Ухвала

від 30.01.2024 по справі 750/3192/14

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 750/3192/14

Провадження № 12-77зг23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пількова К. М.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

розглянула заяву ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, Заявник) від 14.12.2023

у справі № 750/3192/14

за позовом ОСОБА_1

до Адвокатського обєднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» (далі АО «ЧОКА»)

про визнання незаконними та скасування рішень, зобовязання вчинити дії, стягнення шкоди

УСТАНОВИЛА:

1. 01.02.2022 Велика Палата Верховного Суду ухвалила у цій справі постанову, якою, зокрема, залишила без задоволення касаційну скаргу АО «ЧОКА», а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково; рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 щодо задоволення позову ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення президії АО «ЧОКА» від 06.02.2014 № 1/1 у частині відрахування зі складу цього обєднання змінила, виклавши мотивувальні частини судових рішень у редакції постанови суду касаційної інстанції, а абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції у такій редакції: «2. Визнати недійсним рішення президії АО «ЧОКА» від 06.02.2014 № 1/1 у частині відрахування зі складу АО «ЧОКА» адвоката ОСОБА_1»; рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 скасувала в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів АО «ЧОКА» від 27.02.2014 із прийняттям у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову; в іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 в незміненій апеляційним судом частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 залишила без змін, а також поновила виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021.

2. У подальшому Заявник неодноразово звертався до Великої Палати Верховного Суду з клопотаннями та заявами, у прийнятті до розгляду яких було відмовлено переважно через те, що ці звернення зводились до намагання повторно розглянути справу № 750/3192/14 у спосіб, не встановлений законом.

Так, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви-клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та розяснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у цій справі, оскільки він звернувся з ним до отримання повного тексту цієї постанови та ознайомлення з відповідними мотивами і висновками суду касаційної інстанції. Окрім цього, Велика Палата зазначила, що обставини, наведені у заяві-клопотанні від 28.06.2022, не можуть бути підставою для ухвалення додаткового рішення та розяснення судового рішення, а також звернула увагу Заявника на те, що частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалою від 28.07.2022 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.07.2022 про ухвалення додаткового рішення, зміст вимог якої зводився до необхідності розглянути його позов та касаційну скаргу; скасувати рішення загальних зборів АО «ЧОКА»; встановити факт відсутності складу президії АО «ЧОКА» станом на 06.02.2014 та 27.02.2014; вжити заходів щодо забезпечення виконання пункту 4 резолютивної частини постанови від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14; встановити, до якого конкретно АО «ЧОКА» ухвалена постанова від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14; прийняти окрему ухвалу щодо представників АО «ЧОКА» ОСОБА_2 та ОСОБА_3.; задовольнити в повному обсязі вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди. При цьому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Заявник намагається переглянути по суті судові рішення у цій справі у спосіб, не встановлений законом, а також вдруге звернула його увагу на те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 ГПК України).

Ухвалою від 26.10.2023 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду чергової заяви ОСОБА_1, оскільки він фактично просив повторно розглянути цю справу, перевіривши при цьому майже всі процесуальні судові документи, ухвалені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій після 01.02.2022 (дати ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду у цій праві), з якими не погоджується Заявник.

Ухвалою від 08.11.2023 Велика Палата Верховного Суду вчетверте відмовила у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2023 з тих самих мотивів, що викладені в її попередній ухвалі від 26.10.2023.

3. Крім того, після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 01.02.2022 у цій справі ОСОБА_1 неодноразово звертався до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) із касаційними скаргами на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, подавав безпідставні заяви про ухвалення додаткових рішень, а також заявляв численні відводи суддям, які визнавались необґрунтованими, про що КГС ВС постановляв відповідні ухвали.

Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі № 750/3192/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа у цій справі відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі № 750/3192/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, задоволено заяву АО «ЧОКА» та визнано такими, що не підлягають виконанню, накази Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у цій справі про стягнення з АО «ЧОКА» на користь ОСОБА_1 20 000 грн відшкодування моральної шкоди та про зобовязання АО «ЧОКА» забезпечити адвокату ОСОБА_1. можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні АО «ЧОКА» без сплати членських і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання судового рішення у цій частині, оскільки АО «ЧОКА» належним чином підтвердило обставини добровільного виконання вказаних наказів, що є підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню в силу статті 328 ГПК України.

Не погодившись з ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та від 15.09.2023, а також постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у цій справі, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку, однак ухвалами від 10.07.2023 КГС ВС відмовив у відкритті касаційного провадження за відповідними касаційними скаргами на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки їх було подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

10.08.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду цієї справи.

Ухвалою КГС ВС від 15.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 750/3192/14 визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_7

Ухвалою КГС ВС від 16.08.2023 (суддя ОСОБА_8.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_7

Ухвалою КГС ВС від 21.08.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень та ухвал у цій справі відмовлено, скільки КГС ВС раніше відмовив у відкритті відповідного касаційного провадження, а не прийняв постанову за результатами розгляду справи, тому немає правових підстав для ухвалення додаткових рішень, ухвал у порядку статті 244 ГПК України.

Ухвалою КГС ВС від 24.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду цієї справи визнано необґрунтованою. Передано матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал КГС ВС від 10.07.2023 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_7

Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 (суддя ОСОБА_6.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_7

Ухвалою від 29.08.2023 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткових рішень та ухвал з тих самих мотивів, що викладені в його попередній ухвалі від 21.08.2023.

25.09.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про прийняття додаткових ухвал до ухвали судді ОСОБА_6. від 28.08.2023 і окремо до ухвал судді ОСОБА_7 від 29.08, 07, 15, 21.08, 2023. Крім того, Заявник просив відвести суддів касаційного суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6. від розгляду цієї справи.

Ухвалою КГС ВС від 09.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_6. від розгляду цієї справи визнано необґрунтованою; передано матеріали заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткових ухвал та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Ухвалою КГС ВС від 11.10.2023 (суддя ОСОБА_5.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Ухвалою від 23.10.2023 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.09.2023 про прийняття додаткових ухвал у цій справі, оскільки перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, передбачений частиною першою статті 244 ГПК України, є вичерпним, а тому немає підстав для прийняття додаткових ухвал до ухвал КГС від 15.08.2023 про передачу заяви про відвід на авторозподіл, від 28.08.2023 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, а також від 21.08.2023 та 29.08.2023 про відмову в задоволенні заяв про ухвалення додаткових рішень.

17.11.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява про скасування ухвал, в якій він просив відвести суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_6. від розгляду цієї заяви і від повторного розгляду названої та нерозглянутої попередньої заяви 25, 14.09.2023 та від справи в цілому з мотивів особистої заінтересованості, вигоди, особистого захисту, особистих зловживань у справі, з мотивів упередженості, за мотивом недовіри, за мотивом прийняття ухвал та вчинення дій злочинної схожості.

Ухвалою КГС ВС від 27.11.2023 заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді ОСОБА_6. залишено без розгляду, а заяву про відвід судді ОСОБА_7 визнано необґрунтованою та передано матеріали заяви на авторозподіл для визначення судді з її розгляду.

Ухвалою КГС ВС від 28.11.2023 (суддя ОСОБА_8.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_7

28.11.2023 від ОСОБА_1 до КГС ВС надійшла заява з виправленнями до його попередньої заяви про скасування ухвал, що надійшла 17.11.2023, в якій він також просив відвести суддю ОСОБА_5. від розгляду цієї справи.

Ухвалою від 06.12.2023 КГС ВС залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді ОСОБА_5., оскільки ця суддя не є учасником колегії суддів, якій справу передано на розгляд, а також залишив без розгляду та повернув Заявнику його заяви про скасування ухвал та про виправлення до попередньої заяви, оскільки визнав їх подання зловживанням процесуальними правами.

Ця ухвала мотивована, зокрема, тим, що Заявник неодноразово звертався до КГС ВС із заявами про ухвалення додаткових рішень до ухвал від 10.07.2023, у яких просив переглянути його раніше подані касаційні скарги на ухвали першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, що не підлягають перегляду в касаційному порядку. Крім того, при поданні кожної заяви про ухвалення додаткових ухвал ОСОБА_1 просив відвести головуючого у справі ОСОБА_7 від розгляду цієї справи, посилаючись при цьому на його особисту зацікавленість, однак ухвалами КГС ВС від 16.08.2023, 28.08.2023, 11.10.2023 та від 28.11.2023 у задоволенні заяв про відвід ОСОБА_7 відмовлено, оскільки обґрунтованих обставин, які б свідчили про його упередженість, необєктивність та особисту заінтересованість Заявник не навів, а КГС ВС не установив. При цьому Заявник не погоджується з указаними ухвалами КГС ВС про відмову в задоволенні відводів судді ОСОБА_7 та в заявах про ухвалення додаткових рішень просить відвести від розгляду цієї справи суддів, які розглядали його заяви про відвід судді ОСОБА_7, а саме ОСОБА_6. та ОСОБА_5. Проте частиною третьою статті 39 ГПК України визначено, що судді, якому передано на розгляд заяву про відвід та який не входить до складу суду, що розглядає справу, не може бути заявлений відвід, а тому заяви ОСОБА_1 в частині заявлених відводів суддям ОСОБА_5 та ОСОБА_6. залишено без розгляду, про що заначено в попередніх ухвалах КГС ВС. Заявлення ОСОБА_1 завідомо безпідставних відводів суддям ОСОБА_5. та ОСОБА_6. відповідно до пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України є зловживанням процесуальними правами. Водночас ОСОБА_1 вчетверте звернувся до КГС ВС із заявою про скасування ухвал, яка є ідентичною до попередніх заяв про ухвалення додаткових рішень, отже, Заявник зловживає процесуальними правами, оскільки така заява не має на меті реальний захист його прав.

Крім того, КГС ВС звернув увагу ОСОБА_1 на те, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

4. 18.12.2023 від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від 14.12.2023, в якій він просить таке (зі збереженням лексики та орфографії оригіналу):

«1. На підставі ч. 6 ст. 302, ч.2 п.1 ст. 320 ГПК України справу № 750/3192/14 за моїм позовом саме і лише до угрупування самозайнятих 51 адвоката, незареєстрованого в держорганах як юридична особа передати на розгляд і перегляд ВПВС за мотивами порушення правил предметної і субєктної юрисдикції місцевим, апеляційним, касаційним судами та за нововиявленими обставинами ухвали касаційного суду від 27, 13, 11.10.2023 року; 28, 29.08.2023 року та названі в них мої заяви від 24.11., 25.09.2023 року і інші і за цією заявою перш за все.

2. Відкрити провадження ВПВС за цією моєю заявою, прийняти його до провадження і до розгляду та розглянути ВПВС цю заяву і ухвали касаційного суду та мої заяви, що позначені в пункті 1 прохальної частини цієї заяви, справу № 750/3192/14 лише за моїм позовом і лише до угрупування з 51 особи самозайнятих адвокатів, яке не зареєстроване як юридична особа в державних органах по цей час з 01.12.2014 року як ОА «ЧОКА» та з 07.04.2017 під назвою МОА і АО «ЧОКА» з 33-х самозайнятих осіб (див. ЄДР від 10.05.2017, список-реєстр 33 особи, протокол від імені 33-х осіб).

3. Лише мотивувально встановити, визнати, підтвердити наявність фактичного АО «ЧОКА» і незміненість його станом на 26.02.2020 року на час, день встановлення ВПВС юрисдикції мого позову з 07.04.1994 року, де було і є 103 засновника разом зі мною за поіменними списками у числі 400 членів обєднання якому незмінно належать код 02894740, Статут від 12.04.2011, офіс по Горького (Музейна) 1, власність на сотні мільйонів гривень відповідно до наданих мною суду витягу з ЄДР, поіменних списків засновників і членів обєднання, відтисками нашої печатки на безлічі документів, свідоцтвом про право власності від 22.08.2008, актом прийняття власності від 25.08.1994, інвентаризаційною справою МБТІ.

4. Визначити, мотивувально підтвердити відсутність у справі документів на підтвердження зареєстрованості в державних органах як юридичної особи угрупування з 51 особи самозайнятих адвокатів по цей час з 01.12.2014 року як ОА «ЧОКА» та з 07.04.2017 під назвою МОА, АО «ЧОКА» з 33-х осіб (ЄДР від 10.05.2017, протокол 25.02.2017).

5. Визнати наявність, але невиконаність по цей час судових наказів від 21.05.2021 і від 11.06.2021 про зобовязання фактичного АО «ЧОКА» з власним незміненим з 07.04.1994 року кодом 02894740, Статутом, адресою, 103-х засновниками, з власністю на сотні мільйонів гривень поновити мене на робочому місці по вул. Горького, 1, тобто поновити на попередньому робочому місці на першому поверсі цієї будинку цієї адреси з усім моїм обладнанням до нього.

6. Скасувати ухвали касаційного суду від 27, 28.11., 13.10.2023 року про відмову прийняття додаткових ухвал щодо способу, порядку, строку виконання судових наказів від 21.05.2021, 11.06.2021 року за змістом мотивувальних і резолютивних їхніх частин.

7. Прийняти ухвалу ВПВС та встановити не встановлені судами порядок, спосіб, строк виконання судових наказів від 21.05. та 11.06.2021 року щодо поновлення мене в АО «ЧОКА» і на попередньому робочому місці на першому поверсі вул. Горького (Музейна) 1, м. Чернігова.

8. Ухвалою ВПВС зобовязати дійсного, фактичного угрупування з 33-х самозайнятих, самоназваних осіб АО «ЧОКА» та конкретно гр. ОСОБА_2 невідкладно звільнити від подальшого використання займані ними приміщення, підсобні до них частини, надвірні споруди, автогаражі, автомашину, склад запчастин, все майно, оргтехніку, документи, печатки, штампи, все інше, що за адресою Горького (Музейна) 1 та передати їх за належністю до фактичного АО «ЧОКА».

9. Накласти окремо арешт на перший поверх на всю нерухомість і на всю власність поіменовану в пункті 8 цієї заяви за адресою Горького (Музейна), 1, м. Чернігова, 14000 належні за свідоцтвом про право власності від 22.08.2008 року фактичному АО «ЧОКА» з моєю 1/103 часткою у ньому за ст. 18.3 як засновнику за ЄДР № 02894740 та заборонити його відчуження, передачу в оренду (т.1 а. с. 4, 30, 56, 244, т. 7 а. с. 35, т. 11 а. с. 89, т. 3 а. с. 120).

10. Названі в пунктах 8 та 9 цієї заяви приміщення, будинок, власність передати мені особисто як члену і засновнику фактичного АО «ЧОКА», як члену його Президії, як спільнику його власності за ст. 18.3 Статуту, ст.ст. 63, 93, 112 ГК України, ст. 80, 81 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ЗУ «Про держреєстрацію юридичних осіб...», вимог, приписів постанов ВП ВС по цій же справі від 01.02.2022 року, або передати до Ради адвокатів Чернігівської області за цією моєю заявою як члена ради адвокатів області та голови комітету захисту прав адвокатів області.

11. Використання ФОП Чаус А. О. приміщення Деснянської Юрконсультації і власності першого поверху по вул. Горького (Музейна) 1 з 13.10.2014 року по цей час мотивувально визнати неправомірним, непідтвердженим матеріалами справи.

12. Задовольнити мої домагання про відшкодування моральної шкоди в сумі 700000 гривень за мотивами моїх звернень, судової практики і цієї заяви солідарно задовольнити з відповідача АО «ЧОКА» з 33-х осіб та з фактичних винуватців ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

13. Відповідно до ст. 214 КПК України прийняти, затвердити колегією ВП ВС і подати до Генеральної прокуратури України подання на вже названих суддів ОСОБА_7, ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_9., ОСОБА_10. і на адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. на предмет відкриття відносно них перевірки за ст. ст. 364, ч. 2, 364-1, ч.2, 365, ч. 3 КК України, внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за цими нормами і фактами цієї заяви, якими умисно приховані і приховуються по цей час ще й факти невиконання судового наказу від 21.05.2021 про повернення мені мого робочого місця, а також присвоєння власності, коду, печатки, документів...фактичного АО «ЧОКА» на сотні мільйонів гривень, наявність якої підтверджена вже названими і доданими до справи свідоцтвами про власність, актом прийняття власності, інвентаризаційною справою, іншими документами.

14. Витребувати і додати до цієї заяви з Господарського суду Чернігівської області, 14000, проспект Миру, 20, тел. 7-42-89 названу справу за № 750/3192/14 і справу № 750/5550/17.

15. Витребувати з Касаційного суду усі ухвали, рішення, матеріали перевірки по названій справі № 750/3192/14.

16. Звільнити мене від сплати судового збору за цією заявою як інваліда 2-ї групи пожиттєво згідно ст. 5 ч. 9 ЗУ «Про судовий збір»».

5. Заява ОСОБА_1 від 14.12.2023 обґрунтована, зокрема, так (зі збереженням лексики та орфографії оригіналу):

«21.05.2021 року місцевий суд прийняв невиконаний по цей час з вини касаційного суду і справжнього відповідача наказ.

Уникаючи виконання наказу від 21.05.2021 і вимог моїх заяв від 24.11., 25.09.2023 і інших таких же 15 і 24.11.2023, 13 та 11.10.2023 у змові з ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_8. суддя ОСОБА_7. у своїх ухвалах зовсім не розглянув, не навів, залишив без правової оцінки, злоумисно приховав реальне викрадення наведеної власності і документів фактичного АО «ЧОКА», приховав від членів колегії, не оцінив усі складові, усі мої вимоги докази до них за моїми заявами від 24.11., 25.09.2023 року, мої уточнення до позову від 15.08.2022 року щодо додаткових ухвал та встановлення порядку, способу, строку виконання судового наказу від 21.05.2021 року.

Приховуючи від судових колегій поіменовані і інші невирішені, але належні до вирішення ці мої вимоги, мотиви і докази до них, ОСОБА_7., ОСОБА_5., ОСОБА_6. силоміць фразою: «Ухвала оскарженню не підлягає» позбавив мене ще й права на оскарження всіх названих своїх ухвал, права наданого мені за ст. 244 ч. 5 і ст. 331 ч. 7 ГПК України, та повністю залишили без оцінки і без розгляду мої вимоги, додані мною докази до них на 372 аркушах. Знищив їх.

На порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ст.ст. 45 ч. 3, 315 ч. 1 п. «в» ГПК України ОСОБА_7 разом з спільниками названу мою заяву від 25.09.2023 року, заяви від 15, 24.11.2023 року, як і інші та попередні, вніс до реєстру і прийняв 27.11., 13.10.2023 року за ними ухвали не за назвою відповідача мого позову до фіктивного і юридично не чинного АО «ЧОКА» з 51 члена, а за назвою відповідача, якого юридично взагалі не існує, за назвою яка не має відношення до моїх заяв від 25.09.2023 року, до мого позову, до справи в цілому.

Тому названі мої заяви, інші заяви і справа не розглядалися зовсім і не розглянуті по цей час. Будь-які рішення за ними не прийняті.

В своїх ухвалах від 27.11., 13 і 11.10.2023 року ОСОБА_7. з спільниками не зважили і на вимоги ст. 255 ч. 1 п.п. 2, 3, 7, 17, 24, 25; ст. 287 ч. 2 п. 3; ст. 310 ч.3 ГПК України щодо вище названих і інших фактичних складових моїх заяв, які за змістом належать до розгляду.

Тому всі ухвали касаційного суду від 27, 13, 11.10.2023 року, 28, 29.08.2023 року мотивувально і резолютивно прийняті на безвідповідальних, протиправних твердженнях про ніби наявність законних рішень про неналежність до виконання саме законного судового наказу від 21.05.2021 року».

6. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

7. Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

8. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

9. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Зловживання процесуальними правами може проявлятись у тому, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це недобросовісно, на шкоду іншим особам, з метою, яка суперечить завданням господарського судочинства, визначеним у статті 2 ГПК України. Схожі правові висновки викладені в пунктах 65, 67 постанови КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17.

10. Крім того, у пункті 102 постанови від 18.08.2022 у справі № 9901/388/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що саме з метою виконання завдання судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню судочинства. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, працівників його апарату, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Правова система має бути спроможною ефективно себе захистити від вияву цієї неповаги. На такий захист спрямовані, зокрема, заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц (пункти 22, 23, 50, 52), від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 у справі № 9901/324/19, від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21 (пункти 1416)).

11. Як слідує зі змісту заяви від 14.12.2023, ОСОБА_1 вчергове звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою, в якій намагається домогтися повторного перегляду справи № 750/3192/14, у спосіб, не встановлений законом, а також скасувати прийняті у цій справі ухвали КГС ВС, з якими Заявник не погоджується.

12. При цьому Заявник свідомо ігнорує розяснення, надані йому Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 26.10.2023 та від 08.11.2023, що за змістом статей 302, 303 ГПК України Велика Палата як суд касаційної інстанції не наділена повноваженнями щодо перевірки обґрунтованості та законності постанови або ухвали суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами постанов касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобовязань при вирішенні цієї справи судом), а також викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 та 28.07.2022 застереження про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами та недопустимість зловживання такими правами.

13. Також при перевірці заяви ОСОБА_1 від 14.12.2023 Велика Палата Верховного Суду бере до уваги прийняті у цій справі ухвали КГС ВС, які перелічені в пункті 3 цієї ухвали та частину з яких просить скасувати Заявник, оскільки ці судові рішення були публічно проголошені, розміщенні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, загальнодоступні й обовязкові до виконання відповідно до статті 129‑1 Конституції України. Схожий підхід до врахування офіційно опублікованих судових рішень наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.

Відповідно до вказаних вище ухвал ОСОБА_1 у цій справі неодноразово подавав до КГС ВС скарги на судові рішення, які не підлягали оскарженню, клопотання (заяви) для вирішення питань, які вже вирішувались судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, а також заявляв завідомо безпідставні відводи суддям, зокрема тим, які не входили до складу суду, що розглядає цю справу, у звязку із чим КГС ВС ухвалою від 06.12.2023 визнав такі його дії зловживанням процесуальними правами, а також попередив про можливість застосування до нього заходів, визначених пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України.

14. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду визнає подання ОСОБА_1 заяви від 14.12.2023 зловживанням процесуальними правами, у звязку з чим залишає цю заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України.

15. Також Велика Палата Верховного Суду звертає увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до частини другої статті 135 ГПК України у випадку, зокрема, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Визнати подання ОСОБА_1 заяви від 14.12.2023 зловживанням процесуальними правами.

2. Заяву ОСОБА_1 від 14.12.2023 залишити без розгляду та разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:О. О. БанаськоМ. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв Ю. Л. ВласовС. О. Погрібний М. І. ГрицівО. В. Ступак Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук Л. Ю. КишакевичВ. Ю. Уркевич В. В. КорольЄ. А. Усенко С. І. КравченкоН. В. Шевцова О. В. Кривенда