Повістка

від 29.11.2023 по справі 638/6853/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 638/6853/21

провадження № 22-з/818/147/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової Катерини Леонідівни, про визнання іпотеки припиненою, скасування державної реєстрації права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором № 014/2017/74/74391 від 11 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль». Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки № 014/2017/74/74391/1 від 11 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль». Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової Катерини Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57795817 від 22 квітня 2021 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (ідентифікаційний номер юридичної особи 43520972). Витребувано на користь ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 9/10 (дев`ять десятих) часток житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101). В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 372грн., по 3 186грн. з кожного.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про справі № 638/6853/21 - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про справі № 638/6853/21. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57 500грн., у рівних частках, тобто по 28 750грн. з кожного відповідача. В іншій частині у задоволенні заяви - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року - залишено без змін. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року - залишено без змін.

23 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила стягнути з ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Обговоривши доводи заяви, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що 12 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Когут Н.М. укладений договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 166-167 т.4).

03 травня 2023 року між адвокатом Когут Н.М. та Фоменко А.О. була укладена Додаткова угода до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2021 року, згідно з пунктом 1 якої сторони домовилися викласти розділ 4 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2021 в такій редакції:

4.1. Даним Договором встановлена погодинна оплата послуг Адвоката за надання правової (правничої) допомоги.

4.2.За домовленістю Сторін вартість однієї години витраченого часу Адвоката по справі дорівнює 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

4.3.Загальний розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги розраховується за формулою: гонорар = кількість витрачених годин Адвокатом по справі х 2000 грн. 00 коп.

4.4.За домовленістю Сторін забезпечення представництва інтересів Клієнта в одному судовому засіданні по справі, що відбувається в режимі відеоконференції, оплачується Клієнтом з розрахунку 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок за участь Адвоката в одному судовому засіданні».

19 жовтня 2023 року між адвокатом Когут Н.М. та Фоменко А.О. був узгоджений Акт №2 про надання правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2021 року, згідно з яким адвокатом за цим Договором була надана правова допомога, гонорар за надання якої складає 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_3 не подавали до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги, адвокат Когут Н.М. надала відзив на апеляційну скаргу (т. 5 а.с. 113-117), відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 (т. 5 а.с. 159-170), також брала участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 27.09.2023 року (а.с. 258-261 т. 5) та 18.10.2023 року (а.с.13-17 т. 6).

Судова колегія вважає, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню. Отже підлягають стягненню з ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. тобто по 6000 грн. з кожного, що відповідає обсягу наданої допомоги, складності справи, а також критерію розумності та виваженості.

Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн., по 6000 грн з кожного.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова