Постанова

від 06.12.2023 по справі 260/798/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 260/798/20

адміністративне провадження № К/9901/8577/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Большакова О.О., Пліш М.А.) у справі № 260/798/20 за позовом Державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування наказу та припису, визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

31 березня 2020 року Державне підприємство «Великобичківське лісомисливське господарство» (далі також позивач або ДП «Великобичківське ЛМГ»), через свого представника - адвоката Левицького Андрія Олександровича, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі також відповідач, правонаступник - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), в якому просило суд:

витребувати в Управління Держпраці у Закарпатській області звернення фізичних осіб, на підставі яких було прийнято пункт 2 наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 15 листопада 2019 року № 229 «Про проведення інспекційних відвідувань»;

визнати протиправними дії управління Держпраці у Закарпатській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування Державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» в період з 27 листопада 2019 року по 06 грудня 2019 року;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 15 листопада 2019 року № 229 «Про проведення інспекційних відвідувань»;

визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Закарпатській області від 18 грудня 2019 року № ЗК/452/214/АВ/П.

визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 260/798/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

11 березня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 09 березня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

13 квітня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року задоволено клопотання про заміну відповідача, а саме Управління Держпраці у Закарпатській області - Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 листопада 2019 року до Управління Держпраці у Закарпатській області надійшли два звернення, подані - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо порушення Державним підприємством «Великобичківське лісомисливське господарство» вимог трудового законодавства.

Наказом начальника Управління Держпраці у Закарпатській області № 229 від 15 листопада 2019 року на підставі звернень громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське ЛМГ» такими посадовими особами: головним державним інспектором Хлантою І.Ю. за участі головного державного інспектора Джумелі М.І .

Відповідно до наказу № 229 від 15 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення від 15 листопада 2019 року № 931 для проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське ЛМГ».

В період з 27 листопада 2019 року по 05 грудня 2019 року посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області - Хлантою І.Ю. проведено інспекційне відвідування ДП «Великобичківське ЛМГ», за результатами якого складено акт № ЗК 452/214/АВ, за змістом якого встановлено порушення підприємством вимог статті 107 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України).

В акті інспекційного відвідування за результатом контрольного заходу відповідачем зафіксовано, що 15 жовтня 2018 року у вихідний день, згідно табелів обліку використання робочого часу, відомостей нарахування заробітної плати 14 майстрів лісу Костилівського та Кобилецько - Полянського лісництва ДП «Великобичківське лісомисливське господарство», зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 працювали на підприємстві з 8-ми годинним робочим днем. Однак, відповідно до розрахункових відомостей нарахування заробітної плати, вищезгаданим працівникам не проведено нарахування заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день.

На підставі висновків акта інспекційного відвідування, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року, відповідно до якого директора ДП «Великобичківське ЛМГ» - ОСОБА_24. зобов`язано усунути виявлені порушення (строк усунення 06 січня 2020 року).

Також головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. складено протоколи про адміністративне правопорушення № ЗК/452/214/АВ/П/ПТ від 05 грудня 2019 року.

23 січня 2020 року до Управління Держпраці у Закарпатській області повторно надійшло звернення ОСОБА_17 про те що, незважаючи на проведення інспекційного відвідування, донарахування за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року так і не було виплачено.

31 січня 2020 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 10 про проведення інспекційного відвідування Державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» за місцем здійснення його господарської діяльності, з метою перевірки вимог пункту 1 припису про усунення виявлених порушень № ЗК/452/214/Л В/П від 18 грудня 2019 року.

На підставі вищевказаного наказу, Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 31 січня 2020 року № 84.

За період з 10 лютого 2020 року по 12 лютого 2020 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю., проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності ДП «Великобичківське лісомисливське господарство».

В ході проведеного інспекційного відвідування встановлено, що згідно розрахункових відомостей за грудень 2019 року 10-ти майстрам лісу Костилівського та Кобилецько - Полянського лісництва ДГІ «Великобичківське лісомисливське господарство» проведено нарахування та виплату заробітної плати в подвійному розмірі за роботу у вихідний день - 15 жовтня 2018 року, зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 .

Однак, звільненим 7-ми майстрам лісу вищевказаних лісництв, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та єгерю Щербилівського лісництва ОСОБА_1 не забезпечено нарахування та виплату заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день.

За результатами проведеного інспекційного відвідування Управління Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю (далі також акт) від 12 лютого 2020 року № ЗК 65/214/АВ.

12 лютого 2020 року Управління Держпраці у Закарпатській області складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ.

18 лютого 2020 року директором ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» надіслано на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області зауваження на акт інспекційного відвідування та протокол про адміністративне правопорушення.

17 березня 2020 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком В.І. винесено постанову № ЗК 65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10, згідно якої за невиконання в повному обсязі пункту 1 припису № ЗК 65/214/АВ/П, винесеного 18 грудня 2019 року за результатами інспекційного відвідування, проведеного 05 грудня 2019 року, на ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» накладено штраф у розмірі 75 568,00 гривень.

Судом першої інстанції також було встановлено, що з метою забезпечення виплати заробітної плати за роботу у вихідний день вище вказаним працівникам, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та єгерю Щербилівського лісництва ОСОБА_1. - ДП «Великобичківське ЛМГ» тричі надсилало листи з проханням звернутися в бухгалтерію підприємства для отримання донарахування заробітної плати за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних позивач вказує на те, що згідно наказу від 15 листопада 2019 року № 229 «Про проведення інспекційного відвідування» доручено проведення інспекційного відвідування головному державному інспектору Хланті І.Ю. за участю головного державного інспектора Джумелі М.І. Однак, інспекційне відвідування було проведено інспектором Хлантою І.Ю. самостійно, у зв`язку з чим допущено порушення вимог наказу № 229, яким передбачалася спільна участь у контрольному заході двох інспекторів. У зв`язку з тим, що дії Управління Держпраці щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське ЛМГ» є протиправними, відповідно неправомірними є рішення, які прийняті за наслідками даної перевірки, а саме: неправомірними є припис про усунення виявлених порушень від 18 грудня 2019 року № ЗК/452/214/АВ/П та постанова про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10. Також стверджує, що у оскаржуваному приписі не зазначено, що саме і яким способом підприємство повинно здійснити на усунення виявлених порушень, а формальне посилання на встановлений факт не може зобов`язувати підприємство вчинити певні дії про які не зазначено в приписі. Звертає увагу суду на ту обставину, що оскаржуваною постановою про накладення штрафу на ДП «Великобічківське ЛМГ» накладено штраф в розмірі 75 568,00 гривень за неповне виконання вимог припису в частині невиплати працівникам заробітної плати в подвійному розмірі за роботу у вихідний день - 15 жовтня 2018 року. Однак, вказані працівники на момент винесення припису на ДП «Великобічківське ЛМГ» не працювали, при цьому позивачем було вжито всіх можливих заходів щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам, що працювали у вихідний день.

Відповідач у запереченні стверджував, що інспекційне відвідування товариства проведено на підставі наданих повноважень, в порядку та спосіб встановлений чинним законодавством України.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо призначення, відтак і проведення позапланової перевірки позивача були незаконними, що у підсумку дає підстави стверджувати про неправомірність рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки, а саме про неправомірність припису Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року та постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10, прийнятих за наслідками незаконно проведеної перевірки.

Водночас судом першої інстанції зазначено, що ДП «Великобичківське ЛМГ» вживалися всі необхідні заходи для виконання вимог пункту 1 припису № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року в частині виплати працівникам заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та дійшов висновку, що дії відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» у період з 27 листопада 2019 року по 06 грудня 2019 року є правомірними, а наказ від 15 листопада 2019 року № 229 «Про проведення інспекційних відвідувань» та припис від 18 грудня 2019 року № ЗК/452/214/АВ/П винесені уповноваженими особами Управління Держпраці у Закарпатській області відповідно та на виконання вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем допущено порушення вимог трудового законодавства щодо невиплати працівникам заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день. Такі порушення не заперечуються позивачем.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент винесення постанови про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК 65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10 позивачем не було виконано в повній мірі вимог припису про усунення виявлених порушень № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року.

Аналізуючи фактичні обставини справи у сукупності з приписами нормативно-правових актів в межах спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК 65/214/АВ/П/ПТ-МГ- ФС-10 є законною та скасуванню не підлягає.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що при вирішення спору суд першої інстанції покликався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17. Проте суд апеляційної інстанції зазначену позицію не врахував.

Також скаржник зазначає, що Управлінням Держпраці не отримувався передбачений Законом України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дозвіл центрального органу виконавчої влади на проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське ЛМГ» за зверненням фізичних осіб, а отже дії щодо призначення та проведення інспекційного відвідування є протиправними, а наказ № 229 підлягає скасуванню.

Акцентує увагу на тому, що ДП «Великобичківське ЛМГ» вживалися всі необхідні заходи для виконання вимог пункту 1 припису № ЗК /452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року в частині виплати працівникам заробітної плати у подвійному розміру за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року. Стверджує, що зазначені 8 осіб, за порушення трудового законодавства щодо яких застосовано штраф, на дату винесення оскаржуваного припису не працювали на ДП «Великобичківське ЛМГ» та в бухгалтерію підприємства для отримання донарахування заробітної плати не звертаються.

Також зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув спір без участі представника позивача, яким було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Звертає увагу на відсутності оцінки судом апеляційної інстанції поважності причин, які зазначені в клопотанні, а саме впровадження карантинних обмежень та побоювання представника позивача можливого зараження вірусною хворобою дружини, яка перебувала на останніх термінах вагітності.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що підстава для проведення інспекційного відвідування є законною, оскільки колишніми працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були особисто подані два окремі письмові звернення, які відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян» та у зв`язку з чим були зареєстровані в журналі реєстрації звернень громадян за № 429-Т та № 430-Т.

Стверджує, що інспекційним відвідуванням встановлено неналежне виконання вимоги щодо нарахування та виплати працівником товариства (8 осіб) заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день, чим порушено вимоги статті 107 КЗпП України. З огляду на зазначене вважає, що у відповідача були підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 5 частини 2 статті 265 КЗпП України за оскаржуваною постановою.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону № 877-V.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону № 877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24 червня 2021 року у справі № 200/5877/19-а та від 28 вересня 2021 року у справі № 520/1204/2020 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контроль за додержанням законодавства про працю (далі також Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У відповідності до пункту 3 Поряду № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Підпунктами 1, 2, 3 пункту 5 Порядку № 823 визначено, що інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Порядок № 823 не містить вимог щодо погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу за такої підстави інспекційного відвідування як звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Посилання скаржника на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що правовідносини у зазначеній справі виникли до набрання чинності Порядку № 823 та за іншої редакції Закону № 877-V, тому відповідні висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що інспекційне відвідування проводилося за зверненням двох працівників ДП «Великобичківське лісомисливське господарство», а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порушення стосовно них законодавства про працю.

Водночас колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17 стосовно того, що звернення фізичної особи про проведення інспекційного відвідування повинне повністю відповідати вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки позивач у цій справі не навів належних доводів невідповідності звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які подані особисто та зареєстровані за № 429-Т та № 430-Т.

Щодо доводів позивача про те, що у направленні на про ведення інспекційного відвідування не зазначено питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення інспекційного відвідування, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із за значенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у направленні про проведення інспекційного відвідування від 15 листопада 2019 року № 931 були посилання на наказ про проведення перевірки та зазначено мету проведення інспекційного відвідування - перевірку додержання законодавства про працю на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за зверненнями про порушення трудового законодавства відповідно до змісту звернень.

За змістом звернень, зазначеними особами повідомлено відповідача про те, що усі працівники працювали 15 жовтня 2018 року у вихідний день, проте товариством не було здійснено оплату у подвійному розмірі. Водночас ОСОБА_2 просив провести перевірку його звільнення з підстав «за невихід на роботу».

В межах зазначених питань і було проведено інспекційне відвідування.

Отже, направленні про проведення інспекційного відвідування від 15 листопада 2019 року № 931 містить підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу, які є обов`язковими відповідно до вимог вищенаведеного закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження у сфері контролю за до держанням законодавства про працю у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 ро ку № 823.

Водночас колегія суддів зазначає, що технічні описки за текстом акта інспекційного відвідування не свідчать про те, що саме інспекційне відвідування проводилося за Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджено постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 (втрата чинності 14 травня 2019 року).

Отже, доводи скаржника про те, що посадові особи відповідача під час інспекційного відвідування керувалися Порядком № 295, який втратив чинність, не заслуговують на увагу.

Щодо безпосередньо виявлених порушень, які стали підставою накладення штрафу у спірних правовідносин слід зазначити таке.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно із статтею 73 КЗпП України 14 жовтня - День захисника України встановлено святковим днем.

За змістом статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

У 2018 році - День захисника України припав на неділю, а отже вихідний день було перенесено на наступний.

Статтею 107 КЗпП України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами справи, що під час інспекційного відвідування ДП «Великобичківське лісомисливське господарство», яке проводилося у період з 27 листопада 2019 року по 05.12.2019, виявлено порушення підприємством вимог статті 107 КЗпП України.

Беручи до уваги, виявлені під час інспекційного відвідування порушення, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. винесено припис № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року, відповідно до якого директора ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» ОСОБА_24 зобов`язано усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення (строк виконання до 01 січня 2020 року).

Відповідно до підпункту 11 пункту 5, пункту 22 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, невиконання вимог припису інспектора праці.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Отже, інспекційне відвідування позивача, за результатом якого складено акт від 12 лютого 2020 року № ЗК65/214/АВ було позаплановим та стосувалося виконання припису, винесеного за попереднім інспекційним відвідуванням.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що дії відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» у період з 27 листопада 2019 року по 06 грудня 2019 року є правомірними, а наказ від 15 листопада 2019 року № 229 «Про проведення інспекційних відвідувань» та припис від 18 грудня 2019 року № ЗК/452/214/АВ/П винесені уповноваженими особами Управління Держпраці у Закарпатській області відповідно та на виконання вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Щодо підстав застосування до позивача штрафу за наслідками перевірки виконання припису, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 265 КЗпП України, в редакції, що діє з 02 лютого 2020 року, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці в оплаті праці, передбачена відповідальність юридичних осіб, які використовують найману працю у вигляді штрафу у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Водночас статтею 265 КЗпП України передбачено, що у разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим - шостим, десятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Беручи до уваги, що за порушення, які були допущені позивачем відповідальність, передбачена абзацом 5 частини 2 статті 265 КЗпП України, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити чи виконанні товариством вимогу припису та чи вживалися усі можливі заходи на його виконання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході проведеного інспекційного відвідування встановлено, що згідно розрахункових відомостей за грудень 2019 року 10-ти майстрам лісу Костилівського та Кобилецько - Полянського лісництва ДГІ «Великобичківське лісомисливське господарство» проведено нарахування та виплату заробітної плати в подвійному розмірі за роботу у вихідний день - 15 жовтня 2018 року, зокрема таким працівникам: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 .

Однак, звільненим 7-ми майстрам лісу вищевказаних лісництв, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та єгерю Щербилівського лісництва ОСОБА_1 не забезпечено нарахування та виплату заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи постанову про накладення штрафу правомірною, акцентував увагу на тому, що на момент винесення постанови про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК 65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10 позивачем не було виконано в повній мірі вимог припису про усунення виявлених порушень № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року.

Проте, поза увагою суду апеляційної інстанції залишили встановлені судом першої інстанції обставини щодо вжиття позивачем всіх можливих заходів на виконання припису.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що з метою забезпечення виплати заробітної плати за роботу у вихідний день вище вказаним працівникам, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та єгерю Щербилівського лісництва ОСОБА_1. - ДП «Великобичківське ЛМГ» тричі надсилало листи з проханням звернутися в бухгалтерію підприємства для отримання донарахування заробітної плати за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року.

На копії адресованого гр. ОСОБА_7 листа від 24 лютого 2020 року № 105, ОСОБА_7 04 березня 2020 року власноручно підтвердив факт отримання «на руки» в бухгалтерії доплати за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року.

На копії адресованого гр. ОСОБА_4 листа від 24 лютого 2020 року № 103, ОСОБА_4 19 березня 2020 року власноручно підтвердив факт отримання «на руки» доплати за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року.

Інші працівники до ДП «Великобичківське ЛМГ» за донарахованою доплатою за роботу у вихідний день 15 жовтня 2018 року не з`явилися, банківські реквізити для зарахування коштів не надали.

За таких встановлених обставин, беручи до уваги, що звільненні особи, зазначені в приписі, не з`являться для отримання доплати до бухгалтерії товариства, Верховний Суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що ДП «Великобичківське ЛМГ» було вжито всіх можливих заходів на виконання вимог пункту 1 припису № ЗК/452/214/АВ/П від 18 грудня 2019 року.

Відтак, спірна постанова від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10 про накладення штрафу, за наслідками перевірки відповідачем вимог припису, є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10, а суд апеляційної інстанції помилково скасував в цій частині законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 260/798/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17 березня 2020 року № ЗК/65/214/АВ/П/ПТ-МГ-ФС-10.

В цій частині позовних вимог залишити в силі рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року.

В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 260/798/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

В.М. Кравчук

Л.В. Тацій