Рішення

від 29.11.2023 по справі 499/708/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/708/23

Провадження № 2/499/246/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

29 листопада 2023 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Скаковець Т.С. розглянувши у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в смт.Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу № 499/708/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» (далі - позивач) до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Демчук Ярослав Вікторович звернувся до суду з позовом в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, посилаючись на такі обставини.

В обґрунтування свої вимог представник позивача зазначив наступне.

24 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД05/01/2008/840- К/146.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору 24 січня 2008 року між Банком та Відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.

У зв`язку з невиконанням позичальником та відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором виникла прострочена заборгованість. Посилаючись на викладене, ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача кредитної заборгованості.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено.

Суд вирішив, серед іншого, Звернути стягнення на підставі Договору іпотеки, укладеного з Відповідачем 24.01.2008 року, на предмет іпотеки: земельну ділянку, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, територія Фонтанської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0856, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Комерційний Банк "НАДРА" права укласти договір купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Окрім цього, в зазначеному рішенні встановлено, що станом на 14.05.2014 року загальна заборгованість по наданому відповідачу кредиту складає 191 133,07 доларів США, що по курсу НБУ станом на 23.10.2013 року становить 1 527 726,58 грн.

Зазначене рішення суду залишається не виконаним.

27.03.2020 року було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-03-05- 000053-Ь за лотом № GL3N216954 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги за 187 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 1 беззаставним кредитним договором. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ:42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-05-000053-b.

24.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL3N216954_nB_188 про відступлення прав вимоги.

За змістом пункту 176 Додатку № 1 до Договору № GL3N216954_I1B_188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за Кредитним договором № ОД05/01/2008/840-КЛ46 від 24.01.2008 та Договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі № 100 від 24.01.2008.

Відповідач має невиконане грошове зобов`язання перед Позивачем, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц.

З огляду на те, що Відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Розрахунок проведено за період з 24 травня 2020 року до 23 лютого 2022 року на суму грошового зобов`язання, яке за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц дорівнює 191 133,07 доларів США та складає 10 060,30 доларів США.

У справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, відзив на позовну заяву не подавав. Копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, судові виклики відповідач отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Наступні три судових виклик адресат відмовився отримувати та на адресу суду повернулися тричі конверти, причиною невручення є відмова адресат від одержання.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення (копія позову з додатками, ухвала про відкриття спрощеного провадження) направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки), та відповідач відмовився отримувати судове направлення, тому у суду є підстави вважати, що відповідач повідомлений про порядок розгляду справи та дату судового засідання. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач особисто під підпис повідомлений про дату час та порядок розгляду справи, суд визнає його неявку з неповажних причин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Представник позивача просив справу розглядати у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають та не заперечують у разі можливості проти заочного рішення.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свій висновок суд мотивує тим, що 24 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД05/01/2008/840- К/146.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору 24 січня 2008 року між Банком та Відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.

У зв`язку з невиконанням позичальником та відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором виникла прострочена заборгованість. Посилаючись на викладене, ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача кредитної заборгованості.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено.

Суд вирішив, серед іншого, Звернути стягнення на підставі Договору іпотеки, укладеного з Відповідачем 24.01.2008 року, на предмет іпотеки: земельну ділянку, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, територія Фонтанської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:0856, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Комерційний Банк "НАДРА" права укласти договір купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Окрім цього, в зазначеному рішенні встановлено, що станом на 14.05.2014 року загальна заборгованість по наданому відповідачу кредиту складає 191 133,07 доларів США, що по курсу НБУ станом на 23.10.2013 року становить 1 527 726,58 грн.

Зазначене рішення суду залишається не виконаним.

27.03.2020 року було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-03-05- 000053-Ь за лотом № GL3N216954 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги за 187 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 1 беззаставним кредитним договором. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ:42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-05-000053-b.

24.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL3N216954_nB_188 про відступлення прав вимоги.

За змістом пункту 176 Додатку № 1 до Договору № GL3N216954_I1B_188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за Кредитним договором № ОД05/01/2008/840-КЛ46 від 24.01.2008 та Договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі № 100 від 24.01.2008.

Відповідач має невиконане грошове зобов`язання перед Позивачем, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц.

З огляду на те, що Відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Розрахунок проведено за період з 24 травня 2020 року до 23 лютого 2022 року на суму грошового зобов`язання, яке за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц дорівнює 191 133,07 доларів США та складає 10 060,30 доларів США.

Відповідачем в свою чергу не надано жодного належного та допустимого доказу у разі його заперечень проти позову, та не надано відзиву на позовну заяву.

Суд, застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 № 310/11534/13-ц було встановлено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на іпотечне майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Консалт Солюшенс», що встановлена рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469624).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України у конструкції Цивільного кодексу України розташована у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Кодексу. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов`язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838873), а також у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/4878/16-ц (провадження № 61-1625св18) (режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79543643).

За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14- 16цс18), в постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц, а відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на будь-яке грошове зобов`язання поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України в тому числі і на зобов`язання щодо виконання рішення суду майнового характеру.

Аналогічні висновки підтверджені Верховним Судом у постановах від 24 січня 2019 року по справі № 758/5545/16-ц, від 23 січня 2019 року по справі № 320/7215/16-ц, від 15 січня 2019 року по справі № 910/17566/17.

Відповідач має невиконане грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Разом з тим пунктом 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Таким чином строк загальної позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України було продовжено на строк дії воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України N 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Цей правовий режим зберігається і до дня подачі цього позову.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, надаємо суду розрахунок, який проведено за період з 24 травня 2020 року до 23 лютого 2022 року на суму грошового зобов`язання, яке за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2015 року у справі № 504/69/14-ц дорівнює 191 133,07 доларів США. 3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: з 24/05/2020 до 31/12/2020 191 133,07 х 3 % х 222 : 366 : 100 =3 478,00 доларів США; з 01/01/2021 до 23/02/2022 191 133,07x3 %х 419 : 365 : 100=6 582,31 доларів США. Всього штрафних санкцій: 10 060,30 доларів США.

Відповідачем, всупереч ст.81 ЦПК України, не надано доказів своєчасності виконання грошових зобов`язань за вказаним вище договором.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що позов слід задовольнити, так як позовні вимоги є обґрунтованими та доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 5518,37 гривень, що підтверджується платіжним дорученням, доданим до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 5518,37 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжним дорученням. Інші судові витрати позивачем не підтверджені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.12,13,81,265,268,273-279,280-283 ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, м. Одеса, 65048) грошову суму (3% річних за користування грошовими коштами) в розмірі 10 060,30 (десять тисяч шістдесят) доларів США 30 центів (еквівалент в гривні за курсом НБУ на день подачі позовної заяви 367 891,09 (триста шістдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривень 09 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, м. Одеса, 65048) судовий збір у розмірі - 5518,37 грн понесений позивачем при звернені до суду з даним позовом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяРуслан ТИМЧУК