Рішення

від 14.11.2023 по справі 541/3100/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3100/23

Номер провадження 2/541/888/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 листопада 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати,

встановив:

АТ «Харківобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідно до наказу від 07 липня 2021 року № 3/623к ОСОБА_2 був прийнятий на посаду юрисконсульта І категорії Східного району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго». 24 липня 2023 року відповідач звернувся до керівника АТ «Харківобленерго» із заявою про звільнення з займаної посади з 31 липня 2023 року за угодою сторін. Відповідно до наказу від 31 липня 2023 року № 899к ОСОБА_2 звільнено із займаної посади за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. У відповідності з табелем обліку робочого часу за період з 24 лютого 2022 року по липень 2023 року відповідач не працював, у день звільнення на роботу не з`явився. Відповідачу було повідомлено про наявність у нього перед позивачем боргу в розмірі 19127,22 грн, оскільки на день звільнення сума нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла за лютий 2022 року липень 2023 року у зв`язку з виплатою йому після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу в рахунок заробітної плати. З метою досудового врегулювання спору АТ «Харківобленерго» направило відповідачу письмову вимогу про сплату в добровільному порядку вказаної заборгованості, однак грошові кошти відповідачем не повернуто, заборгованість не погашена. Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 19 127,22 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою та зазначив наступне. На підставі наказу від 07 липня 2021 року № 3/623к його було прийнято на посаду юрисконсульта І категорії Східного району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго». Його посадовий оклад становив 19179 грн, з урахуванням податків та зборів позивач фактично отримував 15439,10 грн. 22 лютого 2022 року ОСОБА_2 отримав аванс за лютий в розмірі 8630 грн, інших виплат за вказаний місяць він не отримував, тому за лютий 2022 року йому не виплачено заробітну плату в розмірі 6809 грн. Внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року позивач разом із дружиною та малолітньою дочкою для збереження життя та здоров`я тимчасово переїхали до Полтавської області, про що він повідомив безпосереднього керівника. ОСОБА_2 останнім було повідомлено про переведення всіх працівників на дистанційну роботу. В період з 24 лютого 2022 по липень 2023 року позивач виконував усі розпорядження керівників структурних підрозділів, надавав відповідну інформацію та виконував інші обов`язки, передбачені посадовою інструкцією. За час з 25 лютого 2022 року по липень 2023 року він отримав заробітну плату: 25 лютого 2022 року в розмірі 19180 грн, 31 березня 2022 року 3000 грн, 07 липня 2022 року 778 грн. Таким чином, за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року АТ «Харківобленерго» маєперед нимзаборгованість врозмірі 40354грн,з 01липня 2022року по31липня 2023року 200707грн.У липні2023року ОСОБА_2 звернувся докерівництва іззаявою прозвільнення заугодою сторін,однак заявуу ньогоне прийнялита зазначилипро необхідністьсплати сумив розмірі19127,22грн.В зв`язкуз наведениміз заявоюпро звільненняпозивач бувзмушений звернутисяза допомогоюпоштового зв`язку.08вересня 2023року ОСОБА_2 направив наадресу АТ «Харківобленерго» претензію, в якій пропонував врегулювати питання виплати заробітної плати, але його прохання було відхилено. Матеріали справи, в тому числі наказ АТ «Харківобленерго» від 15 березня 2022 року, свідчать про наявність підстав для оголошення простою. Діючим законодавством відповідачу надано право виплачувати співробітникам, які не виконували чи виконували частково свої посадові обов`язки, заробітну плату в розмірі посадового окладу, премії та надбавки. Просив стягнути з АТ «Харківобленерго» на його користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за період з лютого 2022 року по 30 червня 2022 року в розмірі 40354 грн, інфляційні витрати в розмірі 5286,37 грн; з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року в розмірі 200707 грн, інфляційні витрати в розмірі 8586,15 грн; з 01 серпня 2023 року за час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців.

Крім зазначеного, ОСОБА_2 надав відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги АТ «Харківобленерго» він не визнав, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню; заперечення на відповідь на відзив; відповідь на відзив на зустрічний позов.

АТ «Харківобленерго» було надано суду відповідь на відзив на первісний позов; відзив на зустрічний позов та заперечення на відзив.

Представник позивача за первісним позовом під час судового розгляду позовні вимоги АТ «Харківобленерго» підтримала в повному обсязі, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечувала, просила відмовити в її задоволенні у повному обсязі, надала пояснення аналогічні, викладеним у позові, відповіді на відзив, відзиві та запереченнях.

Відповідач за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги АТ «Харківобленерго» він не визнає в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 96).

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Наказом (розпорядженням) від 07 липня 2021 року № 3/623к ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду юрисконсульта І категорії Східного району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» (а.с. 13 зворот).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено.

Згідно з табелем обліку робочого часу за період з лютого 2022 року по липень 2023 року, табелем-звітом про вихід на роботу за липень 2023 року ОСОБА_2 з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року включно не працював (а.с. 23 зворот, 26).

У відповідності з наказом АТ «Харківобленерго» від 08 березня 2022 року № 336дб «Про надання відпустки» ОСОБА_2 на підставі його особистої заяви з 09 березня 2022 року було надано відпустку без збереження заробітної плати (а.с. 93, 93 зворот).

У відповідності з наказом АТ «Харківобленерго» від 25 лютого 2022 року № 312 «Про організацію виплати працівникам товариства у лютому 2022 року» у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, з метою матеріальної підтримки працівників товариства, відповідно до рішення дирекції від 24 лютого 2022 року (протокол № 6) АТ «Харківобленерго» було вирішено здійснити позачергову виплату авансу в розмірі посадового окладу в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників (а.с. 26 зворот).

Наказом позивача за первісним позовом від 31 березня 2022 року № 317 «Про організацію виплати працівникам товариства у березні 2022 року» АТ «Харківобленерго» прийнято рішення про позачергову виплату авансу працівникам в розмірі 3000 грн (а.с. 27).

Згідно з матеріалами справи в період лютий 2022 року липень 2023 року ОСОБА_2 отримав:

У лютому 2022 року позачерговий аванс в розмірі 19180 грн (платіжне доручення від 25 лютого 2022 року № 5229 (а.с. 15 зворот), списки співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2022 року (а.с. 16-17)); згідно з розрахунковим листом по заробітній платі аванс в розмірі 8300 грн; з урахуванням обов`язкових платежів та внесків загальна сума утримання за лютий склала 30 771,74 грн. При цьому за лютий 2022 року ОСОБА_2 за відпрацьований ним час нараховано суму до виплати лише 14 447,52 грн (а.с. 14-15).

У березні 2022 року позачерговий аванс в розмірі 3 000 грн (платіжні доручення від 30 березня 2022 року №№ 24056, 24057, 24058 (а.с. 17 зворот, 18, 18 зворот), списки співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за березень 2022 року (а.с. 19-20).

Нарахування за березень-травень 2022 року ОСОБА_2 не проводились у зв`язку з відсутністю останнього на роботі.

У червні 2022 року ОСОБА_2 було нараховано премію в розмірі 1000 грн, з якої утримано 222 грн, в тому числі 197,00 грн в рахунок погашення боргу з авансу; виплачено 778 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07 липня 2022 року № 3185384431 (а.с. 20 зворот) та списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату заробітної плати за червень 2022 року (а.с. 21-22).

У липні 2022 року червні 2023 року відповідачу за первісним позовом нарахування не проводились у зв`язку з відсутністю його на роботі.

У липні 2023 року ОСОБА_2 було нараховано 24 916,47 грн оплата за дні невикористаної відпустки (у зв`язку зі звільненням), виплачено 19 808,60 грн (платіжна інструкція від 31 липня 2022 року № 11984 (а.с. 22 зворот), список співробітників підприємства по цеху (відділу) на виплату остаточного розрахунку при звільненні за липень 2023 року (а.с. 23)).

У відповідності з наданим АТ «Харківобленерго» розрахунком остаточна заборгованість ОСОБА_2 з авансу склала 19 127,22 грн.

Відповідно до наказу (розпорядження) від 27 липня 2023 року № 899к про припинення трудового договору ОСОБА_2 з 31 липня 2023 року було звільнено із займаної посади за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 13).

Згідно з повідомленням про нараховані суми працівнику при звільненні від 31 липня 2023 року № 16/7-53 ОСОБА_2 має перед АТ «Харківобленерго» борг з авансу в розмірі 19127,22 грн (а.с. 11).

31 липня 2023 року листом № 15-46/4292 АТ «Харківобленерго» було направлено вимогу про необхідність сплати відповідачем вказаних грошових коштів (а.с. 11 зворот).

Крім зазначеного, листом від 13 вересня 2023 року № 15-46/5387 АТ «Харківобленерго» повідомило ОСОБА_2 , що АТ «Харківобленерго» не оголошувало простій, оскільки продовжувало працювати і не зупинило роботу. У момент з 24 лютого 2022 року по момент фактичного звільнення ОСОБА_2 був відсутній на роботі і не виконував своєї безпосередньої трудової функції, тому позивач за первісним позовом не має правових підстав для виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплат за простій (а.с. 62).

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Тлумачення положень вказаної нормидає підстави дійти висновку, що відрахування із заробітної плати працівника для покриття ним заборгованості підприємству, де він працює, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. Отже, видача відповідного наказу є правом власника підприємства.

Для покриття заборгованості, в тому числі ОСОБА_2 , перед підприємством АТ «Харківобленерго» було видано накази № 316 від 15 березня 2022 року, № 319 від 21 квітня 2022 року та № 336 від 06 червня 2022 року (а.с. 27 зворот-29), однак через відсутність відповідача на роботі покриття заборгованості за вказаними сумами авансу, виданого в рахунок заробітної плати, не відбулось.

Щодо правової природи позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату прані», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

З вищенаведеного вбачається, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Умови оплати праці в АТ «Харківобленерго» визначені у Колективному договорі (а.с. 92), п. 2.17 якого встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць: 22 числа за першу половину місяця, та 7 числа наступного місяця (остаточний розрахунок) за другу половину місяця; розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в період з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, відповідачу за первісним позовом були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок заробітної плати, які відповідачем не було відпрацьовано та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов, визначених колективним договором (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат.

Враховуючи зазначене, позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України, за змістом ч. 1 якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана поверну ти потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Таким чином, оскільки відповідачем було отримано вищезазначені суми авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були ним повністю погашені чи відпрацьовані, такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило,стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час судового розгляду вказаної справи позивачем за первісним позовом були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують його вимоги.

Наданий АТ «Харківобленерго» розрахунок суми боргу з авансу суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим судом обставинам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 19127,22 грн.

В свою чергу, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не було надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Натомість, вони спростовуються матеріалами справи, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому з відповідача за первісним позовом на користь АТ «Харківобленерго» необхідно стягнути сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства«Харківобленерго» до ОСОБА_2 простягнення заборгованостіпо заробітнійплаті задовольнити.

Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 ) на користьАкціонерного товариства «Харківобленерго», ЄДРПОУ 00131954 (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037)суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 19 127 (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять сім) грн 22 коп.

Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 ) на користьАкціонерного товариства «Харківобленерго», ЄДРПОУ 00131954 (вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, м. Харків, 61037)витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення складено24листопада 2023року.

Суддя: О. М. Вірченко