Рішення

від 27.11.2023 по справі 596/2197/18

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2023 р. Справа № 596/2197/18

Провадження № 2/596/2/2023

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Лисюк І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Трача В.І.,

відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Печінки П.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Личковецької сільської ради та просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання недійсними рішення сесій Личковецької сільської ради від 27.05.2010 року №387 та рішення сесії Личковецької сільської ради від 27.05.2010 року №389 та рішення сесії Личковецької сільської ради від 18.05.2000 року №86 в частині надання відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок у власність.

Ухвалою суду від 27.12.2018 провадження у зазначеній справі відкрито. (а.с.32, т.1).

22.02.2019 ухвалою суду призначено в справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. (а.с.177-179, т.1).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено у зв`язку з отриманням висновку експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №382/19-22 від 27.09.2019 року за результатами проведеної земельно-технічної експертизи та ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

16 березня 2020 року ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області клопотання позивача про призначення в справі додаткової судової земельно-технічної експертизи задоволено та призначено в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Личковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, додаткову судову земельно-технічну експертизу. Проведення додаткової експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Тернопіль, вул. С.Стрільців, 4). Провадження у справі зупинено. (а.с.11-112, т.2).

20.09.2022 ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області, клопотання сторони позивача задоволено, проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.03.2020 доручено експертам Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Чернівці, вул. Фастівська, 30Б), направлено експертам для виконання копії ухвал Гусятинського районного суду від 16.03.2020 року, від 20.09.2022 року. Визначено строк проведення експертизи до 1 січня 2023 року. В розпорядження експертів для дослідження надано матеріали цивільної справи № 596/2197/18. (а.с.180-181, т.2).

Ухвалою судувід 08.08.2023, замінено в відповідача Личковецьку сільську раду її правонаступником - Гусятинською селищною радою (48200, смт.Гусятин, вул.Героїв Майдану, 1, Код ЄДРПОУ: 04396391).

Ухвалою суду від 03.11.2023, залучено до участі в справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Трач В.І. у позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача адвокат Печінка П.В. в судовому засідання позову не визнали.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від третьої особи: Тернопільської регіональної філії Центру державного земельного кадастру через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши докази, подані сторонами, письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частина перша статті 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 373ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Згідно з частиною другоюстатті 152ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ст.152ЗК України та роз`яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Системний аналіз зазначених положень ЦК України та ЗК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що вирішуючи питання про недійсність рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення таким актом прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав - користування земельною ділянкою.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений позивачем спосіб, має бути наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Частинами другою, десятою статті 55Закону України«Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Отже, норми чинного законодавства чітко врегульовано процедуру державної реєстрації земельної ділянки, порядок внесення відомостей до державного земельного кадастру про земельну ділянку, порядок ведення Поземельної книги та підстави для її скасування.

Згідно з частиною третьою статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Як встановлено, рішенням 8 сесії 21 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, № б/н від 31.03.1994 року, пунктом «21» ОСОБА_1 передано земельну ділянку загальною площею 0,49 га. (а.с.4, т.1). Даним рішенням не визначено цільове призначення земельної ділянки.

Згідно рішення 14 сесії 3 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області № 86 від 18.05.2000 року, передано громадянам сіл Личківці і Трибухівці безплатно у приватну власність присадибні ділянки в кількості 341 дворам на площу 121,80 га, відповідно до списку:

Відповідно до додатку до рішення № 86 від 18.05.2000 року, в якому відображено у списку за № 124 ОСОБА_1 надано земельні ділянки площами: 0,26 га - (за ОСОБА_4 ); 0,10 га - (біля річки). За № 322 - надано гр. ОСОБА_3 земельні ділянки площами: 0,49 га - (над ставком).,0,13 га - (за колишньою поштою). (а.с.72, 73-79 т.1).

14.11.2007 року комісія в складі сільського голови Личковецької сільської ради - Дуди С.М., землевпорядника Личковецької сільської ради - Мигаля В. С., депутата Личковецької сільської ради - Гаврилюк О.І., в присутності начальника управління земельних ресурсів у Гусятинському районі - Сторожука М. М., начальника відділу земельно-ринкових відносин та міських земель управління земельних ресурсів Ропія Ю.Б., за участю землекористувачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 розглянула звернення жителя села Личківці ОСОБА_2 до голови районної ради Турецького С.П від 30.10.2007 року по питанню встановлення межі між присадибними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . В результаті усного звернення на місці виявлено, що земельні ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 із сторони дороги на забудованих частинах розмежовані металевою огорожею. Із слів присутніх дана огорожа встановлена близько 14 років тому. В кінці земельних ділянок вищеназваних землекористувачів існує межовий знак у вигляді металевої труби. Комісія рекомендує залишити існуючу межу між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по існуючій металевій огорожі із сторони забудованої частини ділянок з виходом на існуючий металевий знак (металева труба) в кінці земельної ділянки. (а.с. 246, т.1)

Відповідно до рішення 12 сесії 5 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області № 135 від 13.12.2007 року, «Про затвердження акту від 14.11.2007 року по питанню встановлення межі між присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » сесія вирішила: Затвердити акт про встановлення межі між присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.11.2007 року; Згідно обміру земельної ділянки: ОСОБА_1 внести зміни стосовно площі земельної ділянки, наданої їй для ведення особистого селянського господарства на 0,01 га і вписати площу в облікові документи, (відповідно до вимог статті 119 ЗК України).

Як вбачається із змісту рішення тринадцятої сесії п`ятого скликання Личковецької сільської ради № 156 від 23 січня 2008 року «Про вилучення земельних ділянок громадян» сесія вирішила, зокрема, вилучити в ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,10 га під річкою.

Відповідно до рішення чотирнадцятої сесії п`ятого скликання Личковецької сільської ради № 175 від 10.04.2008 року «Про уточнення місць розташування земельних ділянок, які були передані в приватну власність рішенням від 31.03.1994 року» № 175 від 10 квітня 2008 року сільська ради вирішила внести уточнення місць розташування земельних ділянок, які були надані громадянам в приватну власність рішенням 18 сесії від 31.03.1994 року, зокрема, ОСОБА_1 надано в приватну власність земельні ділянки площею 0.39 га., що розташована біля житлового будинку та площею 0.10 га., що розташована поряд з земельною ділянкою ОСОБА_6 (а.с. 107-108).

29 серпня 2016 року рішенням Личковецької сільської ради №97 сьомого скликання п`ятої сесії «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), вирішено, зокрема «…1. Надати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 . 2. Надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,15 га в АДРЕСА_1 . 3.Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виготовити технічну документацію подати на затвердження до сесії Личковецької сільської ради».

Зазначені рішення ради № 175 від 10.04.2008, №97 від 29.08.2016 були предметом оскарження в суді. За результатами розгляду позову ОСОБА_1 в адміністративній справі №596/151/17, суд прийшов до висновку про законність цих рішень органу місцевого самоврядування. (а.с.12-14, 15-16, т.1).

Рішення № 86 від 18.05.2000 року 14 сесії 3 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення право на земельну ділянку та передачі її у власність, гр. ОСОБА_3 площею 0,13 га., за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, право власності посвідчено державним актом серії ЯЛ № 255683.

Рішенням № 387 від 27.05.2010 року 27 сесії 5 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення право на земельну ділянку та передачі її у власність, гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 площею 0,2500 га., за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, право власності посвідчено державним актом серії ЯЛ №255710.

Рішенням № 389 від 27.05.2010 року 27 сесії 5 скликання Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення право на земельну ділянку та передачі її у власність, гр. ОСОБА_2 площею 0,4174 та., за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, право власності посвідчено державним актом серії ЯЛ №255684.

Як встановлено, відомості про землекористування ОСОБА_1 не внесені до Державного земельного кадастру.

Документація із землеустрою та правовстановлюючих документів щодо земельних ділянок, які знаходиться у користуванні ОСОБА_1 відсутня.

В справі на підставі ухвал суду від 22.02.2019 року та 10.08.2022 призначались судово земельно-технічна експертиза та додаткова судово-земельна експертиза.

Згідно висновкуексперта №382/19-22від 27.09.2019,1.фактичнаплоща земельноїділянки,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,землекористувачем якоїє ОСОБА_1 становить -0,3855га.2.Відповідно дорішення Личковецькоїсільської радивід 31.03.1994року площаземельної ділянки ОСОБА_1 повинна становити-0,49га,однак відповіднодо заяви ОСОБА_1 земельна ділянкаплощею 0,10га булавилучена тапереведена доземель запасу.В подальшому,згідно матеріалівсправи наданау власність ОСОБА_6 .Таким чиномПлоща тамежі земельнихділянок землекористувачемє ОСОБА_1 не можутьвідповідати рішеннямЛичковецької сільськоїради від31.03.1994та від18.05.2000№86. Площа та межі земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення яких - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і ведення особистого селянського господарства відповідає рішенню Личковецької сільської ради від 31.03.1994, площа яких становить - 0,39 га. Земельна ділянка площею 0,10 га знаходиться не за адресою: АДРЕСА_1 .

Для фактичного встановлення місць розташування досліджуваних земельних ділянок необхідно дослідити планово-картографічні матеріали с. Личківці, які за клопотанням експерта для дослідження не були надані.

3. Загальна площа земельних ділянок, що знаходяться у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства становить -0,6563 га.

В частині земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площа та межі, визначеним у державному акті серії ЯЛ №255710 в межах допустимої точності відповідає площі та межах, визначених в натурі (на місцевості). В частині земельної ділянки ОСОБА_2 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства площа та межі, визначених в натурі (на місцевості) не відповідають площі та межам відповідно до Державного акту серії ЯЛ №255684. В частині земельної ділянки ОСОБА_3 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства площа та межі, визначених в натурі (на місцевості) не відповідають площі та межам відповідно до Державного акту серії ЯЛ №255683.

Невідповідності полягають у зміні конфігурації та зменшенні площ земельних ділянок.

4.Порушення меж власниками земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зокрема порушення меж та накладання їхніх земельних ділянок на земельну ділянку, що в користуванні ОСОБА_1 відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів немає.

5. Фактичне розташування будівель і споруд, що належать на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно меж суміжних земельних ділянок правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки відповідає.

6.Згідно Додатку до рішення Личковецької сільської ради №175 від 10.04.2008 року зазначено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,39 га місце розташування якої біля житлового будинку та земельна ділянка площею 0,10 га, місце розташування «під ОСОБА_9 ».

Технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів відновити право користування земельною ділянкою сім`ї ОСОБА_1 із суміжними землекористувачами у відповідності до рішення Личковецької сільської ради від 31.03.1994 року існує в тому випадку, якщо ОСОБА_1 заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 0,10 га не подавала.

(а.с.197,198,199-205, 206-2010,т.1).

Згідно висновку експерта від 08.05.2023 №116/117/22-29 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, 1.Фактична площа земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , землекористувачами якої є ОСОБА_1 , станом на 2023 рік становить 0,4297 га.

2. Встановити відповідність площ земельних ділянок, переданих у власність, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , землекористувачем якою є ОСОБА_1 , відповідають рішенню Личковецької сільської ради від 31.03Л994 року №б/н та не відповідає рішенню Личковецької сільської ради від 18.05.2000 року № 86. Визначити межі земельних ділянок на час прийняття відповідних рішень, без правопосвідчувальних документів не має можливості.

3. Визначити фактичну площу земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має можливості у зв`язку з незабезпеченням клопотання експерта. кадастровими номерами 6321683900:02:001:0201, 6321683900:02:001:0202, 6321683900:02:001:0203 зазначених в Документаціях із землеустрою відповідають окружним межам земельних ділянок відображених на Державних актах серії ЯЛ № 255710, ЯЛ № 255684, ЯЛ № 255683, а також координатам окружної межі земельних ділянок в додатково наданих матеріалах на оптичному носії ( CD-R(1) - диск).

4. Встановити (виявити) факт порушення власниками земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зокрема порушення меж та накладання їхньої земельної ділянки на земельну ділянку, що знаходяться в користуванні ОСОБА_10 відповідно до правовстановлюючих документів не має можливості, оскільки відомості про земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель та Державного земельного кадастру.

5. Визначити фактичне розташування будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не має можливості у зв`язку відсутності в матеріалах цивільної справи каталогу координат будівель і споруд та не забезпеченням клопотання експерта в частині проведення топографо- геодезичної зйомки земельних ділянок, що унеможливлює перевірити координати поворотних точок меж будівель і споруд зазначених в Державному земельному кадастрі. (а.с.26,27-44, 45, т.3).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, згідно положень ст.22ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Як встановлено, відомості про землекористування ОСОБА_1 не внесені до Державного земельного кадастру. Документація із землеустрою та правовстановлюючих документів щодо земельних ділянок, які знаходиться у користуванні ОСОБА_1 відсутня.

Отже, фактичні межі земельної ділянки, якою користується позивач, не встановлювалися уповноваженими землевпорядними організаціями.

Також, як слідує із матеріалів справи, висновків експертиз, ними не підтверджується факту порушення власниками земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 меж та накладання їхньої земельної ділянки на земельну ділянку, що знаходяться в користуванні ОСОБА_10 відповідно до правовстановлюючих документів.

З врахуванням наведеного, позивачем не доведено факту порушення оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування рішеннями сесії Личковецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області № 86 від 18.05.2000 року, № 387 від 27.05.2010 року, № 389 від 27.05.2010 року прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав ОСОБА_1 як землекористувача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) Суд констатував, що «у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста».

Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі №570/1721/20 (провадження № 61-10072св21), а саме: «вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, загальною площею0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5624687400:01:000:0533), яка була передана у власність ОСОБА_2 на підставі оскаржених рішень органу місцевого самоврядування, є частиною земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,40 га, яка була передана ОСОБА_1 на підставі рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27 червня 2003 року № 67.

Судами правильно враховано, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право ОСОБА_1 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем.».

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її право порушено відповідачем, а також доказів, які б беззаперечно вказували на те, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 .

Посилання сторони позивача на те, що оспорюване рішення № 86 від 18.05.2000 року містить ознаки підроблення є безпідставним, оскільки відповідно до приписів ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися припущеннях.

За встановлених обставин, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, слід відмовити.

Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.263-268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області (смт. Гусятин, провулок Героїв Майдану, 1 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396391), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК (м.Тернопіль, вул. Живова, 32А, код ЄДРПОУ 26427902) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Повне рішення суду складено 30.11.2023.

Суддя Ірина ЛИСЮК