатацію державною приймальною комісією закінчений будівництвом газопровід-відвод в мм.Ірпінь та Ворзель, про що складено акт, затверджений наказом ВПО «Укргазпром» від 05.08.1977 №273.

01.01.2020 АТ «Укртрансгаз» передав ТОВ «Оператор ГТС України» державне майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у кількості 47 642 інвентарні одинці загальною вартістю 32 586 536,428 тис.грн.

На балансі позивача перебуває газопровід-відвід до ГРС Ворзель ДУ - 500 мм, 0,0-к, що підтверджується відомостями від 11.01.2020 про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організацій станом на 01.01.2020.

З метою запобігання порушення охоронних зон позивачем публікувались оголошення про проходження газопроводів у виданнях - газеті «Час Київщини» від 24.03.2017, 30.03.2018 та газеті «Урядовий кур`єр» № 79 від 24.04.2019, № 45 від 07.03.2020. Окрім того, позивач неодноразово звертався до Михайлівсько-Рубежанської сільської ради з листами щодо інформування про проходження трас магістральних газопроводів.

Як вказує позивач у позовній заяві, при виконанні покладених на нього обов`язків, під час обстеження охоронної зони зазначеного газопроводу працівниками структурного підрозділу позивача - Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що ТОВ «Є.В.А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» та ТОВ «СІТІ СМАРТ- ЛД» в адміністративних межах с. Забуччя, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель допустили порушення охоронної зони, а саме розташували на земельних ділянках, з кадастровими номерами: 3222485200:06:003:5073 - огорожу; 3222485200:06:003:5074 - огорожу, будівельні вагончики; 3222485200:06:003:5075 - огорожу та навіс.

Розташування відповідних об`єктів у межах охоронної зони, а також проходження газопроводу-відводу на зазначених земельних ділянках підтверджується ситуаційним планом М 1:2000 №01338-ІВ, який складено сертифікованим інженером-геодизістом Зателепою І.А.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 20.01.2022, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5073, 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075 (Київська область, Бучанський район, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада) перебувають у власності ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість» та у розділі «відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки» щодо таких земельних ділянок вказано: «охоронна зона (вздовж) об`єкта транспорту». Окрім того, вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075 перебувають у користуванні ТОВ «Cіті смарт ЛД».

Відповідні права на вказані земельні ділянки підтверджуються також витягами №№221540070 від 26.08.2020, №221542413 від 26.08.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до яких зареєстровано право оренди земельних ділянок з правом передачі у піднайм з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075, яке набуло ТОВ «Cіті смарт ЛД». Зазначені земельні ділянки передані відповідачу-2 ТОВ «Сіті смарт ЛД» відповідачем-1 ТОВ «Є.В.А. Інвест Нерухомість» за актами приймання-передачі від 21.08.2020.

З матеріалів справи також вбачається, що 21.08.2020 між ТОВ «Сіті смарт ЛД» та відповідачем-3 ФОП Заїць П.К. укладено договір суборенди земельної ділянки №2 (далі - договір суборенди №2), за умовами якого відповідачем-2 передано відповідачу-3 в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, площею 1,9995 га. Відповідна земельна ділянка передана для платного використання її як землі для вирощування, продажу та зберігання декоративних та плодових та ягідних культур, зберігання декоративних предметів (пеньки, каміння), різного роду деревини для саду, відходів від здійснення зазначеної діяльності, зберігання допоміжного приладдя для вирощування рослин, засобів захисту та догляду за рослинами, відповідно до призначення (п.1.1 договору суборенди №2).

Згідно з п. 1.5 договору суборенди №2 на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення (адреса: Києво-Святошинський район, с/рада Михайлівсько-Рубежівська, буд. №3, площею 418,2кв.м); будівля дерев`янна для здійснення господарської діяльності, в хорошому стані; інші об`єкти інфраструктури відсутні.

При цьому у п. 1.6 вищевказаного договору земельна ділянка передається в суборенду окремо від нежитлового приміщення, а в силу його п.3.9, відповідач-2 має право вимагати від відповідача 3 використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору суборенди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, дотримання режиму зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон. Як узгоджено сторонами договору суборенди №2, суборендареві забороняється виконувати будівельні роботи на об`єкті без письмової згоди суборендодавця (п.4.9.1).

Відповідно до п.6.1 договору суборенди №2 такий договір укладено на 6 років 6 місяців.

Згідно акту від 21.08.2020 приймання-передачі об`єкт оренди за договором суборенди №2 переданий відповідачу-3; право суборенди, що виникло у відповідності з вищезгаданим договором, зареєстровано, про що свідчить витяг №222320586 від 02.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Крім того, 25.08.2021 між відповідачем-2 та відповідачем-3 укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - договір суборенди), за умовами якого передано ФОП Заїцю П.К. в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075 площею 1,8441 га. Відповідна земельна ділянка передана для платного використання її як землі для вирощування, продажу та зберігання декоративних та плодових, ягідних культур, зберігання декоративних предметів (пеньки, каміння), різного роду деревини для саду, відходів від здійснення зазначеної діяльності, зберігання допоміжного приладдя для вирощування рослин, засобів захисту та догляду за рослинами, відповідно до призначення (п.1.1 договору суборенди).

Згідно з п. 1.5 договору суборенди, на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення (адреса: Києво-Святошинський район, с/рада Михайлівсько-Рубежівська, буд. №3; площа 118,2 кв.м); будівля дерев`яна для здійснення господарської діяльності, в хорошому стані; інші об`єкти інфраструктури відсутні.

При цьому у п. 1.6 вищевказаного договору зазначено, що земельна ділянка передається в суборенду окремо від нежитлового приміщення, а в силу його п.3.9, відповідач 2 має право вимагати від відповідача 3 використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору суборенди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, дотримання режиму зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон. Як узгоджено сторонами договору суборенди, суборендареві забороняється виконувати будівельні роботи на об`єкті без письмової згоди суборендодавця (п.4.9.1).

У відповідності до п.6.1 договору суборенди такий договір укладено на 3 роки з 25.08.2021 по 25.08.2024.

Згідно акту від 25.08.2020 приймання-передачі об`єкт оренди за договором суборенди переданий відповідачу-3; право суборенди, що виникло у відповідності з вищезгаданим договором, зареєстровано, про що свідчить витяг №272394132 від 30.08.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

23.09.2020 позивач в особі структурного підрозділу Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів направив відповідачам-1,2 лист №7305ВИХ20-1713 від 18.09.2020, що підтверджується реєстром рекомендованих листів та фіскальним чеком від 23.09.2023, у якому повідомив, про порушення використання земельних ділянок 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075, що розташовані в межах охоронних зон та просив вжити заходів для ліквідації даного порушення, а саме: демонтувати частину огорожі, вагончики.

19.06.2021 позивач в особі структурного підрозділу направив відповідачам 1,2 лист №7305ВИХ21-1076 від 16.06.2021 з аналогічними вимогами, що підтверджується реєстром листів та фіскальним чеком від 19.06.2021.

Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, відповідачем-2 надано копію звернення від 30.12.2022, адресованого відповідачу-3 від 30.12.2022, направленого 04.01.2023 за накладною №59000913284687 та засобами електронного зв`язку, як стверджує відповідач-2, у якому відповідач-2 просив відповідача-3 перемістити встановлені огорожу, навіс та будівельний майданчик з врахуванням обмежень користування землями охоронних зон в строк до 15.01.2023.

Як зазначало Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у поданому позові, відповідачами не виконані його вимоги та не усунуто порушення норм Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів», тому ним заявлені вимоги щодо демонтажу відповідачами навісу, огорожі та вагончиків з охоронних зон.

Однак, під час розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що деякі з об`єктів, які позивач вимагав демонтувати, прибрані із меж охоронних зон.

Так, відповідно до акту Ірпінської ОТГ від 24.03.2023, який складено за участю власника земельних ділянок відповідача-1 та відповідача-3, в результаті проведення обстеження охоронної зони МГВ до ГРС «Ворзель» Ду 500мм Ру 5,5 МПа, який проходить по території Ірпінської ОТГ Бучанського району Київської області, охоронна зона якого становить 150 метрів у кожну сторону від осі газопроводу, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером:

-3222485200:06:003:5074 - частково ліквідовано порушення охоронної зони, а саме демонтовано 2 будівельних вагончики та винесено за межі охоронної зони;

-3222485200:06:003:5073 - винесені за межі охоронної зони тюки з соломою.

В судовому засіданні в суді першої інстанції позивач підтвердив, що спір в частині вимог щодо демонтажу побутових вагончиків із меж охоронних зон магістрального газопроводу, які розташовані із земельної ділянки 3222485200:06:003:5074, що заявлені ним до відповідачів, вичерпано на даний час, оскільки відповідні вагончики прибрані із меж охоронної зони.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, враховуючи відсутність спору між сторонами у відповідній частині, провадження у справі в частині вимог до відповідачів щодо демонтажу побутових вагончиків із земельної ділянки 3222485200:06:003:5074 судом першої інстанції закрито.

Рішення Господарського суду Київської області у даній частині не оскаржується.

Відтак, на розгляді господарського суду є наявність у відповідачів обов`язків демонтувати огорожу та навіс з меж охоронних зон на земельних ділянках з кадастровими номерами3222485200:06:003:5073, 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:50745.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу» ТОВ «Оператор ГТС України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.

Отже, позивач у справі є оператором газотранспортної системи, на якого відповідно до частини 1 статті 20 зазначеного Закону, покладено відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Як оператор газотранспортної системи відповідач, забезпечує її стале та надійне функціонування. Так, відповідно до п.1 глави 1 розділуКодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС) оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію газотранспортної системи, з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги із транспортування природного газу, враховуючи розвиток ринку природного газу.

Згідно з п.2 глави 1 вказаного розділу Кодексу ГТС, експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи згідно з вимогами чинного законодавства України, нормативними актами у сфері проєктування, будівництва та безпечної експлуатації об`єктів газотранспортної системи і технічними нормами та стандартами безпеки.

Для забезпечення надійної та безпечної експлуатації газотранспортної системи, в силу п.3 глави 1 такого розділу Кодекс ГТС, оператор газотранспортної системи забезпечує запобіжні заходи безаварійної експлуатації газотранспортної системи, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження (діагностування) газотранспортної системи з метою забезпечення її подальшої безаварійної експлуатації шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. При цьому, організація і проведення робіт з технічного обслуговування і ремонту газотранспортної системи встановлюються технічними нормами, стандартами безпеки. Також, відповідним пунктом передбачено підтримання оператором газотранспортної системи технічного стану пристроїв, установок, мереж, а також системних об`єктів згідно з вимогами технічних норм та стандартів безпеки, проведення постійного експлуатаційного нагляду, та у разі виникнення загроз, негайного вжиття дії, спрямованих на їх усунення.

Отже, враховуючи встановлення факту передачі позивачу магістрального газопровіду-відводу до м. Ірпінь та м. Ворзель ДУ 500мм на баланс та покладення на нього вищевказаних обов`язків зазначеними нормативними актами, особа, яка звернулась до суду з відповідним позовом є належним позивачем у справі.

Закон України «Про трубопровідний транспорт» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту.

Статтею 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» визначено, що магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про трубопровідний транспорт», дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів; уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони; земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору; порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Спеціальним законом, яким є Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», визначені організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій). Стаття 1 такого закону надає аналогічне визначення поняттям «магістральний трубопровід», яке надано у статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт».

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - це територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкцій магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що до складу об`єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об`єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів. При цьому, згідно частини 3 даної статті до складу об`єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належить, зокрема, лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. При цьому, частиною 2 даної статті визначає, що відповідні обмеження встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію, а силу частини 3 перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.

Як унормовано положеннями статті 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронні зони об`єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Обмеження у використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5073, 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075, належних на праві власності відповідачу-1 ТОВ «Є.В.А. Інвест нерухомість» та дві з яких (з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075) на даний час перебувають у фактичному володінні та використанні відповідача-3 ФОП Заїця П.К., як установлено судом зареєстровані 11.03.2014, про що внесені дані до Державного земельного кадастру.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» передбачено, що для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів I класу умовним діаметром від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно встановлюється охоронна зона розміром 150 метрів.

Отже, враховуючи клас газопроводу, який перебуває на балансі позивача, його діаметр, розмір охоронної зони становить 150 метрів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об`єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що власники та користувачі земельних ділянок зобов`язані безперешкодно допускати працівників підприємств магістральних трубопроводів для здійснення контролю технічного стану об`єктів магістральних трубопроводів та виконання планових і аварійно-відновлювальних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.

Отже, відповідач-1, який є власником відповідних земельних ділянок, і відповідачі-1 -,2, що є землекористувачами двох земельних ділянок, зобов`язані дотримуватись особливого режиму господарської діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістрального газопроводу.

Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона, зокрема: будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі; будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо.

Як встановлено судом, в межах охоронної зони магістрального газопроводу - 150м, що перебуває на балансі позивача на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074 розташований навіс, а на всіх трьох земельних ділянках - огорожа, яка відокремлює частину відповідних земельних ділянок, на яких розташована охоронна зона відповідного газопроводу, дані обставини підтверджують факт порушення приписів частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».

До посилань відповідача-3 на те, що огорожа, встановлена на земельних ділянках, не є огорожею для відокремлення земельних ділянок приватної власності, оскільки не перекриває доступу до земельних ділянок, суд відносить критично, оскільки з огляду на зміст відповідної норми у взаємозв`язку із іншими нормами відповідного Закону, преамбула якого встановлює, що метою його прийняття є, в тому числі є забезпечення охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій), обмеження стосуються тієї частини земельної ділянки, яка перебуває у межах охоронної зони, отже, і огородження всієї земельної ділянки, яка має охоронну зону, і огородження її частини, до якої входить охоронна зона, є порушенням частини 4 статті 22 означеного Закону, оскільки є перешкодою у оперативному усуненні, зокрема, наслідків можливих аварійних ситуацій, оперативному виконанні робіт для запобігання негативним наслідкам для довкілля, населення, господарських об`єктів тощо.

Між тим, як власники земельних ділянок, на яких встановлені відповідні обмеження охоронні зони, так і землекористувачі, до яких за змістом статті 93 Земельного кодексу України належать і орендарі (суборендарі), зобов`язані дотримуватись обмежень, що діють у межах охоронних зон у відповідності статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», а також норм Земельного кодексу України.

Так, згідно з пунктом «б» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються, зокрема, уздовж земель транспорту, до яких в силу статей 67, 73 Земельного кодексу України належать землі трубопровідного транспорту.

Як визначено пунктом «е» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, п. «е» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних, зокрема з встановленням охоронних зон.

Отже, відповідачі у даній справі зобов`язані дотримуватись обмежень, пов`язаних із встановленням охоронної зони.

Дані обставини також не оспорюються сторонами.

Водночас, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у даній справі відповідати за допущені порушення та усунути їх має саме власник відповідних земельних ділянок - відповідач-1 (ТОВ «Є.В.А. Інвест Нерухомість»).

Колегія суддів вважає даний висновок місцевого господарського суду обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, у даній справі жодною із сторін не надано доказів того, хто саме з відповідачів допустив порушення у вигляді розміщення у межах охоронних зон магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпень та м. Ворзель Ду500мм огорожі та навісу. При цьому, огорожа проходить через три земельні ділянки, що є власністю відповідача-1 та лише 2 з яких перебувають у володінні та користуванні на даний час у відповідача-3. Відповідні об`єкти не могли бути розміщені на таких земельних ділянках без згоди або розміщені за мовчазною згодою відповідача-1, що є власником відповідних земельних ділянок і особою, яка передала частину своїх правомочностей права володіти та користуватись ними відповідачу-2, який за згодою відповідача-1 передав такі правомочності відповідачу-3, уклавши з ним вищезгадані договори суборенди. Відповідач-1, як власник земельної ділянки, може вимагати від землекористувачів усунення порушень у використанні ними таких земельних ділянок, що мають обмеження у використанні, зокрема, усунення допущених порушення охоронних зон магістрального газопроводу, що знаходяться на відповідних земельних ділянках.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову до відповідачів-2, -3, та задовольнив заявлені позивачем вимоги до відповідача-1.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1270/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1270/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1270/22 залишити без змін.

Матеріали справи №911/1270/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченими статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 20.11.2023 після виходу головуючого судді Тищенко А.І. з лікарняного та колегії суддів з навчання.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка