ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» грудня 2023 року
м. Харків
справа № 642/4487/23
провадження № 22ц/818/2383/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_2 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд», представниця відповідача Бондаренко Я. В.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року в складі судді Бородіної О.В.
в с т а н о в и в:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди, у якому просила стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 840,69 грн, середній заробіток за 6 місяців затримки розрахунку при звільненні, що складає 43121, 26 грн, та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн, вирішити питання щодо судових витрат.
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, у якому просив прийняти його до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати в одне провадження; визнати договір поворотної фінансової допомоги № 2022/04/08/2 від 08 квітня 2022 року, яким ОСОБА_1 в день його укладення надано поворотну фінансову допомогу у розмірі 5 000,00 грн зі строком повернення 12 календарних місяців, укладеним; стягнути зі ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, а саме 5 109,40 грн, та вирішити питання щодо судових витрат.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики; роз`яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку; зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд».
Не погоджуючись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким прийняти його зустрічну позовну заяву до спільного розгляду в одному провадженні з позовом ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, суд першої інстанції помилково зазначив, що ухвала оскарженню не підлягає. Відмовою у прийнятті зустрічного позову порушено принцип змагальності сторін. Вимоги обох позовів є грошовими, отже однорідними і можуть зараховуватися. Розгляд зустрічного позову не передбачає залучення інших учасників, складність обох позовів є такою, що дозволяє їх спільний розгляд в межах одного судового засідання. Тотожність правовідносин не є обов`язковою вимогою для прийняття зустрічного позову. Позови пов`язані, оскільки ОСОБА_1 вважає суму в розмірі 5 000,00 грн заробітною платою, а не поворотною фінансовою допомогою.
03 грудня 2023 року до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, строк на подання якого поновлено за клопотанням представника позивачки, яке міститься у відзиві. Причина, як зазначив представник, пов`язана з тим, що він надав заяву про вступ у справу як представника лише 30 листопада 2023 року, отримав доступ до кабінету електронного суду 01 грудня 2023 року та подав відзив на апеляційну скаргу 03 грудня 2023 року в межах строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві він вважав, що апеляційна скарга є необгрунтованою та затягує лише розгляд справи. Вказав, що первісний позов містить вимогу майнового характеру, а зустрічний позов вимогу немайнового характеру. Вважав, що за зустрічним позовом позивач просив визнати укладеним договір поворотної фінансової допомоги і лише після можливого визнання судом такого договору укладеним виникає похідне право на заявлення майнової вимоги про стягнення коштів. Тому позови є різнорідними. Первісний позов стосується стягнення заробітної плати, а зустрічний позов стягнення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги у розмірі 5 000,00 грн, який ще необхідно визнати укладеним.
06 грудня 2023 року до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій представник вважав, що позивачка пропустила строк на подання відзиву, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції була оприлюднена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень та відправлена поштою сторонам разом з копією апеляційної скарги ще 15 листопада 2023 року. Зазначив, що вимога у зустрічному позові є грошовою і виникла на підставі договірних відносин, які не були оформлені належним чином. Вказав, що представник позивачки в судовому засіданні в суді першої інстанції від 09 жовтня 2023 року визнав, що отримані позивачкою за платіжним дорученням № 1 від 08 квітня 2022 року грошові кошти не є заробітною платою. Оскільки це не є заробітна плата, розгляд зустрічного позову не може ускладнити розгляд первісного. При цьому посилався на практику Верховного Суду (постанова від 28 грудня 2022 року у справі № 142/346/22), в якій зазначено, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах. Вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали оскарження ухвали, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що об`єднання первісного та зустрічного позовів в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним.
Відповідно до статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частинами першої, другої статті 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у такому:
- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а йдоцільності їх спільного розгляду(відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 (провадження №12-24гс19), у постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №910/18778/20, від 02 червня 2022 року у справі №922/4409/21).
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).
Прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другоюстатті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Зазначене тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21, провадження № 61-10754 св 22.
Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 143/346/22, провадження № 61-10815св22.
Частиною третьоюстатті 194 ЦПК Українивстановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди.
Предметом первісного позову є стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди. Підставою позову є те, що ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера товариства 21 вересня 2022 року. Проте розрахунки з нею проведено лише 16 липня 2023 року.
Предметом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» до ОСОБА_1 є визнання укладеним з нею договору поворотної фінансової допомоги у розмірі 5 000,00 грн та стягнення зі ОСОБА_1 цієї суми з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Підставою зустрічного позову є те, що 08 квітня 2022 року ОСОБА_1 перераховано 5 000,00 грн як поворотну фінансову допомогу, яку вона у річний строк не повернула.
Отже, предмети та підстави первісного та зустрічного позовів є різними. Відповідно, різними є й предмети доказування за ними.
Вимоги первісного позову ОСОБА_1 виникли з трудових правовідносин через невиконання роботодавцем своїх обов`язків з проведення розрахунків при звільненні. Натомість, вимоги зустрічного позову товариства виникли з договірних правовідносин щодо укладення зі ОСОБА_1 договору поворотної фінансової допомоги та не повернення боргу.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги зустрічної позовної заяви не є однорідними з первісними вимогами, не зараховуються. Задоволення зустрічного позову не може виключити задоволення первісного позову. У них різні предмети доказування. Тобто відсутні встановлені процесуальним законом підстави для спільного розгляду обох позовів. Тож за таких обставин прийняття зустрічного позову та об`єднання його в одне провадження з первісним є недоцільним.
Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги та відповіді на відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» щодо того, що вимоги обох позовів є грошовими, отже однорідними і можуть зараховуватися, що тотожність правовідносин не є обов`язковою вимогою для прийняття зустрічного позову, не можуть бути взяті до уваги, оскільки первісні і зустрічні вимоги хоч і є грошовими, однак виникли з різних правовідносин: договірних та трудових, які недоцільно об`єднувати в одне провадження. Внзнання представником позивачки в суді першої інстанції того, що грошові кошти в сумі 5000, 00 грн не є заробітною платою, ще раз підкреслюють різну природу правовідносин, що склалися між сторонами та недоцільність їх розгляду в об`єднаному провадженні.
Посилання товариства на те, що розгляд зустрічного позову не передбачає залучення інших учасників, складність обох позовів є такою, що дозволяє їх спільний розгляд в межах одного судового засідання, що позови пов`язані, оскільки ОСОБА_1 вважає суму в розмірі 5 000,00 грн заробітною платою, а не поворотною фінансовою допомогою, також не є підставами для прийняття зустрічного позову.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» щодо того, що відмовою у прийнятті зустрічного позову порушено принцип змагальності сторін, є безпідставними, оскільки процесуальне законодавство передбачає для відповідача інші способи захисту прав, окрім зустрічного позову, для прийняття якого у даному разі відсутні умови. До того ж, навіть задоволення зустрічного позову не виключало б можливе задоволення первісних вимог позивачки.
Помилкове посилання суду першої інстанції на те, що ухвала оскарженню не підлягає, не може бути підставою для її скасування.
Щодо строку подання відзиву на апеляційну скаргу судова колегія зазначає, що строк для подання відзиву на апеляційну скаргу поновлено з підстав, зазначених вище в цій постанові.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів у цій справі не є доцільним та матиме наслідком зволікання зі своєчасним розглядом справи, яка стосується порушення трудових прав та потребує оперативного розгляду.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у прийнятті зустрічного позову.
При цьому, вимоги зустрічного позову відповідача можуть бути заявлені у самостійному позові з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування. Право відповідача на доступ на правосуддя не порушено.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, підстави для розподілу судового збору судом апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1. ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд» - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 12 грудня 2023 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 14.12.2023 |
Номер документу | 115578147 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Бурлака І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні