Рішення

від 28.11.2023 по справі 906/582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/582/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Колупаєв В.В., довіреність від 14.05.2023;

за участю прокурора: Ревелюк Т.О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олевської міської ради Житомирської області (м.Олевськ Коростенського району Житомирської області), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний партизан" (с.Покровське Коростенського району Житомирської області)

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

з перервою в судовому засіданні з 20.11.2023 до 28.11.2023, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олевської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Червоний партизан" на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами:

1) 1824484400:10:000:0560 загальною площею 4,3113га;

2) 1824484400:10:000:0559 загальною площею 8,9745га;

3) 1824484400:19:000:0011 загальною площею 1,1834га;

4) 1824484400:07:000:0156 загальною площею 20,9991га;

5) 1824484400:09:000:0010 загальною площею 0,877га;

6) 1824484400:04:000:0024 загальною площею 2,2928га;

7) 1824484400:02:000:0015 загальною площею 10,2226га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Червоний Партизан" неправомірно набуло право приватної власності на земельні ділянки площею 48,8706га, внаслідок чого порушено майнові права Олевської територіальної громади (за якою спірні земельні ділянки закріплені на підставі закону) в особі Олевської міської ради, що є підставою про витребування такого майна у відповідача згідно зі статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.06.2023.

31.05.2023 на електронну пошту суду від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло пояснення, у якому позивач-2 вказує, що задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивачів (т.3, а.с.23-29).

У відзиві на позовну заяву від 10.06.2023 відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що ТОВ "Червоний партизан" є правонаступником КСП "Червоний партизан" і до нього в порядку правонаступництва перейшли всі права та обов`язки право попередника, в тому числі й право власності на спірні земельні ділянки відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ 20-15-09, виданого 12.02.1997, які входили до земель колективної власності КСП "Червоний партизан" (т.3, а.с.198-209).

13.06.2023 від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, яка обґрунтована тим, що Коростенська окружна прокуратура, Олевська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є суб`єктами владних повноважень, і тому даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів та не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства.

13.06.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 24.07.2023.

19.07.2023 від Житомирської обласної прокуратури надійшло заперечення №15/1-309вих-23 від 18.07.2023 проти заяви відповідача від 13.06.2023 про закриття провадження у справі, у якому зазначено, що прокурор звернувся в інтересах держави в особі Олевської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області захищаючи порушене право територіальної громади на земельні ділянки, тому у даному випадку відсутній публічно-правовий характер правовідносин, а наявний спір про право, який підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (т.4, а.с.39-42).

У відповіді на відзив 21.07.2023 Житомирська обласна прокуратура зазначає про безпідставність аргументів відповідача, які ґрунтуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях та тлумаченні норми закону, додатково зазначає про відсутність у ТОВ "Червоний партизан" прав на спірні земельні ділянки, які належать Олевській територіальній громаді (т.4, а.с.43-51).

12.09.2023 від відповідача надійшла заява про витребування доказів, а саме: витребування від Коростенської окружної прокуратури оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в сумі 2 961,92грн, оригіналу довідки з Держаного казначейства України, яка підтверджує зарахування грошових коштів у розмірі 2 961,92грн до Державного бюджету України (т.4, а.с.65-66).

Протокольною ухвалою від 12.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача від 13.06.2023 про закриття провадження у справі; продовжено строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 10.10.2023.

13.09.2023 від Олевської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких позивач-1 просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.4, а.с.77-85).

Ухвалою суду від 10.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/582/23 до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

У судовому засіданні 20.11.2023 розпочато розгляд справи по суті. Протокольною ухвалою від 20.11.2023 оголошено перерву до 28.11.2023.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рiшення V сесії 22 скликання від 24 грудня 1996 року Комсомольської сільської ради та IV сесії 22 скликання від 29 листопада 1996 року Журжевицької сільської ради, КСП "Червоний партизан" видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ №20-13-09 про передачу у колективну власність землі площею 1635,9 га для виробництва товарної сільськогосподарської продукції. Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ №20-13-09 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власностi на землю за №9 24 грудня 1996 року (том 1, а.с.195-202).

Відповідно до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (додаток 1 до вказаного державного акта), кількість осіб, які мають право на земельну частку в КСП "Червоний партизан", становить 627 (том 2, а.с.4-15).

Згідно з інформацією Головного управління статистики у Житомирській області від 09.12.2022 №15-07/94-22 КСП "Червоний партизан" 04.03.2000 перереєстровано в СТОВ "Червоний партизан", про що 04.03.2000 (т.1, а.с.91).

Прокурор вказує, що фактично розпаювання земель КСП "Червоний партизан" між членами реформованого КСП відбувалось у період 2005-2006 рр.

Так, розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів колишнього КСП "Червоний партизан" Комсомольської та Журжевицької сільських рад" від 07.04.2002 №94 надано дозвіл землевпорядній організації на проведення комплексу робіт для розробки проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів колишнього КСП "Червоний партизан" в адміністративних межах Комсомольської та Журжевицької сільських рад (т.2, а.с.73).

При прийнятті рішення щодо приватизації земельних часток (паїв) проведено обстеження земельних угідь реформованого КСП "Червоний партизан" Комсомольської, Журжевицької сільських рад Олевського району, про що складено акт обстеження від 23 грудня 2005 року, у якому встановлено, що із 1386,7га сільскогосподарських угідь, переданих у колективну власність, за результатами нового геодезичного обстеження земельних угідь, які підлягають розподілу на земельні частки паї реформованого КСП "Червоний партизан" площа сільскогосподарських угідь становить 870,7058га, в т.ч. ріллі - 470,0777га, сіножаті - 203,5946га, пасовища - 197,0335га, багаторічних насаджень - 34,4763га, в тому числі - 12,5671га, під хмелешпалерою у спільну часткову власність (рілля) - 21,9092га; запропоновано виключити та передати зі складу сільськогосподарських угідь реформованого КСП "Червоний партизан" та передати до земель запасу малопродуктивні, деградовані землі (піски), заболочені та природньозаліснені площі земельних ділянок, що підлягали розподілу на земельні частки (паї), а також дрібноконтурні земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб загальною площею - 515,9942 га. Таким чином, із загальної площі (1 386,7га) сільскогосподарських угідь, згідно державного акта на право колективної власності на землю, прийняти до розподілу на земельні частки (паї) 870,7058га (т.2, а.с.89-90).

Вищевказаний акт обстеження земельних угідь реформованого КСП "Червоний партизан" Комсомольської сільської ради, затверджено розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації від 27.12.2005 №419 (т.2, а.с.88).

15.05.2006 відбулись збори власників земельних часток (паїв) реформованого СТОВ "Червоний партизан", оформлені протоколом №1, за результатами яких вирішено: затвердити акт обстеження земельних угідь реформованого СТОВ "Червоний партизан" та проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); паювання земель зайнятих під хмелешпалерою (без насаджень хмелю-рілля), на площі 23,7485га, земель під хмелешпалерою (без насаджень хмелю-рілля), площею 16,5265га провести в спільну часткову власність (без поділу в натурі); віднести до нерозподілених (не витребуваних) паїв земельні ділянки, згідно проекту землеустрою, щодо організації території земельних часток (паїв) по ріллі: 28-32, 87-97, 655-686, 503-589, 124-137, 145-200, 331-334, 533-547, 229-244 (т.2, а.с.172-173).

Відповідно до розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 29 травня 2006 року №148 "Про затвердження протоколу зборів власників земельних часток (паїв) по розподілу земельних ділянок для встановлення їх меж в натурі (на місцевості) та оформлення і видачі державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам реформованого КСП "Червоний партизан" на території Комсомольської та Журжевицької сільських рад", прийнято рішення, зокрема: передати громадянам-власникам земельних сертифікатів у приватну власність сільськогосподарські угіддя (рілля, сінокос, пасовище) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і для ведення особистого селянського господарства та землі зайняті під хмелешпалерою (рілля) у спільну - часткову власність без поділу в натурі (на місцевості) у вартості та розмірі згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Червоний партизан"; рекомендувати нерозділені (невитребувані) земельні ділянки передати тимчасово в оренду сільськогосподарському підприємству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та громадянам для ведення особистого селянського господарства, городництва, сінокосіння і випасання худоби до часу оформлення спадщини, визначення і появи власників, які отримали у встановленому законодавством порядку державні акти на право власності на земельні ділянки; землевпорядній організації оформити державні акти на право власності на земельні ділянки (т.2, а.с.200-201).

Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області №166 від 15.06.2006 "Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Червоний партизан" Комсомольської, Журжевицької сільських рад" погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Червоний партизан" на території Комсомольської, Журжевицької сільських рад (т.2, а.с.168).

Відповідно до складених і уточнених списків кількість громадян-власників сертифікатів на земельну частку (пай) по реформованому КСП "Червоний партизан" Комсомольської сільської ради становить 611 громадян та по Журжевицькій сільській раді 75 громадян (т.2, а.с.77-87).

Прокурор доводить, що землі на території Комсомольської та Журжевицької сільських рад, які передавались КСП "Червоний партизан" на підставі Державного акта серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997 на право колективної власності на землю та підлягали паюванню, відповідно до проектно-технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних часток (паїв) у натурі власникам сертифікатів реформованого КСП, розпайовані у 2006 році між членами реформованого КСП. На землі, які не підлягали паюванню, право колективної власності припинено та передано до земель запасу Комсомольської та Журжевицької сільських рад.

Разом з тим, у період з серпня по вересень 2021 року державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюк С.В. зареєстровано право власності ТОВ "Червоний партизан" на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824484400:02:000:0015; 1824484400:04:000:0024; 1824484400:09:000:0010; 1824484400:07:000:0156; 1824484400:19:000:0011; 1824484400:10:000:0559; 1824484400:10:000:0560 загальною площею 48,8607га на території Покровського старостинського округу Олевської міської ради (Комсомольської та Журжевицької сільських рад Олевського району Житомирської області). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою реєстрації права приватної власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ "Червоний партизан" є: Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997, видавник: Комсомольська сільська рада, інформація Головного управління статистики у Житомирській області №03.5-08/355-21 від 11.08.2021, відомості з ДЗК №49131160 від 02.09.2021 (т.1, а.с.41-47).

На думку прокурора, набуття права приватної власності на вищевказані земельні ділянки ТОВ "Червоний партизан" є незаконними, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997 виданий КСП "Червоний партизан" та посвідчує право колективної власності членів КСП. Крім того, на даний час Коростенською окружною прокуратурою здійснюється нагляд за досудовим розслідуванням кримінального провадження №12021060520000082 від 16.08.2021 за фактом заволодіння, шляхом обману ТОВ "Червоний партизан" 7 земельними ділянками, що розташовані на території Покровського старостинського округу Олевської міської ради Коростенського району Житомирської області, за ч.2 ст.190, ч.2 ст.366 КК України.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння прокурором наголошено, що власником та засновником ТОВ "Червоний партизан" виступає одноособово ОСОБА_1 , яка фактично і є незаконним одноособовим власником спірних земельних ділянок, що належать до комунальної власності територіальної громади. Набуття ТОВ "Червоний партизан" права приватної власності на земельні ділянки грубо порушило майнові права Олевської територіальної громади (за якою спірні земельні ділянки закріплені на підставі закону) в особі Олевської міської ради.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Разом із тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина незвернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Позивачем-1 у цій справі визначено Олевську міську раду як орган місцевого самоврядування, на якого покладено обов`язки щодо захисту земельних прав територіальної громади.

Спірні земельні ділянки передавались до земель запасу Комсомольської та Журжевицької сільських рад Олевського району.

Згідно з розпорядженням КМУ №711-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомисрької області" утворена Олевська міська територіальна громада шляхом об`єднання Олевської міської та Дружбівської, Новоозерянської селищних, Калинівської, Жубровицької, Журжевецької, Замисловицької, Зольнянської, Зубковицької, Кам`янської, Копищенської, Лопатицької, Майданської, Покровської, Руднє-Бистрянської, Стовпинської, Сущанської, Тепеницької, Хочинської, Юрівської сільських рад.

Таким чином, до Олевської міської територіальної громади перейшли всі права та обов`язки на спірні земельні ділянки. Розпоряджатися землями комунальної власності відповідно до ст.122 Земельного кодексу України має право орган місцевого самоврядування, а саме: Олевська міська рада.

Коростенська окружна прокуратура листом №52/3-1096вих-23 від 13.02.2023 проінформувала Олевську міську раду про виявлений факт неправомірного набуття ТОВ "Червоний партизан" права власностi на спірнi земельнi дiлянки та наявність підстав для вжиття заходів до поновлення інтересів держави в особi територіальної громади (т.1, а.с. 228-232).

У відповідь на повідомлення прокуратури Олевська міська рада надіслала лист №6130 вiд 23.02.2023, у якому повністю погодилася із викладеними прокурором обставинами, однак зазначила, що не має змоги звернутися до суду через дефіцит бюджетних коштів (т.1, а.с.233-234).

Позивачем-2 у цій справі визначено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, у частині родючості ґрунтів, у частині проведення планових та позапланових перевірок (пп.33 п.4 Положення).

Наведеним підтверджується, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі №925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Таку позицію підтримано і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.

Коростенська окружна прокуратура листом №52/3-1097вих23 від 13.02.2023 проінформувала ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi про виявлений факт неправомірного набуття ТОВ"Червоний партизан" права власностi на спірнi земельнi дiлянки та наявність підстав для вжиття заходів до поновлення інтересів держави в особi Олевської територіальної громади (т.2, а.с.237-243).

ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi розглянувши звернення прокурора повідомило про неможливість самостійно звернутись до суду у зв`язку із обмеженим фінансуванням стосовно сплати судового збору (т.1, а.с.244).

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та дотримав порядку звернення, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки Олевська міська рада та ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, будучи обізнаними з виявленими порушеннями, не вжили жодних заходів щодо їх усунення, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Частинами 1 і 4 ст.41 Конституції України, зокрема, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами ст.ст.317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно зі ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Також суд бере до уваги те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п.89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.11.2018 у справі №444/1786/15).

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Верховним Судом також викладено правову позицiю про те, що для задоволення чи вiдмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, в першу чергу, необхідно встановити наявність чи вiдсутнiсть правових підстав для набуття права власностi на спірну земельну дiлянку у першого власника, а не наявність чи вiдсутнiсть скасування реєстрації права на земельну дiлянку (постанова колегiї суддів Касацiйного господарського суду Верховного Суду вiд 09.07.2018 у справі №910/3513/17).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірні земельні ділянки зазначено Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997, видавник: Комсомольська сільська рада, інформація Головного управління статистики у Житомирській області №03.5-08/355-21 від 11.08.2021, відомості з ДЗК №49131160 від 02.09.2021 (т.1, а.с.41-47).

Відповідач, заперечуючи проти позову наголошує, що ТОВ "Червоний партизан" є правонаступником КСП "Червоний партизан" та до нього відповідно до ч.7 ст.34 Закону України "Про підприємництва в Україні" перейшли усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства; таким чином, ТОВ "Червоний партизан" як правонаступник КСП "Червоний партизан" правомірно володіє спірними земельними ділянками на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997.

Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджуються Статутом, затвердженим загальними зборами учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний партизан" (протокол №2 від 26.02.2000); установчим договором про створення та діяльність СТОВ "Червоний партизан", затвердженим установчими зборами засновників СТОВ, розширеними відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зокрема, листом Головного управління статистики у Житомирській області від 02.06.2021 №03.5-08/275-21.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (ст.5 ЗК України).

Згідно зі ст.60 ЗК України, землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст.ст.22, 23 ЗК України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно з положеннями ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.

Досліджуючи питання правонаступництва ТОВ "Червоний партизан" за КСП "Червоний партизан", яким відповідач обґрунтовує наявність права на спірні земельні ділянки, суд встановив наступне.

Так, у матеріалах справи міститься Статут СТОВ "Червоний партизан", затверджений загальними зборами учасників СТОВ (протокол №2 від 26.02.2000) (т.1, а.с.123-140).

Відповідно до пункту 1.1 Статуту, відповідач є підприємством, утвореним на засадах угоди громадянами України, юридичними особами шляхом об`єднання їх майнових, земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності відповідно до Законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про власність" та іншого чинного законодавства України з метою одержання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і товарів.

Розділ І Статуту доповнено рукописним пунктом 1.12, який передбачає, що СТОВ "Червоний партизан" є правонаступником КСП "Червоний партизан".

Пунктом 4.1 Статуту визначено, що учасниками товариства виступають, як правило, колишні члени колективного агроформування, власники майнових і земельних паїв.

Згідно з п. 6.1 Статуту, товариство є власником майна, наданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах не заборонених законодавством.

Відповідно до п.п.7.1 та 7.2 Статуту, у своїй діяльності товариство використовує землі, які складаються з земельних паїв учасників, а також орендованих земель юридичних осіб і інших фізичних осіб. Документами на право використання землі в товаристві є сертифікат на право на земельну частку (пай) учасників товариства, а також договори оренди, оформлені місцевими радами народних депутатів у встановленому чинним законодавством України порядку.

Пунктом 1.1 Установчого договору про створення та діяльність СТОВ "Червоний партизан", встановлено, що вищеназвані учасники ( ОСОБА_2 - директор, засновники /надалі учасники/, які дійшли згоди і уклали цей договір) створюють сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний партизан" /надалі - Товариство/, є правонаступником КСП "Червоний партизан" (т.1, а.с.111-123).

Згідно з пунктом 1.8 Установчого договору, майно Товариства складається з вкладів із майнових паїв, грошових внесків його учасників, продукції, товарів, вироблених в результаті господарської діяльності Товариства, надходжень від послуг, робіт, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

У статті 13 Установчого договору визначено перелік учасників товариства із 5 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Законом України "Про підприємства в Україні" (у редакції до 1 січня 2004 року) передбачено, що колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні; ліквідація та реорганізація яких, відповідно до статті 34 (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічно були врегульовані питання реорганізації та ліквідації підприємств приписами статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", зокрема, частинами 1, 6 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

З огляду на вищезазначене, перетворення у даному випадку не було передбачено законодавством як реорганізація і, відповідно й, припинення юридичної особи.

З наведених норм слідує, що розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється розподільним актом (балансом) при виділенні чи поділі підприємства або передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним актом (балансом) його зобов`язання та майно під їх забезпечення. Перелік майна, яке виділяється під забезпечення зобов`язань підприємства, визначається і затверджується вищим органом управління підприємства.

Однак в матеріалах справи відсутній передавальний акт.

Разом з тим, за відсутності передавального акту неможливо, а ні стверджувати, а ні встановити, які саме земельні частки могли перейти до новоствореного підприємства (у разі дійсності таких обставин), як і не можливо встановити межі правонаступництва такого підприємства (у разі, коли таке існує).

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на документи, які на його думку підтверджують факт правонаступництва, а саме: Статут СТОВ "Червоний партизан", Установчий договір про створення та діяльність СТОВ "Червоний партизан" та лист Головного управління статистики у Житомирській області від 11.08.2021у №03.5-08/355-21.

Як вже зазначено вище, п. 1.12 Статуту визначено, що правонаступництво товариства прописано рукописом, який затверджено печаткою КСП "Червоний партизан" і засвідчено не ідентифікованим підписом, що в свою чергу суперечить розділу 14 Статуту "Зміни у статуті товариства" і порушує вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Також суд зауважує, що саме лише посилання в Статуті на те, що товариство є правонаступником КСП "Червоний партизан", не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки статут юридичної особи є її одностороннім актом, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до Закону.

Слід відзначити, що в Установчому договорі також зазначено, що товариство є правонаступником КСП "Червоний партизан", однак зі змісту договору не вбачається конкретизації, в яких обсягах та на яких умовах визначена особа є правонаступником КСП, при цьому учасниками СТОВ є 5 осіб, в той же час, як учасниками КСП "Червоний партизан" було 616 осіб).

В той же час суд констатує, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

З викладеного вбачається, що перетворення КСП "Червоний партизан" у СТОВ "Червоний партизан" не відбулося, оскільки склад засновників (учасникiв) вказаних суб`єктів не співпадає, члени КСП не стали автоматично членами СТОВ, засновниками (учасниками) якого були лише 5 осіб.

Аналогічний висновок наведений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року в справі №907/29/19.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідача не було створено внаслідок зміни організаційно-правової форми (перетворення) КСП "Червоний партизан", тому ТОВ "Червоний партизан" є саме новоствореною юридичною особою, а не правонаступником КСП "Червоний партизан".

Крім того, необхідно відзначити, що відповідачем у даній справі є ТОВ "Червоний партизан" (код 05418661), установчим документом якого є модельний статут. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, а також про юридичних осіб-правонаступників цієї юридичної особи - відсутні.

Також суд звертає увагу, що згідно з пунктом 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118, у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже (враховуючи недоведеність належними і допустимими доказами правонаступництва відповідачем прав та обов`язків КСП "Червоний партизан") відповідно до наведених норм, ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.

Аналогічно висновок викладено і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 1 вересня 2020 року в справі №907/29/19.

Таким чином, посилання відповідача на лист Головного управління статистики у Житомирській області від 11 серпня 2021 року №03.5-08/355-21 (що, на його думку, підтверджує збереження за ТОВ "Червоний партизан" коду ЄДРПОУ КСП "Червоний партизан") є безпідставними.

Крім того, слід зазначити, що питання правонаступництва від КСП "Червони партизан" було предметом дослідження у іншій господарській справі №906/550/22 за позовом ТОВ "Червоний партизан" до Державного реєстратора Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області Помінчук Ірини Олександрівни; Державного реєстратора Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області Венгловської Вікторії Олегівни; Державного реєстратора Лугинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області Ничипоренко Аксінії Андріївни; Олевської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №906/550/22, яка набрала законної сили, також встановлено факт не доведеності обставин правонаступництва юридичної особи - ТОВ "Червоний партизан" за КСП "Червоний партизан".

Разом з тим, суд звертає уваги, що Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 року №720/95 встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Також необхідно зазначити, що Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 3 грудня 1999 року №1529/99 передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Отже, відповідно до зазначених Указів, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема колективним сільськогосподарським підприємствам. При цьому передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних Указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року в справі № 907/29/19.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10 липня 2018 року №2498-VIII, розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 21, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, вимоги пункту 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України стосуються як юридичних осіб, які станом на 1 січня 2019 року припинені шляхом ліквідації, так і тих юридичних осіб, які припинені шляхом реорганізації.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-13-09 від 12.02.1997 у колективній власності перебувало 1 386,7га сільськогосподарських угідь.

Вiдповiдно до акта обстеження сiльськогосподарських угiдь реформованого КСП "Червоний партизан" від 23.12.2005 виключено зі складу сільськогосподарських угідь реформованого КСП "Червоний партизан" та передано до земель запасу малопродуктивні, деградовані землі (піски), заболочені та природньозаліснені площі земельних ділянок, що підлягали розподілу на земельні частки (паї), а також дрібноконтурні земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб загальною площею 515,9942 га.

Земельні частки (паї) площею 870,7058га були розпайовані членами КСП. Тобто, вся площа земельних ділянок, яка підлягала розпаюванню між членами реформованого КСП "Червоний партизан" розпайована, інша частина земель передана до земель до запасу Комсомольської, Журжевицької сільських рад.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані, зокрема: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення.

Таким чином, земельнi ділянки, що були переданi до земель запасу Комсомольської, Журжевицької сільських рад паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власностi не залишалися, вiдповiдно і у власність відповідача не могли бути передані.

За таких обставин, у період з серпня по вересень 2021 року відповідач неправомірно зареєстрував право приватної власності на спірні земельні ділянки комунальної власності загальною площею 48,8607га.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідача критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, які відповідно до Конституції України належить народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянки із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачем права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

Посилання відповідача на недоведеність належними та допустимим доказами факту порушеного права територіальної громади судом відхиляється, оскільки таке спростоване наведеними вище законодавчими положеннями.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.

Згідно з приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладені вище положення законодавства та обставини справи, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про витребування з незаконного володіння ТОВ "Червоний партизан" спірних земельних ділянок загальною площею 48,8607га а тому, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладає на відповідача у розмірі 2961,92грн, який обрахований наступним чином: вартість спірних земельних ділянок - 197 461,41грн х 1,5%. При визначенні розміру судового збору, суд приймає до уваги ухвалу Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 906/662/21.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний партизан" (с.Покровське, вул.Молодіжна. 46А (Олевська ОТГ), Коростенський район, Житомирська область, 11015, код ЄДРПОУ 05418661)

на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради (вул.Володимирська, 2, м.Олевськ, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 04343470)

земельні ділянки з кадастровими номерами:

1) 1824484400:10:000:0560 загальною площею 4,3113га;

2) 1824484400:10:000:0559 загальною площею 8,9745га;

3) 1824484400:19:000:0011 загальною площею 1,1834га;

4) 1824484400:07:000:0156 загальною площею 20,9991га;

5) 1824484400:09:000:0010 загальною площею 0,877га;

6)1824484400:04:000:0024 загальною площею 2,2928га;

7) 1824484400:02:000:0015 загальною площею 10,2226га.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний партизан" (с.Покровське, вул.Молодіжна, 46А (Олевська ОТГ), Коростенський район, Житомирська область, 11015, код ЄДРПОУ 05418661)

на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 02909950, банк платника Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО: 820172, р/р UA598201720343110001000011049) 2961,92грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Повне рішення складено: 08.12.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- у справу;

Коростенська окружна прокуратура Житомирської області "Електронний суд";

Житомирська обласна прокуратура " Електронний суд";

Олевській міській раді "Електронний суд" ;

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області "Електронний суд";

2 - відповідачу (код ЄДРПОУ 05418661) (рек. з повід)