Постанова

від 24.10.2023 по справі 910/11122/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11122/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Варес М.О.

від відповідача-1 - Свистун Г.В.

від відповідача-2 - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 р. (повний текст складено 29.05.2023 р.)

у справі № 910/11122/22 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD)

до 1. ОСОБА_1

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним статуту, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на частку у статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" про:

- визнання недійсним рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р. про приведення статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства та про затвердження нової редакції статуту товариства;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" (нова редакція), що затверджений рішенням одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р.;

- скасування реєстраційної дії державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Д.В. від 05.10.2021 р. № 1000701070009046640 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визнання за Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТЛ" права власності на частку у розмірі 95% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р., затвердження нової редакції статуту та проведення відповідної реєстраційної дії від 05.10.2021 р. були вчинені відповідачем-1 за наслідком недійсних правочинів та на підставі скасованих реєстраційних дій щодо зміни складу учасників товариства, тому рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р. та затвердження нової редакції статуту товариства підлягають визнанню недійсними.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 р. у справі № 910/11122/22 позов Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD) задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 посилається на те, що правочини щодо відчуження частки позивача у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" були вчинені у відповідності до положень законодавства. Крім цього, скаржник вважає, що позивач не повідомив його про відкликання довіреності та припинення його повноважень повіреного.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11122/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/11122/22.

До суду 17.07.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/11122/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11122/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено справу № 910/11122/22 до розгляду на 24.10.2023 р.

У судовому засіданні 24.10.2023 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача-2 був позбавлений можливості через будь-які перешкоди бути присутнім у судовому засіданні.

При цьому відповідач-2 не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" є юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України з розміром статутного капіталу 300000,00 грн.

28.08.2014 р. між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", відповідно до умов якого Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" придбало частку у розмірі 285000,00 грн, що дорівнює 95% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

30.12.2020 р. Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" було видано довіреність на ім`я ОСОБА_1, за умовами якої компанія уповноважила ОСОБА_1 бути повіреним, який від імені компанії та за дорученням компанії виконуватиме всі або будь-які дії, зокрема, вести будь-які справи компанії, а для цього займати та користуватися службовими приміщеннями компанії, купувати та продавати акції, надавати кредити, наймати персонал, дотримуватися законодавчих вимог, рекламувати, брати на себе та виконувати зобов`язання для ведення справ; укладати від імені компанії договори, а також підписувати та передавати від імені компанії та за її дорученням будь-які правочини, що стосуються її майна чи інтересів, незалежно від того, чи є цей правочин необхідним за цих обставин.

Повноваження, надані цією довіреністю, дійсні протягом 10 місяців з дати оформлення цього документа.

12.08.2021 р. Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" було підписано акт про відкликання зазначеної вище довіреності.

Вказаний акт скасовує усі повноваження, надані компанією, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, у вказаній довіреності, і повірений ОСОБА_1 повідомляється про те, що всі надані йому повноваження припиняються з негайним набранням чинності з дня оформлення цього документа.

Позивач посилається на те, що 13.09.2021 р., 14.09.2021 р. та 05.10.2021 р. без відома, дозволу та волевиявлення Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було проведено ряд реєстраційних дій, зокрема:

13.09.2021 р. приватним нотаріусом Коберником А.М. здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1000701070007046640 - зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи";

14.09.2021 р. приватним нотаріусом Коберником А.М. здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1000701070008046640 - зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи";

05.10.2021 р. приватним нотаріусом Ігнатовим Д.В. здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1000701070009046640 - зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" (ОСОБА_1) від 04.10.2021 р. було вирішено привести статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" у відповідність до вимог чинного законодавства України, затвердити нову редакцію статуту та вирішено надати повноваження директору товариства Семенюку А.Б. для проведення державної реєстрації змін з правом передоручення проведення таких повноважень третім особам.

На виконання зазначеного рішення 05.10.2021 р. було проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1000701070009046640, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.11.2021 р. № 3982/5 за результатами розгляду скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" прийнято рішення про задоволення скарги та про скасування реєстраційних дій від 13.09.2021 р. та від 14.09.2021 р.

Відомості про скасування зазначених реєстраційних дій містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , на думку позивача, набув прав одноособового учасника Товариства з обмеденою відповідальністю "Транспортні систему України" у незаконний спосіб, шляхом укладення договорів без наявності повноважень на їх укладення, а тому реалізація відповідачем-1 прав одноособового учасника товариства у вигляді прийняття рішення про затвердження нової редакції статуту товариства є безпідставною.

Відповідно до чст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р.).

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Вбачається, що для проведення державної реєстрації "Державна реєстрація змін до відомостей про ТОВ "Транспортні системи України" від 13.09.2021 р., заявник ( ОСОБА_2 ) подав приватному нотаріусу Кобернику А.М. наступні документи: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей, документ про сплату адміністративного збору, документи, що підтверджують повноваження, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та копію свідоцтва про реєстрацію компанії.

Із акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 10.09.2021 р. вбачається, що 10.09.2021 р. між позивачем в особі представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою вдповідальністю "Транспортні системи України", відповідно до умов якого ОСОБА_2 набув у власність частку у розмірі 95%, яка становить 285000,00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

На підставі зазначеного акту приймання-передачі 13.09.2021 р. приватним нотаріусом здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1000701070007046640, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до опису документів, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації від 14.09.2021 р., ОСОБА_2 подав приватному нотаріусу Кобернику А.М. для проведення державної реєстрації "Державна реєстрація змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" наступні документи: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей, документ про сплату адміністративного збору та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

13.09.2021 р. між ОСОБА_2 як власником частики у розмірі 95% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув у власність частку у розмірі 95%, яка становить 285000,00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

На підставі зазначеного акту приймання-передачі, 14.09.2021 р. приватним нотаріусом Коберником А.М. здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1000701070008046640, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Разом з цим, 12.08.2021 р. Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" було підписано акт про відкликання, яким скасовано усі повноваження, надані компанією, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, у вказаній довіреності, і повірений ОСОБА_1 повідомляється про те, що всі надані йому повноваження припиняються з дня оформлення цього документа.

Учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством (п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р.№ 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

У відповідності до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Як передбачено ст. 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

За ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст. 2 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений (ст. 3 Конвенції).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Частиною 3 статті 238 ЦК України унормовано що, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як представником Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД", було фактично відчужено частку на користь ОСОБА_2 , а наступного дня ОСОБА_2 відчужив цю частку ОСОБА_1 , як фізичній особі.

Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

При цьому, моментом переходу корпоративних прав є факт внесення відповідних відомостей до державного реєстру. З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливості реалізувати права з частки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 р. у справі № 906/1336/19.

Крім цього, із відомостей витягу з ЄДРПОУ та протоколу допиту ОСОБА_2 , проведеного у рамках досудового розслідування кримінального провадження від 07.11.2021 р., останній володів часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" у період з 13.09.2021 р. по 14.09.2021 р. При цьому, у протоколі допиту свідка ОСОБА_2 повідомив, що укладення правочинів щодо відчуження частки у статутному капіталі від 10.09.2021 р. та від 13.09.2021 р. мало формальний характер та не було спрямоване на настання реальних наслідків, передача грошових коштів за вказаними правочинами не відбувалася.

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до Єдиного державного реєстру вносилися відомості про ОСОБА_2 , як кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Танспортні системи України".

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вказаних положень, що свідчить про відсутність наміру у позивача відчужувати частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

Отже ОСОБА_1 було вчинено правочин по відчуженню частки позивача на власну користь та у своїх інтересах, що прямо суперечить нормам чинного законодавства.

В результаті вчинення ОСОБА_1 зазначених вище правочинів, була здійсненна державна реєстрація змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" та внесено відомості про ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника.

У подальшому, рішенням одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" ( ОСОБА_1 ) від 04.10.2021 р. вирішено привести статут товариства у відповідність до вимог законодавства України та затвердити нову редакцію статуту товариства.

05.10.2021 р. приватним нотаріусом Ігнатовим Д.В. проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 10007010700009046640 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Вбачається, що за новою редакцією статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" змінено порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства, зокрема встановлено, що рішення з усіх питань діяльності товариства приймаються 100% голосів усіх учасників, які мають право голосу з відповідних питань.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже правочини, внаслідок яких ОСОБА_1 набув частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" є недійсними з моменту їх укладення та не створюють юридичних наслідків, оскільки як встановлено судом раніше, вказані правочини укладені із порушенням вимог законодавства, а саме укладені повіреним від імені юридичної особи у власних інтересах.

Крім цього, державна реєстрація змін у складі засновників, що були внесені на підставі нікчемних правочинів, скасована.

Таким чином, у ОСОБА_1 на момент прийняття спірного рішення не було прав на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", оскільки правочини, на підставі яких останній набув у власність 100% частки товариства, не створюють юридичних наслідків.

Рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

Позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована не на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили, яке не створює правових наслідків незалежно від прийняття судом відповідного рішення, а на захист інтересу щодо правової визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі № 910/10463/19.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 без наявності необхідного обсягу прав прийняв оспорюване рішення про приведення статуту у відповідність до законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання недійсним рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" (нова редакція), яка затверджена оспорюваним рішенням від 04.10.2021 р., та скасування реєстраційної дії від 05.10.2021 р. № 1000701070009046640 також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги про визнання недійним рішення від 04.10.2021 р., відтак підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання права власності на частку у розмірі 95% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи обгрутнованість позовних вимог про визнання недійсними рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 р. та скасування відповідної державної реєстрації та беручи до уваги те, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Компанія "Шипшина Форвардінг ЛТД" є власником 95% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що порушене майнове право позивача на частку у статутному капіталі товариства підлягає відновленню шляхом визнання права власності на частку 95% у статутному капіталі Товариств з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України".

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 р. у справі № 910/11122/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 р. у справі № 910/11122/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.11.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко