Ухвала

від 20.02.2024 по справі 2604/20992/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 2604/20992/12

провадження № 61-347ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюАкціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка підписана представником Кулінічем Олексієм Володимировичем, на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») подало 05 січня 2024 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Кулінічем О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 18 січня 2024 року указані недоліки було усунуто.

У заяві АТ «Державний ощадний банк України» просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що повний текст оскарженої постанови отримано АТ «Державний ощадний банк України» 06 грудня 2023 року. На підтвердження вказаних обставин надано копію супровідному листі апеляційного суду від 01 грудня 2023 року, копію конверта, який адресований апеляційним судом АТ «Державний ощадний банк України» зі штрихкодовим ідентифікатором № 0318633683174.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц, від 14 лютого 2022 року у справі № 2-4744/11 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.

Відкрити касаційне провадження у справі № 2604/20992/12.

Витребувати з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 2604/20992/12 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 березня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат