Постанова

від 21.11.2023 по справі 914/3165/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа №914/3165/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувшиапеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД (вх. № ЗАГС 01-05/2789/23 від 31.08.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 08.03.2023 (суддя Долінська О.З. повний текст рішення складено 17.03.2023)

у справі № 914/3165/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консольлайн</a> (надалі ТзОВ Консольлайн), м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерс Ойл Енд Транс</a> (надалі ТзОВ Інтерс Ойл Енд Транс), м. Полтава

про стягнення заборгованості в розмірі 1 220 808,51 грн.

за участю учасників справи:

від апелянта: Крамар А.О.

від позивача: Фещенко І.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Консольлайн</a> звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерс Ойл Енд Транс</a> про стягнення заборгованості в розмірі 1 220 808,51 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем не виконано умов укладеного договору № ТЕО 38978420 транспортно-експедиторського обслуговування від 02.07.2021 р. Позивачем були надані послуги з організації перевезення та експедування вантажу в контейнерах на підставі складених та оформлених позивачем та відповідачем заявок, а саме: Заявка № KLO 005109 від 29.12.2021 року до Договору № ТЕО 038978420 від 02.07.2021 року; Заявка № KLO 005260 від 10.01.2022 року до Договору № ТЕО 038978420 від 02.07.2021 року; Заявка № KLO 005449 від 12.01.2022 року до Договору № ТЕО 038978420 від 02.07.2021 року; Заявка № KLO 005361 від 12.01.2022 року до Договору № ТЕО 038978420 від 02.07.2021 року; Заявка № KLO 005353 від 20.01.2022 року до Договору № ТЕО 038978420 від 02.07.2021 року. Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено оплати за надані послуги з організації перевезення та експедування вантажу в контейнерах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерс Ойл Енд Транс</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Консольлайн</a> 776 168,81 грн - основної заборгованості, 182 076,32 грн - втрат від інфляції, 19 052,52 грн 3% річних, 118 420,04 грн - пені, 20 000,00 грн витрат на професійну-правничу допомогу та 16 435,77 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач надав транспортні послуги з перевезення вантажу за договором № ТЕО 38978420 від 02.07.2021 на загальну суму 776 168,81 грн. Відповідач не здійснив оплати за надані послуги. Станом на день ухвалення рішення суду у даній справі, доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак, основна заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги перевезення за договором № ТЕО 38978420 транспортно-експедиторського обслуговування від 02.07.2021 становить 776 168,81 грн, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача. Стосовно нарахованих позивачем 182 076,32 грн - втрат від інфляції та 19 052,52 грн 3% річних за визначений позивачем період, суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю. Окрім того, судом з врахуванням положення ч.6 ст.232 ГК України, було здійснено перерахунок заявленої позивачем пені в розмірі 243 514,86 грнь та встановлено, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума 118 420,04 грн пені на користь позивача. В задоволенні решта позовних вимог щодо стягнення пені суд відмовив позивачу, у зв`язку із безпідставністю нарахування такої. Окрім того, судом стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну-правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТзОВ Виробнича компанія Крамар ЛТД (особа, яка не брала участі у справі), звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка мотивована тим, що 07.08.2023 року ТзОВ "Торговий Дім Крамар ЛТД" та ТзОВ "Виробнича Компанія Крамар ЛТД", які утворились шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерс Ойл Енд Транс» отримали вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» щодо виконання зобов?язань, які випливають з оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі №914/3165/22. Отже, ТзОВ "Консольлайн" отримало право вимагати від ТзОВ «ТД Крамар ЛТД» та ТзОВ «ВК Крамар ЛТД», на підставі ч.3 ст. 109 та ч.2 ст.543 ЦК України щодо сплати заборгованості за договором № ТЕО 38978420 від 02.07.2021, що була предметом дослідження в даній справі. Відтак, рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22 стосується прав, інтересів та обов?язків вище зазначених підприємств, зокрема, апелянта - ТОВ "ВК Крамар ЛТД", оскільки, на підставі такого рішення та встановлених ним обставин, позивач отримав право вимоги до ТОВ "ВК Крамар ЛТД".

Апелянт також зазначив, що суд першої інстанції з посиланням на заявки, акти наданих послуг та CMR сформував помилкові висновки про те, що позивачем надавались послуги відповідачеві, а в останнього виник обов`язок оплати. На думку апелянта, жоден з цих доказів сам по собі, а також в їх сукупності не підтверджують надання послуг позивачем та виникнення обов`язку оплати у відповідача. На думку апелянта, жодного належним чином оформленого первинного документу на підтвердження надання послуг позивачем не надано.

Відтак, скаржник просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 справу № 914/3165/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Плотніцький Б.Д. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 поновлено строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД на рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22.

Хід розгляду справи викладено в поточних процесуальних ухвалах суду.

29.09.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6516/23). Позивач зазначив, що заборгованість у ТОВ «Інтер Ойл Енд Транс» (колишня назва ТОВ «Крамар ЛТД») виникла до створення внаслідок виділу двох нових товариств ТОВ «Виробнича компанія Крамар ЛТД» та ТОВ «Торговий дім Крамар ЛТД» через несплату по виставлених рахунках на підставі укладених заявок до договору. Статтею 55 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено захист прав кредиторів під час виділу та припинення товариства, зокрема, порядок повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Відповідно до вищевикладеного, ТОВ "Консольлайн", як кредитор ТОВ "Крамар ЛТД" (нова назва ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс"), відповідно до норм вищевказаного Закону не отримував жодних повідомлень від ТОВ "Крамар ЛТД" про виділ нових ТОВ, про зменшення статутного капіталу, а отже, слід вважати, що права ТОВ "Виробнича компанія Крамар ЛТД" та ТОВ "Торговий дім Крамар ЛТД" не було порушено. Позивач зазначив, що судом першої інстанції досліджено усі докази та вірно встановлено обставини справи. Вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

09.10.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6657/23). Відповідач зазначив, що вважає підставними доводи апеляційної скарги, оскільки факт надання послуг саме ТОВ «Консольлайн» не підтверджується жодними доказами, наявними в матеріалах справи, на що обгрунтовано вказує апелянт. Додані позивачем CMR, на думку відповідача, також не підтверджують надання позивачем послуг. Вважає, що матеріали справи не містять жодного належним чином оформленого первинного документа на підтвердження надання послуг. Судом першої інстанції зроблено помилкові та передчасні висновки, що призвели до ухвалення незаконного та необгрунтованого судового рішення. Враховуючи наведене, відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

10.10.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження (вх. № 01-04/6710/23). Клопотання мотивоване наступним. ТОВ "Консольлайн", як кредитор ТОВ "Крамар ЛТД" (нова назва ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс"), відповідно до норм ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не отримував жодних повідомлень від ТОВ "Крамар ЛТД" про виділ нових ТОВ та про зменшення статутного капіталу, а отже слід вважати, що новостворені ТОВ при виділі не внесли до розподільчого балансу зобов?язання перед ТОВ "Консольлайн" (також доказу внесення до розподільчого балансу такого зобов?язання апелянтом не надано, окрім того, апелянт оспорює це зобов?язання), тому права "Виробнича компанія Крамар ЛТД" та ТОВ "Торговий дім Крамар ЛТД" не було порушено. Враховуючи наведене, позивач просить закрити провадження на підставі п. 3. ч. 1. ст. 264 ГПК України через відсутність порушених прав апелянта рішенням Господарського суду Львівської області по справі № 914/3165/22.

Представник апелянта в судовому засіданні 21.11.2023 доводи апеляційної скарги підтримала повністю з підстав, викладених у апеляційній скарзі та письмових поясненнях. Проти клопотання про закриття апеляційного провадження заперечує, зокрема, зазначає, що рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22 стосується прав, інтересів та обов?язків нових виділених товариств, зокрема апелянта - ТОВ "ВК Крамар ЛТД", оскільки на підставі такого рішення та встановлених ним обставин позивач отримав право вимоги до ТОВ «ВК Крамар ЛТД».

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2023 висловив заперечення з приводу апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження на підставі п. 3. ч. 1. ст. 264 ГПК України через відсутність порушених прав апелянта рішенням Господарського суду Львівської області по справі № 914/3165/22.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, однак, направив на адресу суду заяву, про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, врахувавши позицію сторони позивача, викладену у відзиві щодо необхідності закриття апеляційного провадження.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі слід закрити, виходячи з такого.

Приписами ч.1 ст.254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В даному випадку, колегія суддів звертає увагу на те, що на відміну від оскарження судового рішення сторонами у справі, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції повинен з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника ТОВ «Виробнича компанія Крамар ЛТД», а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Як зазначалося вище, апелянт стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Крамар ЛТД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія Крамар ЛТД" утворились шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерс Ойл Енд Транс». 07.08.2023 вони отримали вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн» щодо виконання зобов?язань, які випливають з оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22. Тож ТОВ "Консольлайн" отримало право вимагати від ТОВ «ТД Крамар ЛТД» та ТОВ «ВК Крамар ЛТД», на підставі ч.3 ст.109 та 4.2 ст.543 ЦК України, сплати заборгованості за договором № TEO 38978420 від 02.07.2021, що була предметом дослідження у цій справі. Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22, на думку апелянта, стосується прав, інтересів та обов?язків вищезазначених підприємств, зокрема апелянта - ТОВ "ВК Крамар ЛТД" оскільки на підставі такого рішення та встановлених ним обставин позивач отримав право вимоги до ТОВ «ВК Крамар ЛТД».

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в процесі розгляду апеляційної скарги, заборгованість у відповідача ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс" (колишня назва ТОВ Крамар ЛТД) виникла до створення внаслідок виділу двох нових товариств ТОВ Виробнича компанія Крамар ЛТД та ТОВ Торговий дім Крамар ЛТД через несплату по виставленим рахункам на підставі укладених заявок до договору.

Статтею 109 ЦК України унормовано, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов`язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (ч. 3 ст. 109 ЦК України).

Так, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Аналогічна позиція відображена у постанові Північного апеляційного господарського суду по справі № 920/369/17 від 14.01.2019 року.

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю » встановлено порядок та процедуру виділу, а саме:

Товариство, з якого необхідно здійснити виділ, приймає Рішення № 1 Загальних зборів учасників (ЗЗУ) з наступним порядком денним: про виділ з ТОВ нової юридичної особи; про створення комісії з питань проведення виділу; про порядок та строки проведення процедури виділу; про затвердження переліку (реєстру) кредиторів і повідомлення кредиторів про прийняте рішення.2. Реєстрація Рішення № 1 ЗЗУ ТОВ (наприклад, через нотаріуса, який засвідчує підпис).3. Надсилання кредиторам повідомлень про прийняте рішення (цінними листами з описом вкладення). Строк надсилання повідомлень 30 днів з моменту прийняття рішення про виділ (ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог 30 днів з дня відправлення їм повідомлень (ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до вищевикладеного, позивачем ТОВ Консольлайн» як кредитором ТОВ Крамар ЛТД (нова назва ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс") заперечується та матеріали справи не містять жодних повідомлень від ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс" про виділ нових Товариств, про зменшення статутного капіталу, відповідно до норм ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Відтак, слід вважати, що новостворені ТОВ при виділі не внесли до розподільчого балансу зобов?язання перед ТОВ Консольлайн. Доказів внесення до розподільчого балансу такого зобов?язання апелянтом не надано.

Окрім того, апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою, оспорює зобов`язання, яке виникло між позивачем та відповідачем на підставі договорів та заявок і позивачем були надані послуги з організації перевезення та експедування вантажу в контейнерах.

Разом з тим, ч. 5 ст. 55 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, встановлено, що товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Отже, у апелянта виникає субсидіарна відповідальність лише у разі невиконання первісним боржником (товариства, з якого здійснено виділ) своїх зобов`язань.

Отже, оскільки апелянт не довів належними доказами, шляхом подання розподільчого балансу, що оскаржуваним рішенням господарського суду порушується саме його право, а не відповідача по справі - ТОВ "Інтерс Ойл Енд Транс" , яке не припинило своєї реєстрації, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційне провадження необхідно закрити.

Підсумовуючи вищенаведене, право пред`явлення вимоги до правонаступників виникає у позивача лише у разі невиконання рішення суду первісного боржника, тоді позивач має право звернутись із позовом до правонаступників про стягнення з них наявного боргу.

Долучена апелянтом до матеріалів справи копія вимоги ТОВ «Консольлайн» від 20.07.2023 про сплату заборгованості, на яку посилається апелянт, як на підставу порушення його прав рішенням Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22, не є обов`язковою умовою для стягнення такої заборгованості, оскільки, окрім даної вимоги, апелянтом не долучено та в матеріалах справи відсутні відсутні будь які інші відомості про перехід законного права вимоги позивача до одного з правонаступників відповідача- ТОВ Виробнича компанія Крамар ЛТД, зокрема, як зазначено вище, розподільчого балансу, з якого б вбачалось внесення зобов`язання перед ТОВ «Консольлайн».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі №914/3165/22 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД.

Таким чином, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою, не було доведено, що суд ухвалив рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

При розгляді даної справи, апеляційний господарський суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД поданої на рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі №914/3165/22, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки вказаного товариства не вирішувалися.

Керуючись, ст.ст. 234, 235, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1.Закрити апеляційне провадження по перегляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД на рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/22.

2.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

3.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2023.

Головуючий суддя Н.М.Кравчук

судді Б.Д. Плотніцький

О.С.Скрипчук