Рішення

від 21.11.2023 по справі 922/1323/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023м. ХарківСправа № 922/1323/21 (910/7433/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши заяву по справі

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар" до Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про за участю сторін: витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу у розмірі 87850 грн звернулась адвокат Янко М.І., що є представником ТОВ "Техностар".

На підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявник надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 05.04.2021 за №21 (далі - Договір);

- копію додатку від 05.04.2023 №1 до Договору, в якому було визначено перелік послуг в рамках правової допомоги та вартість послуг;

- копію акта надання послуг від 01.06.2023 №2 до Договору;

- платіжна інструкція від 27.09.2023 № 689961 на суму 1500 грн.

- платіжна інструкція від 07.04.2023 № 432792195 на суму 12 500,00 грн.

---

Згідно з актом надання послуг від 01.06.2023 №2 до Договору виконавцем виконані наступні роботи (надані такі послуги):

1. Аналіз судової практики та профільного законодавства, роздруківка та формування відзиву та додатків до нього, здійснення відправлень, подання відзиву до суду, робота в системі Електронний Суд - 5 год., 3000 грн/год., - 15 000,00 грн;

2. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/4343/21 - 12 год., 6000,00 грн/год., - 72 000,00 грн;

3. Підготовка додаткових пояснень по справі №922/4343/21 від 19.04.2023 - 2 год., 3000,00 грн/год., - 6000,00 грн;

4. Підготовка до участі у судових засіданнях, оформлення та подання заяви про участь в режимі відеоконференції - 3 год., 3000,00 грн/год., - 9000,00 грн;

5. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №922/4343/21, час витрачений на очікування (незалежно від проведення судового засідання), очікування та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційної інстанції (загальна кількість призначених судових засідань - 3) - 4 год., 6000,00 грн/год., - 24 000,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) склала 126 000,00 грн.

Акт надання послуг від 01.06.2023 №2 підписано обома сторонами без зауважень.

За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

---

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення

:

- копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 №01/09 (далі - Договір);

- копію додатку від 01.09.2021 №1 до Договору;

- копія акта надання послуг від 01.06.2023 №2 до Договору;

- рахунок на оплату від 01.06.2023 №5 за Договором;

- платіжна інструкція від 02.06.2023 №11433 на суму 126 000,00 грн.

4.2. За умовами пункту 1 Договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні, зокрема, господарських, справ в будь-яких судах всіх рівнів, при цьому адвокат має право вступати в якості захисника та/або представника Клієнта.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється в Додатку №1 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 7.1 встановлено, що Договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи Клієнта або Адвоката, діє до 31.12.2023.

Додатком №1 до Договору визначено розмір та порядок оплати гонорару Адвоката за надання правової допомоги, зокрема оплата за надання правової допомоги Адвоката проводиться Клієнтом наступним чином: шляхом оплати гонорару, визначеної згідно з пунктом 13 цього додатку до Договору, виходячи із вартості правової допомоги, визначеної пунктом 2 цього додатку до Договору, згідно з виставлених рахунків. Вартість послуг Адвоката з надання правової допомоги за Договором складає 3 000,00 грн за одну годину із застосуванням коефіцієнту складності, що становить близько 50% мінімальної заробітної плати.

4.3. Згідно з актом надання послуг від 01.06.2023 №2 до Договору виконавцем виконані наступні роботи (надані такі послуги):

1. Аналіз судової практики та профільного законодавства, роздруківка та формування відзиву та додатків до нього, здійснення відправлень, подання відзиву до суду, робота в системі Електронний Суд - 5 год., 3000 грн/год., - 15 000,00 грн;

2. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/4343/21 - 12 год., 6000,00 грн/год., - 72 000,00 грн;

3. Підготовка додаткових пояснень по справі №922/4343/21 від 19.04.2023 - 2 год., 3000,00 грн/год., - 6000,00 грн;

4. Підготовка до участі у судових засіданнях, оформлення та подання заяви про участь в режимі відеоконференції - 3 год., 3000,00 грн/год., - 9000,00 грн;

5. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №922/4343/21, час витрачений на очікування (незалежно від проведення судового засідання), очікування та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційної інстанції (загальна кількість призначених судових засідань - 3) - 4 год., 6000,00 грн/год., - 24 000,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) склала 126 000,00 грн.

Акт надання послуг від 01.06.2023 №2 підписано обома сторонами без зауважень.

4.4. З платіжної інструкції від 02.06.2023 №11433 вбачається оплата гонорару адвоката відповідно до Договору від ТОВ «Аксіома» на користь ОСОБА_7 у розмірі 126 000,00 грн (сто двадцять шість тисяч гривень 00 копійок).

4.5. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- безпідставними є зазначені в акті надання послуг по Договору наступні види правничої допомоги: аналіз судової практики та профільного законодавства, роздруківка та формування відзиву та додатків до нього, здійснення відправлень, подання відзиву до суду, робота в системі Електронний Суд, зважаючи на те, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу поглинає зазначені види робіт, а тому вказані послуги не можуть становити окремого виду правничої допомоги;

- з фактичними обставинами справи адвокат був ознайомлений ще під час розгляду справи та підготовки процесуальних документів у суді першої інстанції, правова позиція учасників справи не змінювалась, обставини справи, також, змінені не були. Доводи відзиву на апеляційну скаргу за своїм змістом відображають позицію ТОВ «Аксіома», викладену у відзиві на позовну заяву, а також містять доводи, які у своїй більшості дублюються з доводами, викладеними адвокатом ТОВ «Аксіома» у суді першої інстанції. У зв`язку з чим наведена кількість часу, витраченого на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, не може вважатися аргументованою;

- додаткові пояснення по справі №922/4343/21 від 19.04.2023, разом із контактними даними сторін, складаються з двох аркушів та не стосуються аналізу значного обсягу інформації та нормативних актів, з огляду на що зазначений адвокатом витрачений час на підготовку додаткових пояснень (2 години вартістю 6000,00 грн) є неспівмірним з наданою послугою;

- заяви про участь в режимі відеоконференції є ідентичними за своїм змістом, з різницею тільки в даті судового засідання;

- представник ТОВ «Аксіома» брав участь у трьох судових засіданнях під час розгляду справи №922/4343/21 у суді апеляційної інстанції, а саме: 23.03.2023, 25.04.2023 та 31.05.2023, відтак заявлений до стягнення розмір витрат за надані послуги, з огляду на тривалість судових засідань та незмінність правової позиції позивача у суді першої та апеляційної інстанції, не відповідає в повній мірі критерію розумності та співмірності;

- враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявні підстави для часткового задоволення заяви представника ТОВ «Аксіома» - адвоката Трофименко Р.О. про стягнення з Кіпріч А.К. витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду в розмірі 12 600,00 грн;

- стосовно твердження представника ОСОБА_1 про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення з огляду на порушення заявником процедури подання попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які понесла сторона в суді апеляційної інстанції і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

· відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат;

· неподання представником ТОВ «Аксіома» попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, у даному випадку не порушило принцип змагальності та не завадило ОСОБА_1 належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

11. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

12. Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

13. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

14. Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

15. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

16. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

17. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

19. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

20. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

22. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

24. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

25. Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

26. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

27. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

28. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що Департамент не скористався своїм правом надання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

29. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

30. При цьому за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

31. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

32. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

33. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

34. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної та касаційної інстанцій позивач надав: копії договору про надання правової допомоги від 17.08.2022 між Адвокатським об?єднанням "Сенатор" ДП "Львівський облавтодор", додаткової угоди від 31.12.2022, додаткової угоди від 01.02.2023, додаткової угоди від 31.03.2023, договору про надання правової допомоги від 01.06.2023 між Адвокатським об?єднанням "Сенатор" ДП "Львівський облавтодор", підписані сторонами договору акти приймання наданих послуг від 03.10.2022 № 9.9, від 30.12.2022 № 12.8, від 31.03.2023 № 1-3.9, від 06.06.2023 № 6.1.

35. Умовами договорів від 27.08.2022 та 01.06.2023 визначено, що Адвокатське об`єднання "Сенатор" через своїх учасників надає таку правову допомогу за завданням (дорученням) ДП "Львівський облавтодор": складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, включаючи цивільні спори, адміністративні спори, податкові спори, земельні спори, трудові спори, майнові спори та здійснення підготовки усіх необхідних для цього документів, узагальнення та аналіз практики розгляду судових та інших справ за участю клієнта, спільно з іншими підрозділами клієнта - результатів розгляду претензій, практики укладення та виконання договорів, а також надання клієнту пропозицій щодо усунення виявлених недоліків, надання інших адвокатських послуг.

36. Загальна сума витрат відповідно до зазначених актів складає 16 400,00 грн.

37. Матеріали справи також містять ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.04.2023 серія ВС № 1190745, виданий позивачем на підставі договору про надання правової допомоги від 17.08.2022 адвокатесі Рісній Юлії Богданівні, а також довіреність від 05.04.2023, видану позивачем адвокатесі Фрейдун Ользі Михайлівні.

38. В обґрунтування заяви ДП "Львівський облавтодор" зазначає, що сума витрат складається з: 1) 01 год 30 хв. - підготовка додаткових пояснень на виконання вимог суду від 03.10.2022; 2) 02 год 00 хв. - участь в судовому засіданні по справі № 914/2355/21, що відбулося у Західному апеляційному господарському суді 02.11.2022 (участь в засіданні - 00 год 05 хв., шлях до Західного апеляційного господарського суду - 00 год. ЗО хв.; очікування судового засідання - 01 год 25 хв.); 3) 01 год 45 хв. - участь в судовому засіданні по справі № 914/2355/21, що відбулося у Західному апеляційному господарському суді 07.12.2022 (участь в засіданні - 00 год. 15 хв., шлях до Західного апеляційного господарського суду - 00 год 30 хв.; очікування судового засідання - 01 год 00 хв.); 4) 06 год 00 хв. - складання проєкту касаційної скарги по справі № 914/2355/21; 5) 03 год 00 хв. - складання проекту відповіді на відзив на касаційну скаргу по справі № 914/2355/21; 6) 01 год. 00 хв. - підготовка клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції та участь в судовому засіданні по справі № 914/2355/21, що відбулося у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 15.03.2023; 7) відрядження представника позивача для участі у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 07.04.2023; 8) 02 год 00 хв. - участь в судовому засіданні по справі № 914/2355/21, що відбулося у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 07.04.2023 (участь в засіданні - 00 год 30 хв., очікування судового засідання - 01 год 30 хв.); 9) 02 год 00 хв. - участь в судовому засіданні по справі № 914/2355/21, що відбулося у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 02.06.2023 (участь в засіданні - 00 год 20 хв., очікування судового засідання - 01 год 40 хв.).

39. У справі № 560/9332/22 Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд справи залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, які, частково задовольняючи заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, посилаючись на положення статей 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" виходили з того, що прибуття до суду та очікування початку судового засідання не передбачають використання адвокатом спеціальних знань або навичок, відтак вказаний час не може бути оплачений як час надання правничої допомоги.

40. Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.08.2023 справу № 914/2355/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного Касаційним адміністративним судом у постанові від 27.07.2023 у справі № 560/9332/22 щодо того, що прибуття до суду та очікування початку судового засідання не передбачають використання адвокатом спеціальних знань або навичок, відтак вказаний час не може бути оплачений як час надання правничої допомоги в розумінні статей 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

41. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.09.2023 повернула справу № 914/2355/21 колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, вказавши, що Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі №560/9332/22 не надавав оцінки висновкам судів попередніх інстанцій щодо можливості віднесення до правничої допомоги часу прибуття адвоката до суду та очікування ним судового засідання, тобто, висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутній.

42.Відповідно Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду цій справі бере до уваги, що у Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими, ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва і підстав для відступу від них Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає.

43. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

44. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

45. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

46. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

47. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

48. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

49. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

50. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

51. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

52. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

53. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Такий правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

---

54. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

55. Вивчивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи та врахувавши відсутність заперечень Департаменту, зваживши на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості і не становить надмірний тягар для відповідача, у зв`язку з чим Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної та касаційної інстанцій та стягнення з Департаменту 16 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

---

Згідно положень ч.3 ст.126 ГПК для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

35. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

37. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

38. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

39. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04)), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 03.10.2023 у справі №922/2417/22 вказав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст.126 ГПК (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

41. Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

42. Частини 4-6, 7, 9 ст.129 ГПК визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

43. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

44. Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

45. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

46. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

47. Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

48. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

49. Такі докази відповідно до ч.1 ст.86 ГПК суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

---

---

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

6.7. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИРІШИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, 18; Ідентифікаційний код: 43493483) на користь Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; Ідентифікаційний код: 31978981) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн.

3. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ

Суддя С.В. Міньковський