Ухвала

від 22.11.2023 по справі 308/17705/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/17705/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.11.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 , та його захисника, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/565/23, за апеляційними скаргами: адвоката ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2023 року, відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання начальника відділення СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №42023072030000125, відомості про кримінальне правопорушення у якому 15.07.2023, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям м. Пінськ, Республіка Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, має на утриманні 1 малолітню дитину, раніше не судимого.

Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням засобу електронного контролю.

Підозрюваного ОСОБА_6 зобов`язано прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну до 08 грудня 2023 року, включно.

З матеріалів клопотання убачається, що 13 жовтня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся начальник відділення СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_9 , з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 . У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких корупційних злочинів, і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна. У клопотанні слідчий посилається на наявність доказів, які слугували підставою для висунення підозри, на існування передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом використання своїх зв`язків серед посадових осіб комунального підприємства, здійснюючи тиск на свідків і схиливши їх до відмови від надання правдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, зокрема такого, що пов`язане із підкупом службових осіб та свідків. На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 інших, більш м`яких, запобіжних заходів, які не будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. З огляду на викладене вище, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких корупційних злочинів, і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини є підставами для висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні; незаконний вплив підозрюваного ОСОБА_6 на свідків у кримінальному провадженні.Існування інших ризиків, про які слідчий вказав у клопотанні, стороною обвинувачення не доведено. Зокрема, наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором під час судового засідання та слідчим за змістом клопотання не доведено.При цьому, слідчому судді не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_6 продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, раніше ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень.Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування встановлених ризиків, недоведеність існування інших ризиків, та враховуючи обставини справи, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слідчий суддя відмовив та обрав щодо нього запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати. Зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання залишив поза увагою наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Про існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_6 від суду, свідчить те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_6 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном. Звертає увагу на те, що на цей час у кримінальному провадженні не проведено увесь комплекс слідчих (розшукових) дій, не встановлено всі обставини, що мають значення для досудового розслідування, місця зберігання документів і речових доказів, не отримано всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, можливо причетних до вчинення цього кримінального правопорушення. Наразі встановлюються причетність інших осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення з числа посадових осіб, відтак за таких обставин існує ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вільно спілкуватись з цими особами та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, а також знищити, сховати, спотворити речі і документи, які мають істотне значення у кримінальному провадженні. При цьому, апелянт зазначає, що наразі не встановлено та не допитано виключне коло осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, при цьому органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують те, що підозрюваний ОСОБА_6 у силу свого службового становища має стійкі зв`язки серед посадових осіб комунального підприємства, які зокрема можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Отже, ризик незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, на переконання прокурора також існує. Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вказує на необґрунтованість та незаконність ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Апелянт стверджує, що підозра його підзахисному є необґрунтованою, при ухваленні судового рішення слідчий суддя не надав належної оцінки змісту підозри, оголошеної ОСОБА_6 . Вважає, що сторона обвинувачення формально перераховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки, на думку апелянта такі існувати не можуть. Так, слідчим суддею не враховано те, що жоден ризик, на який слідчий посилається у клопотанні не існує, оскільки ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, на його триманні батьки з інвалідністю, тому наміру переховуватись від органу досудового розслідування або суду у ОСОБА_6 не виникає. Щодо ризику знищення, спотворення доказів, апелянт зазначає, що всі докази було вилучено, на деякі накладено арешт, інші - повернуто ОСОБА_6 , що є підставою для висновку про те, що у підозрюваного фактично відсутній доступ до будь-яких доказів. Щодо наявності існування ризику впливу на потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження, адвокат ОСОБА_7 вважає, що такий не існує, оскільки потерпілий ОСОБА_10 є викривачем і здійснює свою діяльність за винагороду від правоохоронного органу, свої покази він вже надав. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, поданої стороною обвинувачення; прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 15.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072030000125, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Ужгородської окружної прокуратури.

Із журналу судового засідання та ухвали слідчого судді вбачається, що у розгляді клопотання брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_11 , що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_6 на захист.

Обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону та практикою Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, і висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами (повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 14.07.2023; протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.10.2023; протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 від 12.10.2023; протоколи допиту свідка ОСОБА_10 ), які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс 13.10.2023 повідомлення ОСОБА_6 про підозру, яке цього ж дня йому вручено. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні судового рішення слідчий суддя не надав належної оцінки змісту підозри, оголошеної ОСОБА_6 , - апеляційний суд відхиляє як безпідставні і такі, що жодним чином не впливають на висновок слідчого судді у цій частині.

Таким, що ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.

При оцінці ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , у разі доведення його вини (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із конфіскацією майна), що свідчить про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. При цьому, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_6 має реальну можливість спілкуватися зі свідками і впливати на них шляхом застосування певного психологічного тиску та спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають суттєве значення для кримінального провадження, а також знищити, приховати або спотворити будь-які з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що сторона обвинувачення формально перераховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки такі існувати не можуть, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Не свідчать про відсутність вищенаведених ризиків і посилання сторони захисту на дані про особу підозрюваного, зокрема на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, на його триманні батьки з інвалідністю.

При цьому, апеляційний суд також погоджується із висновком слідчого судді про недоведеність органом досудового розслідування ризиків вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку тим фактам, що органом досудового розслідування не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_6 продовжує вчиняти інші злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, раніше ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень. Не надано таких доказів прокурором і під час апеляційного розгляду.

Тому, доводи апеляційної скарги прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Разом із тим, апеляційний суд не погоджується і з висновком слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК України, а саме обставини, які б свідчили про недостатність застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Поряд із цим, безпідставним та необґрунтованим апеляційний суд визнає і висновок слідчого судді про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , виконання покладених на нього обов`язків та запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, буде достатнім запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Так, апеляційний суд вважає, що вищенаведені обставини (обґрунтованість підозри, наявність передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дані про особу підозрюваного) із урахуванням характеру та фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , на переконання апеляційного суду, свідчать про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, у тому числі й домашній арешт, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, у тому числі і запобігання встановленим ризикам переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Тому, апеляційний суд доходить висновку, що слідчим та прокурором доведено, що застосований слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині заслуговують на увагу.

Вищенаведене свідчить про те, що при розгляді клопотання, слідчий суддя не дав належної оцінки характеру та фактичним обставинам кримінального правопорушення, відомостям про особу підозрюваного, а також занадто м`яко оцінив наявність передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, внаслідок чого дійшов до необґрунтованого та передчасного висновку про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 достатнім буде застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, при цьому, належним чином, не вмотивувавши такий.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що наявні в матеріалах судового провадження докази, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , характер та фактичні обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінально-караного діяння, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у своїй сукупності, відповідно до ч. 2 ст. 177 та ст. 183 КПК України, виправдовують застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також свідчать про те, що застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, не забезпечить його належної поведінки та не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.

У зв`язку з цим, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги сторони захисту про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Тому, доводи апеляційної скарги прокурора та клопотання слідчого про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими, що у свою чергу тягне за собою скасування ухвали слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали, а саме про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів також враховує те, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»); що суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 полягає в тому, що діяння, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 є корупційними та мають місце у період дії воєнного стану в Україні.

При встановленні строку тримання ОСОБА_6 під вартою, колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повідомлений 13 жовтня 2023 року, строк досудового розслідування із вказаного терміну не зупинявся, із клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчий звернувся до слідчого судді 14.10.2023, а тому, відповідно до ст. 176 КПК України ОСОБА_6 може перебувати під вартою до 08 грудня 2023 року включно, що не перевищує передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначені розміру застави, колегія суддів також враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , характер та фактичні обставини, за яких мало місце діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків, а також позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та вважає можливим визначити підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_6 заставу в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , а також не порушуватиме права підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки відсутні підстави вважати що такий розмір застави буде завідомо непомірним для підозрюваного.

При цьому, апеляційний суд вважає, що такий розмір застави обумовлений також високим ступенем суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також тяжкими наслідками для суспільства.

Разом із тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 необхідно покласти передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, необхідність покладення яких встановлена в ході розгляду апеляційних скарг, а саме: прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну..

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає, ухвала слідчого судді відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України скасуванню з постановленням нової, якою клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, та покладенням на нього передбачених п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували вищенаведені висновки апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_8 , задовольнити частково, а апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому 15.07.2023, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_6 та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням засобу електронного контролю до 08 грудня 2023 року, включно та з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою погоджене прокурором клопотання начальника відділення СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому 15.07.2023, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою до 08 грудня 2023 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_6 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покласти такі обов`язки: прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до 08 грудня 2023 року включно.

Зазначені обов`язки застосовуються на строк не більше двох місяців із дня винесення ухвали, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку передбаченому ст. 194 КПК України.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділення СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_9 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_6 під варту доручити прокурору ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: