Ухвала

від 25.04.2024 по справі 499/708/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/708/23

Провадження № 2-п/499/3/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Р.М., за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних,

В с т а н о в и в:

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення та клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних.

Відповідно до ухвали суду від 11.04.2024 року судом поновлено стороні відповідача пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та заяву про перегляд заочного рішення від 29.11.2023 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв клопотань не надавали.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви у їх відсутність, зазначив що проти заяви заперечують в повному обсязі та підтримують своє клопотання про закриття провадження у справі у повному обсязі.

Суд розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, врахувавши доводи сторін прийшов до наступного.

Згідно ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник сторони відповідача заяву про перегляд заочного рішення обґрунтувала наступним. Стосовно неявки відповідача у судове засідання вони зазначають, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про відмову в отриманні, але посилаються, що ніяких повідомлень відповідач не отримував та не знав про їх надходження за даною адресою.

Даючи оцінку даним посиланням суд не погоджується із зазначеними обставинами сторони відповідача виходячи з такого.

Провадження у справі було відкрито 10 липня 2023 року та судове засідання призначено на 08 серпня 2023 року. Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками на 28 арк. судом було направлено відповідачу ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого, в установленому законом порядку, місця проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується супровідним листом ( а.с.64).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вбачається, що дане поштове відправлення ОСОБА_1 отримав особисто 21.07.2023 року та в повідомленні наявний підпис ( а.с.79).

Отже судом встановлений той факт, що відповідач належним чином був повідомлений про першу дату судового засідання, обізнаний про наявність справи відносно нього в суді та ознайомлений про суть справи.

У судове засідання 08.08.2023 ОСОБА_1 не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 19 вересня 2023 року на 12 годину 00 хвилин.

Про дату судового засідання 19 вересня 2023 року відповідача було повідомлено шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання судової повістки, яку відповідач отримав завчасно та особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.82)

У судове засідання 19.09.2023 ОСОБА_1 повторно не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2023 року на 10 годину 00 хвилин.

Також суд констатує, що відповідачем у встановлений судом строк не було подано відзив на позовну заяву.

Про дату судового засідання 11 жовтня 2023 року відповідача було повідомлено шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання судової повістки.

Проте зазначене відправлення повернулося на адресу суду із відміткою працівника поштового зв`язку про причини повернення « адресат відмовився» (а.с.86-88).

Відповідно доп.4ч.8ст.128ЦПК Україниднем врученнясудової повісткиє:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже враховуючи положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 визнається належним чином повідомленим про дату судового засідання 11 жовтня 2023 року.

Судове засідання повторно відкладено на 07.11.2023 року та відповідачу ОСОБА_3 знов направлено судову повістку за зареєстрованою адресою місця його проживання. Судове відправлення повернулося повторно на адресу суду із відміткою працівника поштового зв`язку про причини повернення « адресат відмовився» (а.с.92-94).

В зв`язку з неявкою судове засідання було відкладено на 29.11.2023 та виклик направлено відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання. Даний судовий виклик також повернувся на адресу суду із відміткою працівника поштового зв`язку про причини повернення «адресат відмовився» ( а.с.107-110).

29 листопада 2023 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи та постановлено заочне рішення у справі.

Суд, проаналізувавши доводи сторони відповідача вважає їх необґрунтованими та приходить до висновку що стороною відповідача в заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не обґрунтовано жодного доводу що відповідач у даній справі не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини своєї неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

Посилання сторони відповідача судом не приймається, оскільки повністю спростовується матеріалами справи, а саме відповідач двічі особисто отримав судові документи та виклики у справі та йому було відомо на протязі більше чотирьох місяців про наявність справи відносно у суді.

Суд враховує ті обставини, що в матеріалах справи наявні беззаперечні докази належного неодноразового повідомлення відповідача у справі про дати судових засідань.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007).

У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою(«Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).

Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Згідно із п. 4 ч. 2ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно ст. 288 окрім поважних причин неявки до судового засідання сторона повинна надати докази які мають істотне значення по справі.

Сторона відповідача посилається, що сплив строк позовної давності, проте жодного доказу в обґрунтування своєї заяви не надають.

Таким чином, підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин докази, на які він посилається, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заява про перегляд заочного рішення фактично зводиться до незгоди із заочним рішенням, посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не містить, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення в порядку ч. 1ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Стосовно клопотання представника сторони позивача про закриття провадження, то суд зазначає, що в його задоволенні слід відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних.

Керуючись ст.287, 288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяРуслан ТИМЧУК