Постанова

від 14.02.2024 по справі 420/20017/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20017/23

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 08.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №420/20017/23 про залишення позовної заяви без розгляду

У С Т А Н О В И В:

04.08.2023 заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56764, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 6а;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56764, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 6а.

Необхідність подання даного позову саме заступником керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовано тим, що незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеською обласною військовою адміністрацією як спеціально уповноваженими органами у сфері контролюю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів для зобов`язання Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» привести споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №56764, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 6а, у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 до участі в справі №420/20017/23 в якості співвідповідача залучено Комунальне підприємство «Сервісний центр» (балансоутримувача споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56764, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 6а).

27.10.2023 Комунальним підприємством «Сервісний центр» до Одеського окружного адміністративного суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Означене звернення мотивовано тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеську обласну військову адміністрацію не наділено належним обсягом повноважень щоб набути статусу позивачів у даній справі.

03.11.2023 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до окружного адміністративного суду подано заперечення щодо залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування такого звернення ГУ ДСНС в Одеській області вказує, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація є уповноваженими органами на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, а тому прокурором цілком правомірно визначено у якості позивачів.

30.11.2023 Одеською міською радою до суду першої інстанції також подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.240 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №420/20017/23 заяву відповідача Комунального підприємства «Сервісний центр» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеської міської ради про залишення позову без розгляду - задоволено.

Позовну заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення - залишено без розгляду.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що ані Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, ані Одеська обласна військова адміністрація не мають повноважень на звернення до суду із позовними вимогами, які прокурором заявлено в позові.

Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням заступником керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків окружного адміністративного суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану ухвалу з направлення справи до окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси вказує, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація є уповноваженими органами на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, а тому прокурором вірно визначено їх у якості позивачів у справі.

Скориставшись наданими, приписами чинного процесуального законодавства, правами Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» та Одеською міською радою до апеляційного адміністративного суду подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких учасники справи повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні від 08.12.2023 у справі №420/20017/23, у зв`язку з чим просять апеляційну скаргу заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що на балансі суб`єкта господарювання Комунального підприємства «Сервісний центр» знаходиться захисна споруда цивільного захисту №56764, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А.

Апеляційним судом з`ясовано, що 23.05.2022 комісією у складі: головного спеціаліста відділу планування заходів цивільного захисту населення управління з питань цивільного захисту департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради Дорол О.О., головного спеціаліста з питань цивільного захисту Суворовської районної адміністрації ОМР Павлішеним С.В., головного інженера КП ЖКС «Пересипський» Янев Г.Г., у присутності начальника дільниці №1 КП ЖКС «Пересипський» Олійника М.С., проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання протирадіаційного укриття №56764, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А.

За результатом означеного огляду складено відповідний акт, згідно із яким захисна споруда цивільного захисту протирадіаційного укриття №56764, розташована за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А, «обмежено готова» до використання за призначенням.

Під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси виявлено факти порушення вимог законодавства у сфері створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту, а саме встановлено, що захисна споруда №56764, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А, в умовах військової агресії російської федерації проти України, через недодержання та порушення власником (балансоутримувачем) вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), є неготовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

У зв`язку з чим, Суворовська окружна прокуратура міста Одеси, у порядку приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до Одеської обласної військової адміністрації та ГУ ДСНС України в Одеській області із запитами від 27.06.2023 №53-5407ВИХ-23, №53-5411/ВИХ-23, у яких викладено прохання повідомити чи вживались заходи щодо усунення виявлених порушень у сфері утримання, використання та реконструкції захисної споруди цивільного захисту №56764, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А.

Згідно із листом Одеської обласної військової адміністрації від 27.07.2023 №6290/2/01-46/7593/2-23, жодних заходів до балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту №56764, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора,6А, не вживались.

13.07.2023 ГУ ДСНС України в Одеській області на ім`я в.о. керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси надіслано відповідь (лист №60 01.3-4966/60 09/1), у якій зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», а тому ГУ ДСНС України в Одеській області позбавлене можливості звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії.

З матеріалів справи убачається, що 27.07.2023 Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси на адреси Одеської обласної військової адміністрації та ГУ ДСНС України в Одеській області надіслано повідомлення №53-6258ВИХ-23, №53-6273ВИХ-23 надіслано повідомлення про звернення до окружного адміністративного суду з позовом.

Невжиття Одеською обласною військовою адміністрацією та ГУ ДСНС України в Одеській області заходів на захист інтересів держави слугувало підставою для звернення заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно із яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає навести в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі мотиви з наданням належних доказів на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується із сталою правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як убачається з адміністративного позову, своє право на звернення до суду заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктами владних повноважень, які мали б бути позивачами у цій справі, є ГУ ДСНС в Одеській області та Одеська обласна військова адміністрація. Однак, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим з даним позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділено ГУ ДСНС в Одеській області та/або Одеську обласну військову адміністрацію належним обсягом компетенції щоб набути повноважень позивачів у цій справі.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

На виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану", для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, Президентом України видано Указ від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», згідно із пунктом 1 якого утворено, зокрема, Одеську обласну військову адміністрацію.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що в своїй діяльності Одеська обласна військова адміністрація, у тому числі, керується Законом України «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно із пунктом 5 частини 1 статтею 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним нормативно-правовим актом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що контроль за готовністю споруди цільного захисту №56764, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Шкодова гора6А, до використання за призначенням забезпечують, зокрема, ГУ ДСНС в Одеській області спільно з Одеською обласною військовою адміністрацією.

Однак, проявляючи пасивну поведінку такі органи не здійснюють контроль за готовністю сховища до використання за призначенням.

З боку Одеської обласної військової адміністрації така бездіяльність не заперечується та підтверджується змістом листа від 27.07.2023 №6290/2/01-46/7593/2-23.

Намагаючись виправдати власну бездіяльність у спірних правовідносинах ГУ ДСНС в Одеській області посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Водночас, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на змісті пункту 2 вказаного рішення Уряду, згідно із яким за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Отже, за наслідком дослідження змісту постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 колегією суддів установлено, що здійснення ГУ ДСНС в Одеській області позапланових заходів державного нагляду (контролю) можливе, хоч і за певних умов.

При цьому, як свідчать матеріали справи, проявляючи пасивну поведінку ГУ ДСНС в Одеській області не здійснює контроль за готовністю сховища до використання за призначенням.

Крім того, в контексті вирішення даної справи слід також зауважити, що в даному випадку не йдеться про повне або часткове зупинення роботи сховища, оскільки в умовах війни такий спосіб беззаперечно нашкодить інтересам держави.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання обумовленої у цій справі споруди безпосередньо за призначенням.

За наявності у балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту, враховуючи очевидну загрозу ударів ракетами та іншими небезпечними засобами, необхідно невідкладно забезпечити можливість використання такої споруди за цільовим призначенням в якості сховища для населення, шляхом усунення порушень, які призвели до її неготовності до використання.

З урахуванням установлених фактичних обставин, апеляційний адміністративний суд зазначає, що відповідні органи державної влади не здійснюють захисту інтересів держави, а відповідач проявляючи пасивну форму поведінки не приводить сховище у готовність до використання за призначенням, у даному випадку наявний виключний випадок за якого заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси просто зобов`язаний вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Також, слід відмітити, що в даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах держави, що полягають у захисті країни в умовах збройної агресії.

Така ініціатива спрямована на підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, а також спонукання балансоутримувача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисної споруди цивільного захисту у належному стані.

Саме вказана мета звернення до суду покладена в основу позовної заяви.

На думку колегії суддів, в умовах воєнного стану, реалізація прокурором наданих йому приписами чинного процесуального законодавства повноважень на звернення до суду з позовом є сумісним і співпадає із розумінням поняття «інтерес держави».

Між тим, колегія суддів уважає неправильним висновок окружного адміністративного суду стосовно можливості врахування під час розгляду даної справи правових висновків Верховного Суду, які викладено в постановах від 05.09.2023 у справі №260/4044/22, від 29.08.2023 у справі №160/9125/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, адже вони не є релевантними по відношенню до досліджуваної ситуації.

За наслідком дослідження змісту вищенаведених постанов суду касаційної інстанції колегією суддів з`ясовано, що в справах №260/4044/22, №160/9125/22, №560/10015/22, №260/4120/22 прокурор звертався до суду лише в інтересах органу з надзвичайних ситуацій.

Натомість, у даному випадку, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі як Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області так і Одеської обласної військової адміністрації.

Наведене свідчить про відмінність суб`єктного складу учасників справи та неможливість застосування відповідних правових висновків Верховного Суду під час з`ясування наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом.

З огляду на вищевказане, суду апеляційної інстанції уважає передчасними висновки суду першої інстанції про необхідність залишення даної позовної заяви без розгляду відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.240 КАС України.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегією суддів установлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Означене, з урахуванням приписів п.3 ч.1 ст.320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №420/20017/23 про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.240 КАС України та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 44, 240, 292, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №420/20017/23 про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.

Справу №420/20017/23 направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян