Постанова

від 24.10.2023 по справі 2604/20992/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року місто Київ

справа № 2604/20992/2012

апеляційне провадження № 22-ц/824/6189/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Ластовки Н.Д. від 19 листопада 2012 року у справі за позовом акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 7 серпня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областіта ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 934, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 5 000 000 грн. зі сплатою 20 процентів річних строком до 7 серпня 2018 року.

Повернення кредиту було забезпечене іпотечним договором від 7 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області та ОСОБА_1 , предметом іпотеки за

яким є земельна ділянка, площею 1,4855 га, кадастровий номер: 3210600000:00:056:1207, що розташована за адресою: Київська область, Броварська міська рада.

22 листопада 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренкком А.В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на належну ОСОБА_1 земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, під час здійснення виконавчого провадження, земельна ділянка реалізована не була. На вказані дії банк витратив: за проведення незалежної оцінки вартості землі - 1 000 грн.; за витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Державного реєстру правочинів - 300 грн.; за вчинення нотаріальних дій - 31 293 грн. 92 коп.

Посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору та наявність кредитного боргу, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області просило стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 6 303 100 грн. 08 коп., з яких: залишок заборгованості по кредиту - 3 789 487 грн., прострочена заборгованість з вересня 2010 року по липень 2012 року - 1 210 грн. 513 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам з жовтня 2009 року по 22 жовтня 2010 року - 1 145 205 грн. 50 коп., пеня за порушення строків оплати кредиту - 157 894 грн. 58 коп.; збитки в сумі 32 593 грн. 92 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областізадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областізаборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 934 від 7 серпня 2008 року в сумі 6 338 912 грн. 92 коп., з яких: 6 303 100 грн. - заборгованість за кредитом; 1 000 - витрати за проведення незалежної оцінки; 300 грн. - витрати за витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Державного реєстру правочинів; 31 293 грн. 92 коп. - за вчинення нотаріальних дій; 3 219 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, а саме порушення зобов`язань щодо сплати чергових щомісячних платежів на погашення кредиту та відсотків, утворилась заборгованість, яку слід стягнути з позичальника.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що суд не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи жодних документів в підтвердження отримання відповідачем коштів та наявної заборгованості; розрахунок заборгованості не містить інформації, яким чином розраховані суми заборгованості по процентам та пені, зокрема банк не мав права нараховувати проценти після вимоги про дострокове повернення кредиту від 17 березня 2010 року; вимоги про стягнення збитків у вигляді додаткових витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, не можуть біти задоволені під час вирішення питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області- Світич П.В. зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції надав належну оцінку усім доказам та дійшов правильного висновку по суті розгляду спору. Також представник просив поновити строк на подання відзиву, обґрунтовуючи підстави його пропуску направленням судом копії апеляційної скарги на іншу електронну адресу, яка не належить банку. З матеріалами справи представник ознайомився лише 19 травня 2023 року.

Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області- Світич П.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7 серпня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 934 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні ресурси в сумі 5 000 000 грн. з оплатою по відсотковій ставці 20 процентів річних, строком до 7 серпня 2018 року (а.с. 10-14)

Повернення кредиту було забезпечене іпотечним договором від 7 серпня 2008 року № 1901, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області та ОСОБА_1 , предметом іпотеки за

яким є земельна ділянка, площею 1,4855 га, кадастровий номер: 3210600000:00:056:1207, що розташована за адресою: Київська область, Броварська міська рада (а.с. 18-23).

22 листопада 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2703, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку площею 1,4855 га, кадастровий номер: 3210600000:00:056:1207, що розташована за адресою: Київська область, Броварська міська рада, яка належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, виручених від реалізації зазначеної земельної ділянки, задовольнити вимоги ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області по поверненню кредиту отриманого ОСОБА_1 за договором відновлювальної кредитної лінії від 7 серпня 2008 року № 934, за період з 26 жовтня 2009 року по 22 листопада 2010 року у розмірі 6 258 183 грн. 15 коп., в тому числі: основна сума боргу по кредиту - 4 894 грн. 738 грн.; прострочена сума боргу по кредиту - 105 262 грн.; сума боргу по нарахованим відсоткам - 57 534 грн. 25 коп.; прострочена сума боргу по нарахованим відсоткам - 1 084 931 грн. 53 коп.; пеня за порушення строків сплати кредиту - 2 210 грн. 51 коп.; пеня за порушення строків сплати відсотків - 113 506 грн. 87 коп. (а.с. 27).

За вчинення виконавчого напису АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області сплачено 31 293 грн. 92 коп. (а.с. 28-30). Також банком було сплачено вартість проведення оцінки земельної ділянки в розмірі 1 000 грн. та витягу зДержавного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Державного реєстру правочинів в розмірі 300 грн. (а.с.41, 51).

3 грудня 2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Мельніковим В.Б. відкрито виконавче провадження № 23015495 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В. від 22 листопада 2010 року № 2703 (а.с. 31).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області за кредитним договором від 7 серпня 2008 року № 934, станом на 29 серпня 2023 року, у боржника наявна заборгованість в сумі 6 303 100 грн. 08 коп., яка складається з: прострочений борг по кредиту - 5 000 000 грн.; прострочені проценти по кредиту - 1 145 205 грн. 50 коп.; пеня - 157 894 грн. 58 коп.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі

та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: "право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що: "суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача,

мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)".

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Згідно з частинами 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього підлягає стягненню борг в сумі 6 338 912 грн. 92 коп., з яких: 6 303 100 грн. - заборгованість за кредитом (до якого входить: залишок заборгованості по кредиту - 3 789 487 грн., прострочена заборгованість з вересня 2010 року по липень 2012 року - 1 210 грн. 513 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам з жовтня 2009 року по 22 жовтня 2010 року - 1 145 205 грн. 50 коп., пеня за порушення строків оплати кредиту - 157 894 грн. 58 коп.); 1 000 - витрати за проведення незалежної оцінки; 300 грн. - витрати за витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Державного реєстру правочинів; 31 293 грн. 92 коп. - за вчинення нотаріальних дій.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на наявний в матеріалах справи лист-вимогу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областівід 17 березня 2010 року № 934/8 про дострокове повернення кредиту у зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань (а.с. 24-25).

Таким чином, після пред`явлення позивачем вимоги про дострокове повернення кредитних коштів право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги в частині стягнення процентів за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а саме за період з жовтня 2009 року по 17 березня 2010 року в сумі 456 164 грн. 39 коп.

Вимоги позивача про стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки ним не доведено ані період, ані база її нарахування, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість нарахованих сум. Вимоги про стягнення збитків, пов`язаних з

вчинення виконавчого напису, також не підлягають задоволенню, оскілки у пункті 6.4.1. договору іпотеки від 7 серпня 2008 року № 1901 сторони чітко передбачили порядок їх відшкодування, а саме - за рахунок реалізації предмета іпотеки.

Посилання у апеляційній скарзі на відсутність доказів отримання відповідачем коштів та наявної заборгованості є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів, оскільки наявні в матеріалах справи докази не викликають сумнівів у тому, що відповідач отримав кредитні кошти. При цьому суд враховує, що скаржник не надав власного контррозрахунку та фактично не заперечує факт отримання кредиту, а посилається лише на недотримання позивачем положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", що в свою чергу не може бути самостійною підставою, з урахуванням наявних в справі доказів, для відмови у стягненні заборгованості.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областіпідлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 772 грн. 20 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог - 86,12 %).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській областізаборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 934 від 7 серпня 2008 року в сумі 5 456 164 грн. 39 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області судовий збір в розмірі 2 772 грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: