Ухвала
від 08.12.2023 по справі 420/20017/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20017/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

08 грудня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Комунального підприємства «Сервісний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення, за правилами загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Комунального підприємства «Сервісний центр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення.

Ухвалою від 09.08.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/20017/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 11.09.2023 року Одеський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі № 420/20017/23 у якості співвідповідача Комунальне підприємство «Сервісний центр», розпочав спочатку розгляд адміністративної справи зі стадії відкриття провадження.

Ухвалою від 22.09.2023 року суд ухвалив розгляд справи № 420/20017/23 проводити за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 18.10.2023 року.

Судове засідання, призначене на 18.10.2023 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 31.10.2023 року.

27.10.2023 року до суду від відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 240 КАС України у зв`язку з відсутністю у позивача адміністративно процесуальної дієздатності на подання такого позову. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що п.48 Кодексу цивільного захисту України передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування. Отже, Кодекс цивільного захисту України не передбачає повноважень ГУ ДСНС в Одеській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Крім того, ст.15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено повноваження військових адміністрацій, серед яких відсутнє право на звернення до суду із позовами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту. Тому, прокурором у цій справі визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з відповідними позовами. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 29.08.2023 року у справі № 160/9125/22, від 11.08.2023 року у справі № 560/10015/22, від 03.08.2023 року у справі № 260/4120/22.

В судове засідання, призначене на 31.10.2023 року, з`явилися представник позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Журба О.І., представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» Гайдайчука А.А., представник відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» Мнацаканян А.М.

Прокурор Суворовської окружної прокуратури міста Одеси та представник Одеської обласної військової адміністрації Одеської обласної військової адміністрації в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання відповідачів про залучення третьої особи та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради.

Ухвалою від 31.10.2023 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/20017/23 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 06.12.2023 року.

03.11.2023 року до суду від заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в яких прокурор зазначає, що ГУ ДСНС України в Одеській області і Одеська обласна військова адміністрація є уповноваженими органами на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, а отже прокурором вірно визначені у якості позивачів.

30.11.2023 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеська міська рада звернулася до суду з тотожним клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю у позивача адміністративно процесуальної дієздатності на подання такого позову.

В підготовче судове засідання, призначене на 06.12.2023 року, з`явилися прокурор Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Сандул С.Д., представник позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Журба О.І., представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» Гайдайчука А.А., представник відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» Мнацаканян А.М., представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради Неруш А.Ю.

Представник Одеської обласної військової адміністрації Одеської обласної військової адміністрації в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, продовжив розгляд клопотання відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про залишення позову без розгляду в письмовому порядку.

Розглянувши клопотання відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором подано даний позов у зв`язку із неналежним виконанням, на думку прокурора, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області та Одеською обласною військовою адміністрацією своїх повноважень, в тому числі щодо подання позову з вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року №579 (далі за текстом - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п.1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 4 Положення №1052 передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд звертає увагу, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС України в Одеській області на звернення до суду із заявленими прокурором позовними вимогами у якості позивача.

При цьому, суд зауважує, що згідно ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 5 ст.46 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Як зазначено судом вище, ГУ ДСНС України в Одеській області, як суб`єкт владних повноважень, права на звернення до суду з даним позовом не має, оскільки таке право законом йому не надане.

Стосовно підстав для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 Про утворення військових адміністрацій на виконання Закону України Про правовий режим воєнного стану для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Одеську обласну військову адміністрацію.

Статтею 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану визначено повноваження військових адміністрацій.

Відповідно до п.8 ч.3 статті 15 вказаного Закону, районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

Стаття 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану має вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, та повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи приписи частини 5 ст.46 КАС України, суд дійшов висновку, що Одеська ОВА також не має повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача, оскільки таке право їй законом не надане.

Таким чином, прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом (та які є позивачами), які не мають права на звернення до суду з ним.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 року у справі №260/4044/22, від 29.08.2023 року у справі №160/9125/22, від 11.08.2023 року у справі №560/10015/22, від 03.08.2023 року у справі №260/4120/22.

Отже, суб`єкти, щодо яких прокурором стверджується неналежне здійснення захисту інтересів держави (Головне управління ДСНС в Одеській області та Одеська ОВА), не мають повноважень заявляти позов, який подано прокурором. Відповідно, такий позов не може бути заявлено і самим прокурором.

Наведене свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки у вказаних прокурором органів відсутні можливості нездійснення чи неналежне здійснення захисту таких інтересів у спосіб, визначений прокурором (подання позовної заяви із заявленими позовними вимогами).

Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (положення статті 240 КАС).

Верховний Суд дійшов аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у постановах від 16.03.2021 у справі №815/1483/18, від 12.08.2021 у справі №815/1486/18, від 13.04.2022 у справі 815/1484/18, від 12.05.2022 у справі №815/1476/18.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких обставин, клопотання відповідача та третьої особи є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Комунального підприємства «Сервісний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення, за правилами загального позовного провадження - підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 53, п.1 ч.1 ст.240, 243, 248, 256 КАС, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Комунального підприємства «Сервісний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення, за правилами загального позовного провадження - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 08.12.2023 року.

Суддя Г.В. Лебедєва

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.12.2023
Оприлюднено11.12.2023
Номер документу115512224
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності

Судовий реєстр по справі —420/20017/23

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єресько Л.О.

Ухвала від 27.02.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Лебедєва Г.В.

Постанова від 14.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 10.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 22.12.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 08.12.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Лебедєва Г.В.

Ухвала від 31.10.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Лебедєва Г.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні