Ухвала

від 22.11.2023 по справі 308/648/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 308/648/22

провадження № 61-16563ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, повернення безпідставно списаних грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Ю. Г., про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, повернення безпідставно списаних грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що у грудні 2021 року відкрив у відповідача рахунок № НОМЕР_1 для зарахування заробітної плати. Пізніше дізнався, що на цей рахунок накладено обтяження (арешт) у сумі 77 784,57 грн. Звернувшись на гарячу лінію відповідача, йому повідомили про те, що обтяження накладено приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Ю. Г.

Вказував, що отримав у відповідача довідку про те, що рахунок № НОМЕР_1 відкрито для зарахування заробітної плати та довідку з місця роботи про зарахування на цей рахунок заробітної плати у сумі 9 574,38 грн, які передані Пивоварову Ю. Г. із відповідним зверненням щодо зняття обтяження з рахунку.

13 грудня 2021 року Пивоваров Ю.Г. надав копію постанови ВП № 65730035 щодо зняття арешту з коштів, які надходять для зарахування заробітної плати на рахунок № НОМЕР_1 до банку та одночасно повідомив, про те що оригінал зазначеної постанови направлено поштою за адресою: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ 03150, отримувач - АТ «Сенс Банк».

23 грудня 2021 року на належний йому рахунок зараховано заробітну плату у сумі 9 574,38 грн. При спробі використати зараховану на картковий рахунок заробітну плату дізнався, що її банком списано, а на обліковому рахунку вже обліковується мінусовий баланс у розмірі 68 210,19 грн, хоча від банку жодної інформації про підстави та напрямок списання зарахованої заробітної плати не надходило.

Зазначав, що повторно звернувся на гарячу лінію відповідача, де йому повідомили про те, що обтяження накладено відповідно до постанови ВП № 60338190, а зняття арешту здійснено відповідно до постанови ВП № 65730035, відповідно арешт банком не може бути знято.

06 січня 2022 року ним подано скаргу до Ужгородського відділення АТ «Сенс Банк» із наданням копії постанови ВП № 60338190 від 08 червня 2021 року. Проте, відповідач відповідь на скаргу не надав і арешт із рахунку не зняв.

Враховуючи те, що зарплатний рахунок № НОМЕР_1 ним відкрито у грудні 2021 року, АТ «Сенс Банк» протиправно наклав арешт на належний йому рахунок відповідно до постанови від 08 червня 2021 року ВП № 60338190, яка втратила чинність, а тому вважав, що відповідач безпідставно наклав обтяження на належний йому зарплатний рахунок та обмежив його конституційне право на користування грошовими коштами, отриманими в якості оплати праці у сумі 9 574,38 грн, списавши їх з відповідного рахунку.

Вказував, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку обґрунтував тим, що банк не мав права встановлювати обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом або умовами обтяження. Зазначав про відсутність у нього інших джерел доходів окрім заробітної плати.

Враховуючи викладене, просив суд:

визнати дії відповідача щодо обтяження належного йому зарплатного рахунку № UA 384003640000026209909204601 протиправними;

зобов`язати відповідача зняти обтяження із рахунку та повернути йому безпідставно списану заробітну плату у сумі 9 574,38 грн шляхом зарахування на належний йому зарплатний рахунок;

відшкодувати завдану йому неправомірними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 9 574,38 грн;

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року, позов задоволено частково. Зобов`язано АТ «Сенс Банк» зняти обтяження з рахунку № НОМЕР_2 на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Пивоварова Ю. Г. від 13 грудня 2021 року і повернути ОСОБА_1 безпідставно списану заробітну плату у сумі 9 574,38 грн шляхом зарахування на належний останньому зарплатний рахунок № НОМЕР_2 . Стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 9 574,38 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що арешт рахунку позивача порушує його право на отримання грошових коштів, необхідних для існування, а тому наявні підстави для задоволення вимог в частині зобов`язання банку зняти обтяження із рахунку на виконання постанови приватного виконавця та повернення ОСОБА_1 безпідставно списаної заробітної плати шляхом зарахування на належний йому зарплатний рахунок. У зв`язку зі стражданнями, яких позивач зазнав у результаті встановлення обмеження права щодо розпорядження його грошовими коштами у виді заробітної плати, позивачу завдана моральна шкода. Враховуючи тривалість моральних страждань позивача, час і зусилля, витрачені для відновлення порушених прав, необхідність змін звичного способу життя після обмеження права щодо розпорядження його грошовими коштами, суди, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, визначили розмір моральної шкоди у сумі 9 574, 38 грн. Оскільки банк не є органом влади чи органом місцевого самоврядування, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді визнання дій протиправними, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав, а тому вимога про визнання дій банку протиправними не підлягає задоволенню.

17 листопада 2023 АТ «Сенс Банк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.

Предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру про відшкодування моральної шкоди у розмірі 9 574, 38 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також вимоги немайнового характеру про визнання дій щодо обтяження зарплатного рахунку протиправними, зобов`язання зняти обтяження із рахунку та повернути безпідставно списану заробітну плату у сумі 9 574,38 грн.

Тож, справа № 308/648/22 є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет спору та устелену судову практику, дійшов висновку, що справа № 308/648/22 є справою незначної складності, відповідно є малозначною справою.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер і предмет позову у цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України поширюються й на касаційне провадження.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, повернення безпідставно списаних грошових коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний