"22" листопада 2023 р. Справа № 363/2822/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 4219111200000872 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 4219111200000872 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2023 року було призначене підготовче засідання у кримінальному провадженні.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні, як першочергові заявив клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт направлено до суду після закінчення строків досудового розслідування, на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України, на час внесення відомостей до ЄРДР законом визначалось як кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, однак було розпочато за відсутності заяви потерпілого, а також про повернення обвинувального акту у зв`язку з неконкретність обвинувачення, недоведеності наявності в його діях складу злочину, а також порушення предметної підслідності, оскільки у відповідності до примітки до ст. 45 КК України злочин, передбачений ст. 191 КК України відноситься до корупційних та має бути підслідний НАБУ, з підстав викладених у письмових клопотаннях про закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акту, а також відгуках обвинуваченого на заперечення прокурора, доповненнях до клопотання про порушення підслідності.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав оголошені клопотання обвинуваченого.
Прокурор та представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотань обвинуваченого з підстав їх необґрунтованості. Вважали, що відсутні перешкоди для призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 5-8,10частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу або повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.
Як вбачається з п.10 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі. якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Згідно з ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З дняповідомлення особіпро підозрудосудове розслідуванняповинно бутизакінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України внесені 13.12.2019 року під № 4219111200000872.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні без повідомлення особі про підозру продовжено на 6 місяців, а саме до 12.12.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні без повідомлення особі про підозру продовжено на 6 місяців, а саме до 09.06.2022 року.
ЗУ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам» від. 15.03.2022 року ст. 615 КПК України доповнено частиною 8, відповідно до якої у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого ЗУ від 24.03.2022 року № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, строк якого в подальшому було продовжено.
Таким чином, під час військового стану перебіг строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не здійснювався.
Отже, з урахуванням наявності продовженого строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 09.06.2022 року, внесених змін до ст. 615 КПК України, у сторони обвинувачення відсутня необхідність у продовжені строку досудового розслідування.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а також скерування обвинувального акту до суду здійснено в межах строку досудового розслідування, тож у задоволенні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження з цих підстав слід відмовити.
Також станом на 13.12.2019 року (дата внесення відомостей ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України) та після цього відповідно до ст. 477 КПК України, у відповідних редакціях, ст. 191 та ст. 366 КК України не відносились та не відносяться до проваджень приватного обвинувачення.
Тож судом не встановлено підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження з підстав відсутності заяви потерпілого.
Щодо клопотань обвинуваченого про повернення обвинувального акту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 216 КПК України в редакції Закону№ 1888-IXвід 17.11.2021 року детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, в тому числі ст.191 КК України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбаченихст. 191КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
ОСОБА_4 не є службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тож у суду відсутні підстави для повернення обвинувального акту з підстав порушення підслідності.
Окрім того суд зауважує, що питання щодо достатності, належності та допустимості доказів, наявності чи відсутності в діяннях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, не вирішується судом у підготовчому судовому засіданні та є предметом судового розгляду кримінального провадження.
Однак, згідно з п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Всі відомості, вказані в даній нормі, повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.
Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК Україниє обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексуУкраїниможна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.
Пунктом «а» ч. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Тобто обвинувачений має бути проінформованим не тільки про «підстави» обвинувачення, а й про «характер» обвинувачення, тобто про правову характеристику таких дій. І хоча ступінь деталізації обвинувачення може відрізнятися в залежності від обставин справи, обвинуваченому має бути принаймні надана інформація, достатня для повного розуміння пред`явлених звинувачень, для підготовки відповідного захисту (рішення Європейського суду з прав людини у справах Матточіа проти Італії, пункт 59; Пенєв проти Болгарії, пункти 33 та 42).
Вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства та міжнародного права дотримано не було.
Так формулювання обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України взагалі не містить відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення, його спосіб вчинення, оскільки формулювання «вчинив всі дії» без зазначення цих дій є невизначеним та неконкретним. Також у формулюванні обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України відсутні відомості які саме завідомо-неправдиві відомості вніс ОСОБА_4 до договору купівлі-продажу та актів приймання передачі, а також обставини за яких він особисто заволодів грошовими коштами Комунального підприємства. Окрім того обвинувачення в цій частині містить положення, що суперечать одне одному, оскільки зловживання службовим становищем у товаристві на користь цього ж товариства є взаємовиключними обставинами.
Також недостатньо визначеною є зазначена в формулюванні обвинувачення за ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України ознака автобусів «не були новими», не зазначено рік випуску, пробіг та інші характеристики характерні для транспортних засобів.
Що в своїй сукупності перешкоджає стороні захисту реалізувати своє право на захист та є передумовою порушення права на захист.
Вищеописані порушення вказують на те, що складений обвинувальний акт не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу Українита порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, а тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 291,314,372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань обвинуваченого про закриття кримінального провадження відмовити.
Клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 4219111200000872 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 27 листопада 2023 року о 15 годині 40 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 01.12.2023 |
Номер документу | 115270002 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні