Ухвала

від 06.12.2023 по справі 750/3192/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 750/3192/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

розглянувши заяви ОСОБА_1

про скасування ухвал та про виправлення до неї

у справі № 750/3192/14

за позовом ОСОБА_1

до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів"

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа у справі №750/3192/14 відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 заяву Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у справі №750/3192/14 про стягнення з Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" на користь ОСОБА_1 20 000, 00 відшкодування моральної шкоди. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у справі №750/3192/14 яким зобов`язано Адвокатське об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів", забезпечити адвокату ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів", без сплати ОСОБА_1 членських і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання судового рішення у цій частині.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14, ОСОБА_1 подав касаційні скарги на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Від ОСОБА_1 10.08.2023 до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 та про відвід судді Студенця В.І. від розгляду даної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14 визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 ОСОБА_1 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14

Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. у справі №750/3192/14.

Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал у справі №750/3192/14 відмовлено.

Від ОСОБА_1 23.08.2023 до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 та про відвід судді Студенця В.І. від розгляду даної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14 визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 ОСОБА_1 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14

Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. у справі №750/3192/14.

Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал у справі №750/3192/14 відмовлено.

Від ОСОБА_1 до Верховного Суду 25.09.2023 надійшла заява про прийняття додаткових ухвал до ухвали судді Погребняка В.Я. від 28.08.2023 і окремо до ухвал судді Студенця В.І. у справі №750/3192/14 від 29.08, 07, 15, 21.08, 2023 року. Крім того у наведеній заяві просив відвести суддів касаційного суду Студенця В.І. та Погребняка В.Я. від розгляду даної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В.І. та Погребняка В.Я. від розгляду справи №750/3192/14 визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви про прийняття додаткових ухвал ОСОБА_1 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Студенця В.І. та Погребняка В.Я. від розгляду справи №750/3192/14.

Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2023 у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н.О. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В.І. та Погребняка В.Я. у справі №750/3192/14.

Ухвалою від 13.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід судді Студенця В.І. від розгляду заяви про прийняття додаткових ухвал у справі №750/3192/14.

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.09.2023 про прийняття додаткових ухвал у справі №750/3192/14 відмовлено.

Від ОСОБА_1 до Верховного Суду 17.11.2023 надійшла заява про скасування ухвал, в якій просить відвести суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В.І. та Погребняка В.Я. від розгляду цієї заяви і від повторного розгляду названої та нерозглянутої попередньої заяви 25, 14.09.2023 та від справи в цілому за мотивами особистої заінтересованості, вигоди, особистого захисту, особистих зловживань по справі, за мотивом упередженості, за мотивом недовіри заявника, за мотивом прийняття ухвал та вчинення дій злочинної схожості.

Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді Погребняка В.Я. від розгляду справи №750/3192/14 залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14 визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви ОСОБА_1 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14.

Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2023 у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця від розгляду справи №750/3192/14.

Від ОСОБА_1 до заяви про скасування ухвал, яка надійшла до Верховного Суду 17.11.2023, подану заяву з виправленнями, яка надійшла до суду 28.11.2023, та в якій просить відвести суддю Багай Н.О. від розгляду справи №750/3192/14.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2023 для розгляду справи №750/3192/14 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Суддя Багай Н.О., яку ОСОБА_1 просить відвести від розгляду справи №750/3192/14, не є учасником колегії суддів, якій справу передано на розгляд.

Крім того, суддею Багай Н.О. 11.10.2023 винесено ухвалу, якою розглянуто заяву про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 750/3192/14, яку передано їй на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023.

Суд враховує норми ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судді якому передано на розгляд заяву про відвід який не входить до складу суду, що розглядає справу, не може бути заявлений відвід.

З огляду на наведене заяву в частині заявленого відводу судді Багай Н.О. слід залишити без розгляду.

У заяві про скасування ухвал та у заяві про виправлення до неї ОСОБА_1 просить:

- розподілити автоматизованим розподілом між суддям вже названу мою заяву від 25,14.09.2023 року щодо прийняття додаткових ухвал та мотивувальною частиною ухвали визначити конкретні заходи встановлення порядку, способу, часу виконання невиконаного по цей час судового наказу від 21.05.2021 року, яка (заява) мною подана до справи за позовом лише до фіктивного юридично не існуючого АО «ЧОКА» з 51 особи. Адже моя заява від 14,25.09.2023 злоумисно на порушення ст. 315 ч. 1 п. «в» ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду з вини ОСОБА_2 злоумисно по цей час не зареєстрована, між суддями не розподілена, не розглянута, прихована;

- за повторним розподілом заяви від 25,14.102021 року розглянути саме її та матеріали справи і ухвалити резолютивну частину судового рішення окремо до кожної вимоги цієї заяви, в цілому і зокрема щодо додаткових ухвал та встановлення порядку, способу, строку виконання судового наказу від 21.05.2021 року відносно повернення мені членства в АО «ЧОКА» і попереднього робочого місця, який (наказ) вже й з вини ОСОБА_2 і ОСОБА_6 по цей час не виконується;

- скасувати псевдо ухвали касаційного суду суддів Студенця В.І., Погребняка В.Я., Багай Н.О., Кропивної В.В. від 11 і 13.10.2023 року, від 29.06,15,28,29.08.2023 року від 10.07, 09.10.2023 року за всіми їхніми складовими і у тому числі з питань додаткових ухвал та встановлення порядку, способу, строку виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року як такі, що прийняті не до справи за моїм фактичним позовом та ще й з порушенням безлічі інших норм матеріального та процесуального права, що мають істотне значення;

- при повторному розгляді фактично не розглянутої моєї зави від 25,14.09.2023 в мотивувальній частині ухвали касаційного суду розглянути, зазначити і всі вимоги цієї моєї заяви і заяви від 14.09.2023 з правовою оцінкою кожної з них окремо відповідно до ч. 6 ст. 310., ч. 3 п.п. 3,4 ст. 310, ст. 287 п.п. 1,2, ст. 255 п.п. 3, 13,14,24,26 ГПК України. При цьому з посиланням на мої доводи і правові норми, надані мною докази до кожної моєї вимог, мотивувально установити, визнати, підтвердити:

- наявність моїх позову і заяв від 25,14.09.2023 року у справі № 750/3192/14 мого позову, які віднесені і стосуються лише конкретного юридично нечинного угрупування самозайнятих адвокатів з 51, 33, а зараз з 3-ох осіб, яке (угрупування) не зареєстроване як юридична особа (див. витяг з ЄДР); тобто, підтвердити, що справа, всі звернення по ній по цей час зовсім не розглянуті.

- непідтвердженість матеріалами справи державної реєстрації як юридичної особи угрупування з 51 члена самозайнятих адвокатів по цей час з 01.12.2014 року як ОА «ЧОКА» та з 07.04.2017 року під назвою MOA і АО «ЧОКА» з самозванним головою ОСОБА_3 , який реально викрав моє робоче місце, власність фактичного АО «ЧОКА», «перешкодив подальше провадження у справі» (ст. 310 ч. 6 ГПК України) (див. витяг ЄДР від 10.05.2017);

- юридичну наявність і неліквідованість фактичного АО «ЧОКА» з власними статутом, кодом № 02894740, печаткою за цим кодом, офісом, власністю на сотні мільйонів гривень за свідоцтвом про право власності, актом передачі власності, інвентаризаційною справи МБТІ...;

- наявність по справі по цей час невиконаних судового рішення і судового наказу ще з 21.05.2021 року про відновлення мене членом фактичного АО «ЧОКА», повернення мені мого попереднього робочого місця, який (наказ) судом адресується за кодом 02894740 за адресою лише фактичному АО «ЧОКА», а не юридично не чинному АО «ЧОКА» з 51 члена ще й без будь-якої власності;

- непідтвердженість доказами правомірності передачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 13.10.2014 року незареєстровану в ДГП і в ДПА оренду Деснянської Юрконсультації з моїм робочим місцем і 23-х інших адвокатів належної фактичному АО «ЧОКА», яка і по цей час перебуває в незаконному користуванні гр. ОСОБА_5 , «перешкоджаючи подальшому провадженню у справі» виконанню судового наказу від 21.05.2021,

- наявність підстав до накладення арешту (ст. 137 ГПК України) на перший поверх будинку по вул. Музейна 1, м. Чернігова з моїм і інших адвокатів робочими місцями , належний фактичному АО «ЧОКА» з моєю 1/103 статутною часткою як засновника АО «ЧОКА» для забезпечення вже названого наказу від 21.05.2021 року;

- не відповідність вимогам ст. 331 ч. 7, ст. 244, ч. 1.1, ч. 5; ст. 310 ч. 3, 6; ст. 287, 255 п.п. 13,14,24,26 ГПК України заінтересованого твердження Багай, Студенця в ухвалах від 11 і 13.10.2023 року та в інших його рішеннях і ухвалах про ніби «непідлягаючись оскарженню» всіх їх;

- наявність протиправних рішень і дій відповідача, судів, які повністю виключили і виключають по цей час можливість виконати судовий наказ від 21.05.2021 року;

- наявність підстав і доказів справи до повного задоволення всіх вимог моєї заяви від 14,25.10.2023 року.

- При повторному розгляді моєї заяви від 14,25.10.2023 року і справи зобов`язати відповідача, фіктивне АО «ЧОКА» з 51, 33 осіб з очільником ОСОБА_3 :

- повернути мені за адресою вул. Горького (Музейна) 1 на першому поверсі мої робоче місце і особисті обладнання у справному стані: два полірованих столи, книжну шафу, одежну шафу, чотири стільці, дві металеві вішалки, два настільні телефони підключені до системи, ксерокс, комп`ютерне обладнання, які за п.п. 1 і 2 договору оренди поіменовані і передані ФОП Чаус Я.О. і перебувають у неї в користуванні;

- повернути і укріпити на приміщення названої адреси карбовані чавунні вивіски «Деснянська Юрконсультація», «Президія об`єднана Чернігівська обласна колегія адвокатів», щит з надписом «Адвокатура» розміром 110x50 см, який сім`я ОСОБА_3 прилаштувала на свою приватну Юрконсультацію по АДРЕСА_1 ;

- капітально відремонтувати за цією ж адресою стелю, підлогу, двері, електропроводку, які за 10 останніх років максимальної експлуатації школою, учнями доведені до аварійного стану і не придатні до подальшого безпечного використання.?

- при повторному розгляді вже названої заяви від 14, 25.10.2023 року і цього звернення встановити, визнати наявність нововиявлених обставин, нерозглянутість їх касаційним судом, що є істотним для справи, для вирішення названої заяви, але, які не були встановлені касаційним судом на час розгляду названої цієї заяви і попередніх за нею касаційним судом в ухвалах від 11,13.10.2023 року.

- йдеться про те, що моя заява від 14,25.10.2023, що адресована касаційному суду лише до юридично не чинного АО «ЧОКА» з 51 члена до об`єднання, яке не зареєстроване в держорганах як юридична особа відповідно до ст. 80, 81 ЦК України, ст. 63,93,112 ГК України, ЗУ «Про держреєстрацію....», ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». (ст.320 ч.2 п.1)

- задовольнити мої домагання про відшкодування моральної шкоди в сумі 700000 гривень за мотивами попередніх моїх звернень, судової практики і цієї заяви та вже десятилітнього мордування мене судами і відповідачем, утримування в безперервному стресовому стані за позовом від 04.06.2020 року;

- відповідно до ст. 214 КПК України прийняти, затвердити колегією і подати до Генеральної прокуратури України подання на вже названих суддів Студенця В.І., Погребняка В.Я.. Багай В.О., Кропивної Л.В., Моцьора В.В. і на адвокатів Авраменка Г.М., Авраменко Н.Л., Розмовенко О.Г. на предмет відкриття відносно них перевірки за ст. ст. 364, ч. 2, 364-1, ч.2, 365, ч.3 КК України, внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за цими нормами і фактами цієї заяви, якими умисно приховані і приховуються по цей час ще й факти невиконання судового наказу від 21.05.2021 про повернення мені мого робочого місця, а також присвоєння власності, коду, печатки, документів...фактичного АО «ЧОКА на сотні мільйонів гривень, наявність якої підтверджена вже названими і доданими до справи свідоцтвами про власність, актом прийняття власності, інвентаризаційною справою, іншими документами;

- прийняти ще й окрему ухвалу до КДКА на адвокатів Авраменко Г.М., Авраменко Н.Л., Розмовенко О.Г;

- при повторному розгляді розглянути і задовольнити всі вимоги цієї моєї заяви і заяви від 14,25.09.2023 року, які адресовані і адресуються лише до відповідача під назвою АО «ЧОКА» з 51 особи.

- витребувати з місцевого суду названу справу № 750/3192/14.

- звільнити мене від сплати судового збору за ст. 5 ч. 9 ЗУ «Про судовий збір».

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що заява про скасування ухвал та заява про виправлення до неї підлягають поверненню з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, не зазначені в п.2 ч.1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим ОСОБА_1 до Верховного Суду у касаційному порядку оскаржувалися постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, ухвалені за результатами перегляду ухвали Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 про відмову у задоволенні заяви про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа та ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, які відповідно до вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному скарженню, адже ухвали зазначені у пунктах 23, 24 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України не входять до переліку ухвал, визначений пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Саме з огляду на процесуальні обмеження щодо можливості оскарження відповідних ухвал Верховним Судом ухвалами від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роллю національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), а запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг, яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Проте, не погоджуючись з такими рішеннями Верховного Суду, ОСОБА_1 три рази звертається до суду з заявами про ухвалення додаткових рішень до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023, в яких по суті просить переглянути його раніше подані касаційні скарги на ухвали першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, які не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки Господарським процесуальним кодексом України визначено певне коло ухвал, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку.

Перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, передбачений приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому відсутні правові підстави для прийняття додаткових ухвал до ухвал Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження, з якими заявник не погоджується.

Крім того, при поданні кожної заяви про ухвалення додаткових ухвал ОСОБА_1 просить відвести головуючого по справі Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14, посилаючись при цьому на особисту зацікавленість судді у розгляді даної справи.

Ухвалами Верховного Суду від 16.08.2023, 28.08.2023, 11.10.2023 та від 28.11.2023 у задоволенні заяв про відвід ОСОБА_2 від розгляду даної справи відмовлено, оскільки обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість, необ`єктивність та особисту заінтересованість судді Студенця В. І. заявник не навів, а Верховний Суд не установив.

Разом з тим, заявник не погоджується з наведеними ухвалами Верховного Суду про відмову у задоволенні відводів судді Студенцю В.І. від розгляду даної справи, та в заявах про ухвалення додаткових рішень просить відвести від розгляду справи №750/3192/14 суддів, якими розглядалися його заяви про відвід судді Студенця В.І, а саме: Погребняка В.Я. та Багай Н.О.

Нормами ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судді, якому передано на розгляд заяву про відвід, який не входить до складу суду, що розглядає справу, не може бути заявлений відвід.

З огляду на наведене заяви в частині заявленого відводу суддям Багай Н.О., Погребняк В.Я. судом залишено без розгляду, про що заначено в попередніх ухвалах Верховного Суду.

Заявлення ОСОБА_1 завідомо безпідставного відводів суддям Багай Н.О. та Погребняк В.Я. відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України по суті є зловживанням процесуальними правами.

Водночас ОСОБА_1 вчетверте звертається до Верховного Суду з заявою про скасування ухвал ідентичною до попередніх заяв про ухвалення додаткових рішень, отже заявник зловживає процесуальними правами шляхом подання до Верховного Суду вчетверте ідентичної заяви за змістом, оскільки така заява не має на меті прагнення до реального захисту своїх прав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом- це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Виходячи з викладеного, колегія суддів визнає подання вчетверте ОСОБА_1 заяви про скасування ухвал та заяви про виправлення до неї зловживанням процесуальними правами, з огляду на що наведені заяви підлягають залишенню без розгляду та поверненню на підставі приписів частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Керуючись статтями 39, 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді Багай Н.О. від розгляду справи №750/3192/14 залишити без розгляду.

2. Визнати подання заяви про скасування ухвал та заяви про виправлення до неї ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами.

3. Заяву про скасування ухвал та заяву про виправлення до неї ОСОБА_1 у справі №750/3192/14 залишити без розгляду та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова