Постанова

від 05.12.2023 по справі 240/17419/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17419/23

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

05 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2023 року Громадська організація "Молодіжний центр розвитку" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К", в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації (Житомирської обласна військова адміністрація) щодо здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирську обласну державної адміністрації (Житомирську обласну військову адміністрацію) вжити заходів щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" привести в повну готовність сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Так, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року позовну заяву Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- уточненого позову, в якому навести обґрунтування права Позивача як громадську організацію на звернення до суду за захистом прав та інтересів інших осіб, а у випадку звернення з позовом в інтересах інших осіб - зазначити відомості таких осіб, передбачені в п.2 ч.5 ст.160 КАС України;

- оформленого відповідно до вимог ст. 49, 166-167 КАС України клопотання про залучення ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (у разі необхідності такого залучення), із обґрунтуванням в цьому клопотанні, яким чином рішення суду по даній справі може вплинути на права, інтереси чи обов`язки ТОВ "ЕПІЦЕНТР К".

На виконання вимог вказаної ухвали представник Позивач подав до суду уточнену позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 , яку просить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків уточненої позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання уточненої позовної заяви, в якій зазначити:

- які права, свободи та інтереси члена Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" Волікової Анастасії Ігорівни, місцем реєстрації якої є місто Одеса, як Позивача у справі, є порушеними кожним із Відповідачів;

- обґрунтування протиправної бездіяльності кожного із Відповідачів щодо здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130 та в чому така бездіяльність виразилася;

- обґрунтування наявності спірних відносин між Позивачем та вказаними Відповідачами.

На виконання вимог Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 представником Позивача 31.08.2023 до суду подано заяву про усунення недоліків.

Проте, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що уточнена позовна заява всупереч вимогам ст.160 КАС України не містить обґрунтування протиправної бездіяльності кожного із Відповідачів (Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації (Житомирської обласна військова адміністрація) щодо здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130 та в чому така бездіяльність виразилася.

Всупереч вимогам ст.5 та ст.160 КАС України уточнена позовна заява не містить обґрунтувань того які права, свободи та інтереси члена Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" Волікової Анастасії Ігорівни, місцем реєстрації якої є місто Одеса, як Позивача у справі, є порушеними кожним із Відповідачів. Уточнена позовна заява не містить обґрунтування наявності спірних відносин між Позивачем та вказаними Відповідачами.

Вказані недоліки позовної (уточненої) заяви перешкоджають визначити суть спірних відносин між сторонами та предмет судового розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тлумачення пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.

З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 761/41071/19.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, отже викликані у суду питання він мав можливість з`ясувати у підготовчому засіданні.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального права (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, адже мотивувальна частина позовної заяви дає змогу встановити у чому саме полягає протиправність дій та з яким саме рішенням позивач пов`язує такі дії, а складена на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позовна заява, загалом, відповідає процесуальним вимогам до позовної заяви за КАС України, а наявність певних недоліків/неточностей, за даних обставин, не давало підстав для повернення позовної заяви, оскільки застосовані судом наслідки, не відповідають ступеню допущених неточностей.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Одночасно суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до порушення норм процесуального права.

Згідно ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.