Рішення

від 25.11.2024 по справі 240/17419/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/17419/23

категорія 113060000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" до Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Громадська організація "Молодіжний центр розвитку" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації (Житомирська обласна військова адміністрація) щодо здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, Житомирську обласну державну адміністрацію (Житомирську обласну військову адміністрацію) вжити заходів щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" привести в повну готовність сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130.

Аргументуючи підстави звернення до суду позивач вказує, що група молодих людей перебувала в місті Житомирі під час сигналу повітряної тривоги і в пошуках укриття натрапили на офіційні повідомлення, після чого розпочали шукати укриття за вказаною в повідомленнях адресою, зокрема, за адресою: м.Житомир, проспект Миру, 16. Проте, вказані укриття виявилися закритими.

У подальшому, в наступні дні сховище було відкрито, однак умови для перебування у сховищі були відсутні, зокрема, загальний стан приміщень був незадовільним, витяжні канали не працювали, приміщення було вологим, відсутні належні засоби пожежогасіння, вентиляція була незадовільна, та інші незадовільні умови, які молодь не змогла описати детально, оскільки не обізнана з відповідними умовами.

Зазначає, що систематичність та тривалість порушень у сфері цивільного захисту може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей, оскільки сховища за вказаною адресою, є важливими спорудами цивільного захисту, які при необхідності, а саме: внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатні розмістити працівників та перехожих громадян, які перебувають у зоні його розташування.

Відтак, наявність таких порушень є підставою для зобов`язання балансоутримувачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К вжити відповідних заходів задля приведення сховища у стан готовності до використання за призначенням.

При цьому вказує, що Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області є уповноваженим органом на здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням. Станом на початок збройної агресії проти України захисні споруди цивільного захисту, що знаходяться за адресою: м.Житомир, проспект Миру, 16 перебували в стані не готовності до використання за призначенням, через що не здатні забезпечити захист цивільного населення. Невжиття відповідачами визначених законодавством дієвих заходів з метою зобов`язання власника привести споруди до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Також зазначає, що Житомирська обласна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади України. Житомирська ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Житомирської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй Житомирською обласною радою. Вказує, що місцева державна адміністрація перевіряє наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку.

Позивач, як організація, що створена з метою здійснення заходів у тому числі спрямованих на захист законних прав людини і громадянина та основоположних свобод; охорони здоров"я; сприяння розвитку інфраструктури цивільного захисту населення та інше, звернулася до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності відповідачів, як суб"єктів владних повноважень, яка за її переконанням, призвела до порушення прав та інтересів, як членів громадської організації, так і будь-яких інших людей, які матимуть необхідність скористатися сховищем.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (головуючий суддя Нагірняк М.Ф.) позовну заяву Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" залишено без руху і надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 , яку просить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 уточнений позовну заяву Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" в інтересах члена Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків уточненої позовної заяви.

На виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 представником позивача 31.08.2023 до суду подано заяву про усунення недоліків.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позовну заяву Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" в інтересах ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за позовом Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 05.01.2024 справу було передано судді Нагірняку М.Ф.

08.01.2024 суддею Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняком М.Ф. подана заява про самовідвід.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду 08.01.2024 заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід задоволено, справу передано для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 головуючим суддею для розгляду справи №240/17419/23 визначено суддю Горовенко А.В.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№6347/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що Головне управління у 2023 році приймало участь у комісійних обстеженнях захисних споруд, що знаходяться у м.Житомир, по проспекту Миру, 16 (сховища за обл. №20130 та №20153).

За результатами цих обстежень, проведених, зокрема, у березні та грудні минулого року складені акти оцінки стану готовності вказаних сховищ. Стан їх готовності був визначений, як неготові до укриття населення. Відповідні обстеження проводилися і в попередні періоди, що підтверджується актами оцінки стану готовності. Результати зазначених обстежень також внесені в Інформаційну систему «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту».

Таким чином вказує, що Головним управлінням у межах повноважень забезпечений контроль за станом готовності сховищ заобл.№20130 та №20153, що знаходяться у м.Житомир, по проспекту Миру, 16.

Також зазначає, що законодавством передбачено право ДСНС (у тому числі ГУ ДСНС у Житомирській області), як суб`єкта владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування за результатами державного нагляду (контролю), що свідчить про виключність такого судового способу захисту суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей.

07 лютого 2024 року Житомирська обласна державна адміністрація надіслала до суду відзив на позовну заяву за вх.№7730/24, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв"язку з безпідставністю заявленого позову.

Зазначає, що Житомирська обласна державна адміністрація на постійній основі здійснює заходи щодо забезпечення належного стану фонду захисних споруд у територіальних громадах області шляхом прийняття відповідних рішень Радою оборони області та комісією ТЕБ та НС.

Крім того вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/20106/23 та по справі №240/20107/23 позов Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Житомирській області задоволено: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» привести у стан готовності захисну споруду (сховище) №20130 та №20153, що знаходиться за адресою; проспект Миру, 16, м.Житомир, з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надсилала.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" про затвердження умов примирення в адміністративній справі №240/17419/23 та закриття провадження у даній справі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що сховище за обліковим номером №20130 та №20153, яке розташоване на території колишньої Панчішньої фабрики за адресою: м.Житомир, пр-т Миру, 16, з 28.04.2021 перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", що не заперечується відповідачами та підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 105-116).

Виконавчий комітет Житомирської міської ради в листах від 24.03.2023 №22/1007 та від 24.05.2023 №22/1808 на запит позивача повідомила, що власником (балансоутримувачем) сховищ за обліковими номерами №20130 та №20153, розташованих за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 16, є Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (м.Київ, вул. Берковецька, 6К, індекс 04128).

Вказано також, що під час сигналів «Повітряна тривога» ці сховища використовуються населенням як найпростіші укриття. Також зазначено, що за результатами оцінки стану готовності у 2023 році вищезазначені сховища оцінені як «не готові» до використання за призначенням (т.1 а.с. 83, 84).

Листом від 10.05.2023 за вих.№5104-2283/5116 Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій Україниу Житомирській області на звернення позивача повідомило, що сховище за обліковими номерами №20130 та №20153, які розташовані за адресою: м.Житомир, пр-т Миру, 16, балансоутримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К, стан готовності - не готові (т. 1 а.с. 121).

Згідно з рішенням правління Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" №7 від 05.06.2023 ухвалено звернутися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідних органів держави та/чи місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130 (т.1 а.с. 118- 118б, 119).

Громадська організація "Молодіжний центр розвитку", вважаючи, що невжиття відповідачами визначених законодавством дієвих заходів, з метою зобов`язання власника привести споруди до стану готовності, звернулася до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем.

Суб`єктами забезпечення цивільного захисту на відповідному рівні виступають Кабінет Міністрів України, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (Державна служба України з надзвичайних ситуацій), інші центральні органи виконавчої влади у сфері цивільного захисту, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, суб`єкти господарювання, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, громадяни.

Отже, Кодекс цивільного захисту України встановлює досить широке коло суб`єктів до повноважень яких відноситься забезпечення цивільного захисту, зокрема і забезпечення формування та реалізації державної політики з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; перевірка стану дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складання відповідних актів; організація здійснення заходів щодо створення, утримання та використання фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності; організація проведення технічної інвентаризації фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту та інше.

Саме тому до повноважень кожного із суб`єктів цивільного захисту населення відноситься і зокрема утримання та реконструкція фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту населення в межах наданих повноважень.

Організація заходів цивільного захисту здійснюється в: територіальних підсистемах - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі; ланках територіальних підсистем - районними державними адміністраціями та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі; субланках ланок територіальних підсистем - виконавчими органами міських, селищних і сільських рад та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 (далі - Порядок №138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Статтею 19 Кодексу визначено повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Житомирська обласна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву пояснила, що з початком російської воєнної агресії прийнято рішення ради оборони Житомирської області від 14.04.2022 «Про забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану» щодо проведення обстеження захисних споруд цивільного захисту, у яких реально здійснюються укриття цивільного населення, та надання рекомендацій балансоутримувачам цих об`єктів стосовно їх приведення у належний стан.

Окрім цього, з метою забезпечення цивільного захисту на території Житомирської області, зокрема і щодо здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, в межах повноважень, начальником обласної військової адміністрації видано розпорядження від 01.06.2023 року №221 «Про укриття населення у захисних спорудах».

Згідно з розпорядженням зобов`язано районні військові адміністрації, рекомендувати органам місцевого самоврядування, власникам (балансоутримувачам) захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення: невідкладно здійснити перевірку стану наявного фонду захисних споруд; уточнити списки усіх наявних укриттів, інтерактивних мап, розмістити їх на власних сайтах та в інших громадських місцях; забезпечити безперебійний цілодобовий доступ для населення до захисних споруд цивільного захисту та інше

Захисні споруди цивільного захисту №20130 та №20153 знаходяться на території міста Житомира, за адресою: м.Житомир, проспект Миру, 16, балансоутримувач - ТОВ «Епіцентр К».

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

З огляду на викладене, Житомирською обласною державною адміністрацією в межах наданих чинними законодавства повноважень вчинено дії щодо організації заходів цивільного захисту, зокрема забезпечення належного стану фонду захисних споруд в територіальних громадах області шляхом прийняття відповідних рішень Радою оборони області та комісією ТЕБ та НС.

При цьому, будь-яких інших законодавчо встановлених процедур, заходів тощо, щодо впливу та балансоутримувача сховищ з метою належного утримання сховищ, позивач в обґрунтування позову не зазначає, судом іншого не встановлено.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 47 Кодексу контроль за виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, іншими органами державної влади (далі - органи державної влади) та органами місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, шляхом проведення комплексних, контрольних і цільових перевірок.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1052 (зі змінами), ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (Головні управління).

При цьому, Головне управління ДСНС України у Житомирській області керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, указами Президента України іншими законодавчими актами та Положенням про Головне управління у редакції, затвердженій наказом ДСНС від 29.03.2021 №167.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Головне управління, бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з місцевими державними адміністраціями здійснення контроль) за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Відповідно до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з абзацом 1 п.2 розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 880/32332, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 9 Порядку.

В межах розгляду даної справи сторонами не оспорюється, що балансоутримувачем сховищ №20130 та №20153, що знаходяться за адресою; проспект Миру, 16, м. Житомир, є ТОВ "Епіцентр К".

На виконання підпункту 3 пункту 3 Плану організації виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Щодо результатів оперативних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення», уведеного в дію Указом Президента України від 26 червня 2023 року №353/2023, у 2023-2025 роках у державі запроваджені щоквартальні обстеження усіх об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Житомирській області у відзиві на позовну заяву вказує, що на виконання зазначеного рішення працівниками Головного управління у 2023 році взято участь у комісійних обстеженнях захисних споруд, що знаходяться у м. Житомирі, зокрема по проспекту Миру, 16 сховища за обліковими №20130 та №20153.

В свою чергу, за результатами цих обстежень, проведених зокрема у березні та у грудні 2023 року складені акти оцінки стану готовності вказаних сховищ, стан їх готовності був визначений, як неготові до укриття населення, що також не оспорюється сторонами.

З огляду на викладене, Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій України у Житомирській області у межах покладених на нього повноважень, забезпечений контроль за станом готовності сховищ за обліковими №20130 та №20153, що знаходяться у м.Житомирі, по проспекту Миру, 16.

Крім того суд вказує, що Законом України від 21.04.2021 № 2228-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами якої такий суб`єкт владних повноважень: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16); звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48); перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Аналіз наведених нормативно-правових актів, з урахуванням внесених змін, свідчить, що до компетенції ДСНС, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин; законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування.

Статтею 68 Кодексу цивільного захисту України встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої: посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша); у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, у випадках передбачених цією статтею.

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд констатує, що Кодекс цивільного захисту України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Разом з тим, Кодекс цивільного захисту України передбачає право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування.

Також суд враховує доводи ГУ ДСНС України у Житомирській області, про те що в даному випадку, спеціально уповноваженим державою органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту є ГУ ДСНС України у Житомирській області. Разом з тим, у ГУ ДСНС України у Житомирській області відсутні законодавчо визначені повноваження на звернення до суду з позовом про зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду.

В свою чергу, суд враховує, що наведене стало підставою для звернення керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з питань надзвичайних ситуацій України у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про зобов`язання ТОВ "Епіцентр К" привести у стан готовності захисні споруди (сховище) №20130, що знаходиться за адресою; проспект Миру,16, м. Житомир (адміністративна справа №240/20106/23) та (сховище) №20153, що знаходиться за адресою: проспект Миру,16, м.Житомир (адміністративна справа №240/20107/23) з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом МВС №579 від 09.07.2018.

Отже, спірні правовідносини обумовлені наявністю саме у прокурора передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд врахував, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Невжиття балансоутримувачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Водночас суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Наведене свідчить, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов`язків, навіть і в тому випадку якщо суд доходить висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов`язків при вчиненні таких дій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 у справі № 9901/345/20 надала висновок про те, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Водночас, як вказала Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище постанові, для кваліфікації судом бездіяльності суб`єкта владних повноважень також необхідно встановити чи були б такі дії суб`єкта владних повноважень об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, причини їх невчинення.

В даному випадку суд встановив, що Громадська організація "Молодіжний центр розвитку" звернулася до суду з позовом тому що вважає, що протиправною бездіяльністю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації щодо не здійснення контролю за утриманням сховищ за адресою: 10020, м. Житомир, проспект Миру, 16, обліковий номер №20153 та обліковий номер №20130 порушено права та інтереси будь-якої людини на життя, шляхом відсутності можливості, за необхідності, скористуватися вказаними сховищами.

У свою чергу, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області та Житомирська обласна державна адміністрація не заперечують та доводять виконання свого обов`язку контролю (нагляду) за утриманням стану готовності захисних споруд цивільного захисту та організації заходів цивільного захисту, відповідно. Проте, відповідачі вказують лише на те, що в них, як у суб"єктів владних повноважень, відсутні інші, не вчинені ними, законодавчо встановлені важелі впливу, щодо зобов"язання балансоутримувача вчинити дії які спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди сховища.

Викладене свідчить про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає критерію захисту порушеного права, у зв"язку з чим підстави для задоволення позовних вимог до Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області відсутні, такі вимоги можуть бути самостійним предметом позову до балансоутримувача захисних споруд (сховищ) з позовом про зобов"язання привести у стан готовності захисні споруди (сховище) №20130 та №20153, що знаходиться за адресою: проспект Миру, 16, м. Житомир.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Громадської організації "Молодіжний центр розвитку" (вул.Розумовська, 1/3,Одеса,Одеська область,65091, код ЄДРПОУ 26303152) до Житомирської обласної державної адміністрації (майдан С.П.Корольова, 1, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014, код ЄДРПОУ 00022489) та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Житомирській області (вул.Героїв Пожежників, 67Б, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 38624322), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (вул. Берковецька, 6-К, м.Київ 128, 04128, код ЄДРПОУ 32490244), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 25 листопада 2024 р.

25.11.24