Рішення

від 22.11.2023 по справі 193/838/19

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/838/19

Провадження № 2-др/193/9/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

при секретарі Ратушної В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мудраченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по цивільній справі за уточненим позовом ОСОБА_2 до СФГ «Вдале», третя особа без самостійних вимог: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення власнику,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18.07.2023 року уточнений позов ОСОБА_2 до СФГ «Вдале» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення власнику задоволено. Повернено земельну ділянку власнику - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано державну реєстрацію, проведену реєстратором Дніпропетровської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області Саєнко Таісією Сергіївною, індексний номер : 39702510 від 15.02.2018 та запис про інше речове право № 24858846 від 12.02.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1225284100:01:003:0099, площею 7,8990 га, розташованої на території Девладівської об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області за договором оренди земельної ділянки, укладеним між СФГ «ВДАЛЕ» та ОСОБА_3 25 грудня 2017 року. Стягнено з СФГ «ВДАЛЕ» ОКПО 32627155 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., сплачений при поданні позову.

07.08.2023, одночасно із клопотанням про винесення додаткового рішення, до Софіївського районного суду Дніпропетровської області представником позивача подано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат (правова допомога) в розмірі 67000 грн., яку було уточнено 16.10.2023 року та зазначено, що у зв`язку із задоволенням уточненого позову, підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем на отримання правової допомоги під час розгляду цивільної справи, яка надана АО «Ліга Сова» в розмірі 67000 грн. та в розмірі 4420,00 грн., наданої адвокатом Каправчуком В.Л. на користь позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 . Підтримала клопотання, прохала його задовольнити в повному обсязі. Просила при вирішенні питання врахувати вартість надання послуг щодо участі в судових засіданнях за винятком двох судових засідань, оскільки встановлено, що вона участь не приймала. Стосовно клопотання представника відповідача про зменшення суми судових витрат заперечувала, вважала їх необґрунтованими. Також пояснила, що ОСОБА_2 сплачено на рахунок адвокатського об`єднання «Ліга Сова» 10000 гривень в рахунок оплати послуг, доказів не додано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру суми на правову допомогу. Представником відповідача адвокатом Мудраченком В.М. наголошено про відсутність додаткової угоди щодо визначення розміру витрат відповідно до п. 4.1. Договору про надання професійної правничої допомоги № 02/22/08 від 02.08.2022 року, відсутність платіжних документів щодо понесених витрат позивачем, невідповідну кількість присутності в судових засідання та складених документів, ідентичність заявлених в акті послуг №1,№2 та №5 , зауважив на не співмірність вартості виконаних робіт реальному виконанню. Прохав зменшити розмір суми гонорару до 6500 грн. (т. 3 а.с.25-28)

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали цивільного провадження, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви про стягнення судових витрат на правовничу допомогу частково.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Судом встановлено, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

На підтвердження витрат представником позивача зазначено, що витрати на професійну допомогу 67000 грн. за надання послуг АО «Ліга Сова» згідно укладеного договору № 02/22/08 від 02.08.2022 року, складається з вартості послуг за актом, доданим у якості доказу, де визначено:

1. ознайомлення з матеріалами цивільної справи 1 шт. 5000 грн;

2. усної консультація за даною категорією справ 1 шт. 1000 грн.;

3. аналізу реєстру судових рішень за даною категорією справ 1 шт. 2000 грн.;

4. зустрічі з клієнтом для узгодження правової позиції 1 шт. 2000 грн.;

5.складання процесуальних документів: заперечень на проведення повторної експертизи, заперечення на продовження строків проведення повторної експертизи, заяви про відвід судді Шумській О.В., пояснення 4 шт. 12000 грн.;

6.представлення інтересів в судовому засіданні 22.09.2022, 09.11.2022, 30.01.22,21.06.2023,18.07.2023 5 шт.?3 = 15000 грн.;

7. гонорару успіху 1 шт. 30000 грн.

Відповідно даного розрахунку надано акт б/н приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2023 на суму 67000грн (т. 3а.с.18)

Також, заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну допомогу в розмірі 4420 грн за надання послуг позивачу адвокатом Каправчуком В.Л. за договором від 14.06.2019 , яка складається з вартості послуг за актом:

1.Попереднє опрацювання матеріалів, законодавчої бази - 1 год. 680 грн.;

2.Підготовка правової позиції, збір документів - 1.5 год. 1020 грн.;

3.Підготовка процесуальних документів 2 год. 1360 грн.;

4. Судове представництво - 2 год. 1360 грн., що разом складає 4420 грн. та квитанції про проведення оплати на суму 4420 грн.(т. 1 а.с.15-22).

Згідно вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, подана представником позивача 21.06.2019 року, містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору 802,80 грн. та правничої допомоги 4420 грн. (т.1 а.с.2-4)

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 134ЦПК Українивизначено,що Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. 2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. 3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Після ознайомлення з матеріалами цивільної справи 13.09.2022 року, адвокат Співак В.А. була обізнана про орієнтовний розмір витрат, передбачений позовом в сумі 4420 грн. (т.1 а.с.62)

В заяві про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 67000 грн., що істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку 4420 грн., стороною позивача жодним чином не зазначено та не доведено, всупереч вимогам ч. 4 ст. 141 ЦПК України, про не можливість передбачення таких витрат під час подання попереднього розрахунку.

Окрім того, враховуючи висновок, зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2021 № 917/265/18, в якому зазначено про необхідність розрізняння поняття "додаток до договору" та "додаткова угода до договору".Так, додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Тобто, додаток до договору - це документ, який уточнює або більш детально розкриває зміст договірних умов. Водночас додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватись вимогигл. 52 ЦК України та невід`ємність від основного договору.

Звертаючись до правової природи підписаного між сторонами додатку б/н до договору № 02/22/08, суд зазначає, що він не відповідає вказаному в п.4.1 основного договору № 02/22/08 про надання професійної правничої допомоги від 02.08.2022 (т. 3 а.с.14-17) додаткової угоди, яка повинна бути є невід`ємною частиною договору та до нього здійснено безпосередню відсилку у договорі. Окрім того, таку невід`ємну частину договору про надання правничої допомоги під час розгляду справи не було надано суду, її було додано тільки після винесення рішення по справі та долучено до заяви про стягнення судових витрат, що позбавило іншу сторону обізнаності про зміну орієнтовної суми судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Згідно наданої у якості доказу, копії договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та АО «Ліга Сова» від 02.08.2022 року частиною 4. визначено порядок здійснення розрахунків. П.п. 4.1 зазначено, що за надану професійну правничу допомогу по справі № 193/838/19 клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар, порядок та умови його сплати визначаються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору або безпосередньо у акті наданих послуг; пп. 4.4 зазначено: «при розрахунку вартості наданої професійної правничої допомоги, вказаної в п. 4.1 даного договору, враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, залученими партнерами (адвокатами) та/або співробітниками.», тоді як розрахунок зроблений не за погодинною вартістю виконаних робіт, а за фіксованою оплатою.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст.. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Отже, адвокатом, який здійснював послугу не надано, згідно договору розрахунку розміру погодинної оплати, як того вимагає стаття 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та умови укладеного договору від 02.08.2022 року між адвокатським об`єднанням та клієнтом. Окрім того, не надано додаткової угоди з визначеними умовами, як того вимагає договір, та, навіть, наданий «додаток до договору» № 02/22/08 від 02.08.2022 року (т. 3 а.с.17) не містить такого розрахунку, тобто із застосуванням фіксованої погодинної оплати згідно основного договору, в якому погоджено проведення розрахунку саме з визначенням часу, витраченого адвокатським об`єднанням, залученими партнерами (адвокатами) в даному випадку адвоката Співак В.А. та/або співробітниками. Натомість, адвокатом в заяві про розподіл судових витрат заявлено про стягнення саме фіксованого розміру вартості, який не передбачений укладеним договором про надання правничої допомоги, як і не передбачена сума «гонорару успіху».

Також, суд вважає, що визначення суми гонорару успіху не входить до обсягу наданих послуг - гонорару, які підлягають розподілу відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України та не визначено як складову судових витрат.

Статтею 133ЦПК України встановлено,що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.ч.1,2ст.137ЦПК України витрати,пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формахфіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчисленняпри зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд враховує, що у зв`язку із відсутністю додатку до договору про надання правничої допомоги на стадії вступу у страву іншого представника позивача (АО «Ліга Сова») призвело до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом (вартістю послуг, орієнтовної суми), позбавило можливості іншу сторону щодо обрання поведінки під час розгляду справи та виконання інших процесуальних дій. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу.

Також, судом не може бути взятий в якості належного доказу акт б/н приймання-передачі наданих послуг, оскільки його розрахунок зроблений безпідставно та не у відповідності до договору про надання послуг від 02.08.2022. (т. 2 а.с.176)

У зв`язку з вищевикладеним, суд не може братидо уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (розрахунку) АО «Ліга Сова» під час розгляду відповідної заяви.

Визначення орієнтовної суми судових витрат направлено на обізнаність іншої сторони щодо судових витрат, які можуть бути понесені ним у разі задоволення позову для здійснення відповідних дій та настання відповідних наслідків для сторони.

Згідно матеріалів справи, представником позивача Каправчуком В.Л. подано позов в інтересах ОСОБА_2 , до нього додано орієнтовний розрахунок з розміром 680 гривень за одну годину роботи у сумі 4420 грн. ( зібрано докази, складено та подано позовну заяву, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, отримано висновок експертизи, призначено повторну почеркознавчу експертизу)

Після вступу представника АО «Ліга Сова», ним не було подано орієнтовного розрахунку, не було надано вчасно копії додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, до заяви про відшкодування судових витрат не зазначено доводів неможливості передбачення збільшених витрат на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 4 ст. 141 ЦПК України)

Отже, нарахована та заявлена представником позивача сума 67000 гривень не є доведеною доказами в повному обсязі, але витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та частково підтверджуються належними і допустимим доказами.

Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 24.10.19 року по справі №905/1795/18 та №922/2685/19 від 08.04.2020 року.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України у справі №178/1522/18 від 01.09.2021 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Після вступу у цивільну справу АО «Ліга Сова» подано заяву про відвід судді, заперечення на клопотання експерта про продовження строку проведення експертизи, які є стандартними та не несуть на собі надмірного навантаження, справа не є резонансною та має усталену практику, також адвокат приймала участь у судових засіданнях 09.11.2022 з13.49 по 16.05 год.; 30.01.22 з10.07 по 11.46 год.; 18.07.2023 з 9.01 по 13-10 год., всього 8 годин 6 хв.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що сума 4420 грн. є доведеною, справедливою та співмірною, у зв`язку із чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки адвокатом Каправчуком В.Л. подано позов в інтересах ОСОБА_2 , до нього додано орієнтовний розрахунок з розміром 680 гривень за одну годину роботи у сумі 4420 грн., зібрано докази, складено та подано позовну заяву, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, отримано висновок експертизи, призначено повторну почеркознавчу експертизу.

Суд вважає заявлену суму в розмірі 67000 завищеною та неспівмірною проведеній роботі АО «Ліга Сова». Оскільки, з розрахунку, встановленому орієнтовним розрахунком під час подання позову, встановлено орієнтовну вартість 1 години - 680 грн., час участі АО «Ліга Сова» складає 8 год 6 хв., зміни собівартості послуг з правничої допомоги з 2019 року, складність справи, яка не є складною та має усталену практику, беручи до уваги повідомлення про сплату позивачем на користь АО «Ліга Сова» суми в 10000 гривень, виходячи з розумності, співмірності, суд вважає що саме така сума (10000грн) підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 з відповідача за надану правничу допомогу АО «Ліга Сова».

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, а саме стягнути на користь позивача 14420 грн., яка складається з витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Каправчуком В.Л. в сумі 4420 грн. та надану АО «Ліга Сова» в сумі 10000 грн.

Керуючись ст.141, 142, 270 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Співак В.А. про ухвалення додаткового рішенняпро стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, задовольнити частково.

Стягнути звідповідача -СФГ «Вдале»(ОКПО 32627155) накористь позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судовівитрати напрофесійну правничудопомогу всумі в частиніоплати правовоїдопомоги 14420(чотирнадцятьтисяч чотиристадвадцять)гривень 00копійок,яка складаєтьсяз суми4420(чотиритисячі чотириста двадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката Каправчука В.Л. та 10000 (десять тисяч) гривень АО «Ліга Сова».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2023 року.

Суддя Н.О. Кравченко