Ухвала

від 20.11.2023 по справі 902/1331/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 902/1331/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглядаючи в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Чечельницької селищної ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 (колегія суддів у складі: Крейбух О.Г. - головуючий, Миханюк М.В., Коломис В.В.)

та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 (суддя Нешик О.С.)

у справі №902/1331/22

за позовом Вінницького обласного центру зайнятості

до Відділу освіти, молоді та спорту Чечельницької селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чечельницької селищної ради

про стягнення 46869,52 грн виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У грудні 2022 року Вінницький обласний центр зайнятості (далі - Центр зайнятості) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Чечельницької селищної ради (далі - Відділ освіти) та Чечельницької селищної ради (далі - Рада) про стягнення 46869,52 грн виплаченої допомоги по безробіттю.

2. Позов обґрунтований тим, що внаслідок неправомірних дій Відділу освіту щодо звільнення ОСОБА_1 28.10.2021 та дій Ради щодо продовження трудових відносин з ОСОБА_1 у період з 28.10.2021 по 06.05.2022 завдано майнової шкоди Центру зайнятості у вигляді безпідставно виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, оскільки статус зайнятої особи і статус безробітного є взаємовиключними з огляду на приписи ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

3. 16.03.2023 позивач звернувся до господарського суду з заявою "про зміну позовних вимог за позовною заявою про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю" б/н від 15.03.2023, в якій новим предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення з Відділу освіти допомоги по безробіттю в сумі 46869,52 грн.

4. За наслідками судового засідання, 22.03.2023, господарським судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання), якою вирішено подальший розгляд справи №902/1331/22 здійснювати з урахуванням вимог, викладених у заяві про зміну позовних вимог; Раду виключено зі складу відповідачів та залучено її до участі в розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. Згідно з наказом Відділу освіти №54-к від 16.11.2020 ОСОБА_1 прийнято на посаду директора Комунальної установи "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" (далі - КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників") за результатами конкурсу з 17.11.2020, що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 .

6. Рішенням 8 сесії Ради 8 скликання №116 від 01.04.2021 "Про входження Чечельницької селищної ради до складу засновника КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" шляхом прийняття права засновника від Гайсинської районної ради", Рада вирішила: увійти до складу засновника КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" шляхом прийняття права засновника від Гайсинської районної ради; затвердити статут КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" в новій редакції.

7. Відповідно до п. 1.4 статуту КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" засновником КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" є Рада.

8. КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" підзвітна та підконтрольна засновнику.

9. Уповноваженим органом управління КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" є Рада.

10. Рішенням 10 сесії Ради 8 скликання "Про припинення юридичних осіб шляхом ліквідації" №178 від 08.06.2021 вирішено припинити юридичну особу КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" (ідентифікаційний код: 43845835), розташовану за адресою: вул. Героїв Майдану, 31, смт. Чечельник, Чечельницький р-н, Вінницька обл.

11. Наказом в.о. начальника Відділу освіти №09-к від 27.10.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією установи" ОСОБА_1 звільнено з посади директора КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" 28.10.2021 у зв`язку з ліквідацією установи відповідно до Ради селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання "Про припинення юридичних осіб шляхом ліквідації" №178 від 08.06.2021.

12. 29.11.2021 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до наказу Центру зайнятості №211129 від 29.11.2021, що підтверджується записами трудової книжки.

13. Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 05.04.2022 у справі №151/721/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу освіти задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ в.о. начальника Відділу освіти №09-к від 27.10.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" 28.10.2021 у зв`язку з ліквідацією установи відповідно до рішення 10 сесії Ради 8 скликання "Про припинення юридичних осіб шляхом ліквідації" №178 від 08.06.2021; стягнуто із Відділу освіти середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 62949,68 грн за вирахуванням відповідних податків і зборів.

14. Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 05.04.2021 у справі №151/721/21 встановлено факт звільнення ОСОБА_1 без законної підстави.

15. При цьому, в рішенні від 05.04.2021 зазначено, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

16. Одночасно районний суд визначив працівника звільненим на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, тобто поновлення на роботі звільненого працівника ОСОБА_1 не відбулось через ліквідацію установи, де вона працювала.

17. Наказом в.о. начальника Відділу освіти №20-к від 13.04.2022 "Про відміну наказу від 27.10.2021 №09-к "Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією установи" визнано недійсним та скасовано наказ в.о. начальника Відділу освіти №09-к від 27.10.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з ліквідацією установи". Цим же наказом вирішено виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 62949,68 грн.

18. 06.05.2022 Радою видано розпорядження №42 від 06.05.2022 "Про звільнення директора КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" з 06.05.2022 у зв`язку з ліквідацією установи.

19. 05.05.2022 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до наказу Центру зайнятості №220506 від 06.05.2022.

20. ОСОБА_1 за період з 29.11.2021 по 05.05.2022 виплачено 46869,52 грн допомоги по безробіттю згідно з довідкою про нараховану та перераховану допомогу по безробіттю Центру зайнятості №07-50/3897-22 від 07.12.2022.

21. 08.09.2022 Центр зайнятості звернувся до Ради із претензією №26.01-25/355-22, в якій просив відшкодувати на користь Центру зайнятості 46869,52 грн виплаченої допомоги по безробіттю, на яку Радою надано відмову.

22. Неповернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 46869,52 грн слугувало підставою для звернення Центру зайнятості з позовом до господарського суду.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

23. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 позов задоволено. Стягнуто з Відділу освіти на користь Центру зайнятості 46869,52 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

24. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 залишено без змін.

25. Судові рішення мотивовані тим, що факт звільнення ОСОБА_1 з порушенням Відділом освіти встановленого порядку та визнання працівника ОСОБА_1 звільненим на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації встановлено судовим рішенням у справі №151/721/21, тому згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказані обставини не потребують додаткового доказування.

26. Господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

27. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що підставами для стягнення шкоди з Відділу освіти є: 1) протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону, полягає у незаконному звільненні працівника ОСОБА_1 з посади на підставі наказу в.о. начальника Відділу освіти, молоді та спорту Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області №09-к від 27.10.2021, який рішенням районного суду від 05.04.2022 у справі №151/721/21 (що набрало законної сили) визнано незаконним та скасовано; 2) наявність шкоди, що оцінюється сумою витрат Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 з 29.11.2021 по 06.05.2022, права на яку остання не отримала би за умови дотримання роботодавцем процедури звільнення працівника ОСОБА_1 ; 3) причинно-наслідковий зв`язок прослідковується в тому, що статус безробітної за ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" з 29.11.2021 по 06.05.2022 ОСОБА_1 не набула внаслідок незаконних дій в.о. начальника Відділу освіти.

28. Крім того, господарські суди зазначили, що 13.04.2022 Відділ освіти своїми діями, скасувавши наказ №09-к від 27.10.2021, визнав свою вину і неправомірність раніше прийнятого ним рішення. Такі неправомірні дії відповідача щодо звільнення працівника завдали майнової шкоди позивачу у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю, адже статус зайнятої особи і статус безробітного є взаємовиключними з огляду на приписи ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

29. Відділ освіти (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

30. Скаржник як підставу касаційного оскарження судових рішень у справі зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

31. Так, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 щодо застосування приписів ст.ст. 1166, 1212 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

32. Скаржник зауважує, що у постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 викладено правовий висновок про те, що в разі відсутності рішення суду про поновлення працівника на роботі стягнення з роботодавця допомоги по безробіттю відбувається на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки зобов`язання є кондикційними, а не деліктними, а відповідно до таких зобов`язань не застосовується положення ст. 1166 ЦК України.

33. Скаржник з посиланням на наведену позицію Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини носять характер кондикційних зобов`язань, в яких вина не має значення, позаяк важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої особи.

34. Скаржник вважає, що Відділ освіти не є роботодавцем ОСОБА_1 , що встановлено рішенням Чечельницького районного суду від 05.04.2022 по справі №151/721/21, оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Чечельницької селищної ради №34 від 17.05.2021, відповідач був уповноважений третьою особою лише проводити розрахунки по заробітній платі з працівниками КУ "Чечельницький центр професійного розвитку педагогічних працівників" взятої на фінансування Чечельницького селищною радою, а тому відповідач не повинен здійснювати будь-які відшкодування сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в порядку ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

35. До Верховного Суду від Центру зайнятості надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.

36. У відзиві зазначено, що господарські суди правильно застосували до спірних правовідносин сторін ст. 1166 ЦК України, а не ст. 1212 ЦК України, як помилково зазначає скаржник.

37. Центр зайнятості вважає, що відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Відділ освіти є страхувальником, роботодавцем-юридичною особою, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати

38. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про стягнення допомоги по безробіттю, виплачених ОСОБА_1 , яка у зв`язку з порушенням Відділом освіти порядку її звільнення не мала права на набуття статусу безробітної та призначення вказаної допомоги.

40. Відповідно до змісту судових рішень, що є предметом оскарження, господарські суди, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про те, що сукупність встановлених під час розгляду цієї справи юридичних фактів, а саме набуття ОСОБА_1 29.11.2021 статусу безробітної в зв`язку зі звільненням її з посади на підставі наказу в.о. начальника Відділу освіти №09-к від 27.10.2021, який рішенням районного суду від 05.04.2022 у справі №151/721/21 визнано незаконним та скасовано, звернення безробітної 06.05.2022 до відповідача із заявою про припинення її реєстрації, дають підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 34, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та, як наслідок, надають позивачу право стягувати з роботодавця виплачену за період з 29.11.2021 по 05.05.2022 допомогу по безробіттю в розмірі 46869,52 грн.

41. При цьому, додатково господарські суди зауважили про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1166 ЦК України, оскільки ці кошти є збитками позивача у зв`язку з доведеністю складу цивільного правопорушення та на помилковість доводів відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, оскільки існування таких обставин не підтверджене належними і допустимими доказами.

42. Водночас, скаржник звертаючись касаційною скаргою, зазначив, що у постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 викладено правовий висновок про те, що в разі відсутності рішення суду про поновлення працівника на роботі, стягнення з роботодавця допомоги по безробіттю відбувається на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки зобов`язання є кондикційними, а не деліктними, а відповідно до таких зобов`язань не застосовується положення ст. 1166 ЦК України.

43. Також у постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 зазначено, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є за своїм змістом деліктними, а відтак і про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства про відшкодування шкоди.

44. З урахуванням змісту постанови, що оскаржується, доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у цій справі має визначити, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи, що рішенням районного суду визнано незаконним звільнення такої особи, стягнуто з із Відділу освіти середній заробіток за час вимушеного прогулу, однак без поновлення такої особи на роботі у зв`язку з ліквідацією установи, на якій ОСОБА_1 працювала.

45. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Фонд) має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

46. Частиною 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

47. Отже, положеннями ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

48. Водночас у справі, що переглядаються відсутній такий юридичний факт, як поновлення працівника на роботі за рішенням суду.

49. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

50. Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

51. Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

52. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

53. Разом з тим у ст. 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

54. Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

55. Звертаючись з позовом, позивач просив стягнути з відповідача відповідну суму кошту з посиланням на ст. 1166 ЦК України.

56. При цьому, Верховний Суд зауважує, що ОСОБА_1 у період її незаконного звільнення (що встановлено рішенням суду) правомірно звернулася до Центру зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю.

57. Пунктом 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

58. Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася би у випадку незаконного звільнення ОСОБА_1 , що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.

59. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з висновком викладеним у справі №906/1043/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин сторін, а вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у сукупності зі ст. 1166 ЦК України.

60. Частиною 2 ст. 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

61. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 303 ГПК України).

62. Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (ст. 1212 ЦК України), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності (постанова від 05.10.2020 у справі №906/1043/19), справа №902/1331/22 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №902/1331/22 за касаційною скаргою Відділу освіти, молоді та спорту Чечельницької селищної ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков