Постанова

від 29.11.2023 по справі 580/2178/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2178/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, суддя Трофімова Л.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування індивідуального акта, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.12.2022 № 7507/23-00-07-08-01.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11.05.2023 вх. №18362/23, обґрунтувано тим, що за результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій по контракту (договору) від 15.03.2021 №6 ГУДПС у Черкаській області складено акт від 22.11.2022 №6911/23-00-07-08-01/43727495 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2022 №7507/23-00-07-08-01, яким застосовано до ТОВ «Кам`яне дерево» пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 483 035,49 грн.

Проте, як зазначає позивач, податковим органом не було враховано, що зобов`язання в іноземній валюті за зовнішньоекономічними експортними контрактами були припинені шляхом заліку зустрічних вимог між сторонами. Позивач вважає, оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, прийняте на підставі безпідставного висновку акту перевірки щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно наданих для перевірки документів (пункт. 2.5 акта перевірки), ТОВ «Кам`яне дерево» на суму 36352, 73 фунтів стерлінгів здійснено з Іndosom Ltd (Сполучене Королівство) щодо заліку зустрічних однорідних вимог згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, Законом україни «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII та Цивільним кодексом України не заборонено припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами. Представник позивача з покликанням на статтю 202 Господарського кодексу України, 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов`язання можна припинити: виконанням або зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, та стверджує, що станом на 02.06.2022 було можливим та законним, позаяк заборона виникла з 02.09.2022 у зв`язку із внесенням змін до Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

Окрім того, як зазначає позивач, в оскаржуваному рішенні неправильно визначено дату прострочення зобов`язання з оплати товару (замість дати закінчення строку оплати за ЗЕД контрактом - взято для розрахунків граничну дату надходження валютної виручки) і як наслідок здійснене нарахування пені по завищеному курсу НБУ. Заборгованість Indosom Ltd перед ТОВ "Кам`яне дерево" (на загальну суму 36352,73 фунтів стерлінгів за поставлений згідно Договору від 15.03.2021 №6 товар) виникла за митними деклараціями: UA 100320/2021/4000046 - митне оформлення здійснене 23.07.2021, що згідно Договору від 15.03.2021 №6 оплата мала бути здійснена не пізніше 3-го робочого дня - 28.07.2021, тому днем виникнення заборгованості - є 29.07.2021, а не 23.07.2022 (що зазначено в розрахунку пені - у додатку до ППР), позаяк неправильно визначений курс НБУ щодо фунту стерлінгу, замість курсу - 43,6154 грн за фунт (зазначено в розрахунку), мало би бути 37,2681 грн за 1 фунт; UA 100320/2021/408434 - митне оформлення було здійснено 28.07.2021, днем виникнення заборгованості - 03.08.2021, а не 28.07.2022 - курс НБУ щодо фунту стерлінгу мав би бути - 37, 2936 за фунт, а не 44, 1237 грн за 1 фунт. Штраф нараховано згідно ППР в період дії заборони встановленої п.52-1 підрозд. 10 розд.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодеекс №2755).

Разом з тим, відповідач позов не визнав 20.04.2023 вх. № 15248/23 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що Національний банк України на адресу Державної податкової служби України надіслав інформацію банку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про встановлення факту порушення граничних строків розрахунків у ТОВ «Кам`яне дерево» за експортними операціями по договору від 15.03.2021 №6, з датами оформлення вивізних митних декларацій - 21.07.2021, 23.07.2021 та 28.07.2021, та датами першого дня перевищення граничних строків розрахунків - 21.07.2022, 23.07.2022 та 28.07.2022. За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кам`яне дерево» встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон №2473), щодо порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за контрактом від 15.03.2021 №6 у сумі 11 081,97 фунтів стерлінгів на 111 днів, у сумі 11 903,36 фунтів стерлінгів на 109 днів, 13 367,40 фунтів стерлінгів на 104 дні, а саме: ТОВ «Кам`яне дерево» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 укладено з Indosom Ltd, договір від 15.03.2021 № 6 про постачання корпусних меблів.

На виконання умов контракту від 15.03.2021 № 6 ТОВ «Кам`яне дерево» відвантажило на адресу нерезидента корпусні меблі на суму 106 178,14 англійських фунтів стерлінгів. Фактично валютна виручка за експортовані товари за договором від 15.03.2021 № 6 надійшла від нерезидента на рахунок відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у сумі 69 825,41 фунтів стерлінгів. Залишок грошових коштів у сумі 36 352,73 фунтів стерлінгів на рахунки ТОВ «Кам`яне дерево» відкриті у банках України, як цього вимагає частина 2 статті 13 Закону № 2473, від Indosom Ltd станом на 08.11.2022 не надходив. ТОВ «Кам`яне дерево» у сумі 36 352,73 фунтів стерлінгів здійснений з Indosom Ltd залік зустрічних однорідних вимог. Відповідач, зазначає, що проведений залік зустрічних однорідних вимог протирічить вимогам чинного законодавства, позаяк: вимоги не випливають із взаємних зобов`язань між ТОВ «Кам`яне дерево» та ІNDOSOM LTD, які є контрагентами тільки за одним експортним контрактом. Контрагентами за іншими двома експортними контрактами є ТОВ «Кам`яне дерево» з однієї сторони та INTERIOR EMPORIUM LIMITED, GERMAN SLIDING WARDROBES LTD, з інших сторін, тому у ІNDOSOM LTD відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ «Кам`яне дерево»; здійснені ТОВ «Кам`яне дерево» та трьома нерезидентами (ІNDOSOM LTD, INTERIOR EMPORIUM LIMITED, GERMAN SLIDING WARDROBES LTD), позаяк такі дії більше відповідають припиненню зобов`язань встановленому статтею 603 ЦКУ (зарахування у разі заміни кредитора) згідно якої у разі заміни кредитора боржник має право пред`явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора, а відповідно до статті 512 ЦКУ кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою унаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), тому вважає, що фактично здійснене не зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачене статтею 601 ЦКУ, а зарахування у разі зміни кредитора відповідно до статті 603 ЦКУ; згідно наданих для перевірки документів по Договору №6 від 15.03.2021 №24/05/19, укладеного ТОВ «Кам`яне дерево» з ІNDOSOM LTD заборгованість існує у вигляді оплати грошовими коштами, тоді як за договорами укладеними ТОВ «Кам`яне дерево» з GERMAN SLIDING WARDROBES LTD (№3 від 22.01.2021) та з INTERIOR EMPORIUM LIMITED (№5 від 15.03.2021) заборгованість існує у вигляді обовязку поставки товарів, тому вимоги є неоднорідними.

Також відповідач зазначає, що згідно із Законом № 2473, що має пріоритет над іншими законами в сфері валютного регулювання, валютна виручка за експортовані товари підлягає зарахуванню на рахунки резидентів у банках України, не передбачено здійснення розрахунків шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Перевірка здійснена контролюючим органом на підставі повідомлення НБУ за інформацією АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», яку позивач не оскаржує. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.12.2022 №7507/23-00-07-08-01 у частині розрахунку пені під час визначення періоду порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 15.03.2021 №6 згідно з додатком 1 до податкового повідомлення-рішення №7507/23-00-07-08-01. Зобов`язано суб`єкта владних повноважень здійснити розрахунок пені з визначенням періоду порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 15.03.2021 №6 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яне дерево» (вул. Суворова 19 Ж, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, ЄДРПОУ 43727495) витрати зі сплати судового збору у сумі 3622 (три тисячі шістсот двадцять дві) грн 77 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Оскільки станом на 05 жовтня 2023 року апелянт зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року недоліки апеляційної скарги не усунув, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №580/2178/23 повернуто особі, яка її подала.

19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`яне дерево" повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 поновлено ТОВ «Кам`яне дерево» строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 12.00 07 листопада 2023.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши їх письмові пояснення і надані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Кам`яне дерево» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Кам`яне дерево» є юридичною особою - відомості включені до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код 43727495.

Національний банк України на адресу Державної податкової служби України надіслав інформацію банку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про встановлення факту порушення граничних строків розрахунків у ТОВ «Кам`яне дерево» за експортними операціями по договору від 15.03.2021 №6, з датами оформлення вивізних митних декларацій - 21.07.2021, 23.07.2021 та 28.07.2021, та датами першого дня перевищення граничних строків розрахунків - 21.07.2022, 23.07.2022 та 28.07.2022.

Так, згідно з наказом від 08.11.2022 №1789-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Кам`яне дерево" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту (договору) від 15.03.2021 №6» проведена перевірка.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 22.11.2022 №6911/23-00-07-08-01/43727495 (а.с. 20), де зазначається, що позивач порушив вимоги ч. 1, 2 ст. 13 Закону № 2473 щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за контрактом від 15.03.2021 №6 у сумі 11 081,97 фунтів стерлінгів на 111 днів, у сумі 11 903,36 фунтів стерлінгів на 109 днів, 13 367,40 фунтів стерлінгів на 104 днів, укладеним ТОВ «Кам`яне дерево» з ІNDOSOM LTDІNDOSOM LTD про постачання корпусних меблів.

06.12.2022 вих. № 10 ТОВ «Кам`яне дерево» подало заперечення на акт від 22.11.2022 №6911/23-00-07-08-01/43727495, що отримане відповідачем 07.12.2022 вх. 29772/6 (а.с. 65-71). 20.12.2022 відповідач листом № 17465/6/23-00-07-08-07 щодо розгляду заперечення від 06.12.2022 повідомив, що комісія дійшла висновку, що заперечення є необгрунтованими та задоволенню не належать, висновки акту залишені без змін (отримано позивачем 22.12.2022 поштовий ідентифікатор 1800211609745) (а.с. 74-88).

21.12.2022 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято ППР №7507/23-00-07-08-01, яким до позивача застосований штраф у сумі 483 035,49 грн (а.с.12). Підставою для прийняття ППР є акт перевірки, де зафіксоване порушення позивачем вимог частин 1, 2 ст. 13 Закону № 2473 з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за контрактом від 15.03.2021 №6.

У додатку до ППР відповідно до таблиці розрахунку пені зазначається: сума простроченої заборгованості ТОВ «Кам`яне дерево» складає 36 352,73 грн - за період з 21.07.2022 до 08.11.2022 (111 днів) - 11 081,97 грн (МД ЕК10 від 21.07.2021 №399970); з 23.07.2022 до 08.11.2022 (109 днів) - 11 903,36 грн (МД ЕК10 від 23.07.2021 №400046); з 28.07.2022 до 08.11.2022 (104 дня) - 13 367,40 грн (МД ЕК10 від 28.07.2021 №408434) (т. 1 а.с. 13), позаяк грошові кошти станом на 08.11.2022 не надійшли, а докази про зняття банком з контролю валютних операцій - не надано.

10.01.2023 ТОВ «Кам`яне дерево» подало до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 21.12.2022 № 7507/23-00-07-08-01 (а.с. 93).

10.03.2023 ДПС України прийнято рішення №6023/6/99-00-06-01-02-06 щодо розгляду скарги від 10.01.2023, що залишена без задоволення, а ППР від 21.12.2022 № 7507/23-00-07-08-01 без змін.

Вважаючи податкове повідомленням-рішенням від 21.12.2022 № 7507/23-00-07-08-01 протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Таким чином, законодавцем передбачено право контролюючого органу у період дії правового режиму воєнного стану на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Отже, Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормами частин 6-8 статті 13 указаного Закону передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання. Порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах частин 6-7 статті 13 Закону, а також у частині 4 вказаної статті.

В ході апеляційного розгляду встановлено, що між ТОВ «Кам`яне дерево» та ІNDOSOM LTD укладено договір від 15.03.2021 № 6. Предмет контракту - поставка корпусних меблів (а.с. 92-94). На виконання умов контракту від 15.03.2021 № 6 ТОВ «Кам`яне дерево» відвантажило на адресу нерезидента корпусні меблі на суму 106 178,14 англійських фунтів стерлінгів (еквівалент 4 027 177,45 грн) згідно вантажних митних декларацій: UA 100320/2021/399970 - 11903,3600; UA 100320/2021/400046 - 11903,3600; UA 100320/2021/408434 - 13367,4000; UA 100690/2021/300519 - 14160,0800;UA 100710/2021/502993 - 12927,3600; UA 100060/2021/397364 - 14183,5600; UA 100060/2021/397788 - 14505.5000; UA 100320/2021/399717 - 13227,5200 (а.с. 41-60).

Фактично валютна виручка за експортовані товари за договором від 15.03.2021 № 6 надійшла від нерезидента на рахунок відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у сумі 69 825,41 фунтів стерлінгів (еквівалент 2 646 013,83 грн) згідно виписок банку по рахунку НОМЕР_1 : з 07.09.2021 до 07.09.2021) - 3910,62; з 06.09.2021 до 06.09.2021 - 3898,68; з 25.08.2021 по 25.08.2021 - 12029,52; з 07.05.2021 по 07.05.2021 - 15059,23; з 14.04.2021 по 14.04.2021 - 22000; з 29.03.2021 по 29.03.2021 - 12927,36.

Залишок суми - грошових коштів 36 352,73 фунтів стерлінгів на рахунки ТОВ «Кам`яне дерево» відкриті у банках України, як вимагає ч. 2 статті 13 Закону №2473 від "Indosom Ltd" не надходила, що сторонами не заперечується. У п.4.2.2. Договору №6 зазначено: решта 85% вартості товару перераховується на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дня митного оформлення експортної вантажної митної декларації.

22.01.2021 між ТОВ «Кам`яне дерево» та GERMAN SLIDING WARDROBES LTD укладено договір від № 3 про постачання корпусних меблів (а.с 89). На виконання умов контракту від 21.01.2021 № 3 ТОВ «Кам`яне дерево» відвантажило на адресу нерезидента корпусні меблі на суму 106 778,42 фунтів стерлінгів. Фактично валютна виручка по контракту від 21.01.2021 № 3 від нерезидента надійшла - 136 266,36 фунтів стерлінгів (еквівалент 5 159 199,19 грн) без порушення строків розрахунків за операціями з експорту товарів, що сторонами не заперечується.

Дебіторська заборгованість відсутня, а кредиторська заборгованість за контрактом від 21.01.2021 № 3 становила 29 487,94 фунтів стерлінгів (заборгованість ТОВ «Кам`яне дерево» з поставки товару - корпусних меблів).

Згідно Договору про відступлення права вимоги від 01.06.2022 № 01/06/22, укладеного між GERMAN SLIDING WARDROBES LTD з однієї сторони та ІNDOSOM LTD (Новий Кредитор) та ТОВ «Кам`яне дерево» (Боржник) з іншої сторони, які уклали Договір про відступлення права вимоги зазначено про таке: Первісний кредитор (GERMAN SLIDING WARDROBES LTD) передає, а Новий кредитор (ІNDOSOM LTD) приймає на себе належне Первісному кредитору (GERMAN SLIDING WARDROBES LTD) право вимоги до ТОВ «Кам`яне дерево» у сумі 29 467,94 фунтів стерлінгів, що становить суму заборгованості Боржника - ТОВ «Кам`яне дерево» перед Первісним Кредитором - GERMAN SLIDING WARDROBES LTD згідно Договору №3 від 22.01.2021, що укладений між Первісним кредитором - GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та Боржником - ТОВ «Кам`яне дерево» (а.с 198).

Зокрема, по зобов`язанню ІNDOSOM LTD перед ТОВ «Кам`яне дерево»:

Сума зарахування:

ІNDOSOM LTD та ТОВ «Кам`яне дерево», договір №6 від 15.03.20231, грошове зобов`язання на суму 36 352,73 фунтів стерлінгів за митною декларацією UА100320/2021/400046 (сума 11903,36 фунтів стерлінгів) та за митною декларацією UА100320/2021/408434;

По зобов`язанню ТОВ «Кам`яне дерево» перед ІNDOSOM LTD.

Сторони контракту GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та ТОВ «Кам`яне дерево», договір №3 від 22.01.2021 - 29 467,94 фунтів стерлінгів.

Право вимоги пререйшло від GERMAN SLIDING WARDROBES LTD до ІNDOSOM LTD.

Сторони контракту ІNDOSOM LTD, GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та ТОВ «Кам`яне дерево», договір №01/06/22 від 01.06.2022 про відступлення права вимоги 29 467,94 фунтів стерлінгів.

Зобов`язання ТОВ «Кам`яне дерево» перед ІNDOSOM LTD:

Сторони контракту:

Сума зарахування ІNDOSOM LTD, GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та ТОВ «Кам`яне дерево», договір №01/06/22 від 01.06.2022 про віступлення права вимоги - 29 467,94 фунтів стерлінгів.

Зобов`язання ТОВ «Кам`яне дерево» перед ІNDOSOM LTD.

Сторони контракту INTERIOR EMPORIUM LIMITED та ТОВ «Кам`яне дерево».

Договір №5 від 15.03.2021, 6884.79 фунтів стерлінгів. право вимоги по якому перейшло від INTERIOR EMPORIUM LIMITED до ІNDOSOM LTD.

Сторони контракту INTERIOR EMPORIUM LIMITED та ТОВ «Кам`яне дерево», договір №31/05/22 від 31.05.2022 про відступлення права вимоги, 6 884,79 фунтів стерлінгів.

За змістом договору №3 від 22.01.2021, GERMAN SLIDING WARDROBES LTD, отримання попередньої оплати, договір про відступлення права вимоги №01.06.2022 - з дати підписання договору про відсутплення права вимоги від 01.06.2022, тобто з 01.06.2022.

Згідно з частиною 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

INTERIOR EMPORIUM LIMITED

Договір №5 від 15.03.2021, підстава виникнення зустрічного грошового зобов`язання - отримання попередньої оплати.

Таким чином з огляду на те, що договір відступлення права вимоги №31/05/22 від 31.05.2022, виходячи з вимог ч.2 ст. 693 ЦК України, строк проведення зустрічного грошового зобов`язання з дати підписання договору про відступлення права вимоги, а саме з 31.05.2022.

Заперечуючи позовні вимоги позивача, відповідач зазначив, що позивачем не було надано до справи копій специфікації, а отже, позивач не довів факт виникнення права вимоги за договорами від 22.01.2021 №3, укладеними між ТОВ «Кам`яне дерево» як постачальником та GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та від 15.03.2021 №5, укладеного між ТОВ «Кам`яне дерево» з INTERIOR EMPORIUM LIMITED з огляду на те, що листи - вимоги на час перевірки не надавались на дослідження.

Окрім того, в матеріалах справи на виконання договорів про відступлення права вимоги відсутні докази припинення ІNDOSOM LTD заборгованості позивача за договорами №3 від 22.01.2021 та №5 від 15.03.2021 перед GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та INTERIOR EMPORIUM LIMITED.

Також представник відповідача зазначила, що при укладанні трьохсторонніх договорів про відступлення права вимоги №31/05/22 від 31.05.2022 та № 01/06.2022 сторони не узгодили дату або факт згідно якого припиняються зобов`язання позивача за доворами №3 від 22.01.2021 та №5 від 15.03.2021, а лише відступили за плату право вимоги.

Водночас, позивачем не надано доказів погашення ІNDOSOM LTD заборгованості позивача перед GERMAN SLIDING WARDROBES LTD та перед INTERIOR EMPORIUM LIMITED. Тому відповідач вважає, що погашення вимог шлхом припинення однорідних вимог не відбулося у повному обсязі, а отже винесене ППР є законним.

Як встановлено колегією суддів в ході апеляційного розгляду справи, між GERMAN SLIDING WARDROBES LTD (первісний кредитор), ІNDOSOM LTD (новий кредитор) та ТОВ «Кам`яне дерево» укладено договір №01 №01/06/22 від 01.06.2022 про відступлення права вимоги.

За змістом умов договору №01/06/22, зокрем п.5.1, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з пп.1.1, 1.2 договору №01/06/22 визначено, що Первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе належне Первісному кредитору право вимоги до ТОВ «Кам`яне дерево» в загальному розмірі 29 467,94 фунтів стерлінгів, що становить суму заборгованості боржника перед Первісним кредитором та боржником. За відступлення права вимоги зазначеного в п. 1.1 Новий кредитор сплачує Первісному кредитору плату в розмірі і порядку, визначеному в даному договорі.

Водночас, між INTERIOR EMPORIUM LIMITED (первісний кредитор), ІNDOSOM LTD (новий кредитор) та ТОВ «Кам`яне дерево» укладено договір №31/05/22 від 31 травня 2022 року про відступлення права вимоги.

Згідно з п.5.1 зазначеного договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 договору №31/05/22, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе належне первісному кредитору право вимоги до ТОВ «Кам`яне дерево» в розмірі 6 884,79 фунтів стерлінгів заборговоаності боржника перед первісним кредитором згідно договору №5 від 15.03.2022, укладеного між первісним кредитором та боржником. За відступлення права вимоги, зазначеного в п. 1.1, новий кредитор сплачує первісному кредитору плату в розмірі і порядку, визначеному в даному договорі.

Зазначені договори були долучені до матеріалів справи та досліджені судом в ході розгляду справи.

На виконання умов контракту від 15.03.2021 №6 позивач відвантажив на адресу нерезидента корпусні меблі на суму 106 178,14 фунтів стерлінгів в еквіваленті 4 027 177,45 грн згідно митних декларацій.

Фактично валютна виручка за експортовані товари по договору від 15.03.2021 №6 надійшла від нерезидента на рахунок, що відкритий в АТ «Райффайзен банк» в розмірі 69 825,41 фунтів стерлінгів (в еквіваленті 2 646 013,83 грн) згідно наданих до справи виписок банку без порушення строку розрахунків за операціями з експорту товарів, встановленого НБУ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним, юридичним особам та іншим суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом ст.6 даного Закону суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

На можливість припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог прямо зазначено в пункті 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що експортні операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 виклав висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 липня 2021 у справі № 817/1200/15 сформулював такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Так, колегією суддів встановлено, що 31.05.2022 між сторонами договору №31/05/22 між INTERIOR EMPORIUM LIMITED (первісний кредитор), ІNDOSOM LTD (новий кредитор) та ТОВ «Кам`яне дерево» підписано акт приймання-передачі документів, які засвідчують права, що передаються від первісного кредитора до нового кредитора на підставі зазначеного договору, який підтверджує, що первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав усі документи та інформацію, що підтверджують перехід від первісного кредитора право вимоги визначеного в договорі №31/05/22 з усіма додатками та доповненнями.

Окрім того, сторонами договору №01/06/22 ІNDOSOM LTD (новий кредитор) GERMAN SLIDING WARDROBES LTD (первісний кредитор) та ТОВ «Кам`яне дерево» підписано акт приймання-передачі документів, які засвідчують права, що передаються від первісного кредитора до нового кредитора на підставі вказаного договору, який підтверджує, що первісний кредитор передає, а новий кредитор отримав усі документи та інформацію, що підтверджують перехід від первісного кредитора до нового кредитора право вимоги визначеного в договорі №01/06/22 з усіма додатками і доповненнями.

Також позивач надав до справи вимоги про повернення попередньої оплати, які були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до умов договору №3 від 22.01.2021 ТОВ «Кам`яне дерево» отримало від GERMAN SLIDING WARDROBES LTD вимогу про повернення попередньої оплати в сумі 29 467,94 фунтів стерлінгів.

Згідно з умовами договору №5 від 15.03.2021 позивач отримав від INTERIOR EMPORIUM LIMITED вимогу про повернення оплати в сумі 6 884,79 фунтів стерлінгів.

Зазначені вимоги містять дату їх надсилання, відповідні підписи відповідальних осіб та штампи (печатки) нерезидентів.

Підстав не приймати зазначені вимоги до уваги, колегія суддів не має, тоді як доводи представника податкового органу в цій частині є безпідставними.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: ``1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги`` (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18).

Судом встановлено, що у цій справі вимоги щодо заборгованості, залік яких відбувся, були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті, а отже доводи представника відповідача, що вимоги за вищезазначеними договорами про поставку послуг не є однорідними є безпідставними.

Окрім того, факт заліку однорідних зустрічних вимог здійснений з врахуванням заборгованості позивача за імпортними контрактами перед іншими нерезидентами. Та обставина, що у заліку однорідних зустрічних вимог одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов`язаннях, де кредитори за одними зобов`язаннями по відношенню до позивача та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

Також колегія суддів зазначає, що за умовами договорів про зарахування зустрічних вимог, підписанням угод сторони погодилились, що не мають один до одного жодних претензій з приводу виконання зобов`язань (оплати вартості товару, сплати процентів річних, неустойки, тощо). Угоди набрали чинності з дня їх підписання.

Сторони узгодили, що після проведення зарахування грошове зобов`язання на загальну суму 36 352,73 фунтів стерлінгів за поставлений згідно договору №6 від 15.03.2021 товар, на суму 29 467,94 фунтів стерлінгів за договором №3 від 15.03.2021, на суму 6 884,79 фунтів стерлінгів згідно договору №5 від 15.03.3031 є припиненими повністю.

Таким чином, сторони чітко визначили, що зарахування відбулося в момент підписання угоди про зарахування, тобто 02.06.2022 року.

Що стосується доводів відповідача про те, що сплачено було лише 1000 фунтів стерлінгів, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.3.1 договорів, за відступлення права вимоги визначено в п.1.1, новий кредитор сплачує первісному кредитору плату в розмірі 1000 фунтів стерлінгів у строк до 31.12.2024.

Отже, кошти мав сплатити не позивач, а один нерезидент іншому нерезиденту.

Водночас, строк оплати наразі ще не минув.

Отже, доводи відповідача про те, що відсутні докази сплати таких коштів, є безпідставними.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до п.5.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами.

Згідно з п.5.2 договору, сторони узгодили, що право вимоги, визначене в п. 1.1 Договору вважається набутим новим кредитором у первісного кредитора з моменту підписання договору.

Таким чином, можна зробити висновок, що оплата не впливає на момент переходу права вимоги та не може свідчити, що зарахування не відбулося, а розрахунки за ЗЕД контрактом такими , що не відбулися.

За таких обставин, з огляду на вищевикладені доводи та обґрунтування, колегія суддів вважає, що доводи суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішення, є помилковими, а рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача та доводів суду першої інстанції стосовно дати з якої необхідн, нараховувати пеню за порушення позивачем Закону України «Про валюту і валютні операції» та положення №5, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019, то колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у повному обсязі з урахуванням того, що відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2022 року №7507/23/00-07-08-01 протиправно.

З цих підстав, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області не підлягає задоволенню, тоді як апеляційна скарга ТОВ «Кам`яне дерево» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яне дерево (вул. Суворова,19 ж, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43727495) витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 3622,77 грн (три тисячі шістсот двадцять дві гривни 77 коп) та витрати зі сплати судового збору за подачу до суду апеляційної скарги в розмірі 4347,32 грн (чотири тисячі триста сорок сім грн 32 коп).

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яне дерево» задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яне дерево» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №7507/23-00-07-08-01 від 21.12.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`яне дерево (вул. Суворова,19 ж, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43727495) витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 3622,77 грн (три тисячі шістсот двадцять дві гривни 77 коп) та витрати зі сплати судового збору за подачу до суду апеляційної скарги в розмірі 4347,32 грн (чотири тисячі триста сорок сім грн 32 коп).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 30 листопада 2023 року.