Ухвала

від 27.11.2023 по справі 401/2607/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/2607/23;

Провадження № 1-кс/401/965/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю:

заявник: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську матеріали заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_4 у розгляді скарги представника потерпілої юридичної особи на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022121070000825 від 02.12.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями слідчим суддею визначено ОСОБА_4 .

23.11.2023 скаржник ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді вказаної скарги, посилаючись на те, що у нього виникли сумніви у добропорядності та неупередженості слідчого судді, через неприязні відносини, які склалися за межами судового засідання.

В судовому засіданні заяник ОСОБА_3 підтримав свою заяву та просив її задовольнити, посилаючись на доводи зазначені у заяві.

Суд, заслухавши заявника, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Положеннями ст.ст.75, 76 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя, слідчий суддя безумовно підлягає відводу.

Водночас, згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989року у «Справі Гаусшильдта» (HauschildtCase), заява №11/1987/134/188, §46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

При цьому, суб'єктивнийкритерійвимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність.

Суд вважаєза необхіднезвернути увагуна помилковістьаргументу заявникапро те,що відповіднодо висновківЄСПЛщонайменшісумніви щодоупередженості суддіє підставоюдля йоговиходу зпроцесу.Так,у рішенні15жовтня2009року усправі «Мікаллефпроти Мальти»,ЄСПЛ вказав,що «будь-якийсуддя щодоякого наявнадостатняпідстава (legitimate reason)побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallefv. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава(legitimate reason)побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною»(Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводуза об`єктивним критерієммають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Також, під час розгляду заяви про відвід слідчого судді не встановлено таких фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості та ставили під сумнів його безсторонність.

Суд вважає, що поведінка слідчого судді поза межами судового засідання не дає жодних об`єктивних та суб`єктивних підстав вважати, що він не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду скарги на бездіяльність прокурора, яка порушена за скаргою заявника.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявником не наведено, а судом не встановлено жодної підстави, передбаченої ст.75 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.75-83 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_4 у розгляді скарги представника потерпілої юридичної особи на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 листопада 2023 року.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

27.11.2023