ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
05 жовтня 2010 року справа № 5020-4/144
За позовом Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_3
(АДРЕСА_2 )
про стягнення 5952,27 грн.
Суддя Погребняк О. С.
За участю представників сторін:
Позивач (ФОП ОСОБА_1.) - ОСОБА_4, представник, довір еність №17 від 06.04.2010;
Відповідач (ФОП ОСОБА _3.) - не з' явився.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприє мець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 5952,27 грн.
Позов обґрунтований поруш енням з боку відповідача умо в договору №37/08 від 01.06.2008 про нада ння послуг зберігання товару в частині належного та повно го внесення оплати.
Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 19.08.2010 п орушено провадження у справі , розгляд справи призначений на 07.09.2010.
У порядку статті 77 Господар ського процесуального кодек су України розгляд справи ві дкладався 07.09.2010 на 21.09.2010, 21.09.2010 на 05.10.2010 через нез' явлення відповід ача у судове засідання.
У судове засідання 05.10.2010 відп овідач явку уповноважених пр едставників не забезпечив, п ро причини нявки не сповісти в.
Суд звертає увагу на той фак т, що відповідно до даних витя гу з Єдиного державного реєс тру юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців, місцем п роживання ОСОБА_3 є: АДРЕ СА_2 (а.с.25).
Поштова кореспонденція фі зичній особі-підприємцю ОС ОБА_3, яка направлялась судо м на адресу: АДРЕСА_2, повер талась на адресу суду з відмі ткою пошти про неможливість вручення у зв' язку з «закін ченням терміну зберігання» ( а.с. 27-29).
В пункті 4 Інформаційного ли ста Вищого господарського су ду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про де які питання практики застосу вання норм Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, порушені у доповідних запи сках про роботу господарськи х судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарськи х судів не віднесено установ лення фактичного місцезнахо дження юридичних осіб або мі сця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших п роцесуальних дій. Тому примі рники повідомлень про вручен ня рекомендованої кореспонд енції, повернуті органами зв 'язку з позначками "адресат ви був", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обс тавин справи можуть вважатис я належними доказами виконан ня господарським судом обов' язку щодо повідомлення учасн иків судового процесу про вч инення цим судом певних проц есуальних дій.
Згідно зі статтею 22 Господа рського процесуального коде ксу України сторони зобов' я зані добросовісно користува тись належними їм процесуаль ними правами. Оскільки явка в судове засідання представни ків сторін - це право, а не обо в' язок, справа може розгляд атись без їх участі, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору .
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу Укра їни передбачено, що господар ський суд відкладає в межах с троків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справ и, коли за якихось обставин сп ір не може бути вирішено в дан ому судовому засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою яко го є не відсутність у судовом у засіданні представників ст орін, а неможливість вирішен ня спору у відповідному судо вому засіданні.
Оскільки явка учасників су дового процесу обов' язково ю не визнавалась, а матеріали справи достатньо характериз ують спірні правовідносини, підстави для відкладення роз гляду справи відсутні.
Відповідач не скориставс я правом, наданим йому статте ю 59 Господарського процесуал ьного кодексу України: не над ав господарському суду відзи в на позовну заяву та докумен ти, що підтверджують запереч ення проти позову.
Справа розглядалась за ная вними у ній матеріалами у пор ядку статті 75 Господарського процесуального кодексу Укра їни.
Представник позивача викл ав суду позовні вимоги, на поз овних вимогах наполягав, про сив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах , викладених в позовній заяві .
Розглянувши матеріа ли справи, дослідивши на дані докази, заслухавши пояснення представника поз ивача, суд -
В С Т А Н О В И В:
01.06.2008 між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Збер ігач) та Фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_3 (Поклажеда вець) було укладено договір № 37-08 (далі - Договір) щодо надан ня послуг по зберіганню това ру, згідно з пунктом 1.1 якого Зб ерігач за винагороду приймає на зберігання товари, що нада ні йому Поклажедавцем та заб езпечує необхідні заходи з м етою належного зберігання та реалізації товару.
Відповідно до пункту 1.3 Дого вору, сторонами встановлений строк дії зобов' язань з 01.06.2008 по 17.10.2008.
Згідно з пунктом 3.1 Договору , сума оплати за надання послу г щодо зберігання товару скл адає 500,00 грн.
Оплата за поточний місяць в носиться до 5 числа цього міся ця, шляхом перерахування кош тів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Збері гача. Перша оплата здійснюєт ься за першій та останній міс яці надання послуг за зберіг ання товару (пункт 3.2).
Відповідно до пункту 3.3 Дого вору за порушення строків оп лати Поклажедавець сплачує З берігачу пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожни й день прострочення.
Судом встановлено, а матері алами справи підтверджуєтьс я, що Поклажедавцем були пору шені умови договору, а саме: ни м не була внесена оплата за ве ресень та жовтень 2008 року.
У зв' язку не неналежним ви конанням зобов' язання Збер ігач звертався з претензією до Поклажедавця, згідно з яко ю просив останнього погасити заборгованість за договором у розмірі 774,21 грн., а також сплат ити на користь позивача суму пені у розмірі 5178,06 грн . (арк.с.11).
Однак, зазначені сума боргу не були погашені відповідач ем.
Невиконання прийнятого на себе зобов' язання, по внесе нню оплати за отримані послу ги і стало підставою для звер нення позивача до господарсь кого суду з позовними вимога ми про стягнення з відповіда ча суми заборгованості у роз мірі 774,21 грн., а також суми пені у вигляді 1% від суми боргу за ко жен день прострочення зобов' язання у розмірі 5178,06 грн., а всьо го 5952,27,00 грн.
Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши надані доказ и, заслухавши пояснення пред ставника позивача, суд вважа є позов таким, що підлягає час тковому задоволенню виходяч и з наступного.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості за дого вором щодо надання послуг зб ерігання товару, тому застос уванню до спірних правовідно син підлягають відповідні но рми Господарського кодексу У країни № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступни ми змінами і доповненнями), Ци вільного кодексу України № 435 -ІV від 16.01.2003 (з наступними змінам и і доповненнями), які регулюю ть загальні положення про зо бов' язання, питання виконан ня зобов' язань.
Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов' я занням є правовідношення, в я кому одна сторона (боржник) зо бов' язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити кошти тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов' я зку.
Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов'язання, що в иникає між суб'єктом господа рювання та іншим учасником (у часниками) відносин у сфері г осподарювання з підстав, пер едбачених цим Кодексом, в сил у якого один суб'єкт (зобов'яза на сторона, у тому числі боржн ик) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, переда ти майно, сплатити гроші, нада ти інформацію тощо), або утрим атися від певних дій, а інший с уб'єкт (управнена сторона, у то му числі кредитор) має право в имагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
За приписами частини першо ї статті 175 Господарського код ексу України, майново-господ арськими визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.
Відповідно до частини перш ої статті 11 Цивільного кодекс у України (далі ? Кодекс), цивіл ьні права та обов'язки виника ють із дій осіб, що передбачен і актами цивільного законода вства, а також із дій осіб, що н е передбачені цими актами, ал е за аналогією породжують ци вільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини д ругої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.
За змістом статей 202, 204 Кодекс у правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. Правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.
Відповідно до части н першої та другої статті 205 Ко дексу правочин може вчинятис я усно або в письмовій формі. С торони мають право обирати ф орму правочину, якщо інше не в становлено законом. Правочин , для якого законом не встанов лена обов'язкова письмова фо рма, вважається вчиненим, якщ о поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.
Фактично між сторонами бу в укладений договір, що за сво їм змістом відповідає такому типу договорів, як договір пр о надання послуг.
Відповідно до статей 901-903 Цив ільного кодексу України, за д оговором про надання послуг одна сторона (виконавець) зоб ов'язується за завданням інш ої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в п роцесі вчинення певної дії а бо здійснення певної діяльно сті, а замовник зобов'язуєтьс я оплатити надану послугу, як що інше не встановлено догов ором. Таким чином, договір про надання послуг є двосторонн ім та консенсуальним, тобто т аким, що вважається укладени м з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами
Сторонами за догово ром було узгоджено порядок р озрахунків - до 05 числа кожно го місяця, шляхом перерахува ння грошових коштів у розмір і 500,00 грн. на розрахунковий рах унок Зберігача (пункт 3.1- 3.2 Дог овору).
Відповідно до положень ст атті 193 Господарського кодекс у України та статей 525, 526 Цивіль ного кодексу України зобов' язання повинні виконуватись належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділово го обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одност ороння відмова від зобов' яз ання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).
В силу статті 629 Цивільного к одексу України договір є обо в' язковим для виконання сто ронами.
Відповідно до статей 33, 34 Гос подарського процесуального кодексу України, кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень. Докази подаються с торонами та іншими учасникам и судового процесу. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.
Докази погашення відпові дачем суми заборгованості у розмірі 774,21 грн. (оплата за вере сень 2008 року - 500,00 грн. + оплата за жовтень 2008 року з 01.10.2008 по 17.10.2008 у ро змірі 274,21 грн.) станом на дату ро згляду справи - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відпові дача в розмірі 774,21 грн., пі длягає стягненню з відповіда ча - Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_3 на користь позив ача - Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1
Також позивач просить стя гнути з відповідача суму пен і у розмірі 5178,06 грн., посилаючис ь на пункт договору 3.3, який пер едбачає відповідальність за прострочення Поклажедавцем внесення оплати у вигляді 1% в ід суми заборгованості за ко жен день прострочення.
Зважаючи на те, що судом вс тановлено факт прострочення виконання відповідачем обов ' язку щодо внесення оплати, суд вважає правомірним нара хування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невикон аного грошового зобов' язан ня.
Відповідно до частини др угої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторо на повинна вжити усіх заході в, необхідних для належного в иконання нею зобов'язання, вр аховуючи інтереси другої сто рони та забезпечення загальн огосподарського інтересу. По рушення зобов'язань є підста вою для застосування господа рських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законам и або договором.
Із наведеною нормою корес пондує стаття 611 Цивільного ко дексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, в становлені договором або зак оном, зокрема, сплата неустой ки.
Порушенням зобов' язання є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов' язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України ).
За приписами статті 549 Цивіл ьного кодексу України, статт і 230 Господарського кодексу Ук раїни неустойкою (штрафом, пе нею) визнається визначена за коном або договором грошова сума, яку боржник (учасник гос подарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов' язання.
Пенею є неустойка, що обч ислюється у відсотках від су ми несвоєчасно виконаного гр ошового зобов' язання за кож ен день прострочення виконан ня.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань”, плат ники грошових коштів сплачую ть на користь одержувачів ци х коштів за прострочку плате жу пеню в розмірі, що встановл юється за згодою сторін. Розм ір пені обчислюється від сум и простроченого платежу та не може перевищувати подвій ної облікової ставки Націона льного Банку України, що діял а у період, за який сплачуєтьс я пеня.
Відповідно до частини шос тої статті 232 Господарського к одексу України, нарахування штрафних санкцій за простроч ення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено зак оном або договором, припин яється через шість місяців в ід дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, та ді йшов висновку про те, що здійс нений позивачем розрахунок п ені не відповідає вимогам чи нного законодавства України , а саме вимогам статті 232 Госпо дарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України “Прр відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань”, враховуючі те, що к ількість днів прострочення, зазначена відповідачем, пере вищує шість місяців - строк, який обмежує нарахування шт рафних санкцій за прострочен ня виконання зобов' язання, згідно з вимогами закону, а та кож позивачем при здійсненні розрахунку не враховане обм еження розміру пені подвійно ю обліковою ставкою НБУ. Тому , судом зроблений власний роз рахунок суми пені, за яким пен я, яка підлягає до сплати відп овідачем складає: 93,16 грн., вихо дячи з наступного розрахунку 774,21 (сума заборгованості)* 183 дні в прострочення (6 місяців) *(0,12*2) п одвійна облікова ставка НБУ : 365 = 93.16 грн.
Таким чином, стягненню з від повідача на користь позивача підлягає 867,37 грн., з яких: с ума боргу договором складає 774,21 грн., пеня - 93,16 грн.
Відповідно до статей 44, 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України при частко вому задоволенні позову витр ати по оплаті державного мит а та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ке руючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Госп одарського процесуального к одексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити час тково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (А ДРЕСА_2, ідентифікаційний к од НОМЕР_1) на користь Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_1 (АДРЕСА_3, ідент ифікаційний код НОМЕР_2) суму у розмірі 867,37 грн. (віс імсот шістдесят сім грн. 37 коп .), з яких: сума основного боргу - 774,21 грн., сума пені - 93,16 грн .
Наказ видати піс ля набрання рішенням законно ї сили.
3. Стягнути з Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційни й код НОМЕР_1) на корист ь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, іде нтифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати на оплату держа вного мита у розмірі 14,86 грн. (чотирнадцять грн. 86 коп.) т а витрати на оплату інформац ійно-технічного забезпеченн я судового процесу у розмірі 34,39 грн. (тридцять чотири гр ивни 39 коп.).
Наказ видати після наб рання рішенням законної сили
4. В іншій частині позовн их вимог - відмовити.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено і пі дписано, в порядку
статті 84 Господарського про цесуального
кодексу України 06.10.2010
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2010 |
Оприлюднено | 08.10.2010 |
Номер документу | 11532741 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Котлярова Олена Леонідівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Остапова Катерина Андріївна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Погребняк Олексій Станіславович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Котлярова Олена Леонідівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Остапова Катерина Андріївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Антонова Ірина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні