Постанова

від 20.02.2024 по справі 911/1270/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1270/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Хромова О. І. (адвоката),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) і рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 (суддя Ейвазова А. Р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Є.В.А. інвест нерухомість", 2) Приватного підприємства "Сіті Смарт-ЛД", 3) Фізичної особи - підприємця Заїця Павла Костянтиновича

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Є.В.А. інвест нерухомість" (далі - ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість"), Приватного підприємства "Сіті Смарт-ЛД" (далі - ПП "Сіті Смарт-ЛД"), Фізичної особи - підприємця Заїця Павла Костянтиновича (далі - ФОП Заїць П. К.), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:

- зобов`язати ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5073, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм;

- зобов`язати ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД" та ФОП Заїця П. К. усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі, побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм;

- зобов`язати ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД" та ФОП Заїця П. К. усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі та навісу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм.

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Оператор ГТС України" обґрунтовані посиланням на недотримання відповідачами правового режиму охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, що, за доводами позивача, полягає у розташуванні огорожі, споруд та побутових вагончиків у межах відповідних зон без отримання дозволу.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 закрито провадження у справі № 911/1270/22 в частині позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України" до ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К. про усунення загрози магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля ДУ 500 мм шляхом невідкладеного демонтажу побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу.

Частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Оператор ГТС України" до ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К. про зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язано ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5073, яка перебуває в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм.

Зобов`язано ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі, побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм.

Зобов`язано ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу огорожі та навісу на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм.

Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог до ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К.

2.2. Закриваючи провадження у справі № 911/1270/22 в частині позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України" до ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К. про усунення загрози магістральному газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля Ду 500 мм шляхом невідкладного демонтажу побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074, які перебувають в межах охоронної зони магістрального газопроводу, господарський суд першої інстанції установив, що на цей час відсутній спір між сторонами у неведеній частині, оскільки зазначені вагончики прибрані з меж охоронної зони.

Враховуючи відсутність спору між сторонами у зазначеній частині, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача до відповідачів щодо демонтажу побутових вагончиків на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074.

2.3. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах охоронної зони магістрального газопроводу - 150 м, що перебуває на балансі позивача, на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074 розташований навіс, а на всіх трьох земельних ділянках - огорожа, яка відокремлює частину відповідних земельних ділянок, на яких розташована охоронна зона газопроводу. Наведене, за висновком господарських судів попередніх інстанцій, підтверджує факт порушення частини 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів". Водночас місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що у цій справі відповідати за допущені порушення та їх усунення має саме власник відповідних земельних ділянок - ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість". З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову в частині вимог до ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Частково не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/1270/22, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Оператор ГТС України" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Оператор ГТС України" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Оператор ГТС України", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 29.07.1977 прийнято в експлуатацію державною приймальною комісією закінчений будівництвом газопровід-відвід в м. Ірпіні та м. Ворзелі, про що складено акт, затверджений наказом ВПО "Укргазпром" від 05.08.1977 № 273.

4.2. Господарські суди зазначили, що 01.01.2020 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" передало ТОВ "Оператор ГТС України" державне майно, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у кількості 47 642 інвентарні одинці.

4.3. Суди також установили, що на балансі позивача перебуває газопровід-відвід до газотранспортної системи в м. Ворзель Ду - 500 мм, 0,0-к, що підтверджується відомостями від 11.01.2020 про державне майно, яке не увійшло до статутного фонду господарської організації станом на 01.01.2020.

4.4. З метою запобігання порушенню охоронних зон позивач публікував оголошення про проходження газопроводів у газетах "Час Київщини" від 24.03.2017, від 30.03.2018 та "Урядовий кур`єр" від 24.04.2019 № 79, від 07.03.2020 № 45. Окрім того, позивач неодноразово звертався до Михайлівсько-Рубежанської сільської ради з листами щодо інформування про проходження трас магістральних газопроводів.

4.5. Господарські суди зазначили, що, за доводами позивача, при виконанні покладених на нього обов`язків під час обстеження охоронної зони зазначеного газопроводу працівниками структурного підрозділу ТОВ "Оператор ГТС України" - Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів виявлено, що ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" та ПП "Сіті Смарт-ЛД" в адміністративних межах с. Забуччя, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу-відводу до м. Ірпіня та м. Ворзеля допустили порушення охоронної зони, а саме розташували на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222485200:06:003:5073 - огорожу; 3222485200:06:003:5074 - огорожу та будівельні вагончики; 3222485200:06:003:5075 - огорожу та навіс.

4.6. Розташування наведених об`єктів у межах охоронної зони, а також проходження газопроводу-відводу на зазначених земельних ділянках підтверджується ситуаційним планом М 1:2000 № 01338-ІВ, який складено сертифікованим інженером-геодезистом Зателепою І. А.

4.7. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки станом на 20.01.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5073, 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075 перебувають у власності ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", а в розділі "відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки" щодо таких земельних ділянок зазначено: "охоронна зона (вздовж) об`єкта транспорту". Крім того, зазначено про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075 перебувають у користуванні ПП "Сіті Смарт-ЛД".

4.8. Господарські суди зазначили, що відповідні права на наведені земельні ділянки підтверджуються також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.08.2020 № 221540070, від 26.08.2021 № 221542413, відповідно до яких зареєстровано право оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075 із правом передачі у піднайм, яке набуло ПП "Сіті Смарт-ЛД". Ці земельні ділянки передані ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" ПП "Сіті Смарт-ЛД" за актами приймання-передачі від 21.08.2020.

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 21.08.2020 між ПП "Сіті Смарт-ЛД" та ФОП Заїцем П. К. укладено договір суборенди земельної ділянки № 2. За умовами цього договору ПП "Сіті Смарт-ЛД" передало ФОП Заїцю П. К. в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:06:003:5075 площею 1,9995 га. Наведена земельна ділянка передана для платного використання її як землі для вирощування, продажу та зберігання декоративних, плодових та ягідних культур, зберігання декоративних предметів (пеньки, каміння), різного роду деревини для саду, відходів від здійснення зазначеної діяльності, зберігання допоміжного приладдя для вирощування рослин, засобів захисту та догляду за рослинами відповідно до призначення (пункт 1.1 договору суборенди земельної ділянки № 2).

4.10. Згідно з пунктом 1.5 договору суборенди земельної ділянки № 2 на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 418,2 м2; дерев`яна будівля для здійснення господарської діяльності; інших об`єктів інфраструктури немає.

4.11. За змістом пункту 1.6 зазначеного договору земельна ділянка передається в суборенду окремо від нежитлового приміщення, а відповідно до пункту 3.9 цього договору ПП "Сіті Смарт-ЛД" має право вимагати від ФОП Заїця П. К. використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором суборенди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, дотримання режиму зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон.

4.12. У пункті 4.9.1 сторони договору суборенди земельної ділянки № 2 узгодили, що суборендарю забороняється виконувати будівельні роботи на об`єкті без письмової згоди суборендодавця.

4.13. Згідно з пунктом 6.1 договору суборенди земельної ділянки № 2 цей договір укладено на 6 років 6 місяців.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до акта приймання-передачі від 21.08.2020 об`єкт оренди за договором суборенди земельної ділянки № 2 переданий ФОП Заїцю П. К. Право суборенди, що виникло відповідно до договору суборенди земельної ділянки № 2, зареєстровано, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.2020 № 222320586.

4.15. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 25.08.2021 між ПП "Сіті Смарт-ЛД" та ФОП Заїцем П. К. укладено договір суборенди земельної ділянки. За умовами цього договору ПП "Сіті Смарт-ЛД" передало ФОП Заїцю П. К. в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:06:003:5074 площею 1,8441 га. Наведена земельна ділянка передана для платного використання її як землі для вирощування, продажу, зберігання декоративних та плодових, ягідних культур, зберігання декоративних предметів (пеньки, каміння), різного роду деревини для саду, відходів від здійснення зазначеної діяльності, зберігання допоміжного приладдя для вирощування рослин, засобів захисту та догляду за рослинами відповідно до призначення (пункт 1.1 договору суборенди).

4.16. Згідно з пунктом 1.5 договору суборенди на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 118,2 м2; дерев`яна будівля для здійснення господарської діяльності; інших об`єктів інфраструктури немає.

4.17. За змістом пункту 1.6 зазначеного договору земельна ділянка передається в суборенду окремо від нежитлового приміщення, а відповідно до пункту 3.9 цього договору ПП "Сіті Смарт-ЛД" має право вимагати від ФОП Заїця П. К. використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором суборенди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, дотримання режиму зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон.

4.18. У пункті 4.9.1 сторони договору суборенди узгодили, що суборендарю забороняється виконувати будівельні роботи на об`єкті без письмової згоди суборендодавця.

4.19. Пунктом 6.1 договору суборенди передбачено, що цей договір укладено на 3 роки з 25.08.2021 до 25.08.2024.

4.20. Відповідно до акта приймання-передачі від 25.08.2021 об`єкт оренди за договором суборенди переданий ФОП Заїцю П. К. Право суборенди, що виникло відповідно до договору суборенди, зареєстровано, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.08.2021 № 272394132.

4.21. 23.09.2020 позивач в особі структурного підрозділу Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів направив ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" та ПП "Сіті Смарт-ЛД" лист від 18.09.2020 № 7305ВИХ20-1713, в якому повідомив про порушення у використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075, що розташовані в межах охоронних зон, та просив вжити заходи для ліквідації цього порушення, а саме демонтувати частину огорожі, вагончики.

4.22. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач в особі структурного підрозділу Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів направив ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" та ПП "Сіті Смарт-ЛД" лист від 16.06.2021 № 7305ВИХ21-1076 з аналогічними вимогами.

4.23. Господарські суди зазначили, що під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції ПП "Сіті Смарт-ЛД" надало копію звернення від 30.12.2022, адресованого ФОП Заїцю П. К., направленого 04.01.2023. Суди зазначили, що, за твердженням ПП "Сіті Смарт-ЛД", у цьому зверненні ПП "Сіті Смарт-ЛД" просило ФОП Заїця П. К. перемістити встановлені огорожу, навіс та будівельний майданчик з урахуванням обмежень у користуванні землями охоронних зон у строк до 15.01.2023.

4.24. Однак, як зазначав позивач, відповідачі не виконали його вимоги та не усунули порушення приписів Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів".

4.25. За таких обставин позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо демонтажу відповідачами навісу, огорожі та вагончиків з охоронних зон.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається..

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі з урахуванням заяви про зміну предмета позову є вимоги ТОВ "Оператор ГТС України" до ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К. про зобов`язання вчинити дії.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Оператор ГТС України", є недотримання відповідачами правового режиму охорони зон об`єктів магістральних трубопроводів.

5.5. Водночас колегія суддів враховує, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/1270/22 не оскаржуються ТОВ "Оператор ГТС України" в частині задоволення позовних вимог та в частині закриття провадження у справі № 911/1270/22.

5.6. Підставою подання касаційної скарги стала незгода скаржника із оскаржуваними судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України".

5.7. Отже, з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.8. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.9. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.10. Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, розглянувши справу № 911/1270/22 по суті позовних вимог, дійшов висновку про те, що у цій конкретній справі відповідати за допущені порушення та їх усунення має саме власник відповідних земельних ділянок - ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість". З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову в частині вимог до ПП "Сіті Смарт-ЛД", ФОП Заїця П. К.

5.11. ТОВ "Оператор ГТС України" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. ТОВ "Оператор ГТС України", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.12. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.13. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.14. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.15. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

5.16. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.17. На думку ТОВ "Оператор ГТС України", на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів".

5.18. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про трубопровідний транспорт" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту.

5.19. Статтею 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

5.20. За змістом статті 4 Закону України "Про трубопровідний транспорт" дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

5.21. Відповідно до статті 4 Закону України "Про трубопровідний транспорт" до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

5.22. Водночас спеціальним Законом, яким є Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів", визначені організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій).

5.23. Стаття 1 спеціального Закону містить аналогічне визначення поняття "магістральний трубопровід" із тим, яке наведене у статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт".

5.24. Статтею 1 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" установлено, що охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - це територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

5.25. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" передбачено, що до складу об`єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об`єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів. Крім того, частиною 3 цієї ж статті передбачено, що до складу об`єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать, зокрема, лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому.

5.26. Згідно із приписами статті 8 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.

5.27. За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів I класу умовним діаметром від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно встановлюється охоронна зона розміром 150 метрів.

5.28. Господарські суди попередніх інстанцій установили клас газопроводу, який перебуває на балансі позивача, а тому констатували, що розмір охоронної зони становить 150 метрів. Крім того, господарські суди встановили, що в розділі "відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки", наявному в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельні ділянки, станом на 20.01.2022 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5073, 3222485200:06:003:5074 та 3222485200:06:003:5075 зазначено: "охоронна зона (вздовж) об`єкта транспорту".

5.29. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" охоронні зони об`єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою. Охоронні зони об`єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об`єкта магістрального трубопроводу.

5.30. Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.

5.31. Частиною 1 статті 20 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" визначено, що фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об`єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.

5.32. Частиною 1 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" передбачено, що власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.

5.33. Згідно з частиною 4 статті 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона, зокрема: будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі; будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо.

5.34. Крім того, як приписами частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, так і приписами частини 1 статті 96 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних, зокрема, із встановленням охоронних зон.

5.35. Отже, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що як власники земельних ділянок, на яких встановлені відповідні обмеження охоронних зон, так і землекористувачі, до яких належать орендарі та суборендарі, зобов`язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки.

5.36. Колегія суддів констатує, що висновки господарських судів попередніх інстанцій не суперечать наведеному висновку та зроблені з урахуванням установлених фактичних обставин у цій справі.

5.37. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті позовних вимог, установили, що жодний учасник цієї справи не надав доказів того, хто саме з відповідачів допустив порушення у вигляді розміщення у межах охоронних зон магістрального газопроводу-відводу.

5.38. При цьому колегія суддів враховує, що, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15, суд не наділений повноваженнями визначати, яка саме вимога і в якому обсязі заявлена до конкретного відповідача, оскільки такі дії будуть свідчити про порушення судом принципу диспозитивності.

5.39. Однак, як свідчить зміст позовних вимог ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", позивач визначив за двома позовними вимогами щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485200:06:003:5074, 3222485200:06:003:5075 трьох відповідачів, при цьому не зазначив, яка саме позовна вимога і в якому обсязі заявлена до конкретного відповідача.

5.40. Водночас господарські суди попередніх інстанцій установили, що огорожа проходить через три земельні ділянки, які є власністю ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", а на час розгляду цієї справи дві земельні ділянки перебувають у володінні та користуванні у ФОП Заїця П. К. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідні об`єкти не могли бути розміщені на таких земельних ділянках без згоди ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" або розміщені за мовчазною згодою ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість", що є власником усіх земельних ділянок.

5.41. Господарські суди правильно врахували, що ТОВ "Є.В.А. інвест нерухомість" як власник земельної ділянки може вимагати від землекористувачів усунення порушень у використанні ними таких земельних ділянок, що мають обмеження у використанні, зокрема, усунення допущених порушень охоронних зон магістрального газопроводу, що знаходяться на цих земельних ділянках.

5.42. Таким чином, за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд не установив порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів частини 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів", на які посилається скаржник.

5.43. Водночас Верховний Суд зазначає, що положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Оскільки скаржник не довів неправильного застосування приписів частини 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів", з огляду на фактичні обставини справи, встановлені господарськими судами, у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку у цій справі щодо застосування частини 3 статті 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів", на яку посилається скаржник.

5.44. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.

5.45. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про часткову відмову в задоволенні позовних вимог у цій справі.

5.46. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 911/1270/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак