Постанова

від 14.11.2023 по справі 302/605/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/605/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.,

суддів: Кожух О.А., Фазикош Г.В.,

за участі секретаря: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року у складі судді Павлюка С.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора сектору державної реєстрації Міжгірської РДА Закарпатської області з участю третьої особи ОСОБА_4 , про поділ майна в натурі, визнання права власності на майно та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

20.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора сектору державної реєстрації Міжгірської РДА Закарпатської області, третя особа: ОСОБА_4 , про поділ спільно набутого майно між нею та ОСОБА_2 , а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_1 права власності на частину будинку АДРЕСА_2 в розмірі 1/2 частини будинку та скасування рішення державного реєстратора Міжгірської районної державної адміністрації Галай Віталії Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, індексний номер: 38460965 від 01.12.2017р. 10:29:07, ОСОБА_5 , Міжгірська районна державна адміністрація, Закарпатська обл., яким зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

Позов мотивувала тим, що 19.11.1996 між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб у Негровецькій сьльській раді Міжгірського району Закарпатської області за актовим записом №15. ІНФОРМАЦІЯ_1 від даного шлюбу народився син ОСОБА_4 . Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.02.2016, шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано. За час шлюбу між позивачкою та відповідачем є спільно набуте (нажите) майно, а саме: будинок (домоволодіння), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Під час перебування у шлюбі подружжям проведено капітальні поліпшення недобудованого будинку АДРЕСА_2 . На час укладення шлюбу вказаний будинок був недобудованим та містив тільки конструктивну частину, стан будинку на 1996 рік: цегляна будівля, 2 поверхи, ззовні не оброблена, дерев`яні вікна, шиферне покриття, всередині штукатурка, чорновий пол. В аварійному стані кухня та сарай. З 1996 по 2016 подружжям спільно проведено ззовні штукатурку будинку, всередині штукатурно-оздоблювальні роботи, поклеєні шпалери, встановлено підлогу, металопластикові вікна, міжкімнатні двері, облаштовано ванну кімнату, проведено водопостачання та водовідведення, зроблено рибник, поставлено нову огорожу. Збудовано літню кухню, сарай, гараж і інші господарські споруди, придбано ванну кімнату, насос для накачування води, бойлер, пральну машину та устаткування для ванни. На кухню придбано стіл, стільці, газову плиту, кавоварку, холодильник, морозильну камеру. В інші кімнати також придбано комплект меблі, мебельну стінку, крісла, диван, камін, дві люстри, два пилососи, телевізор, музикальний центр, ноутбук, відеокамера. Також з господарського обладнання було придбано бензопилу, бетонозмішувач, болгарку, шуруповерт.

Даний будинок підлягає поділу між позивачем та відповідачем, оскільки є спільною сумісною власністю внаслідок спільних трудових вкладень. Позивач періодично їздила в Чеську Республіку на сезонні роботи (заробітки) та отримані кошти вкладала також в поліпшення будинку. Окрім цього, позивачка працювала та працює в Міжгірській центральній районній лікарні в с. Негровець на посаді медичної сестри, а також працювала в с. Колочава, що підтверджує факт отримання нею доходу. Разом з тим, допомогу в будівництві будинку надавав також і батько позивачки ОСОБА_6 , зокрема, за рахунок пенсії, розмір якої становив 3000 грн., також за рахунок коштів, які він заробив у Грузії, перебуваючи на сезонних роботах робітках. Однак, отримавши ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.03.2019 позивачка дізналася про те, що власником майна, а саме спірного будинку згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є ОСОБА_3 на підставі рішення державного реєстратора Міжгірської районної державної адміністрації Галай В. В., дата та час державної реєстрації: 27.11.2017 12:55:32, номер запису про право власності: 23687731, підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, з відкриттям розділу, індексний номер: 38460965 від 01.12.2017 10:29:07, ОСОБА_5 , Міжгірська районна державна адміністрація, Закарпатська обл.

Позивач вважає, рішення державного реєстратора протиправним, оскільки зареєструвавши право власності за відповідачем на оспорюваний будинок, її позбавлено права на належну частку майна (будинку), набуту за часу шлюбу. Позивачкоюне надавалася згода на відчуження спірного майна (будинку) ОСОБА_3 . Не зрозуміло, яким чином та на яких правових підставах відбулося відчуження ОСОБА_2 даного майна та набуття його відповідачем ОСОБА_3 у власність, адже підставою для виникнення права власності визначено взагалі рішенняоргану місцевого самоврядування виданого Негровецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області. Зогляду на це, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, індексний номер: 38460965 від 01.12.2017 10:29:07, ОСОБА_5 , Міжгірська районна державна адміністрація, Закарпатська обл., яким зареєстроване право власності за відповідачем ОСОБА_3 , оскільки дана позовна вимога є похідною від вирішення питання про поділ майна подружжя.

12.05.2022 позивачкою подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, яке обґрунтовано тим, що за результатами проведеної експертизи, вартість земельної ділянки, яка обслуговує будинок АДРЕСА_2 становить

346 628,58 грн., в той час як ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 станом на момент проведення експертизи становила 1 156 780,00 грн. (станом на 2022 рік). Станом на 2016 рік вартість будинку визначена у розмірі 1 134 390,00 грн. Отже, загальна вартість будинку разом з земельною ділянкою становить: 1 503 408,58 грн., а саме: 1 156 780,00 + 346 628,58 грн.=1 503 408,58 грн. Враховуючи принцип цілісності об`єкта нерухомості спорудженого на земельній з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки на розташованих на ній будинку, споруди), фактично вартість будинку становить: 1 503 408. 58 грн. Враховуючи висновок експерта, вважає, що належним способом захисту у даному спорі стане саме стягнення на користь позивача 1/2 частини вартості спірного майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

За вказаних обставин позивач ОСОБА_1 просила: поділити спільне майно між нею та ОСОБА_2 , а саме будинок АДРЕСА_2 ; визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на частину даного будинку; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію у розмірі частини будинку у розмірі 751704,29 грн.; скасувати рішення державного реєстратора Міжгірської районної державної адміністрації Галай В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з відкриттям розділу, індексний номер: 38460965 від 01.12.2017 10:29:07, ОСОБА_5 , Міжгірська районна державна адміністрація, яким зареєстровано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_3 .

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року та додатковим рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22 вересня 2022 року та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки. Зокрема, суд не врахував презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, та не врахував судові рішення, яким було визнано за позивачем право на частку у спільній сумісній власності подружжя, і які є преюдиційними. Суд також не врахував, що майно в період шлюбу істотно збільшилося, а тому є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 її представник ОСОБА_7 підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_8 , який є також і представником ОСОБА_3 заперечили подану апеляційну скаргу, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші учасники в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справа на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки такий ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи установлено, що19.11.1996 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб у Негровецькій сьльській раді Міжгірського району Закарпатської області за актовим записом №15

ІНФОРМАЦІЯ_1 усторін народивсясин ОСОБА_4 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.02.2016, яке набрало законної сили, шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.

Із виписки з погосподарської книги №02-08/151 від 23.11.2017, виданої виконавчим комітетом Негровецької сільської ради Міжгірського району, вбачається, що головою дворогосподарства №447 с. Негровець на земельній ділянці площею 0,1110 га.,є гр. ОСОБА_3 . Зазначений житловий будинок побудовано орієнтовано в 1988 році, свідоцтво на право власності на даний житловий будинок не видавалось.

З технічного паспорту на житловий будинок, виготовленим Комунальним підприємством «Міжгірське БТІ», та висновку відділу містобудування та архітектури Міжгірської районної держаної адміністрації №05/16с від 30.05.2019 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 разом з надвірними спорудами було збудовано протягом 1988-1990 років.

Відповідно до витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №105889590 від 01.12.2017 відповідач ОСОБА_3 на підставі рішення органу місцевого самоврядування за №6 від 15.11.2017 Негровецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами в електронному реєстрі.

Згідно висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи за №9042 від 27.01.2022, визначити вартість об`єкту недобудованого будинку АДРЕСА_2 станом на момент укладення шлюбу, тобто 1996, не вдалося за можливе, оскільки експертизу не було надано достовірний перелік проведених ремонтно-будівельних робіт, а також у зв`язку з неможливістю приведення цін до вказаної дати 1996. Ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 станом на 2016 могла становити 1 134 390 грн. Оскільки експерту не надано відповідь на клопотання щодо конкретного переліку проведених робіт, встановити як змінилась конструкція будинку в цілому з 1996 по 2016 не вдалося за можливе. Ринкова вартість житлового будинку станом на теперішній час становить 1 156 780 грн.

Відповідно до ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно із ч.1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У п.23 постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою(шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що на час укладення шлюбу будинок АДРЕСА_2 був недобудований та містив тільки конструктивну частину, стан будинку на 1996 рік: цегляна будівля, 2 поверхи, ззовні не оброблена, дерев`яні вікна, шиферне покриття, всередині штукатурка, чорнова підлога, в аварійному стані кухня та сарай, а в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 ними проведено ряд будівельно-ремонтних робіт, внаслідок чого даний будинок є спільною сумісною власністю та підлягає поділу.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК Україн.).

Вище вказаними матеріалами справи, зокрема випискою з погосподарської книги, технічним паспортом доведено, що головою дворогосподарства №447 с. Негровець на земельній ділянці площею 0,1110 га., є відповідач ОСОБА_3 . Житловий будинок АДРЕСА_2 разом з надвірними спорудами, виходячи з характеристик будівель та споруд, визначених в технічному паспорті станом на 03.11.2017 (інвентаризаційна справа №24/17), збудовано протягом 1988-1990 років, тобто до моменту укладення шлюбу позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 .

Позивачем, відповідно до ст.ст. 13, 77-81 ЦПК України не подано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що нею разом з відповідачем ОСОБА_2 в період їх шлюбу проведені ремонтно будівельні роботи у житловому будинку АДРЕСА_2 з надвірними спорудами, конкретний перелік даних робіт, внаслідок яких мало місце істотне перетворення даного об`єкту нерухомості і такий об`єкт нерухомості істотно збільшився у своїй вартості. Також позивачем не подано жодних доказів понесення її особистих майнових витрат на здійснення поліпшення вказаного майна.

Висновком експертів комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи за №9042 від 27.01.2022, підтверджено, що визначити вартість будинку АДРЕСА_2 станом на момент укладення шлюбу, тобто 1996, не вдалося за можливе, оскільки на експертизу не було надано достовірний перелік проведених ремонтно-будівельних робіт, а також не вдалося за можливе встановити як змінилась конструкція будинку в цілому з 1996 по 2016.

З врахуванням наведених обставин, суд першої інстанції правильно встановив, що спірний будинок збудований протягом 1988-1990 років відповідачем ОСОБА_3 (матір`ю відповідача ОСОБА_2 ), а позивачем не подано доказів, що вона приймала участь в будівництві спірного будинку до 2016 року, і за час її шлюбу з ОСОБА_2 його цінність істотно збільшилася внаслідок її трудових, грошових затрат і відповідача ОСОБА_2 , та обґрунтовано дійшов висновку, що спірний житловий будинок не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях і висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги, що суд не врахував судові рішення, яким було визнано за позивачем право на частку у спільній сумісній власності подружжя, і які є преюдиційними, оскільки рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.11.2017 року у справі №302/1177/15-ц та рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 19.05.2016 року у справі №302/1177/15-ц вирішено спір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 щодо рухомого майна, зокрема автомобілів, і даними рішеннями не встановлено жодних фактів щодо нерухомого майна, яке є предметом спору у даній справі.

Таким чином рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374,375, 381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2023 року

Головуючий:

Судді: