УХВАЛА
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 638/6853/21
провадження № 61-16912 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алєйнікова Катерина Леонідівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Когут Наталії Миколаївни, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алєйнікової Катерини Леонідівни про визнання припиненими зобов`язань, скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який нею уточнювався, до товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (далі - ТОВ «Аналітик Фінанс»), ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Алейнікової К. Л., в якому просила: визнати припиненими правовідносини
за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № 014/2017/74/74391, укладеним між ОСОБА_3 та акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»
(далі - АППБ «Аваль»); визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 11 серпня 2006 року № 014/2017/74/74391/1, укладеним
між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль»; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Алейнікової К. Л., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 квітня 2021 року, індексний номер 57795817,
про державну реєстрацію права власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101), за ТОВ «Аналітик Фінанс»; витребувати на її користь із чужого незаконного володіння
ОСОБА_2 9/10 часток указаного житлового будинку; визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок; вирішити питання понесених
нею судових витрат.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненими зобов`язання
за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № 014/2017/74/74391, укладеним між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль». Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 11 серпня 2006 року № 014/2017/74/74391/1, укладеним
між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль». Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Алейнікової К. Л., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 квітня 2021 року, індексний номер 57795817,
про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ТОВ «Аналітик Фінанс». Витребувано на користь ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 9/10 часток указаного житлового будинку з надвірними будівлями (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343746763101). В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 372,00 грн, по 3 186,00 грн із кожного.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою
про ухвалення додаткового рішення задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі. Стягнуто з ТОВ «Аналітик Фінанс», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 57 500,00 грн,
у рівних частках, тобто по 28 750,00 грн із кожного. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Аналітик Фінанс»
та ОСОБА_2 в частині оскарження додаткового рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 у частині оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Аналітик Фінанс» в частині оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року визнано неподаною
та повернуто заявнику.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційні скарги ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року залишено без змін. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 29 листопада
2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, по 6 000,00 грн
із кожного.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2022 року, додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року залишено без змін.
Надходження та короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
22 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника
ОСОБА_1 - адвоката Когут Н. М., про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій заявник просить: поновити строк для подання заяви
про ухвалення додаткового рішення; задовольнити вказану заяву; ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
Заява мотивована тим, що постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року надійшла в особистий кабінет представника позивача в системі «Електронний суд» 19 березня 2024 року, і саме з цього часу стороні у справі стало відомо
про результат вирішення спору по суті. Тому причини пропуску п`ятиденного строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, для подання доказів в обґрунтування відповідної заяви та розміру витрат, є поважними.
По суті заяви вказано, що ОСОБА_1 у травні 2021 року уклала з адвокатом Когут Н. М. договір про надання правової допомоги, за яким адвокат здійснювала захист її прав та інтересів у вказаній судовій справі. У додатковій угоді до цього договору вони визначили розмір оплати послуг адвоката. 20 березня 2024 року вони погодили акт № 3 про надання правової (правничої) допомоги, за яким позивач понесла витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн. Указаний розмір підлягає стягненню
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру
та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги
та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу
між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат,
які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі
і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року
у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку
з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються
в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм
статей 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання
про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі,
а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних
із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови
у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів
у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Про подання доказів понесення витрат на правову допомогу, але при умові,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, роз`яснено судам і в пункті 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Установлено, що постанова Верховного Суду прийнята 13 березня 2024 року. Вказане судове рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема: зареєстровано - 16 березня 2024 року; забезпечено надання загального доступу - 19 березня 2024 року.
Звертаючись до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення
у справі 22 березня 2024 року, заявник пропустив строк, визначений
частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що у мотивувальній частині вказаної заяви представник ОСОБА_1 , наводячи відповідні підстави, просить визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів в обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу (частина восьма статті 141 ЦПК України). Проте,
у прохальній частині заяви міститься клопотання про поновлення строку лише
для подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Разом із цим, вищевказане не має вирішального правового значення
при вирішенні заяви, так як у відзиві на касаційну скаргу, який подано
до Верховного Суду у грудні 2023 року, представник позивачки не просив суд стягнути на користь останньої судові витрати на правничу допомогу. Тобто позивачем/її представником не було зроблено відповідну заяву про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу, не надано відповідних доказів, як і не зазначено про надання таких доказів у порядку та строки, визначені нормами процесуального закону.
Тому заявник не подав та не заявив до закінчення судових дебатів у справі
про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Тобто заявник не скористався своїм правом вчасно подати відповідне клопотання
та додатки до нього.
Подібні правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 03 квітня
2024 року у справі № 465/3928/17 (провадження № 61-15498св23).
При цьому у заяві про ухвалення додаткового судового рішення заявник посилається на частину восьму статті 141 ЦПК України, частково цитує вказану норму права, зокрема, вказуючи про те, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру «подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду». Проте, заявник свідомо не зазначає повну редакцію вказаної норми права, зокрема,
що «такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву». Безперечно, представник ОСОБА_1 , будучи професійним адвокатом, обізнана з указаною нормою права та процесуальними обов`язками при вирішенні відповідного питання.
Враховуючи викладене, оскільки заявник вчасно не подав та не заявив
до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Когут Н. М., про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України
та вищевказаній релевантній практиці Верховного Суду.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Когут Наталії Миколаївни, про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118296817 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні