Ухвала

від 26.01.2024 по справі 910/11122/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11122/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Зеленіної Н. І.

від 17.05.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.

від 24.10.2023

за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD)

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним статуту, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на частку у статутному капіталі

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/177 від 25.01.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/11122/22 у зв`язку із відпусткою судді Вронської Г. О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 для розгляду справи № 910/11122/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кондратова І. Д.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" про:

- визнання недійсним рішення одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021 про приведення статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства та про затвердження нової редакції статуту товариства;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" (нова редакція), затвердженого рішенням одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" від 04.10.2021;

- скасування реєстраційної дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Д. В. від 05.10.2021 № 1000701070009046640 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- визнання за Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD) права власності на частку у розмірі 95% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України", що становить 285 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/11122/22 позов Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD) задоволено повністю.

Постановою від 24.10.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/11122/22.

12 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/11122/22, клопотаннями про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на подання касаційної скарги.

Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Суд встановив, що скаржником належним чином не обґрунтовано виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в частині посилання на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та Верховним Судом у постановах від 21.03.2018 у справі № 922/1235/16, від 19.12.2018 у справі № 331/5517/17, від 21.03.2019 у справі № 910/19767/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1414/18, від 09.09.2020 у справі № 522/3746/19-ц, від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19, від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18; скаржником не було наведено норму (норми) права, яку (які) застосували Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд, стосовно якої/яких у подібних правовідносинах викладено правові висновки у наведених постановах.

При цьому, Суд прийняв до уваги обґрунтованість виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в частини зазначення, що:

- судами, в порушення статті 90 Господарського процесуального кодексу України та всупереч позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.03.2019 у справі № 826/3740/17 та від 08.10.2020 у справі № 820/11728/15, послалися на копію протоколу допиту ОСОБА_2 , проведеного у рамках досудового розслідування кримінального провадження від 07.11.2021;

- суд першої інстанції, невірно встановивши обставини справи, помилково обґрунтував свою позицію посиланням на статтю 232 Цивільного кодексу України без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 907/551/19;

- задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що ОСОБА_1 було вчинено правочин по відчуженню частки позивача на власну користь та у своїх інтересах, що, на їх думку, прямо суперечить нормам чинного законодавства, помилково обґрунтувавши свою позицію посиланням, зокрема, на частину 3 статті 238 Цивільного кодексу України без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 910/12791/19, від 29.09.2022 у справі № 345/136/18.

Крім того, Судом встановлено невідповідність вимог касаційної скарги повноваженням суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, та відсутність підстав і належних доказів на підтвердження права скаржника щодо звільнення його від сплати судового збору.

Ухвалою від 21.12.2023 Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- уточнення вимог касаційної скарги (зазначити судові рішення, що оскаржуються) та повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами касаційного перегляду;

- уточнення норми (норм) права, яку (які) застосували Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд, стосовно якої/яких у подібних правовідносинах викладено правові висновки Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та Верховним Судом у постановах від 21.03.2018 у справі № 922/1235/16, від 19.12.2018 у справі № 331/5517/17, від 21.03.2019 у справі № 910/19767/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1414/18, від 09.09.2020 у справі № 522/3746/19-ц, від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19, від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18;

- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у сумі 23 436,00 грн.

Скаржника попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд не розглядав клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання касаційної скарги.

08 січня 2024 року до Суду від ОСОБА_1 надійшов лист від 29.12.2023, до якого додана касаційна скарга у новій редакції та квитанція до платіжної інструкція на переказ готівки № 17 від 29.12.2023 про сплату 23 436,00 грн судового збору.

В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 уточнив, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували статтю 215 Цивільного кодексу України, визнавши правочини, внаслідок яких він набув частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" недійсними з моменту їх укладення та такими, які не створюють юридичних наслідків, оскільки правочини укладені з порушенням вимог законодавства, а саме укладені повіреним від імені юридичної особи у власних інтересах, та не врахували постанову Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19, відповідно до якої, презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення, породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що для застосування способів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України, особа, яка не була учасником правочину, повинна довести яке її особисте цивільне право чи інтерес порушені укладанням договору між іншими особами. Разом із цим, за відсутності порушеного, невизнаного або оспорюваного приватного (цивільного) права (інтересу), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, суди дійшли неправильного висновку, що спір у справі виник у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , на думку Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Шипшина Форвардінг ЛТД" (Shipshyna Forwarding LTD), набув прав одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні системи України" у незаконний спосіб, шляхом укладення договорів без наявності повноважень на їх укладення, а тому реалізація ним прав одноособового учасника товариства у вигляді прийняття рішення про затвердження нової редакції статуту товариства є безпідставним через те, що суди не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19. Також судами обох інстанцій за відсутності в матеріалах справи доказів повідомлення ОСОБА_1 про відкликання довіреності, всупереч статті 249 Цивільного кодексу України та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 922/1235/16, від 19.12.2018 у справі № 331/5517/17, від 21.03.2019 у справі № 910/19767/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1414/18, від 09.09.2020 у справі № 522/3746/19-ц, від 24.11.2021 у справі № 357/15284/18, зроблено висновок про відсутність у нього відповідних повноважень.

Посилання скаржника на постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Судом до уваги не беруться з огляду на частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

ОСОБА_1 також уточнив вимоги касаційної скарги, зазначивши, що оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/11122/22, які він просить Суд скасувати повністю і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу інші учасники справи не скористалися.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 21.12.2023 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 294 цього Кодексу встановлено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/11122/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання касаційної скарги Суд зазначає, що частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/11122/22 складений 22.11.2023, отже з цього дня почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на оскаржувану постанову було 12.12.2023 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. З огляду на те, що ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою саме 12.12.2023, строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у цій справі не є пропущеним. За таких обставин, Суд не розглядає клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/11122/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 лютого 2024 року о 12:10 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13 лютого 2024 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/11122/22.

6. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі осіб, які передбачені частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України. Інші особи, які не зазначені в цій нормі, реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд