Повістка

від 12.12.2023 по справі 914/3165/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа №914/3165/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.

розглянувшизаяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Консольлайн про ухвалення додаткового рішення ( вх. № 01-05/8025/23 від 08.12.23)

у справі № 914/3165/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консольлайн (надалі ТзОВ Консольлайн), м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерс Ойл Енд Транс (надалі ТзОВ Інтерс Ойл Енд Транс), м. Полтава

про стягнення заборгованості в розмірі 1 220 808,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 914/3165/22 закрито апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України по перегляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Крамар ЛТД на рішення Господарського суду Львівської області від 08.03.2023 у справі № 914/3165/2223.

12.12.2023 представник ТзОВ «Консольлайн» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат ( вх. № 01-04/8024/23). Позивач зазначив, що отримав повний текст постанови лише 07.12.2023, тому просив поновити строк на подання вказаної заяви. Розмір очікуваних витрат на правничу допомогу адвоката становить 55 000,00 грн. Також позивачем разом із заявою про поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат подано клопотання про поновлення строку на подання доказів про оплату правової допомоги (вх. № 01-04/8025/23 від 12.12.2023). Клопотання мотивоване тим, що за умовами додаткової угоди № 6 від 21.09.2023 року, оплата проводиться після отримання постанови, подати докази оплати правової допомоги раніше не було можливості, у зв?язку з чим, строки було пропущено. Апеляційне провадження закрито 21.11.2023 року, повний текст постанови складено 01.12.2023 року, а постанову отримано позивачем 07.12.2023 року. Враховуючи наведене, позивач керуючись ст. 119 ГПК України просив поновити строк на подання доказів про оплату правової допомоги під час розгляду апеляційної скарги у справі № 914/3165/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Консольлайн строк на подання заяви про розподіл судових витрат та на подання доказів про оплату правової допомоги. Розгляд заяви представника представника Товариства з обмеженою відповідальністю Консольлайн адвокат І.С. про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3165/22 призначено в судовому засіданні на 12.12.2023.

12.12.2023 на адресу суду від представника ТОВ Виробнича компанія Крамар ЛТД надійшло заперечення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. № 01-04/8072/23). Заявник зазначив, що вважає поновлення строку на подання доказів про стягнення витрат на правову допомогу безпідставним, оскільки позивачем порушено вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, пропущено п`ятиденний строк для подачі доказів понесення таких витрат. Окрім того, позивачем не вказано вагомих обставин, які не залежали б від волі позивача і які пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії поза межами встановленого строку.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася таким.

Розглядаючи заяву представника ТзОВ "Консольлайн", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України обумовлено право суду відкласти вирішення питання щодо розподілу судових витрат, згідно якої якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 29.09.2023 вказав попередній розрахунок судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу та повідомив, що докази про здійснення витрат на правову допомогу будуть надані суду в порядку, встановленому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Однак в судовому засіданні 21.11.2023 до закінчення судових дебатів у справі представником позивача не було подано відповідних доказів понесення витрат на правову допомогу та не було заявлено про надання таких доказів після у п`ятиденного строку ухвалення рішення суду. Окрім того, позивачем не було заявлено про продовження процесуального строку на подачу таких доказів у зв`язку із неможливістю їх вчасного подання.

Згідно ч.ч. 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд зазначає, що для поновлення процесуального строку необхідно встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судом в судовому засіданні 21.11.2023, в якому приймав участь представник позивача, було проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку, заявник вказав, що Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 року по справі № 914/3165/22 отримано 07.12.2023 року через Електронний суд, що підтверджується прінтскріном з електронної пошти адвоката. Повний текст постанови складено 01.12.2023 року, але тільки 07.12.2023 року було завантажено судом в Електронний суд та направлено листа на електронну пошту адвоката, також в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказана постанова з?явилась також лише 07.12.2023 року.

Однак колегія суддів зазначає, що заявником не обгрунтовано та є не зрозумілим той факт, як ця обставина перешкоджала вчасному поданню заяви про

розподіл судових витрат. Адже, представник ТзОВ "Консольлайн" - адвокат І.С. Фещенко був присутній при постановленні ухвали, відтак знав про її ухвалення. Складення повного тексту рішення жодним чином не перешкоджало вчасному поданню заяви про розподіл судових витрат.

Також заявник зазначає, що за умовами Додаткової угоди № 6 від 21.09.2023 року, оплата проводиться після отримання постанови Західного апеляційного господарського суду по справі № 914/3165/22 про закриття апеляційного провадження або залишення апеляційної скарги без задоволення, подати докази оплати правової допомоги раніше не було можливості, у зв?язку з

чим, строки було пропущено.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційне провадження було закрито 21.11.2023 року, повний текст постанови складено 01.12.2023 року, позивачем отримано постанову позивачем 07.12.2023 року.

Однак в договорі не зазначено, який текст постанови (короткий текст чи повний) є підставою для оплати. Такі доводи позивача колегія суддів вважає надуманими, оскільки точних строків оплати клієнтом послуг адвоката не зазначено.

Крім того, подання доказів фактичної оплати правничої допомоги не є обов`язковим на даний час при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, згідно чинного законодавства України. Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 відступила від висновку щодо застосування положень ст. 126 ГПК України (положення якої кореспондуються зі ст. 141 ЦПК України), викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, щодо необхідності надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Аналогічний правовий висновок також викладено у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, згідно якого за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Інших дійсних та вагомих обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, і які пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії, заявником не наведено.

Причина пропуску строку на подачу доказів, вказана заявником, не розцінюється судом як поважна, тому суд відмовляє в його поновленні, а подані з порушенням строку докази до розгляду не приймаються.

Оскільки позивачем у встановлений законом строк не подано доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на надання професійної правничої допомоги, тому заяву ТзОВ "Консольлайн" про розподіл судових витрат суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст. 80, 118, 119, 129, 221, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Консольлайн" в поновленні процесуального строку на подачу доказів.

2. Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консольлайн" про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на надання професійної правової.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку ст.ст.287-288 ГПК України.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

суддіПлотніцький Б.Д.

Скрипчук О.С.