Постанова

від 29.11.2023 по справі 337/2370/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

29 листопада2023 року

м. Київ

справа № 337/2370/19

провадження № 61-277св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13 травня 2019 року.

Стягнуто із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 538 168, 05 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 13 травня 2019 року по 20 вересня 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У листопаді 2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги понесені нею судові витрати в суді першої та апеляційної інстанції в загальній сумі 5 223, 60 грн, а також допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення її на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила:

визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 10 травня 2019 року № 24-к у зв`язку зі скороченням штатів (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України);

поновити її на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

зобов`язати Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги запропонувати чи призначити на рівнозначну посаду в новоствореній установі - Запорізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги враховуючи переважне право шляхом переводу;

стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 12 травня 2019 року по день ухвалення рішення суду з урахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів на загальну суму 275 286,47 грн.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 зокрема просила стягнути на її користь понесені витрати на сплату судового збору в суді першої інстанції у розмірі 2 324,80 грн, понесені витрати на сплату судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 305,20 грн, а також 574,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 , поновлено її на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13 травня 2019 року та стягнуто на її користь із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами про стягнення середнього заробітку та поновлення на роботі, а у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зобов`язання Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомогивчинити дії було відмовлено, відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Також відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 574,00 грн, оскільки склад і розмір таких судових витрат входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що понесені ОСОБА_1 витрати у розмірі 574,00 грн пов`язані з розглядом справи, тому у задоволенні її вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також про поновлення на роботі незаконного звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Враховуючи задоволення вимог ОСОБА_1 про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, наявні підстави для допущення негайного виконання вказаного судового рішення.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Допустити негайне виконання постанови Верховного Суду від 20 вересня 2023 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов