Ухвала

від 05.12.2023 по справі 214/8336/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 214/8336/20

провадження № 61-12435ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павленком Вячеславом Вікторовичем, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фауна Гранд» про відшкодування шкоди та визнання недійсним пункту договору оренди,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Павленка В. В. направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, запропоновано подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити щодо яких норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, або інші, передбачені цивільним процесуальним законом, підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, сплатити судовий збір у розмірі 22 701,60 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.

На виконання ухвали Верховного Суду заявниця надіслала нову редакцію касаційної скарги та сплатив судовий збір у розмірі 22 701,60 грн.

У новій редакції касаційної скарги заявниця узагальнено посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначивши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.

Враховуючи зміст нової редакції касаційної скарги, заявниця не зазначила щодо яких норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Вказівка в касаційній скарзі після зазначення про відсутність висновку Верховного Суду, що суд першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фауна Гранд» понесених витрат на ремонт та поліпшення об`єкта оренди в сумі 949153,04 грн, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13 гс22).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.

Оскільки заявниця не усунула недоліки касаційної скарги у повному обсязі, не обґрунтувала зазначену нею підставу касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), то касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України підлягає поверненню.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павленком Вячеславом Вікторовичем, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фауна Гранд» про відшкодування шкоди та визнання недійсним пункту договору оренди повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник